БЮДЖЕТНИЙ «БЛІЦКРИГ»
Виправдалися сподівання урядовців на те, що останнього дня своєї роботи Верховна Рада шостого скликання ухвалить бюджет на 2013-й. На це вистачило лише 32 хвилини.
Це — абсолютний рекорд. У попередні роки битва за державний кошторис тривала щонайменше кілька днів. За нього проголосувало 242 народних обранців.
Партія регіонів дала 187 голосів, «Наша Україна — Народна самооборона» — 5, «Народна партія» — 20, «Реформи заради майбутнього» — 19, «Позафракційні» — 11, «БЮТ — Батьківщина» та комуністи не голосували.
Хоча, як зізнавалися депутати, вони так і не з'ясували для себе в деталях, за що саме проголосували, оскільки за 19 хвилин голова бюджетного комітету навів сто нових цифр, які мали враховуватися в бюджеті. На руках у нардепів цього документа не було. Тож парламент ухвалював бюджет із голосу.
Рушійними силами в цьому процесі було два усвідомлення, які, власне, всі дії й виправдовували. По-перше, краще ухвалити поганий кошторис, ніж залишитися на початку нового року без бюджету і відповідно із «замороженими» соціальними видатками. По-друге, все одно цей бюджет за кілька місяців доведеться переглядати і коригувати. Одначе багатьох наших громадян ці обставини не заспокоїли.
«Бліцкригу» бюджетного процесу передувало ухвалення Кабміном 3 грудня проекту кошторису і внесення його того ж дня до парламенту. А вже 4 грудня, передостаннього пленарного дня депутати ухвалили постанову, якою вирішили розглянути і ухвалити в цілому держбюджет 6 грудня. Попри поспіх і велике бажання провладної частини ще чинного парламенту залишити країні фінансові дороговкази на наступний рік, депутати намагалися бодай у пришвидшеному темпі дотриматися процедури ухвалення закону про бюджет.
Тож була підтримана постанова, яка дозволила депутатам уносити свої пропозиції до кошторису до 12 години 5 грудня. «Регіонали» пояснили таку логіку дій тим, що у нового парламенту навіть формально не буде часу для того, аби ухвалити кошторис до кінця поточного року. Тому, якщо хочемо увійти з держбюджетом у 2013 рік, треба його розглядати чинним парламентом.
Утім, жодної поправки під час визначення долі майбутнього бюджету країни у парламенті 6 грудня не було розглянуто. В тому числі пропозицій і зауважень Ю. Кармазіна на 17 аркушах, зокрема щодо «грабунку» міста-героя Києва на 8,5 млрд за те, що неправильно проголосував.
Водночас, на думку опозиції, Кабмін, який зранку 3 грудня був відправлений у відставку, з юридичної точки зору не мав повноважень пропонувати після цього свої бюджетні напрацювання депутатам. Натомість в уряді переконували, що вчасно ухвалили проект державного кошторису ще до своєї відставки, тому розгляд документа у парламенті цілком правомірний.
Критика
Голова Верховної Ради Володимир Литвин назвав процедурні питання розгляду бюджету-2013 суперечливими. Однозначного юридичного трактування з цього приводу немає. Крім процедурної колізії ухвалення головного фінансового документа, в опозиції прогнозовано розкритикували основні макроекономічні показники, запропоновані урядом. За словами бютівця М. Томенка, 99,9% нардепів не знали, за що голосували. А місцева влада зчинила скандал з приводу істотного скорочення їхніх бюджетів. Найголосніше про це заявила столиця.
Уперше проект державного кошторису на 2013 рік був поданий урядом до Верховної Ради в середині вересня. Тоді депутати повернули цей документ на доопрацювання. Новий бюджет, який ухвалив парламент, і який має всі шанси бути підписаним Президентом, охоплює майже 400 сторінок. Побачити, а тим паче осмислити всі макроекономічні показники встигли лише урядовці й невелике коло уповноважених депутатів. Влада називає бюджет антикризовим, максимально економним і таким, що має забезпечити стабільність доходів населення і соціальний захист.
Заробити наступного року країна має 361,5 млрд грн, на 3% менше, ніж цьогоріч, а витратити 411,9 млрд грн, лише на 1% менше. «Дірка» у державному кошторисі сягатиме 50,4 млрд грн, на 30% більше, ніж цьогоріч. Граничні обсяги держборгу передбачено на 483 млрд грн, а держгарантії — на 50 млрд.
Опозиція назвала кошторис непрофесійним, несправедливим, неефективним, бюджетом для своїх, який розподілятиметься в ручному режимі. Коли порахували, виявилося, що депутатам із Партії регіонів, яких не обрали до нового парламенту, «виділили по рядочку» у бюджеті. Одному — для Податкової академії, другому — для його регіону, третьому — для його дороги.
Це перший бюджет за останні п'ять років, який передбачає зменшення доходів на 12,5 млрд грн при збільшенні ВВП. Дефіцит бюджету зростає на 30%, до рекордних 50,4 млрд грн. Основний тягар зі сплати податків лягає на громадян України. Додатково з них стягнуть мільярд гривень. На противагу підприємствам, які належать акціонерам Партії регіонів і які заплатять на 1,6 млрд грн податку на прибуток менше, ніж цьогоріч.
Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум зростуть на 12 і 13 грн. Тож про підвищення соціальних стандартів не йдеться. Натомість бюджет збільшує витрати на Міністерство внутрішніх справ, СБУ і Генпрокуратуру загалом на 1,2 млрд грн. А за останні три роки такий ріст становив 6,5 млрд на противагу армії, якій скоротили фінансування на мільярд гривень.
У бюджеті закладається рекордна сума — 135 млрд грн на виплату зовнішніх боргів. А загальна сума зовнішнього боргу країни сягатиме 600 млрд грн, це 13 тис. 112 грн на одного українця. До приходу нинішньої влади борг кожного українця сягав 6,5 тис. грн. Розмір граничного дефіциту підвищується в чотири рази. Надання держгарантій збільшується в 3,2 раза. А видатки споживання Верховної Ради зростуть на 60 млн грн, із них оплата праці становитиме 36 млн.
Для установ судової системи ці видатки повагомішають на 5 млн грн (оплата праці — 3 млн 665 тис.). А одноразові виплати жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», інвалідам та непрацюючим, малозабезпеченим особам і особам, котрі постраждали від торгівлі людьми, зменшуються. Передбачаються субвенції — 60 млн — із держбюджету для Донецької області на будівництво ПЕТ/КТ центру, капремонт, реконструкцію лікарняних споруд і закупівлю високовартісного медобладнання для клінічного територіального медоб'єднання. Для керівництва та управління у сфері регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства видатки споживання збільшуються на 4 млн грн.
Зменшуються субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на капремонт систем централізованого водопостачання та водовідведення, видатки розвитку на 160 млн. Зокрема, для Запорізької області (-100 млн), Луганської (-20 млн), Миколаївської (-40 млн), Харківської (-40 млн), для Дніпропетровської — плюс 40 млн.
Скорочується на 1,2 млрд обслуговування та погашення боргових зобов'язань за кредитами, залученими під держгарантії, що використовуються для реалізації завдань і заходів Держфонду регіонального розвитку. А фінансова підтримка журналу «Право України» повагомішає на 3 млн грн.
Передбачається кредит Європейського банку реконструкції та розвитку на 200 млн євро на третій ремонт автодороги «Київ–Чоп».
А кредит Європейського інвестиційного банку на 450 млн євро буде вкладено в інвестпроект «Європейські дороги України-2» і проект «Покращення транспортно-експлуатаційного стану автодоріг на підходах до Києва».
Рахункова палата наголосила, що в бюджеті не враховано основних завдань бюджетної політики, ухвалених ВР 22 травня 2012 року. Комуністи назвали бюджет цинічним, антинародним, який не спрямований на розбудову держави, бюджетом для олігархів. У бідній країні, де більшість людей живе за межею бідності, уряд відмовився від додаткових бюджетних доходів у 12,5 млрд грн, аби врятувати олігархів. Створює умови, щоб ці гроші залишились у багатіїв і не працювали на економіку країни, не були виплачені чорнобильцям, дітям війни.
Позитив
«Регіонали» нагадують, що попередній уряд відмовився вчасно подавати бюджет, у результаті економіка обвалилася на 15 і на 16% — ВВП, а країна занурилась у болото кризи глибше за всі держави світу. Тож не варто робити беззахисними економіку і людей без бюджету в умовах очікування другої хвилі економічної кризи. Своєчасне ухвалення кошторису гарантує стабільний перехід економіки з одного року в інший, не збавляючи темпів, а головне — соціальний захист від негативних наслідків економічної кризи.
Члени провладної фракції заявляють, що вперше в історії України ухвалюється бюджет, збалансований за основними показниками, який можна реалістично виконати за доходами і профінансувати соціальні видатки, збільшення заробітної плати, пенсій, підвищити виплати з догляду за дітьми та всі соціальні стандарти.
На думку експертів, другий варіант бюджету більш реалістичний, ніж його попередник. Очікується зростання ВВП на рівні 3,4%, інфляція — 4,8%. У першому варіанті бюджету ВВП планували збільшити на 4,5%. Проте й нинішні показники виглядають надто оптимістичними. Влада та експерти акцентують увагу на суттєвому дефіциті держбюджету — 3,2% прогнозованого ВВП. На тлі світових тенденцій такий показник оптимальний, запевняють урядовці. Дефіцит бюджету в Японії цього і наступного року — 10 і 9% ВВП, у Сполучених Штатах — 9 і 7%, в Іспанії — 7 і 6%, Франції — 5 і 3,5%. В Україні при всій складності розвитку світової економіки та нереформованості власної дефіцит бюджету поміркований.
Реалії
Що стосується найбільш доступних для сприйняття українців показників — рівня їхнього соціального забезпечення, то тут передбачений ресурс зріс на 7% (+60 млрд грн) при запланованій інфляції 4,8%. Утім, як запевняє М. Азаров, усі додаткові кошти будуть спрямовані на підвищення соціальних видатків. Пенсії повагомішають на 104 грн, середня зарплата — на 260 грн, на 2 тис. і 7 тис. 400 грн збільшиться допомога на першу–третю дитину.
Істотно зросте мінімальна зарплата, оклади працівників бюджетних установ. Зарплата лікаря-хірурга збільшиться на 370 грн до понад 4200 грн (у депутатів, які ні за що не відповідали, навіть не ходили на засідання вона була уп'ятеро більша). Це все, що може зробити наша економіка. За результатами першого кварталу, Кабмін може переглянути кошторис, таку норму закладено в законі.
Водночас аналітики звертають увагу на скромні параметри зростання зарплат і пенсій. Крім того, вони підвищуватимуться двічі, а не щокварталу, як це було у попередні роки. Передбачається, що соціальна політика буде стриманою. Мінімальна зарплата від початку 2013 р. зросте лише на 13 грн. Зараз вона становить 1134 грн, а від першого січня — 1147. Якщо цьогоріч мінімальна зарплата підвищувалася щокварталу, то наступного року пропонується це робити у січні й грудні.
В уряді не приховують намірів затягнути соціальні паски. Першими невдоволення суворою реалістичністю бюджету висловили науковці, співробітники Національної академії наук, які сподівалися на підвищення зарплат наступного року. Відреагували на кошторис і керівники деяких міст та вітчизняні аграрії, які закликали Президента внести зміни в обсяг фінансування сільського господарства.
У бюджеті-2013 суттєво урізали дотації на підтримку аграрного сектора, зокрема й податкові пільги. Це не відповідає ролі АПК. Цьогоріч від його підприємств надійшло до бюджету більш ніж 42 млрд грн. Тож сільське господарство було і залишається наповнювачем держбюджету, а його підтримка зменшилася на 2,6 млрд. Допомоги ж потребує розвиток кооперативного руху, сімейні ферми, будівництво овочесховищ, розвиток садівництва, компенсація відсотків за отримані кредити.
Держава передбачає продовження практики фінансування бюджетних програм за рахунок нарощування державного боргу. Цьому сприятиме не тільки збільшення дефіциту бюджету до 50,4 млрд грн, а й зобов'язання уряду, які будуть профінансовані за рахунок понадпланової емісії державних облігацій на 14,7 млрд грн. За ці кошти будуть викуплені акції «Нафтогазу», Аграрного фонду, «Ощадбанку» та приватного акціонерного товариства «Українське дунайське пароплавство».
Ураховуючи те, що зовнішній ринок запозичень все ще «заморожений», залучення такого великого обсягу кредитів може стати проблемою навіть у разі поновлення співпраці з МВФ. Така ситуація спостерігалась у 2009 р., коли уряд в умовах падіння доходів не хотів скорочувати витрати, та позичав у банків під 29,5 відсотка.
Крім того, Кабмін готовий виділити державні гарантії за кредитами на загальну суму 50 млрд грн, зокрема на фінансування не зазначених у бюджеті «інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення».
Сподіваються у Кабміні й на стабільний курс вітчизняної валюти. У бюджеті записано, що у 2013-му долар коштуватиме не більш як 8,5 грн. Це реальний сценарій, говорять експерти. Суттєвої девальвації чекати не варто, курс може бути дещо вищий чи нижчий за 8,5. НБУ все одно підтримуватиме стабільність гривні за рахунок ринкових і адміністративних методів. Головний фінансовий регулятор не має наміру змінювати принципи курсової політики і у найближчому майбутньому.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»