УЧАСТЬ ДОБРОЧИННИХ ФОНДІВ У ВИБОРЧИХ ТЕХНОЛОГІЯХ ДИСКРЕДИТУЄ ЇХНЮ СУТНІСТЬ
«Якщо не хочеш розчаровуватися, не слід зачаровуватися»,— говорить народна мудрість. Утім, нині «голими руками» і простими словесними «чарами» недовірливого виборця не спокусити — в обіцянки практично ніхто не вірить.
Тож у боротьбі за електорат у хід пішла «важка артилерія» — роздача пайків і виконання всіляких ремонтних робіт, які вже і так давно повинні бути проведені.
Проте, як кажуть, на все свій час. До речі, щодо пайків, є дані, що багато продуктових наборів формували із залежалих продуктів, які в супермаркетах реалізовувати проблематично, але ж не пропадати добру? Тим більше, що сертифікату якості продукції вдячні виборці не вимагають.
На жаль, доброчинні фонди все більше використовують як інструмент політичного підкупу. «За даними моніторингового спостереження за виборами громадської організації «Опора», 64 доброчинні фонди з різних регіонів України застосували благодійність як політичну технологію для просування власних політичних інтересів певного кандидата. Проте, за інформацією інших експертів, це число як мінімум у два-три рази більше»,— вважає директор Українського форуму благодійників Анна Гулевська-Черниш.
Дехто із захисників «політичної благодійності» намагається посилатися на «американський досвід». Адже, якщо подивитися на Сполучені Штати, більш ніж половина організацій, які постійно займаються благодійною діяльністю, звітували про підтримку американської виборчої кампанії. Проте тут є велика і суттєва різниця. Підтримка політичної кампанії в США відрізняється і проходить незалежно від доброчинної діяльності. Остання має свою довгострокову філантропічну стратегію і не перетинається з політичною агітацією.
За даними інформаційного центру Міністерства юстиції України, за останні чотири роки в державі зареєстровано більш ніж 2,5 тис. фондів. Проте у ЗМІ пишуть переважно про адресну допомогу, роботу волонтерів, закупівлю харчування, одягу — все, що здатне викликати більше емоцій, особливо напередодні виборів. Але у світі філантропія нині еволюціонує і розвивається.
Якщо в ХІХ — на початку ХХ ст. переважала продуктова і речова допомога, то на часі — системна філантропія змін. «Сучасні благодійники говорять про те, що кожна копійка, вкладена в доброчинність, має змінити систему, ситуацію. Саме системна благодійність повинна бути чинником, який може підняти рівень довіри населення до благодійності»,— переконана фахівець.
За словами голови Комітету «Рівність можливостей», керівника моніторингових проектів Асоціації «Спільний простір» Олександра Чекмишева, «те, що ми нині спостерігаємо, наштовхнуло нас на тривожні роздуми. Вперше від 1994 року у виборчій кампанії активно використовуються доброчинні фонди.
Раніше такого не було. За спостереженням експертів, під час нинішньої виборчої кампанії понад 95% усієї інформації про діяльність фондів подавали лише в політичному контексті. Майже 100% цієї інформації — проплачені новини, коли під їх виглядом була прихована реклама»,— зазначив він.
За словами аналітика, у міжвиборчий період діяльність фондів можна умовно розподілити на чотири групи. Перша — це ті, що працюють системно і практично не викликають жодних політичних асоціацій. Друга — ті, які хоча і викликають певні політичні асоціації, але працюють системно і незалежно від виборчої кампанії (наприклад, фонд братів Кличків або фонд Рината Ахметова). Третя — ті, що мають жорстку політичну прив’язку, хоча виникли вони давно, але все-таки з виборчою метою. І четверта категорія найцинічніша — це фонди-одноденки, створені переважно з жорсткою прив’язкою до мажоритарних округів. 99% інформації в регіональних медіа подають саме про їхню діяльність.
Тут можна помітити цікаву закономірність. За словами аналітика, суми, витрачені фондами-одноденками на медійний супровід виборчої кампанії, майже дорівнюють коштам, списаним ними на доброчинність.
На жаль, у виборчий період практично відсутня інформація про діяльність реальних фондів першої категорії.
На думку фахівця, в цій ситуації слід звернути більше уваги Центральної виборчої комісії саме на ці фонди-одноденки, через які підкуповують виборців і, по суті, дискредитують благодійність.
Виконавчий директор МБФ «Відродження» Євген Бистрицький був більш категоричний. На його переконання, відбувається не просто дискредитація, а використання доброчинних фондів у політагітації, а це корупція в прямому її прояві. «Ми маємо справу з широким розгалуженням соціальної корупції, яка складається не тільки з корупції моральної. Очевидно, що тут присутня корупція фінансова і матеріальна. Фактично такі дії мають прирівнюватися до злочину, адже це — прямий підкуп виборців»,— наголосив він.
За його словами, саме для участі в політтехнологіях напередодні виборів, починаючи від березня, виникла надзвичайно велика кількість благодійних фондів.
Виконавчий директор МБФ «Відродження» навів непоодинокі факти, коли з пропагандистською метою кандидати впорядковували прибудинкові території, асфальтували проїзди, облаштовували дитячі майданчики, надавали допомогу в газифікації сіл тощо. «Місцева адміністрація каже: ми робимо це за сприяння певного кандидата в депутати. Але те, що місцева влада має робити як свій обов’язок і коштом платників податків, видається як «добра воля» певної зацікавленої особи»,— зазначив він.
«Очевидно, настав час жорстко відокремити справжню доброчинність від подачок, що призводять до ситуації, коли дають 10 гривень, а забирають мільйони. Така «благодійність» під час виборчої кампанії неприпустима»,— переконаний Євген Бистрицький.
Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ,
Укрінформ
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ— ІСПИТ ДЛЯ КРАЇНИ
- У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
назад »»»