НОВИЙ КПК:
СТАРТ БЕЗ ФАЛЬСТАРТУ?
Менш ніж через місяць — 19 листопада — новий Кримінальний процесуальний кодекс набере чинності. Причетні до осмислення і втілення в повсякденній діяльності великої кількості його революційних новел запевняють: до запровадження кодексу готові. Хоча є й інша думка.
Міліція розслідуватиме 98% злочинів
Реформу кримінального процесу, яку «благословив» новий КПК, можна порівняти хіба що із затвердженням «Статуту про кримінальне провадження» 1864 року, ухваленого під час масштабних змін у судочинстві, запроваджених Олександром ІІ, вважає начальник Головного слідчого управління МВС Василь Фаринник. Новий кодекс містить давноочікувані новації: запровадження суду присяжних, слідчого судді, нагляду прокуратури за оперативно-розшуковою діяльністю, розширення прав захисту, встановлення розумних строків слідства. Чи впорається з цим правоохоронна система?
Так вважають не всі. Днями у Верховній Раді зареєстровано законопроект, у якому пропонують відтермінувати набрання чинності згаданим кодексом аж до липня наступного року. Аргументи: не зроблено всіх необхідних дій для реалізації норм КПК, передбачених його Перехідними положеннями. Крім того, до 19 листопада неможливо обладнати органи досудового розслідування і суди належними технічними засобами, встановити системи відеоконференції та підготувати кімнати для їх проведення в слідчих ізоляторах. Не забезпечені правоохоронці й електронними засобами контролю, потрібними при застосуванні такого запобіжного заходу, як домашній арешт.
Однак міліція, прокурори і судді дотримуються іншої думки, хоч поділяють стурбованість автора згаданого законопроекту. Нещодавно під час слухань в парламентському Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вони звітували про зроблене для імплементації кодексу і привертали увагу до «вузьких місць». А радник Президента — керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов ще місяць тому заявив: немає жодного питання, яке могло б поставити під сумнів початок роботи за новим кодексом. Для цього є навіть достатнє фінансування.
Чи не найбільшою мірою зміни торкнуться міліції. Адже у КПК передбачено, що 98% злочинів розслідуватиме МВС, 1% — органи прокуратури і по піввідсотка — слідчі підрозділи СБУ та податкової служби, зауважив Генеральний прокурор Віктор Пшонка. Повноваження з розслідування злочинів, передбачених майже в 70 статтях Кримінального кодексу, перейдуть від органів прокуратури, СБУ і ДПС до компетенції органів внутрішніх справ.
З огляду на це, поетапно розширюється штат слідчих — цього року їхня кількість зросла майже на три тисячі. Не забули й про «електронні браслети» — МВС затвердило Положення про порядок застосування електронних засобів контролю, а також те, як має бути організована діяльність слідчих та інших працівників ОВС, котрі забезпечують виконання судових рішень щодо контролю за місцеперебуванням підозрюваних чи обвинувачених. Міністр Віталій Захарченко вважає доцільним запровадити посади фахівців, які опікуватимуться цією сферою.
За парти сіли всі
Ще влітку працівники органів внутрішніх справ «сіли за парти» — почали вивчати кодекс, і цей процес триває. Адже міністр не перестає наголошувати: всі міліціонери мають знати норми нового КПК. Спочатку розробили короткий коментар до нього, в якому «людською мовою» (за висловом високопосадовця міністерства) повністю розписаний механізм роботи. Роз'яснення до кодексу друкують у відомчій газеті «Іменем закону» — з них можна скласти невеличкий довідник, який легко використовувати в роботі. Нині підготовлено відеокоментар до КПК, доступний на веб-сайті Головного слідчого управління, а особовий склад склав заліки з його норм.
Що викликає занепокоєння? У профільному парламентському комітеті наголошують: потрібно приділити першочергову увагу безпеці даних у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Адже раніше комп'ютери оперативних підрозділів, де містилася секретна інформація, було заборонено підключати до інтернету. Коли кримінальне провадження перенесуть з паперових на цифрові носії, електронна база даних увійде в мережу. Попри те, що вона захищена, слід додатково подбати, аби вона могла протистояти кіберзлочинцям. Такі заходи безпеки стосуються і слідчих дій, які проводитимуть в режимі відеоконференції.
Організаційно готові до запровадження нового КПК і судді. Місцеві ради активно формують списки присяжних — нині вони затверджені в 551 загальному суді, ще в 114 судах цей процес наближається до завершення. В усіх судах загальної юрисдикції визначено, хто виконуватиме функції слідчих суддів і тих, хто розглядатиме справи щодо неповнолітніх.
Щоб повноцінно виконувати вимоги нового КПК, кількість суддів районних судів збільшено на 1184, а працівників апаратів — на чотири тисячі осіб, повідомив голова Державної судової адміністрації Руслан Кирилюк.
Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ студіювали кодекс від початку літа і щотижня на оперативній нараді розглядали певну його частину, а потім готували роз'яснення для судів першої інстанції, повідомив голова ВССУ Станіслав Міщенко. Це зроблено для того, щоб усі служителі Феміди застосовували норми нового кодексу однаково.
Що ще важливо, аби новий КПК запрацював так, як планували його творці? Правозахисники вважають: слід проводити спільне вивчення його норм прокурорами, працівниками міліції, суддями і адвокатами, адже всі вони мають розуміти його положення однаково. Кодекс, який захищає права людини і докорінно змінює систему кримінального судочинства, також потребує тектонічних змін у свідомості всіх причетних до нього, політичної волі й ефективного громадського контролю.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
- СВОБОДУ СОВІСТІ ВКОРОТИЛИ?
назад »»»