ПАРЕНТЕРАЛЬНИЙ ГЕПАТИТ: ЩО ДАЛІ?
Про існування гепатиту С дізнався років «надцять» тому за ледь не романтичних обставин, коли випадково зустрів у тролейбусі колишню колежанку з попередньої роботи. А «все навколо квітло і буяло, бо травень був, і в серці запалало...» Однак, як вирок, пролунало: у мене гапатит С.
Що ж воно таке і звідки береться? Про це тоді й дізнався з інтернету: захворювання серйозне і дуже важко лікується. А нещодавно у вітчизняному медичному просторі вкотре почалися певні рухи щодо створення окремої гепатологічної служби та проведення скринінгових обстежень наших співгромадян із метою якнайшвидшого виявлення та лікування гепатиту С на державному, так би мовити, рівні. Отже, саме на часі детальніше розглянути ситуацію з гепатитом С в Україні.
Ми звернулися за консультацією до Ольги Голубовської, доктора медичних наук, професора і завідувача кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
— Чи багато інфікованих гепатитом С в Україні? І чи варто так непокоїтися?
— Як відомо, інфікованих гепатитом С в Європі — два-три відсотки населення. Якщо серед вагітних в Україні рівень інфікування теж становить два відсотки (виявлено на підставі лабораторних досліджень), то цілком логічно можна зробити висновок, що й на загал саме два відсотки українців уражені вірусом гепатиту С.
— А скільки хворих на гепатит С стоїть на обліку в медичних закладах?
— Ідеться про чотири-п’ять тисяч хворих. Утім, слід зважити, що ця хвороба не відразу себе виявляє. Хоча переважна більшість інфікованих навіть не підозрює про свою проблему. Тож потрібно на законодавчому рівні вирішувати питання про скринінгові дослідження на гепатит С усього дорослого населення України. Необхідно також створити реєстр хворих на гепатит С. Це все потребує пильної уваги законодавчої та виконавчої гілок влади.
— А яка ситуація з хворими на гепатит В або D, скажімо?
— Справа в тому, що серед парентеральних вірусних гепатитів саме гепатити В та С є найбільш поширеними. А гепатит С до всього ще й найбільш «злий», адже 85 відсотків з тих, хто захворів на нього, стають хроніками. Лише 15 відсотків, за статистикою, одужують повністю й без наслідків, а решта страждають усе життя.
Для гепатиту С перехід у хронічну форму часом сягає навіть 90 відсотків випадків. Чим це загрожує хворому? У підсумку через персистування (постійне перебування) вірусу в організмі отримуємо розвиток цирозу печінки і гепатоцеллюлярної карциноми (тобто раку печінки).
— Що ж таке парентеральний вірусний гепатит?
— Парентеральний вірусний гепатит — це запальне захворювання печінки, яке викликають віруси, що проникають в організм людини через пошкодження природної щільності шкіряних та слизових покривів. Інфікування відбувається при контакті із зараженою кров’ю або іншими біологічними рідинами.
— Як розповсюджується захворювання?
— Зараження відбувається природним та штучним шляхами. До природних належить сексуальний контакт та передавання вірусу від матері до дитини (через плаценту або під час пологів через пологові шляхи). До контактно-побутових шляхів зараження можна зарахувати: користування спільними із хворим предметами особистої гігієни (манікюрним та бритвеним приладдям, мочалками, гребінцями, постільною білизною) та доторкання до будь-яких поверхонь і предметів, що забруднені кров’ю хворого (за наявності мікротравм та порізів).
Штучне зараження гепатитом С відбувається під час ін’єкційного введення наркотиків із використанням спільних шприців і голок або інфікованого препарату. Існує ризик зараження й під час нанесення тату, а також при проведенні процедур пірсингу, манікюру та педикюру.
Певний ризик існує також і при проведенні медичних маніпуляцій: переливання крові, під час гемодіалізу, при різноманітних оперативних втручаннях.
— Чи існує вакцина від гепатиту С?
— На жаль, не існує специфічного захисту проти вірусного гепатиту С, на відміну від вірусу В. Вірус гепатиту С мінливий, і створити вакцину від нього поки що не вдається. Утім, дослідження ведуть у багатьох країнах.
— Якою має бути профілактика вірусного гепатиту?
— Профілактика парентеральних вірусних гепатитів досягається застосуванням одноразових інструментів при маніпуляціях, пов’язаних із пошкодженням шкірних та слизових покривів, старанною стерилізацією медичних інструментів. Попередження професійних заражень у лікувально-профілактичних закладах завдяки неухильному додержанню правил протиепідемічного режиму. При виконанні будь-яких парентеральних втручань та процедур слід обов’язково використовувати гумові рукавички.
Запобігання передачі вірусу С забезпечується також санітарно-гігієнічними заходами: окреме зберігання зубних щіток, манікюрного приладдя та приладдя для гоління, гребінців тощо.
Що ж стосується статевого шляху розповсюдження вірусу С, то тут про профілактику, мабуть, не варто й нагадувати — користуйтеся презервативами, а ще краще — майте одного партнера. Так надійніше.
— Наскільки вчасним є порушення питання про створення загальнодержавної гепатологічної служби нині?
— Саме тепер необхідне створення єдиної гепатологічної служби, адже відзначається неухильне зростання захворюваності на парентеральні вірусні гепатити (насамперед С). Збудники вірусних гепатитів набагато стійкіші та агресивніші, ніж збудник ВІЛ-інфекції. Особливо ж небезпечними є так звані «мікст-гепатити» — по два-три і більше в одному організмі! Але на відміну від ВІЛ-інфекції та СНІДу, вірусний гепатит С піддається (хоча й неохоче!) медикаментозному лікуванню при своєчасному діагностуванні. Тож коли у вас виявлять гепатит С, не впадайте у відчай — лікуйтеся, а наші фахівці прийдуть вам на допомогу.
Розпитував Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- НЕ ЖІНОЧА ЦЕ СПРАВА— ПИТИ СОЛОДКУ ГАЗОВАНУ ВОДУ!
- ЩОРОКУ ПОМИРАЮТЬ ПОНАД 700 ТИСЯЧ УКРАЇНЦІВ
- ОДЯГАЙТЕСЯ ТЕПЛІШЕ, НІЖ У СТІЙКИЙ ЗИМОВИЙ ПЕРІОД
- НОВІ НИРКИ ЗІ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН З ІТАЛІЇ
- ЯК УНИКНУТИ ОСІННЬОЇ ДЕПРЕСІЇ
назад »»»