БІОДОБАВКИ: ЗА І ПРОТИ
Лаяти біодобавки стало мало не правилом гарного тону. І все ж варто зазначити, що необхідність їх прийому визнана у світі.
Цілком можливо, з часом і серед наших краян скептиків щодо БАДів поменшає. Втім, це відбудеться в тому разі, коли будемо впевнені: БАДи — це якісний і безпечний товар, який містить лише комплекс корисних речовин.
Тож сьогодні про роль і місце біодобавок у підтримці здоров’я людини ми запросили поміркувати кандидата медичних наук Тараса Кметя.
— Що таке БАДи, Тарасе Ігоревичу, якщо не ліки?
— Існують два поняття: харчові добавки і біодобавки до їжі, які досі плутають навіть фармацевти, котрі над вітринами з біодобавками до їжі встановлюють вивіску «харчові добавки».
Щоб уникнути плутанини надалі, нагадаємо, що харчові добавки — це речовини, які додають у харчові продукти для надання їм певних властивостей: загусники, ароматизатори, консерванти тощо. На етикетках харчових продуктів вони позначаються цифрами з індексом «Е».
Ми нерідко бачимо, що виробники і дистриб’ютори БАДів позиціонують їх саме як лікувально-профілактичні засоби. Не маючи на те жодного права, біодобавки почали складати конкуренцію лікам.
Щоб протистояти цьому негативному і, відверто зауважимо, небезпечному розвитку подій, МОЗ України рекомендує виробникам БАДів, які наполягають на лікувально-профілактичних властивостях своєї продукції, зареєструвати її як лікарські засоби (ЛЗ). В іншому випадку виробник БАДів зобов’язаний прибрати з етикетки, з інструкції слова «має лікувально-профілактичну дію».
— Чому біодобавки не можуть лікувати?
— Для класифікації біодобавок до їжі ми використовуємо систему, запропоновану Інститутом харчування АМН, яка розподіляє БАДи на три основні категорії: нутрицевтики, парафармацевтики і еубіотики.
Визначено, що кількість активних речовин у нутрицевтиків (до них належать вітаміни, ненасичені жирні кислоти, мікроелементи, харчові волокна тощо) не повинні перевищувати шести добових потреб людини.
Відомо, що вітамінно-мінеральні комплекси реєструються і як БАД, і як ЛЗ. Якщо порівняти склад цих комплексів, то відразу побачимо, що в біодобавках ці речовини виявляться в межах фізіологічної потреби, тоді як у лікарських речовинах їхні дози перевищуватимуть добову норму у п’ять–сім і навіть 20 разів.
Парафармацевтики завдяки вмісту у них біологічно активних речовин більше наближені до ЛЗ. Навіть дослівний переклад слова «парафармацевтики» означає «майже ліки», але все-таки «не ліки». Ними теж лікуватися не можна, тому що дозування активних речовин повинно бути нижчим за терапевтичні дози. Вказівки з цього приводу містяться у відповідному наказі МОЗу, і коли виробник не порушує технічних умов, за якими він повинен готувати БАДи, то в їхній рецептурі не може бути перевищення цих активних речовин.
Отже, позиціонуючи свій товар як лікувально-профілактичний засіб, він обдурює споживачів. Якщо виробник забезпечив терапевтичну дозу в своїй продукції, то він обманює органи, котрі зареєстрували його засіб як біодобавку до їжі.
Різниця між БАДами і ліками відчутна. БАДи діють тільки у межах фізіологічної норми, саме тому їх застосовують довгостроково. Якщо ліки можуть надати ефект через кілька хвилин, то для досягнення того самого ефекту за допомогою біодобавки її доведеться щодня приймати протягом чотирьох–шести тижнів.
— Для чого призначені БАДи?
— Передовсім вони заповнюють дефіцит есенціальних харчових речовин, необхідних для підтримки нормальної життєдіяльності людини, надходження яких із їжею недостатнє. Інше їхнє призначення — підвищення неспецифічної резистентності організму, зміцнення імунітету.
За даними досліджень, 42 відсотки споживачів БАДів застосовують їх саме з цією метою, незважаючи на наявність величезної кількості ліків — імуномодуляторів, імуностимуляторів, адаптогенів.
Біодобавки використовують також для регулювання маси тіла. Ще одне розв’язуване за допомогою БАДів завдання, яке з кожним днем стає актуальнішим, — це захист від екологічно несприятливого середовища, зв’язування і виведення ксенобіотиків, чужорідних для організму речовин.
Особливий клас біодобавок — еубіотики допомагають подолати ще одну з «проблем століття», зумовлену безвідповідальним самолікуванням, неправильним харчуванням, у якому винні рафіновані (очищені) продукти. Вони відновлюють мікробіоценоз кишківника, підвищують функціональну активність кишкової мікрофлори.
— Де краще купувати БАДи: в аптеці чи у продуктовому магазині?
— Біодобавки користуються все більшим попитом у населення, тому для аптек вони, безумовно, — перспективна група товарів. До речі, опитування споживачів свідчить: 50 відсотків із них вважають за краще купувати БАДи саме через аптечні установи, тому що аптеки дотримуються умов зберігання, обирають надійних постачальників і, відповідно до Закону «Про захист прав споживачів», готові на першу вимогу надати інформацію про походження та якість продукції.
— Які документи встановлюють показники якості та безпеки БАДів і які офіційні папери мають супроводжувати цей товар при надходженні до аптеки?
— Посвідчення про державну реєстрацію. Нині БАДи підлягають держреєстрації, тобто аптеки мають право реалізувати тільки біодобавки, які пройшли цю процедуру.
Існують методичні вказівки щодо визначення ефективності та безпеки БАДів до їжі. Ці документи встановлюють можливість реалізації БАДів до їжі лише за наявності копії реєстраційного посвідчення, яке є дозвільним документом обігу товару на ринку.
Для виробника воно дає право виробляти біодобавки, для аптечних організацій — реалізовувати. Причому юридичну силу має тільки перша, або нотаріально завірена копія реєстраційного посвідчення, надана виробником товару. Якщо її немає, реалізація продукту незаконна.
Санітарно-епідеміологічний висновок надається органами епіднагляду, який свідчить про відповідність державним санітарно-епідеміологічним правилам і нормам. Він має силу дозвільного документа.
У реєстраційному посвідченні й санітарно-епідеміологічному висновку ми не бачимо показників, які гарантують якість БАДів. У ньому тільки задекларована рецептура та наведено результати токсикологічного аналізу на сліди важких металів і мікробіологічного аналізу на наявність патогенної мікрофлори тощо.
Усі ці показники належать до категорії безпеки. Проте покупець, відповідно до згаданого закону, має право вимагати документ, що підтверджує якість БАДів. На жаль, тут ще не все гаразд. Тож є над чим працювати МОЗ України та профільним відомствам, що відповідають за безпеку й здоров’я громадян.
Розпитував Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- СЕКСИЗМ В УКРАЇНІ НАБУВАЄ ОЗНАК НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
назад »»»