БАНКІВСЬКА АЛГЕБРА
Нещодавно фахівці міжнародної рейтингової агенції Fitch проаналізували діяльність української банківської системи. І дійшли висновку, що зростання її загальмувалось.
Як засвідчує статистика, процес уповільнення кредитування, що почався в торішньому четвертому кварталі, тривав і у першому півріччі цього року.
На це впливає напружена ситуація з банківською ліквідністю (у фінустанов не вистачає гривневих ресурсів), а також негативні макроекономічні тенденції (ріст номінального ВВП уповільнився).
Приватні банки активніше видавали позики підприємствам. Кредитний портфель фізосіб продовжував стискатися. Частка запозичень держави і комерційних банків у ВВП, незважаючи на помірне зростання, значна. Україна на другому місці після Білорусі за цим показником. У іноземних банків залишається доступ до фондування від материнських структур, а у держави — до депозитного фондування. Це обмежує необхідність скорочувати рівень запозичень.
Проте темпи кредитування в Україні нижчі, ніж у країнах СНД і Грузії. У Білорусі торік воно зросло на 60% (цьогоріч +13%), у Грузії — на 23 і 10%, Росії — на 30 і 10%, Азербайджані — на 20 і 10%, Казахстані — на 15 і 3%, у нас — на 5 і 1%. Як позитив експерти відзначають зниження рівня доларизації в банківському секторі порівняно з 2009–2010 рр. На цей процес вплинули адміністративні обмеження на нове валютне кредитування фізосіб, списання і погашення кредитів у роздрібному портфелі.
Однак частка валютного кредитування у корпоративному секторі може бути занижена, бо нерідко банки використовують індексацію гривневих позик у валюті. Тож валютні ризики переходять на позичальників. Для банків це означає підвищення кредитних ризиків. Подальший процес зменшення доларизації банківського сектора визначатиметься валютним курсом і доступністю гривневого ресурсу. До речі, грузинські банки видали 63% валютних кредитів, казахські та білоруські — 43, наші — 40, азербайджанські — понад 30, російські — 20 відсотків.
Незважаючи на те, що в середньому у банківській системі показник доларизації знизився, ситуація у конкретних фінустанов своя й залежить від профілю кредитування, докризового розвитку і кредитних апетитів. Частка валютних кредитів, як і раніше, велика (майже 80%) у деяких банків першої топ-20, особливо з іноземним капіталом.
Вони видавали суттєві кредити юрособам, іпотечні — населенню, бо значне фондування отримували від материнських структур у валюті. Серед таких банків — ОТР, «Сведбанк», «УкрСиббанк», «Укрсоцбанк», ВТБ, «Сбербанк, «Райффайзен» (у «Ощадбанка» лише 20% валютних позик). Це одна з причин негативної якості активів, бо валютні кредити до кризи були значними. І є суттєвим джерелом її погіршення при девальвації гривні.
Помірне зростання кредитування в банківському секторі впливає на те, що структура портфеля фактично не змінюється. Вона стабільна, як і частка проблемних секторів у портфелі. Погано гасять позики фізособи, а також компанії, що займаються нерухомістю і будівництвом. Їм банки видали 41% кредитів, вони найбільше постраждали від кризи. До речі, реальний розмір кредитування цих секторів може бути більшим, ніж звітують банки.
Банківський сектор лишається фрагментованим, зазначають експерти, на 20 провідних фінустанов припадає 70% його активів. Консолідація обмежена і проводиться здебільшого у рамках фінансових груп. Цей процес ускладнюють слабкі баланси банків і невизначеність перспектив сектора. Приватні банки відновили ринкову частку в активах системи до докризового рівня кінця третього кварталу 2008 року.
Апетити
Зростання активів у комбанків прискорилося торік (майже 26% до 2010 р.), і, як і раніше, випереджало середні показники у секторі у першому півріччі 2012-го (9% від початку року). Цьому сприяв приплив роздрібних депозитів і поступова рекапіталізація фінустанов. Бурхливо торік і цьогоріч кредитували корпоративний сектор середні й дрібні банки. Вони росли вище ринку і концентрувалися на певних секторах позичальників. Це — додаткове джерело високого кредитного ризику, констатують експерти.
Державні банки зберігають свої позиції частково за рахунок підтримки компаній держсектора. Вони продовжують кредитувати стратегічно важливі галузі економіки. На жаль, три банки, націоналізовані державою під час кризи, фактично не діють. Стратегія їхнього майбутнього розвитку поки не визначена. «Родовід Банк» має виконувати функції «банку поганих активів». У ньому зібрано проблемні активи фінустанов, які пережили труднощі. Та поки прогресу тут не видно.
Закордонні банки втрачають ринкову частку через зниження апетиту до ризиків. Їхні активи за півтора року скоротилися на 2%. Деяких «іноземців» купили наші інвестори. Частка дочірніх структур банків ЄС зменшилася до 20% активів сектора у першому півріччі від 36% кінця 2008 р. Експерти зазначають, що на кінець першого півріччя у жодному банку не діяла тимчасова адміністрація. Проте 24 фінустанови не впоралися з кризою і зараз у стадії ліквідації. Це тривалий і складний процес. У ньому вони вже кілька років, і зрушень поки немає.
Рейтинг Fitch мають 14 вітчизняних банків, які тримають 45% активів сектора, 50 — корпоративного портфеля і 43% — роздрібного. Їхні показники дуже різняться. У 2010 р. зафіксований пік приросту проблемної заборгованості й невелике зниження торік. Найбільше негараздів у банків із фізособами, які позичали гроші на квартири, авто, побутову техніку, а також із середнім і малим бізнесом. У середньому 19% мають прострочку 90 днів (проблемні кредити), 29% належать до реструктурованих. Тож на кінець першого півріччя набралося 48% потенційних проблемних позик (торік — 46%).
Перспективи цих кредитів залежать від обмінного курсу і розвитку економіки. За чотири роки банки провели кілька реструктуризацій проблемних позик, але ситуація з їхнім поверненням невизначена. Ефективність реструктурування ще потрібно перевірити на практиці. За базовим сценарієм Fitch, зниження курсу гривні на 10% до кінця року має бути керованим щодо якості активів. Але значніша девальвація може негативно вплинути на банківський сектор.
За даними НБУ, сумнівні й збиткові кредити на кінець першого півріччя цього року сягали 14,1%, знизившись з пікових 15,5% наприкінці першого кварталу 2011 р. На процес стабілізації проблемної заборгованості впливає списання боргів. Проте «розчистка» балансів йде вкрай повільно, незважаючи на те, що банки зуміли закумулювати істотні ресурси резервів, аби позбутися проблемних кредитів. Усе це ускладнює подальший розвиток бізнесу.
Експерти зауважують, що впродовж чотирьох років кредитна заборгованість тримається на високому рівні. На це впливає низька платіжна дисципліна позичальників і складний доступ кредиторів до заставленого майна. Та й сам процес реалізації застави складний і тривалий. Україна на другому місці після Казахстану за проблемними кредитами. Швидкого прогресу у зменшенні заборгованості експерти, як і раніше, не очікують. Бо не прогнозують швидкого зростання економіки.
Аналітики звертають увагу на періоди турбулентності, що у доступі до гривневих ресурсів. Можливість банків абсорбувати збитки — ключовий фактор, пов'язаний з їхнім капіталом. Рекапіталізація фінустанов триває, за чотири роки вони отримали 139 млрд грн (це дорівнює 20,7% ризикових активів на кінець третього кварталу 2008 р.). У них з'явилася можливість абсорбувати збитки. Але капітал надходив нерівномірно і сегментовано.
Першими великими його отримувачами були три державні банки, активи яких становлять 17% системи. Їм НБУ спрямував 40% капіталу, аби підтримати нове кредитування й реструктурувати націоналізовані банки в період кризи. Комерційні банки, активи яких сягають 49% банківської системи, отримали лише 25% капіталу. Причому на початку кризи фінансова підтримка банків була незначною, основні її потоки зафіксовані торік і цьогоріч. І супроводжувались активністю кредитування юросіб і додатковими ризиками, про які йшлося раніше.
Показник достатності регулятивного капіталу в банківській системі високий — 18,2%. Він, як і раніше, стримується помірним резервуванням. Хоча девальвація гривні, що призведе до інфляції активів і валютних втрат, може вплинути на рівень достатності капіталу. У деяких банків, особливо з великими обсягами валютного кредитування, виникають суттєві відкриті валютні позиції. Вони за різкого коливання курсу при девальвації гривні можуть істотно вплинути на капітал.
За оцінками Fitch, 30% девальвація національної валюти призвела б до скорочення показника капіталізації у банківському секторі на 2% лише за рахунок інфляції активів. Валютні збитки і слабша якість активів можуть і далі тиснути на капітал і здатність вітчизняних банків видавати кредити.
Західна допомога
Іноземні кредитори й страхові організації, зокрема німецькі, готові фінансувати український бізнес напряму. Німеччина давно співпрацює і готова співпрацювати з нашою країною. Вона є другим торговим партнером України (5,6%) після Росії та другим інвестором після Кіпру. Щорічний торговельний оборот між державами — 8 млрд євро. З Німеччини переважно експортується устаткування, транспортні засоби, хімічна продукція, електротехнічні товари, медикаменти, продукти харчування, корм для тварин.
З України імпортуються товари металургійної, хімічної, текстильної промисловості, а також транспортні засоби. На жаль, торгове сальдо негативне для нашої держави, і є тенденції до зростання, бо в Україні не налагоджена система страхування кредитно-експортної діяльності, що дуже розвинуте в Німеччині. Партнери готові ділитися своїм досвідом у цій сфері.
Німецькі компанії намагаються гнучко реагувати на наш інвестиційний клімат. Хоча й відзначають, що це не завжди легко. Реалізація інвестиційних проектів — тривалий і складний процес, обтяжений бюрократичними процедурами, інколи залякуваннями й переслідуваннями. Хоча й має на меті створення нових робочих місць в Україні. Багато німецьких компаній зацікавлені у співпраці з Україною і можуть запропонувати чимало нових продуктів, інструментів, технологій у сфері електроенергетики, енергоефективності, відновлювальних джерел енергії, реабілітації газотранспортної системи, зокрема її компресорних станцій.
Одначе надто складно отримати інформацію про потреби нашої країни, її фінансовий потенціал. Позики в Україні дорогі, експортне кредитування важко одержати. Щоправда, вже з'явилося світло наприкінці тунелю. Створено двосторонню Робочу групу, що має підтримати експорт з України, сприяти інвестиційній діяльності. Німецький уряд пропонує різні інструменти для підтримки відносин із нашою країною.
Серед них і гарантії під експортні кредити компаніям, які експортують товари з України, і компаніям, котрі займаються інвестиційною діяльністю на наших теренах. Німецькі фінансові організації радо надають фінансування і страховку у торгових операціях між нашими країнами за умови належного рівня кредитоспроможності покупця.
Їх надає, зокрема, державне експортно-кредитне агентство (ЕКА) Німеччини Euler Hermes Deutschland-AG. Цьогоріч на підтримку наших підприємств було надано 600 млн євро. До кінця року ця сума може зрости до 700–800 млн євро. Пропонуються короткі, середні й довгі кредити. До кризи переважало середнє і довгострокове кредитування, у яких термін ризику становив більш ніж два роки. Після кризи побільшало короткотермінових операцій. Але цьогоріч апетити банків зросли, вони почали активізувати середні й довгі позики під гарантії агенції.
У Euler Hermes є проекти на майже мільярд доларів. Це вп'ятеро більша сума, ніж пропонують інші агенції, котрі займаються експортним кредитуванням. Українська компанія може отримати не більш як 25 млн євро позики. Як заставу приймаються державні гарантії. Останніми роками цього не було, зараз така практика повертається.
Перш ніж ухвалити рішення про фінансову підтримку, фахівці агенції ретельно вивчають ситуацію в компанії, її становище на ринку. Вона має підготувати фінансові звіти за три роки за міжнародними стандартами. Якщо в агенції не побачать звітів про доходи за певний час, то німецький уряд не страхуватиме українські ризики. На жаль, часто вітчизняні компанії не готові надавати прозору інформацію про свою діяльність, зараз таких лише 23 відсотки.
Нещодавно було підписано угоду про співпрацю між Euler Hermes Deutschland-AG і українською компанією IBcontacts. Цей документ дасть змогу компаніям вивести спільну роботу на якісно новий рівень, і тим самим відкриє перспективи плідного партнерства підприємств з України з їх німецькими контрагентами. Це дозволить ще більше зміцнити торговельні зв'язки України та Німеччини.
Ця угода має виключний статут, яким уповноважує IBcontacts на проведення кредитних перевірок і присвоєння українським підприємствам кредитних рейтингів у межах залучення міжнародного фінансування з Німеччини під гарантії Euler Hermes. Така угода перша в Україні й покликана привнести міжнародні стандарти у проекти залучення українськими підприємствами експортного фінансування.
До речі, державні експортні кредитні агентства підконтрольні Міжнародній організації економічної співпраці й розвитку (ОЕСР). Згідно з її вимогами, ініціюються закриті й відкриті кредитні дослідження позичальників у різних країнах через уповноважені інформаційно-рейтингові агенції. Як уповноважений агентством ЕКА в Україні, компанія IBcontacts також є учасником Міжнародної асоціації професіоналів фінансово-кредитного і міжнародного бізнесу (ФСІБ). А також Міжнародної федерації провайдерів бізнес-інформації (ФЕБІС), які об'єднують визнані на міжнародному рівні інформаційні та кредитно-рейтингові агенції.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»