ХТО НЕ РИЗИКУЄ, ТОЙ НЕ ІНВЕСТУЄ
На початку вересня у Києві перебувала місія МВФ. Про перебіг її роботи у мас-медіа говорили й писали мало, зокрема згадували про підготовку бюджету-2013, реформу енергосектора.
Глава уряду Микола Азаров, випереджаючи заяви опонентів щодо підготовки до підвищення тарифів і подібних непопулярних заходів, уточняв, що місія мала суто технічний характер і повноваженнями з ухвалення рішень про продовження кредитування не наділена.
Як відомо, Фонд у 2010 році схвалив програму, за якою мав надати нашій державі кредит — 15,5 млрд дол. Міжнародна фінансова організація виділила два транші у разі виконання Україною низки умов, зокрема проведення пенсійної реформи.
Та у 2011-му програма фінансування була припинена через вимоги МВФ добитися беззбиткової роботи «Нафтогазу», збільшити тарифи на газ і тепло для населення на 30%, а для комунального сектора — на 60%. На такий кардинальний і непопулярний крок наш уряд досі не наважився через чимало причин. Мовляв, підвищувати ціни за наявності застарілого і немодернізованого житлово-комунального сектора — крок сумнівної ефективності.
М. Азаров запевняє, що Україна продовжить співпрацю з МВФ, якщо той сприятиме розвитку вітчизняної економіки. І пообіцяв, що уряд не вдасться до заходів, які робитимуть українців біднішими. Президент Віктор Янукович, у свою чергу, заявив про неприпустимість підвищення тарифів на послуги ЖКГ після парламентських виборів.
А нещодавно зі США повернулась урядова делегація на чолі з головою НБУ Сергієм Арбузовим. Напередодні візиту Рада Нацбанку рекомендувала Кабміну активізувати пошук нових шляхів співпраці з МВФ. Іншими словами, знайти певні компроміси для продовження програми стенд-бай, хоча глава уряду неодноразово наголошував на тому, що кредити Фонду нам не дуже й потрібні.
Різні оцінки
Нині в експертному середовищі висловлюють різні думки. Дехто вважає, що від кредитів МВФ та інших фінансових інституцій можна відмовитись. Інші, навпаки, стверджують, що без зовнішніх запозичень в умовах світової кризи вітчизняна економіка не вистоїть. Те, що наша країна прожила два роки без вагомої фінансової підтримки, не отримала жодного цента від МВФ, більше того, повертає раніше взяті позики, свідчить про її потужні внутрішні резерви, зауважують фінансові аналітики.
МВФ не висуває ультиматумів під видачу кредитів. Ідеться про виконання зобов'язань українського уряду, нагадують експерти. Адже Меморандум про співпрацю підписував наш прем'єр, міністр фінансів, голова НБУ. Все, що вимагає Фонд, — в інтересах України. Наша держава зацікавлена в тому, аби мати мінімальний дефіцит держбюджету і «Нафтогазу», не нарощувати зовнішніх боргів.
Тому маємо вимоги МВФ виконати, що є передумовою для продовження програми співпраці. Кредити могли б, якщо не подолати загрозу дефолту України, то значною мірою її віддалити. Хоча М. Азаров вважає дефолтівські прогнози необґрунтованими. Україна жодного платежу не затримала. Всі кредитори констатують, що вона платить за своїми зобов'язаннями вчасно. А ось експерти прогнозують дефолт ближче до зими, після виборів.
У Нацбанку запевняють, що нині великої потреби у кредитах МВФ немає. Платіжний баланс у нормальному стані, валютні резерви сягають 29 млрд 95 млн дол. Проте гроші Фонду необхідні країні, аби дати позитивний сигнал кредиторам та інвесторам, дозволять зробити позики дешевшими. Кредит називається стенд-бай, бо країни, які його отримують, можуть за ризикової чи непередбачуваної ситуації звернутися по фінансову допомогу. До того ж позики МВФ найдешевші у світі.
Чимало експертів критикує Фонд і заявляє, що його програми не завжди допомагають позичальникам. У цьому зв'язку згадують Мексику, Венесуелу, Індонезію. Як інший приклад, наводять Малайзію, котра відмовилася від зовнішньої допомоги і самостійно розв'язала економічні проблеми. Можливо, Україні варто запозичити досвід Малайзії? Аби не брати кредитів, треба жити за статками, зауважують економісти, тобто витрачати стільки, скільки заробили й перерахували до бюджету. І ще не мати старих боргів.
Україна живе з дефіцитом бюджету. Це означає, що витрачає значно більше, ніж заробляє. До того ж має неабиякі борги. Державний борг (прямий і гарантований) сягає 500 млрд грн. Аби повертати позичене, бюджетних коштів не вистачає. Бюджет не може залишити десятки мільйонів людей без засобів існування. Лише цьогоріч довелося виплатити МВФ мільярд доларів. Це суттєва сума. Тож, на жаль, обійтися без позик не можна, хоча країна два роки не брала кредитів і ніякого колапсу поки не відчула.
Нещодавно голова Нацбанку С. Арбузов звинуватив експортерів у створенні штучного дефіциту платіжного балансу. Мовляв, вони затримують на своїх зарубіжних рахунках валютну виручку за продані товари. Кошти, які зберігаються на закордонних рахунках українських підприємств, за останні три роки зросли від 3 до понад 9 млрд дол. Це змушує Нацбанк посилювати монетарну політику.
Стабілізація ситуації в Європі дозволила б українським компаніям сподіватися на зниження вартості зовнішніх запозичень, запевняють аналітики. Якщо криза в єврозоні не загостриться, то вартість запозиченого поступово знижуватиметься.
Сприятлива ситуація, що склалася на зовнішніх ринках капіталу, відкриває перед Мінфіном можливість для нових запозичень в обсязі 1,5 млрд дол. і на внутрішньому ринку. Попит на валютні облігації для населення, дебютний випуск яких заплановано на жовтень, перевищує пропозицію.
Реформи — на часі
Так, МВФ дає найдешевші гроші, але не варто за їхній рахунок закривати бюджетні дірки. Треба позбутися цих дірок, і у майбутньому відмовитися від будь-яких позик, радять економісти. Для цього країна має вдаватися до раціональних заходів, бо жодні кредити й фінансові інституції нам не допоможуть, якщо не навести лад у державних фінансах.
Найпростіший метод позбутися старих боргів — активізувати економіку, наростити експорт, кажуть у НБУ. Зараз боргова криза у Європі, економічні проблеми в Америці, світовий ВВП падає. Тому очікувати на надто успішне зростання економіки в нашій країні не варто. Аби пережити нинішні важкі часи, доведеться перекредитовуватися, щоб потім спрямовувати зароблене не на «проїдання», а на інвестування, створення нових виробництв, підвищення енергоефективності, на інфраструктурні проекти.
У своїх рекомендаціях Рада НБУ пропонувала урядові шукати компроміс із МВФ щодо паритету цін на газ для населення, компаній теплокомуненерго і цін на імпортний газ. У довгостроковій перспективі підвищення тарифів на газ зіграє позитивну роль для економіки. Якщо різко підвищити тарифи, це сильно вдарить по кишенях незаможних громадян. Тож треба втілювати попереджувальні заходи, це питання вирішувати зважено. Бо основне завдання таких кроків, аби життєвий рівень простих людей не знизився.
Сподіватися на успіх реформ, навіть вкрай необхідних, не можна, якщо певні рішення не сприймаються у суспільстві, зазначають економісти. Пенсійну реформу треба було проводити, без підвищення пенсійного віку неможливо було обійтись. Основою реформи повинна бути справедливість, вона мала скасувати нинішній поділ пенсіонерів на сорти, на «чорних» і «білих», коли пенсії призначають за різними правилами.
Час розібратись і з цінами на газ. Ненормальна ситуація, коли багаті й бідні платять за газ однакову ціну, а витрати «Нафтогазу» на це покривають із бюджету. Виходить, чим заможніша людина, чим більше споживає енергоресурсів, тим більше грошей використовує з бюджету, які мали б іти на підтримку незаможних. Такій соціальній політиці треба покласти край — багаті мають платити, бідних треба захищати. Для цього у держави є необхідні інструменти.
В Україні треба проводити реальні структурні реформи. Про них говорять не один рік. Зараз (запевняють можновладці) вони починають потихеньку здійснюватися. Але у нашої країни немає вибору, якщо не займатись енергоефективністю і далі використовувати надто багато енергоносіїв, води, робити акцент на важкій промисловості, металургії, не диверсифікувати виробництво й ризики, які є у світовій економіці та світовому розподілі праці, у держави не буде майбутнього.
Реформи дадуть позитивний результат і вплинуть на імідж України, активізують залучення інвестицій, які набагато вигідніші, ніж кредити. Цьогоріч Україна може отримати 7 млрд дол. іноземних інвестицій, вважають урядовці. Державі ж потрібно мінімум 10–12 млрд дол. Зважаючи на світову кризу, таких грошей нам не бачити, коли вийдемо на 7 млрд, то це буде дуже добре.
Та, на жаль, для залучення інвестицій чимало перешкод. Зокрема, є проблеми з обмінним курсом, адже він не прогнозований, інвестори не можуть порахувати доходи і видатки. А це — фундаментальна річ для ухвалення рішення: інвестувати чи не інвестувати в Україну. Лякають інвесторів податкові проблеми.
Амбітні плани
Не побоялась інвестувати в Україну вертикально інтегрована російська нафтова компанія «Лукойл». Вона працює у 43 країнах світу, має 120 тис. фахівців, які займаються розвідкою і розробкою нафтових родовищ, видобутком вуглеводнів, їх переробкою і реалізацією нафтопродуктів. Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» створено у 1999 році для реалізації нафтопродуктів у нашій державі й зараз входить до п'ятірки лідерів паливного ринку за кількістю АЗС і обсягами роздрібної реалізації нафтопродуктів.
Компанія має 281 АЗС у 24 регіонах України, вісім нафтобаз, газонаповнювальну станцію, 67 газових модулів, які реалізують газ для автомобілів. У ній працює понад дві тисячі фахівців. Паливо поставляється із зарубіжних НПЗ, розташованих у Білорусі, Румунії, Болгарії, Росії й відповідає стандартам якості Євро-4 і Євро-5.
Торік було розроблено і затверджено головним офісом у Москві стратегію розвитку підприємства на десять років до 2021-го, так звану «дорожню карту». Вона передбачає модернізацію і розвиток мережі АЗС, підтримку стабільно високої якості нафтопродуктів у роздрібній мережі, підвищення рівня обслуговуваня клієнтів, фаховості персоналу, поліпшення сервісу на АЗС.
Упродовж п'яти років «Лукойл-Україна» планує інвестувати в модернізацію АЗС, придбання нових станцій, реконструкцію нафтобаз, а також у систему контролю якості й розвитку персоналу 100 млн дол. До кінця нинішнього року буде реконструйовано 28 станцій, наступного року — ще близько 40 і створено п'ять нових комплексів. До 2017-го всі станції відповідатимуть єдиним корпоративним вимогам.
Цьогоріч у Кременці було відкрито одну з найпотужніших і найсучасніших нафтобаз, що забезпечуватиме паливом Західний регіон України. Всі процеси на ній автоматизовані — від отримання до видачі палива. Наступного року завершиться реконструкція нафтобази у Бородянці. Цей проект коштуватиме близько 6 млн дол. При модернізації АЗС і нафтобаз, запевняє керівництво компанії, особливу увагу приділяють захисту довкілля і підвищенню безпеки.
У компанії запроваджено корпоративну автоматизовану систему управління «Петронікс», яка забезпечує дистанційний наскрізний контроль всіх операцій з нафтопродуктами на нафтобазах і АЗС. Упровадження системи звело нанівець людський фактор. З інформацією, яку видає система, працює група внутрішнього контролю, що має чотири пересувних і одну стаціонарну лабораторію.
Контролюють роботу компанії й фахівці з Москви. Залучаються й незалежні експерти з міжнародної організації «Бюро Верітас», які перевіряють якість продукції, охорону праці, техніку безпеки, охорону довкілля. Про якість палива і обслуговування клієнти можуть повідомити по «гарячій лінії», яка працює цілодобово кожного дня.
Від минулого року на АЗС «Лукойл» реалізується паливо не нижче рівня Євро-4. В Україні вибудувана єдина паливна лінійка, флагманом якої є паливо під торговим знаком «Екто» з поліпшеними екологічними й споживчими якостями. За останні два роки обсяг продажу нафтопродуктів в Україні зріс на 25%, а «Екто» — у 2,8 раза. Цього року компанія планує продати 500 тис. т нафтопродуктів, за добу реалізує майже 5 т, є наміри досягти 7–9 т. Нині компанія займає за реалізацією бензину 8% ринку України, за кількістю АЗС — 4%, планує збільшити до 8% і мати 300 АЗС через десять років.
Компанія готова виконувати норми українського законодавства, що вимагає з 2014-го додавати до бензину 5% етанолу. Цей продукт виробляють на румунському заводі, де бензин із біодобавками виготовляють два роки. Тож його можна вже зараз завозити, але є старі запаси палива і немає вимог закону.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»