ДЛЯ ЧОГО ПИСАТИ РОМАНИ, ЯКЩО САМЕ ЖИТТЯ — РОМАН?
«Київ — це моє місто... Те, що я не можу бути у Києві, навіює на мене журбу» — так своєрідно сповідувався у своїй любові до Києва видатний єврейський письменник Шолом-Алейхем у відповіді на вітальну телеграму з Києва з нагоди 25-річчя його літературної діяльності.
У літературному та особистому житті письменника Київ відігравав величезну роль. Тут він зустрів свою кохану Ольгу, яка стала йому вірним другом, помічницею і супутницею у нелегкому літературному житті.
Тут він формувався як особистість та письменник: Київ завжди вабив Шолом-Алейхема своєю чарівною красою і культурним життям. Тому й нестримно тягнуло його сюди у юні літа й на схилі віку, за кордоном, у Нью-Йорку, коли він висловив побажання, вже тяжко хворий, бути похованим у київській землі поруч із батьком.
Серед своїх героїв
Київський музей Шолом-Алейхема міститься на вул. Васильківській, 5 (колишня вул. Червоноармійська). Саме там був розташований будинок, у якому жив письменник від 1896-го до середини 1903 р., де пройшли найкращі роки його творчого життя у Києві.
Тут жив він серед своїх героїв, творив літературні шедеври: «Менахем-Мендл», «У маленькому світі маленьких людей» та деякі новели з «Тев'є-молочника». У музеї зберігаються численні історичні експонати, унікальні за своїм значенням, які свідчать про життя і творчий шлях видатного письменника, дають уявлення про історичну добу, у якій він жив і діяв.
У музейному зібранні — світлини сторічної давнини з видами Києва та Переяслава, рідного міста письменника, де він народився, світлини його батьків і родичів, яких відобразив у своїх творах, листи до дружини та друзів, газети і побутові предмети пересічного киянина того часу, прижиттєві видання творів, а також афіша з вистави театру імені І. Франка «Тев'є-Тевель» (у головній ролі — Богдан Ступка).
Серед експонатів — листування з найвидатнішими особистостями літературної Росії того часу — Толстим, Чеховим і Максимом Горьким. Чимало уваги приділено обрядовим речам і книгам з юдаїки, тому що увійти у світ літературних героїв Шолом-Алейхема неможливо без знання, навіть поверхового уявлення про багатовікову історію та культуру єврейського народу, його релігійну традицію, які є надбанням світової культури.
Музей є живим організмом: поновлюються його експозиції, фонди. І в тому надзвичайна роль колективу ентузіастів, передовсім директора Ірини Климової.
У музеї приємна аура, через те він притягує до себе чимало людей, яким не байдужа історія вітчизняної культури.
Тут постійно експонуються твори живопису. 11 жовтня цього року виставив свої полотна на огляд молодий художник Андрій Набока.
Духовні джерела Андрія Набоки
Цей митець 27 років має вражаючий перелік робіт і виставок, починаючи зі студентських, до «Мистецького Арсеналу», звідки розпочався його творчий зліт ще в 90-ті роки минулого століття. Роботи молодого майстра давно відомі у Європі, а полотна незмінно виставляються із роботами таких вітчизняних майстрів живопису, як Василь Забашта та Анатолій Марчук.
Змалку Андрій, спостерігаючи за роботою батька-художника, мріяв і сам стати художником, а малювати почав вже у шість років.
За плечима митця — Державна художня школа імені Т. Шевченка, творчі відрядження до Німеччини — у середньовічний Нюрнберг і музейний Мюнхен. Його художні персональні виставки відбулися саме у школі, у 10-му класі. Після Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури його прийняли до молодіжної секції Національної спілки художників України.
Андрій Набока досконало володіє технікою олійного живопису, йому підвладні різні жанри — марина й портрети, інтер'єри і пейзажі, навіть джазові мотиви, якими захоплюється художник останніми роками. (Тому на презентації його робіт невтомно працював обдарований саксофоніст, який виконував славнозвісні джазові інтерпретації).
Його «залізний» малюнок, бездоганне відчуття кольору та досконала майстерність відчувається майже у кожній роботі. Не завжди йому відоме творче задоволення від своєї праці, й це спонукає рухатися уперед, поринути у творчі пошуки.
Він — справжній майстер, тому прагне вдосконалювати своє мистецтво, мріє спробувати себе в інших напрямах і жанрах, зокрема у сюрреалізмі. Про це свідчать роздуми молодого майстра щодо мистецтва Сальвадора Далі, легенди й культової постаті сюрреалізму ХХ ст.
У роботах Андрія відчуваєш тепло сонця і аромат квітів, вечірню прохолоду та осінній вітерець — саме те, чого нам постійно не вистачає у шаленому ритмі життя, що допомагає зберегти гармонію та духовність нашої душі.
Володимир СКРИНЧЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- У ПОЛОНІ НАТХНЕННЯ
назад »»»