РОСІЙСЬКИЙ ГАЗ ЧИ РОСІЙСЬКИЙ «СЛІД»?
або НАВІЩО ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ЇЗДИВ ДО РФ
Практику здійснювати зарубіжні візити перед якоюсь доленосною подією в Україні було запроваджено не сьогодні і не вчора. Достатньо згадати численні поїздки Леоніда Кучми до Москви напередодні як президентських, так і парламентських виборів...
От і вояж Віктора Януковича до Білокам’яної, що мав місце нинішнього тижня, важко назвати якось інакше, окрім як «передвиборчим». Усе, про що говорили президенти України та Росії в присутності телекамер, не мало жодного (!) натяку на якусь новину чи, бодай, незначного інформаційного приводу.
Скажімо, в питанні про потенційну вартість газу для нашої держави ніяких поступок не спостерігається уже кілька років. Доходить навіть до абсурду — слова, сказані двома президентами (в Росії, щоправда, за цей час змінилося прізвище глави держави) про газ, ніби пишуться під копірку. А віз, як мовиться, і нині там.
Натомість вітчизняне МЗС вважає робочий візит Віктора Януковича до Москви «важливою подією для розвитку україно-російського діалогу, що мав чіткий практичний зміст і був покликаний дати поштовх до реалізації спільних проектів і вирішити окремі проблеми економічного характеру». Це — цитата речника зовнішньополітичного відомства Олександра Дікусарова.
А ось — інша цитата, що належить главі адміністрації російського Президента Сергію Іванову за результатами зустрічі двох президентів: «Ми вже пояснювали Україні, що країни Східної Європи платять за російський газ ще більше. Тому нині не прозвучало нічого нового. Зрозуміло, що цей візит був потрібен передусім їм — перед виборами».
Якось не узгоджуються ці два наведені коментарі, чи не так?..
Однак українських можновладців це, схоже, ніскілечки не турбує. Головний аргумент росіян стосовно можливого газового здешевлення — Митний союз — уже не здається таким неможливим, як ще рік чи півроку тому. По-перше, сам Президент Янукович зронив фразу про потенційне поглиблення співпраці з цим «троїстим» утворенням Росії, Казахстану та Білорусі. А, по-друге, віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко (котрий останніми днями розвинув неабияку політичну активність — сама лише заява про бажання стати спікером наступної Верховної Ради чого варта!) заявив, що дешевого газу без Митного союзу Україні можна не чекати.
Хтозна, можливо, під час переговорів українського та російського президентів питання ціни на газ та перспектив Митного союзу якраз і обговорювалися в контексті післязавтрашніх виборів до парламенту? І це цілком може статися, адже в Україні навіть залунали пропозиції провести референдум на предмет можливості приєднання до МС.
Не випадково ж з’явилися вони також незадовго до виборів. Це — ніби своєрідний сигнал до майбутнього депутатського корпусу: над якими питаннями доречно буде подумати в першу чергу. Як знати: якщо демократичні сили не зуміють завершити кампанію гідно й вибороти так довго обіцяну більшість, чи не виникне бажання в нової ВР розібратися і з цим питанням без будь-яких референдумів? Як це вже було з пенсійною реформою, Податковим кодексом чи мовним законодавством...
Утім, так трапилося, що український Президент завітав до свого російського колеги в момент розгортання іншого, можливо, ще драматичнішого скандалу. Пов’язаний він із викраденням у центрі Києва (!) опозиційного діяча з Російської Федерації Леоніда Развозжаєва.
Почнемо з того, що цей інцидент узагалі поставив питання незалежності будь-яких українських силових та правоохоронних структур. Чотири дні ні СБУ, ні Генпрокуратура, ні МВС не випускали ні пари з вуст з приводу настільки кричущого інциденту. Лише у вівторок представники Державної прикордонної служби заявили, що Развозжаєв добровільно залишив територію нашої держави 19 жовтня.
Усе б нічого, але соратники активіста російського «Лівого фронту» наполягають на іншому сценарії. Мовляв, до Москви його доставляли в наручниках, а викраденням займалися саме російські спецслужби. І це — в центрі столиці сусідньої держави.
Сам Леонід Развозжаєв, до речі, під будівлею Басманного суду, який санкціонував його арешт, устиг гукнути журналістам, що його катували. Відео з цим вигуком нині б’є всі рекорди щодо перегляду в інтернеті.
Ситуація підігрівається ще й тим, що Развозжаєв прибув до Києва саме для того, щоб попросити тут політичного притулку. Цей факт в офіційному прес-релізі підтвердив Верховний комісар ООН у справах біженців. Екстрадиція особи, яка просить притулку, означає, що Україна грубо порушує національне та міжнародне право.
У СБУ передбачливо запевнили, що російські колеги по допомогу в затриманні не зверталися. Якщо Развозжаєва у Києві схопили російські правоохоронні органи чи спецслужби, де нота українського МЗС? Або якщо не нота, то, принаймні, якісь пояснення? Наразі там пообіцяли лише вивчити ситуацію (хоча з моменту цього інциденту вже минув цілий тиждень).
Версія про те, що Развозжаєв добровільно здався російській владі, написавши «повинну» мало не на 10 сторінок, з’явилася не відразу. Це також наштовхує на думку, що саме в такий спосіб російські силовики намагаються «віддячити» своїм українським колегам за те, що вони не заважали «викрадати» опозиціонера, адже упродовж кількох днів журналісти шукали найрізноманітніші пояснення інциденту.
Хоч з якого боку дивитися на цю історію, очевидно: єдиним шляхом для законної доставки Развозжаєва в Росію з України могла б бути екстрадиція. Однак жодних відповідних звернень, які могли б стати підставою для затримання росіянина, не було, що підтвердили і в Генеральній прокуратурі.
Відтак тепер ми просто маємо на один ганебний інцидент більше. Як українське керівництво виходитиме з цієї ситуації, абсолютно незрозуміло. Швидше за все, як уже було багато разів, просто робитиме гарну міну при провальній грі. Адже нині розібратися з цим інцидентом Україну закликають, ну просто ду-у-уже поважні структури, не реагувати на які означає ще далі віддалятися від будь-яких надій, навіть не на євроінтеграцію, а просто на нормальне існування у світовому співтоваристві.
Спершу Управління Верховного комісара ООН у справах біженців закликало українську владу провести ретельне розслідування цієї події. А позавчора до таких закликів долучився і Європейський Союз. «Звинувачення, які з’явилися в цій справі, дуже серйозні. Багато питань потребує вивчення. Це означає, що Україна має провести детальне й глибоке розслідування, щоб з’ясувати всі ці питання і звинувачення щодо ситуації з Развозжаєвим»,— наголошують у представництві ЄС у нашій державі.
Що до цього можна додати? Хіба що нерадісне припущення: вплив північного сусіда на Україну справді неабияк посилюється. І на тлі подібних, відверто силових інцидентів, навіть питання газу чи Митного союзу можуть відійти на другий план. А втім, можливо, це також частина якогось глобального сценарію, продовження якого ми зможемо побачити десь так після поглиблення ізоляції нашої держави?..
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
- МИКОЛА МЕЛЬНИЧЕНКО ЗНОВУ В УКРАЇНІ
назад »»»