ХТО ПРИЙШОВ І ДОПОМІГ? СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК
4 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ПРАЦІВНИКА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ
Якось зламав собі ногу трохи вище коліна та опинився прикутий до ліжка аж на чотири місяці. Розвага, скажу я вам, ще та... Добре, що маю дочку та дружину, сестру і братів, ще й друзів до всього. А якби залишився наодинці з бідою? Хто б прийшов і допоміг? Соціальний працівник!
Першої неділі листопада в Україні відзначають День працівника соціальної сфери. У 2012 році це свято припадає на 4 листопада.
Для кого це свято професійне? Для майже 150 тис. людей. Тих, хто виявляє милосердя та дарує турботу й тепло не за службовим обов’язком, а за покликом душі. Вони дарують хворим надію, а немічним віру у завтрашній день, своєчасно простягають руку тим, кому підтримка вкрай потрібна.
До речі, чи знаєте ви, хто офіційно належить до категорії соціальних працівників?
Як з’ясувалось, йдеться про співробітників Міністерства праці та соціальної політики України, управлінь з питань соціального захисту у регіонах, Державної служби зайнятості, Пенсійного фонду, фондів соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності та страхування від нещасних випадків на виробництві.
Вважається, що соціальна робота — важка праця, бо вона пов’язана зі щоденним спілкуванням із людьми непростої долі. Тут і слабке фізичне здоров’я, психічні негаразди, часом родинні проблеми і у працевлаштуванні. Часто-густо слід посприяти у соціальній адаптації або підтримати у різних складних життєвих ситуаціях.
І до цього всього звик соціальний працівник!
Утім, соціальні працівники не згодні, що їхня праця важка чи дискомфортна, бо вони працюють за покликанням, а прийти на допомогу — це природна потреба кожного справжнього соцпрацівника. Звісно, що все це стосується не лише штатних захисників, а й волонтерів. Себто людей, котрі добровільно й без винагороди постійно підтримують старих і немічних, хворих та людей з особливими потребами. Йдеться про доброчинні фонди, діяльність яких не так добре відома широкій спільноті, як тим, хто користується їхньою підтримкою,— будинки для людей похилого віку, дитбудинки, лікарні-хоспіси тощо.
Є чимало українців, які готові відгукнутися й допомогти при проведенні благодійних днів і акцій. Це художники й поети, музиканти і співаки, котрі охоче беруть участь у доброчинних концертах і майстер-класах для всіх охочих. Так народжуються художня галерея у Павловській психлікарні або виставка малих пластичних форм у дитячому хоспісі.
А ще на допомогу дітям-інвалідам часто приходять кумири молоді — знані артисти, відомі спортсмени й колективи. Як от, приміром, баскетбольна команда «Будівельник» (Київ) не перший рік шефствує над дітьми з особливими потребами з центру соціально-психологічної реабілітації Солом’янського району Києва «Родина».
Гравці клубу з багатими переможними традиціями — часті гості у своїх маленьких підшефних, регулярно запрошують дітлахів на матчі за своєї участі у всеукраїнських і міжнародних змаганнях, забезпечуючи їх транспортом та увагою під час ігор. Не забувають і про подарунки. Телевізори й комп’ютери від шефів-баскетболістів не перший рік дарують розраду немічним дітям.
Отже, 4 листопада — свято людей, кожний день яких сповнений милосердя, гуманізму і добра, щирої співучасті у долях наших незахищених громадян. Тож привітаймо їх, соцпрацівників, котрі, незважаючи на складності й перешкоди, продовжують добросовісно служити людям!
Підготував Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- СИРІТСТВУ — НІ!
- ЧИ СКІНЧИТЬСЯ СОН РОЗУМУ Й СОВІСТІ БАТЬКИ-ОПІКУНИ, ЯКИМ ЗА 70, НЕРІДКО — ЄДИНА ПІДТРИМКА ДОРОСЛИМ ДІТЯМ-ІНВАЛІДАМ. А ЩО ДАЛІ?
назад »»»