РІЗНОБАРВНА ПАЛІТРА «АВІАСВІТУ-ХХІ»
Протягом п’яти днів (від 27 вересня до 1 жовтня) в Україні — на території льотно-випробувальної бази державного підприємства «Антонов», що поблизу Гостомеля на Київщині, — працював VІІІ Міжнародний авіаційно-космічний салон «Авіасвіт-ХХІ», який проводиться раз на два роки.
Широка географія представництва
Нині у цих великих представницьких оглядинах сучасної цивільної і військової авіаційної, ракетної та космічної техніки, перспективних розробок і новітніх технологій узяли участь 304 експоненти — конструкторські бюро, академічні й галузеві науково-дослідні інститути, промислові підприємства, різноманітні за профілем компанії і фірми, спеціалізовані вищі навчальні заклади та інші структури з 35 держав Європи, Азії, Америки, Африки.
Ілюструючи широку географію цього виставкового форуму, на флагштоках біля експозиції «Авіасвіту-ХХІ» майоріли прапори Австрії, Бельгії, Білорусі, Болгарії, Великої Британії, Данії, Ізраїлю, Індії, Ірану, Італії, Казахстану, Канади, Китаю, Республіки Корея, Латвії, Литви, Лівану, Лівії, Малайзії, Мексики, Нідерландів, Німеччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Перу, Польщі, Росії, Румунії, Сполучених Штатів Америки, Угорщини, України, Франції, Чехії, Чилі, Швейцарії та Японії.
Найбільша кількість учасників салону (174) представляла його господарку — Україну. А серед зарубіжних країн більше, ніж інших, для участі в цьому заході прибуло експонентів із Росії (50).
Від контактів — до угод
У вихідні — суботу та неділю — побувати на «Авіасвіті-ХХІ» могли всі охочі, які цікавляться новаціями в авіації і космонавтиці.
А два початкові дні програми та її завершальний день були віддані фахівцям й офіційним делегаціям, які ґрунтовно знайомилися з тим, що демонструвалося на стендах в одному з найбільших ангарів льотно-випробувальної бази, який на час салону став виставковим павільйоном, і на відкритих аеродромних стоянках, де вишикувалися натурні зразки літаків, вертольотів, ракетних та інших засобів протиповітряної оборони, тощо.
Водночас відбувалися різноманітні за тематикою презентації та науково-практичні конференції. Учасники салону вели ділові переговори, зміцнювали існуючі зв’язки й налагоджували нові контакти, шукаючи замовників на свою продукцію і потенційних партнерів для взаємовигідної співпраці. Укладалися ті чи інші угоди і протоколи про наміри. Зокрема, на стенді Державного космічного агентства України голова ДКАУ Юрій Алексєєв та міністр науки і зв’язку Республіки Судан Іса Башарі Мохамед скріпили підписами угоду між урядами двох країн про співробітництво у сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях.
А в конференц-залі, в одному з корпусів льотно-випробувальної бази, президент — генеральний конструктор державного підприємства «Антонов» Дмитро Ківа і директор з авіаційного бізнесу акціонерного товариства «Російські машини» та водночас голова ради директорів самарського підприємства «Авіакор — авіаційний завод» Сергій Лихарєв підписали протокол про розвиток співробітництва за програмою Ан-140.
Ця співпраця, як пояснили журналістам Дмитро Семенович і Сергій Костянтинович, передбачає не лише зміцнення та розширення виробничої кооперації при будівництві в Україні і в Росії створених «Антоновим» регіональних турбогвинтових пасажирських лайнерів (уже протягом певного часу «сто сорокові» складаються на самарському «Авіакорі» та на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві), а й появу якісно нових форм співробітництва між «Антоновим» і «Авіакором» (цей самарський завод входить до складу корпорації «Російські машини») — аж до створення спільного підприємства, орієнтованого на програму Ан-140.
Формування такого СП, як зазначили Дмитро Ківа і Сергій Лихарєв, відповідаючи на запитання автора цих рядків, очікується протягом 2013 року. Спільне підприємство координуватиме як виробництво існуючих варіантів Ан-140, так і післяпродажний супровід цих машин під час їхньої експлуатації у замовників, сервіс, постачання запчастин, навчання льотного і технічного персоналу тощо, а також розробку — відповідно до попиту на ринку такої регіональної авіаційної техніки — нових варіантів літаків із сімейства «сто сорокових» — і, зокрема, вантажного транспортного.
Аналогічна за характером обопільно корисна й рівноправна інтеграція намічається й у співробітництві між українським «Антоновим» та деякими іншими його російськими партнерами, зокрема з Воронезьким акціонерним літакобудівним товариством (щодо регіональних турбореактивних пасажирських Ан-148), з Ульяновським заводом «Авіастар» (щодо відновлення виробництва істотно модернізованих вантажних «Русланів» — Ан-124) та з Казанським авіаційним виробничим об’єднанням — щодо серійного випуску військово-транспортних Ан-70 (про співпрацю стосовно «семидесяток» ми нещодавно повідомляли у «Демократичній Україні» — в репортажі зі столиці Татарстану).
Демонстрація в небі
Звісно, салон такого «крилатого» профілю не міг показувати техніку лише в наземних експозиціях. Тож обов’язковою частиною програми «Авіасвіту-ХХІ» стали демонстраційні польоти. У них брали участь військові винищувачі, що вражали глядачів майстерністю індивідуального та групового пілотажу, й різноманітні цивільні літаки — невеликі й легкі спортивні, навчально-тренувальні, пасажирські лайнери, вантажні транспортні, а також вертольоти.
Найбільший у світі за вантажопідйомністю транспортний літак Ан-225 («Мрія») справив чудове враження чітким маневруванням на різних висотах, а приземлившись і заруливши на стоянку, здивував присутніх на аеродромі вмістом своєї просторої вантажної кабіни, куди ми потрапили одразу після того, як відкрився вхід усередину.
Там цього разу була не якась надважка техніка, а зовсім інше: на стінах обох бортів у вантажній кабіні... висіли створені 120-ма українськими художниками 500 різноманітних картин, котрі одна з київських мистецьких галерей надала у тимчасове користування організаторам «Авіасвіту-ХХІ». Задумано було підняти на крилах «Мрії» таку пересувну виставку живопису на висоту понад десять тисяч метрів і зафіксувати це як непересічне досягнення у Книзі рекордів Гіннесса, чий представник був спеціально запрошений на льотно-випробувальну базу «Антонова». Запланована акція завершилася успішно — і її належним чином зареєстрували.
...Цікавий літаючий експонат прибув на «Авіасвіт-ХХІ» з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Нині ХДАВП,— пояснив мені його генеральний директор Анатолій М’ялиця,— випускає не лише регіональні пасажирські Ан-140 та багатоцільові транспортні Ан-74. Опановано також виробництво невеликого і дуже легкого літака ХАЗ-30, призначеного для первісного навчання пілотів — курсантів аероклубів, льотних училищ, військової і цивільної авіації та інших організацій. Цей літак, показаний на салоні як на землі, так і в небі під час демонстраційних польотів, може підніматися на висоту 4000 метрів і розвивати швидкість до 200 кілометрів на годину.
Надійні серця крилатих машин
Двигуни недарма образно називають серцями авіаційної техніки. Тож чимало новинок показали на цьогорічному «Авіасвіті-ХХІ» запорізькі двигунобудівники, з творінням яких учасників і гостей виставки ознайомили генеральний конструктор — керівник державного підприємства ЗМКБ «Прогрес» Ігор Кравченко та голова ради директорів акціонерного товариства «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв.
Один із таких двигунів — ТВЗ-117ВМА-СБМ1В серії 4е — призначений для встановлення на транспортний вертоліт Мі-8Т, завдяки чому він перетворюється на значно досконаліший та ефективніший Мі-8МСБ (літери абревіатури МСБ означають «Мотор Січ» і Богуслаєв) — із кращими можливостями щодо потужності, висоти польоту (під час нинішнього салону ця машина, яку представило АТ «Мотор Січ», піднялася в одному з польотів на 8200 метрів), а також відзначається більш економним витрачанням палива.
Працюють конструктори «Мотор Січі» і над створенням такого перспективного легкого багатоцільового вертольота, як МСБ-2, котрий багато в чому вигідно відрізнятиметься від усім відомого Мі-2. Причому не лише створеним у Запоріжжі значно потужнішим і надійнішим сучасним двигуном АІ-450М, який замінить застарілий ГТД-350, а й іншими технічними та технологічними новаціями.
Високоточна зброя, чутлива техніка
Два київські підприємства — державне конструкторське бюро «Промінь» і державна акціонерна холдингова компанія «Артем» (котрі нині входять до системи державного концерну «Укроборонпром») показали на виставці «Авіасвіт-ХХІ» зразки різноманітної високоточної зброї, серед якої — авіаційні керовані ракети класу «повітря — повітря», протитанкові ракетні комплекси тощо.
А в експозиції Державного космічного агентства України (ДКАУ) провідні підприємства цієї галузі з Дніпропетровська — конструкторське бюро «Південне» і виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» — показали (зрозуміло, що не в натурі, а макетах) різні типи ракет-носіїв та космічних апаратів.
Також на стенді ДКАУ можна було побачити і макет стартового комплексу, який нині споруджується на бразильському космодромі Алкантара і призначений для майбутніх запусків українських ракет-носіїв «Циклон-4».
Корпорація «Науково-виробниче об’єднання «Арсенал», яка також підпорядкована ДКАУ, продемонструвала на «Авіасвіті-ХХІ» новітню технологію цифрових антенних решіток (ЦАР), призначених для створення сучасних багатофункціональних РЛС — радіолокаційних систем. Такі РЛС із застосуванням у них ЦАР можуть з високою ефективністю використовуватися в різних цивільних і військових сферах, зокрема, у засобах управління повітряним рухом, для контролю за космічним простором і повітряною та надводною обстановкою, у складі засобів зенітних комплексів і систем управління боєм, у метеорології та інших галузях.
Ан-70: після модернізації — на випробування
Хоча військово-транспортний Ан-70 під час салону «Авіасвіт-ХХІ» перебував на одній з аеродромних стоянок льотно-випробувальної бази «Антонова», проте цей літак не брав участі у демонстраційних польотах — і на те була поважна причина.
Річ у тім, що незадовго до початку нинішнього авіаційно-космічного салону завершилася істотна комплексна модернізація «семидесятки», після чого літак мав пройти певну програму наземних і льотних випробувань.
— Розпочалася вона вранці 27 вересня,— розповів нам командир екіпажу Ан-70 — льотчик-випробувач Володимир Мосін,— коли в Києві, на заводському аеродромі у Святошині, було здійснено кілька рулінь і пробіжок злітно-посадковою смугою (зокрема, з відриванням від землі носового колеса).
Оскільки зауважень до роботи «семидесятки» на землі не було, її екіпаж, отримавши дозвіл від керівництва, підняв машину в повітря й розпочав виконання програми першого після модернізації Ан-70 випробувального польоту, в якому перевірялися керованість, функціонування систем літака тощо. А завершився цей політ приземленням на аеродромі розташованої поблизу Гостомеля льотно-випробувальної бази «Антонова», звідки й триватимуть подальші екзамени «семидесятки» у небі.
Вадим ФЕЛЬДМАН з льотно-випробувальної бази «Антонова»
* * *
Користуючись нагодою, редакція «Демократичної України» і автор цього репортажу щиро вітають президента — генерального конструктора державного підприємства «Антонов», академіка НАНУ, Героя України Дмитра Ківу із 70-річним ювілеєм, який відзначатиметься 8 жовтня. Бажаємо Дмитру Семеновичу міцного здоров’я, великого щастя, нових творчих і виробничих звершень на славу вітчизняного авіабудування.
також у паперовій версії читайте:
назад »»»