ЯКІСТЬ ЗАКОНУ
ВТРАЧЕНО ЧЕРЕЗ ПОСПІХ
Ухвалення Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» — один із пунктів Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, ухваленого на саміті Україна — Європейський Союз 2010 року. Закон ухвалили швидко, однак його розкритикували експерти Ради Європи і вітчизняні правозахисники. Про це йшлося під час засідання «круглого столу» в офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Камінь спотикання— ознаки дискримінації
У серпні в листі глави держави до парламенту комплексний антидискримінаційний закон був визначений як невідкладний. Тож у перші дні поточної сесії Верховної Ради — шостого вересня — згаданий нормативний акт ухвалили в другому читанні попри «сирість» і триваючі дискусії щодо його положень. До речі, Головне науково-експертне управління апарату ВР поставило під сумнів потребу в такому окремому законі, мотивуючи це тим, що порушені питання достатньою мірою врегульовано чинним законодавством України.
Чи відповідає це дійсності, можна переконатися, згадавши спробу застосувати вітчизняну правову базу, позиваючись до Прем'єр-міністра Миколи Азарова. Нагадаємо, очільник Кабміну два роки тому заявив: «Не жіноча це справа — реформи проводити». Експерти Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» угледіли в цьому дискримінацію і звернулися до суду. Однак усі судові інстанції відмовили в задоволенні позову, розповіла віце-президент організації Людмила Ковальчук.
Адже «дискримінація за ознакою статі — це дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків». Таке визначення поняття дано в ухваленому ще 2005 року Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». А процитоване висловлювання судді назвали оціночним судженням, а не дією.
Схоже визначення дискримінації міститься і в законі, ухваленому шостого вересня. Проте найпалкіша дискусія під час обговорення його на стадії проекту в парламентському Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин точилася навколо переліку дискримінаційних ознак. Пропонували обмежитися десятьма, які є в ст. 24 Конституції, наголосила представник Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина. У кінцевому варіанті закону перелік налічує на дві ознаки більше. Правозахисник Святослав Шеремет зазначає, що, за їхніми підрахунками, таких має бути 22. Хоча дехто вважає, що цей список може бути безмежним, адже свого часу при обговоренні дискримінації у сфері трудових відносин один із членів профільного парламентського комітету пропонував включити заборону дискримінації за знаком Зодіаку. Також, як реакція на анекдоти про білявок, час від часу лунають заклики заборонити дискримінацію за... кольором волосся.
Після того, як цей нормативний акт було взято за основу, Уповноважений з прав людини Валерія Лутковська звернулася до Ради Європи з проханням надати експертний висновок щодо нього. Під час засідання за «круглим столом» цей документ було оприлюднено. У ньому фахівці зі Швеції та Нідерландів піддали критиці визначення поняття дискримінації як «рішення, дії або бездіяльність, що спрямовані на встановлення обмежень або створення привілеїв», адже в міжнародному праві в галузі прав людини увага зосереджується на «невиправданому нерівноправному ставленні».
Викликав зауваження в експертів РЄ і перелік ознак, за якими заборонено дискримінацію. Вони пропонують розширити його, щоб дати орієнтири для суддів. Вказано у висновку і на такий недолік: закон не забороняє сегрегацію або дискримінацію «за асоціацією», зазначив представник секретаріату Омбудсмана Сергій Пономарьов, тобто, коли людина має певні стосунки з групою осіб, щодо яких існує дискримінація. Наприклад, до нічного клубу не пускають групу молоді, тому що в ній є роми.
Експертам Ради Європи хотілося б бачити в законі уточнення: якою має бути відповідальність за порушення норм закону? На переконання Валерії Лутковської, слід зупинитися на цивільній відповідальності, адже кримінальна є непропорційною, адміністративна ж не поновлює права потерпілого, обмежуючись накладанням штрафу на винуватого. Серед інших недоліків закону те, що він не поширюється на сферу житлових відносин, зайнятості, доступу до товарів і послуг.
Орієнтир для суддів
Щоб згаданий закон не був декларативним, нашій країні потрібні експерти з національних проблем, наполягає член президії Всеукраїнського громадського об'єднання «Антифашистський комітет України» Олександр Найман. Адже в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз проводять велику кількість досліджень, у тому числі будівельно-технічних, ґрунтознавчих, навіть експертизу вузлів та петель. А ось національні питання в державі, де проживає понад сто національностей, залишаються поза увагою.
Те, що в таких фахівцях є потреба, засвідчує судова практика, зокрема застосування ст. 161 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті. Хтось дає їй одне тлумачення, хтось інше, а як бути судді? Хоча бувають приємні винятки: Васильківський районний суд ухвалив рішення про те, що особі не надавали земельну ділянку саме за національною ознакою, не вдаючись до експертизи, зауважила представник секретаріату Комітету з прав людини Алла Чигрин.
Найбезкомпроміснішій критиці піддала згаданий закон «Коаліція з протидії дискримінації». Її представники вказують на те, що він не запроваджує ефективного механізму захисту від дискримінації і, попри базовий характер, не передбачає внесення змін до інших законодавчих актів України. «Форсоване» ухвалення закону, яке призвело до втрати ним належної якості, певно, має на меті прагнення якнайшвидше формально виконати деякі вимоги Євросоюзу вже протягом цього політичного сезону і таким чином відзвітувати про виконання взятих на себе зобов'язань, вважають представники коаліції.
Своєю чергою експерти Ради Європи ще раз привітали ініціативу української влади підготувати комплексний антидискримінаційний закон з метою заповнити важливі прогалини в національному законодавстві, привести його до міжнародних стандартів у галузі прав людини і висловили готовність надати свою підтримку під час роботи над ним.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ПРАВА НА НЕРУХОМІСТЬ ФІКСУВАТИМЕ ЛИШЕ ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЙНА СЛУЖБА
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
- ДО МІСЦЬ НЕВОЛІ— БЕЗ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
назад »»»