ОБІЦЯНОГО ТРИ РОКИ ЧЕКАЮТЬ?
Коли два з половиною роки тому нинішня влада виборювала місце під сонцем, обіцяла якнайшвидше поліпшити життя українцям.
Життя швидко стало кращим у деяких громадян, ми навіть знаємо їхні прізвища, статки мільярдерів набагато збільшилися. Переважна більшість людей дивується, як удається виживати на 900 грн пенсії чи 1100 грн зарплати.
Україна здатна подолати кризу, зробити потужний ривок і вже до 2020 року досягти європейського рівня економічного розвитку і благополуччя людей, запевняє влада. Аби досягти цього, країні необхідний проект розвитку, який чітко визначає пріоритети державної політики і способи досягнення результатів.
На міжнародному форумі «Україна: проект розвитку» віце-прем'єр Сергій Тігіпко відзначив, коли Віктор Янукович прийшов до влади, поставив перед урядом глобальне завдання — побудувати економіку інноваційного типу, аби забезпечити максимальну зайнятість, гідний рівень зарплати та соціальних стандартів, соціальну справедливість у суспільстві, подолати бідність. Все, що робив уряд, вписувалось у логіку цих пріоритетів.
За 2,5 року вдалось утримати макроекономічні стандарти. У 2009-му дефіцит бюджету становив 10,7%, цьогоріч планується 2,7, за дев'ять місяців маємо 1,9, у проекті бюджету на наступний рік передбачався 1,65%. Удалося стримати інфляцію, у 2009 р. вона сягала 12,3%, у 2010-му — 9,1, тогоріч — 4,6, нині — 0,3%. Зберігається стабільний валютний курс, при цьому НБУ має добрі валютні резерви, майже не збільшився зовнішній борг щодо ВВП. Від 2000-го до 2007-го він вагомішав з 12 до 36% ВВП, нині — 36 відсотків.
Економіка показує непогану динаміку зростання, у 2009 р. вона впала на 14,8%, у наступному додала 4,1, торік ще 5,2, цьогоріч лише 1%. Наразі у світі знижується ділова активність. Аби бути успішною, Україні треба рухатися всупереч цьому тренду. Це можливо за умови ліберального, розумного, зрозумілого режиму оподаткування. Податкова і митна служби мають перетворитися з фіскальних органів на сервісну службу надання послуг підприємцям, а адміністрування податків максимально спроститися.
Усе для бізнесу
Уперше за багато років уряд ініціював зниження податків, наголошує С. Тігіпко. Запроваджено мораторій на перевірки малого і середнього бізнесу. Реформуються митна й податкова служби. Скасовано десятки кримінальних статей проти підприємців, сотні непотрібних держфункцій, тисячі довідок, ліцензій, сертифікатів. Щоправда, бізнес цих послаблень поки не відчуває, зауважують його представники.
У податкової реформи три головні завдання, нагадують урядовці. Перше — суттєво знизити податкове навантаження на бізнес. Ставки ПДВ, податку на прибуток і доходи фізосіб у нас одні з найнижчих у Європі. Друге завдання — зробити податкову систему простою і зрозумілою. Лише тоді податки платитимуть добровільно, своєчасно, у повному обсязі. Потрібно знизити витрати бізнесу на адміністрування податків. Кожна зайва година, витрачена на це, — мінус із ВВП.
Третє завдання — реформування податкової служби. Вона має бути невеликою, мобільною, ефективною. Першим етапом податкової реформи стало ухвалення Податкового кодексу. Ухвалювали його важко, були противники, протестувальники, скептики. Нині бізнес демонструє позитивну динаміку. Торік сукупний прибуток підприємств зріс від 54,4 млрд до 112,9 млрд грн. За останній рік з'явилося понад 150 нових підприємств, які працюють на єдиному податку.
Із ухваленням ПК кількість податків зменшилася від 42 до 23. Передбачено поступове зниження податку на прибуток з 25 до 19% у наступному році, та до 16% у 2014 р., тоді ж ПДВ з 20 впаде до 17%. Запроваджено автоматичне відшкодування цього податку (щоправда, лише для великих платників).
Проте зробленого мало для економічного ривка, якого потребує Україна. Нині обсяг тіньового сектора оцінюється у 350 млрд дол. Боротися з ним адміністративними заходами неефективно, це доводить світова практика. Єдиний спосіб — усунути причини та умови існування тіньової економіки. Головна причина перебазування підприємств у «тінь» — високе податкове навантаження передовсім на фонд оплати праці.
Тож другий етап податкової реформи передбачає комплекс заходів із детінізації економіки. Вже ухвалено рішення про скорочення податків з 23 до дев'яти. Передбачається спрощення звітності зі сплати єдиного соціального внеску — відповідний закон ухвалений парламентом у першому читанні. Мають бути уніфіковані терміни сплати податків і скорочено кількість платежів — зі 172 до 24.
Передбачається запровадження принципу декларування сплати податку на прибуток раз на рік для підприємств із оборотом до 10 млн грн на рік (це 217 тис., або 64% платників, які забезпечують лише 6,7% надходжень і щороку подають 868 тис. декларацій на 26 сторінках). Планується спрощення форм податкових декларацій (з податку на прибуток — зі 26 с. до п'яти, податку на доходи фізосіб — з 17 с. до п'яти).
Влада обіцяє запровадити електронні процедури реєстрації платників і надання звітності з усіх видів податків, усунути перекоси в адмініструванні ПДВ — скасувати інститут податкової накладної. Незабаром будуть спрощені митні процедури.
Водночас великий бізнес може не сплачувати податків, виводячи капітал в офшори. Уряд ініціює спеціальний податок — 10–12% — на операції з офшорами, а кількість офшорних зон буде збільшено вдвічі — з 35 до 70. На другому етапі реформи передбачається скасувати збір за місця паркування авто, перевести його до категорії послуг органів місцевого самоврядування. Не буде й туристичного збору, бо оподаткування туристів не додає конкурентоспроможності курортним регіонам. Є наміри ліквідувати збір за першу реєстрацію авто і скасувати невластиві функції Державтоінспекції, Держінспекції сільського господарства, Держпромнагляду у фіскальній сфері.
Запланована й реформа єдиного податку. Буде запроваджена ще одна група — платники фіксованого сільгоспподатку. Урядом анонсуються реформи акцизу. Електроенергію, теплоенергію, газ переводять до категорії підакцизних товарів, як у ЄС. Це призведе до скасування цільових надбавок до тарифів на електро- і теплоенергію, природний газ. Фактично цільові надбавки заміняють акцизом, що спрощує адміністрування.
Крім того, в межах другого етапу реформи зміниться порядок стягування рентної плати. Вона буде уніфікована незалежно від типу ресурсу. Кількість податкової звітності зменшиться з 48 до чотирьох на рік. Число платежів знизиться з 96 на рік до чотирьох (крім нафтогазових компаній, які платитимуть щомісяця). Законопроект про податок на багатство погоджений з Мінфіном, зараз — на експертизі у Мін'юсті, найближчим часом буде внесений до Верховної Ради.
Експерименти
з пільгами
Проблема зайнятості й гідних умов праці останніми роками стала однією з найгостріших. Не обійшла вона і Україну. Соціологічні опитування свідчать, що питання працевлаштування, стабільної й добре оплачуваної роботи хвилює дві третини українців. Аби бізнес міг і хотів створювати нові робочі місця, треба поліпшувати умови для його діяльності. На цей показник орієнтується більшість іноземних інвесторів, які ухвалюють рішення про вкладення коштів в економіку держави.
Радикальне поліпшення умов ведення бізнесу — необхідна умова створення конкурентоспроможної економіки. Зниження адміністративних бар'єрів, спрощення процедур і зменшення кількості й тривалості перевірок є передумовами для прориву України у рейтингу інвестиційної привабливості й простоти ведення бізнесу. Це нелегка, копітка робота, без якої український бізнес не зможе вийти на новий рівень конкурентоспроможності.
Нині Україна програє боротьбу за інвестиції на глобальному рівні. Обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення у нас становить 1115 дол. За даними Європейського банку реконструкції і розвитку, цей показник у сусідніх державах суттєвіший. Так, у Чехії — 7418 дол., Болгарії — 6226, Казахстані — 3707, Польщі — 3155 дол. У рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing business), який складає Світовий банк, наша країна посідає 152-ге місце зі 183 (їй вдалося піднятися на 15 позицій). Це один із найгірших показників серед держав регіону. Росія в рейтингу займає 120-те місце, Молдова — 81, Білорусь — 69, Польща — 62.
Місце у рейтингу визначає низка критеріїв, починаючи від процедури реєстрації бізнесу і банкрутства й закінчуючи дотриманням прав власності та захистом бізнесу. За два роки, запевняють урядовці, ухвалено певні заходи у сфері дерегуляції економіки та захисту прав бізнесу. Скорочено значну кількість ліцензованих видів діяльності, зменшено число дозвільних документів, почали працювати перші Єдині дозвільні офіси. Проте, як визнає сама влада, реалізувати привабливо викладені на папері ініціативи складно. Їх не сприймають бюрократи і саботують реформи.
Від першого січня 2013 р. вступає в силу Закон «Про зайнятість населення». Влада запевняє, що він має вирішити проблему працевлаштування молоді, людей передпенсійного віку та інших уразливих категорій населення. Документ передбачає низку преференцій для роботодавців, котрі створюють робочі місця, зокрема компенсуватимуться витрати, пов'язані зі сплатою єдиного соціального внеску.
Молодим фахівцям, які погодилися працювати на селі, надаватимуть «стартові виплати». Громадяни, яким за 45, отримають право на «ваучер» на професійне навчання. Запроваджується й механізм підтвердження професійної кваліфікації, отриманий шляхом неформального навчання. Ці заходи стимулюватимуть повернення на батьківщину трудових мігрантів, сподіваються чиновники. Вже зараз зарплата на великих промислових підприємствах конкурентоспроможна — від 8 тис. грн і вище. При цьому зарплати зростають темпом 15–20% на рік.
Роботодавці налаштовані не так оптимістично і зауважують, що закон не стосується стимулювання створення нових робочих місць, а їх легалізації. І додають, що робоче місце — категорія не соціальна, а економічна, має приносити прибуток. Якщо працедавець не бачитиме доцільності у створенні робочого місця, ефекту від вкладених ресурсів, він його не створюватиме.
Експерти кажуть, що цей гарно виписаний закон на практиці не працюватиме. Якщо бізнес платитиме «білу» зарплату, то не отримуватиме прибутків. Підприємці, котрі «правильно» платять податки, успішно працюють, а ті, що платять зарплату «по-білому», зникли. Закон надає жалюгідну компенсацію бізнесменам, маленькі пільги за те, що ті офіційно братимуть на роботу людей і чесно оплачуватимуть їхню працю, платитимуть ПДВ, податок на прибуток.
Через два-три роки надзвичайною проблемою для більшості роботодавців буде нестача кваліфікованих робітничих кадрів. Тож паралельно з реалізацією програми створення робочих місць має проводитися комплексна реформа системи професійної підготовки і перепідготовки фахівців. Ідеться про ухвалення Закону «Про вищу освіту». Основна мета — налагодити діалог між вишами, працедавцями і наукою, аби випускники відповідали запитам ринку.
Дивні інвестиції
Влада тішиться, що за час підготовки до Євро-2012 збільшила державні інвестиції з 3,6 млрд грн у 2009 р. до цьогорічних 36,5 млрд і запевняє, що вони простимулювали економіку. Аналітики роз'яснюють, що інвестиції мають штовхати економіку до зростання, його цьогоріч немає.
Парадоксальна ситуація — інвестиції зросли на 29%, а промисловість впала на 1,2%, бо державні інвестиції вкладали у будівництво іміджевих об'єктів. Залучали й іноземний капітал, але він всмоктував імпорт — з-за кордону завозили обладнання й працівники.
У десятки мільярдів гривень коштували Україні аеропорти, які споруджували до футбольного чемпіонату, а тепер вони стоять пусткою. Бориспільський коштував 5 млрд грн. Не так давно його сучасні термінали могли оцінити футбольні фанати, які прилетіли до Києва. А нині ці повітряні ворота не тільки пустують, а й змушують замислитися над тим, чи доцільно було витрачати гроші на суперлетовища. Аеропорт може пропустити три тисячі пасажирів за годину, наразі обслуговує лише 400 гостей, та й то не завжди.
Хоча керівники аеропорту оптимізму не втрачають, мовляв, великі проекти потребують час для повноцінного втілення. Із проблемою порожнечі зіткнулися не тільки в Києві, пасажирів катастрофічно не вистачає у всіх нових терміналах — Львові, Донецьку, Харкові. Будуючи нові об'єкти до європейського чемпіонату, ще 2007 р. Україна планувала залучити у їхнє спорудження понад 80% інвестицій. У результаті, набравшись кредитів, держава збудувала найбільш вражаюче у Східній Європі летовище за не менш вражаючу ціну.
Проте як віддавати позичене, коли об'єкт не окуповується. Ми отримали проблему з черговим великим бюджетним паразитом, який фінансуватимуть з державного бюджету всі платники податків. У Борисполі частково взялися вирішувати проблему шляхом переведення авіакомпаній зі старих будівель до нової. Незабаром тут обіцяють більше пасажирів, мовляв, в осінньо-зимовий період літаки іноземних компаній курсуватимуть активніше.
Чимало авіакомпаній не хоче платити завищену орендну плату, бо вона не покривається реальним пасажирським потоком. Фінансового навантаження не витримують навіть потужні авіакомпанії, які співпрацюють з українськими аеропортами. Вони теж шукають вигідніших умов. Приміром, з Бориспільського повністю або частково передислокувалися до меншого, Жулянського, аеропорту у Києві п'ятеро перевізників.
Хоча у Жулянах до європейського чемпіонату також звели новий термінал. Проте не гналися за гігантоманією, а будували за нинішніми потребами — на 520 пасажирів за годину. На думку експертів, залучення нових пасажирів — узагалі надскладне завдання. Більшість українців неплатоспроможні, а іноземних туристів відлякує репутація нашої держави за кордоном.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»