БЮДЖЕТНИЙ ФАЛЬСТАРТ
За підсумками восьми місяців, вітчизняний ВВП зріс на 1,5%. Це позитивний показник, з огляду на рецесію у європейських країнах, згортання міжнародних товарних ринків і ринків капіталу, високі ціни на російські енергоносії, вважає глава уряду М. Азаров.
Зокрема, на понад 3% зросли показники видобувної промисловості та на 16% — обсяги роздрібної торгівлі.
Цьогоріч зафіксовано чи не найбільші в сучасній історії України обсяги державного капітального будівництва. Уряд нині закінчує реалізацію одних масштабних завдань і переходить до втілення нових, приміром, до програми доступного житла, важливих інфраструктурних проектів, нагадує очільник уряду. Проте в цей перехідний період темпи будівництва уповільнилися, незадовільно реалізуються будівельні програми в деяких регіонах.
Керівник Кабміну доручив губернаторам областей, які допустили значне скорочення будівництва, детально проаналізувати причини такої ситуації та вжити необхідних заходів, аби не допустити подальшого зниження темпів розвитку будівельної галузі.
На жаль, від початку року промислове виробництво скоротилося на 0,4% порівняно з аналогічним торішнім періодом. А у серпні щодо липня його показники зменшилися на 1,8%. Україна — великий експортер сталі, й одним із головних факторів, які впливають на падіння виробництва, стала криза в єврозоні. Істотне скорочення зафіксоване і у виробництві коксу, продукції нафтопереробки та машинобудування. І тут потрібне втручання держави, вважає міністр економіки П. Порошенко.
Глава Кабміну запевнив, що заради стабілізації економічної ситуації уряд не піде на скорочення дефіциту бюджету, як це роблять деякі країни ЄС. Економіку доведеться відновлювати, визнав М. Азаров, але запевнив, що затягування пасків не буде, як і підвищення цін на газ після виборів (поживемо — побачимо).
Співпраця з МВФ, який вимагає підвищення тарифів для населення, передбачає й інші економічні заходи. Вибори — це проміжний етап. Кабмін не проводить одну економічну політику до виборів, іншу — після них, запевняє М. Азаров. Уряд зробив офіційну заяву МВФ про те, що налаштований на співробітництво. І домовився з Фондом про можливе відновлення перемовин у рамках співпраці з урахуванням розробки програми енергозбереження, підвищення енергоефективності.
До такої програми могли б долучитись Європейський банк реконструкції і розвитку та Світовий банк, інші фінансові інституції. М. Азаров вважає, що подолати рецесію можна завдяки розвитку внутрішнього ринку, втілення інфраструктурних проектів, активізації будівництва. Саме так виходили з кризи у 2010 році. Нині дефіцит держбюджету становить майже 17 млрд грн, за січень–липень, порівняно з відповідним торішнім періодом, він зріс майже вдвічі.
Щедрі обіцянки
12 вересня Кабмін затвердив основний кошторис країни, а через два дні проект держбюджету надійшов до парламенту. Тож цьогоріч уряд діяв відповідно до чинного законодавства і вклався у визначені законом терміни подання до Верховної Ради проекту кошторису на наступний рік. Щоправда, вчасно — не завжди означає якісно. Нас обнадіяли низькою інфляцією у 5,9% і зростанням ВВП на 4,5%. І це — на тлі наближення нової хвилі світової кризи. Проте курс долара, ціни на газ у кошторисі не зазначені.
М. Азаров називав підготовлений його урядом посткризовий кошторис бюджетом стабільності й розвитку. Першим був бюджет порятунку у 2010-му, потім — жорсткий, а цьогоріч — соціальний. І ось тепер урядовці підготували черговий документ, який має засвідчити перехід України наступного року від стабільного до сталого розвитку.
Очільник Кабміну запевняв, що у планах уряду немає жодних революцій, а лише послідовне виконання взятих зобов'язань. Економіка України стабільно розвиватиметься у 2013-му, зазначали урядовці. Тож цілком закономірним є збільшення доходів бюджету, які уряд планує спрямувати на посилення соціального захисту громадян.
За підрахунками Кабміну, номінальний ВВП мав сягнути трильйона 687 млрд 800 млн грн. А доходи бюджету-2013, порівняно з цьогорічними,— повагомішати на 394,6 млрд, дефіцит кошторису — 1,65%. Уряд мав намір збільшити зарплати і пенсії, зокрема мінімальна оплата мала додати 8,5%, тобто 100 грн, щоправда, поетапно. На підвищення зарплат бюджетників у проекті кошторису додатково передбачалося понад 10 млрд грн. Ще плюс 8 млрд сподівалися перерахувати для допомоги родинам із дітьми. Прожитковий мінімум пропонували збільшити на 6% — до 1160 грн.
На майже 9% більше отримували б батьки допомоги при народженні дитини. 23 млрд також обіцяли виділити для пенсійного забезпечення громадян, доплат до пенсій членів родин померлих інвалідів війни, учасників війни. Від першого січня 2013-го пенсії військовослужбовців планували підвищити в середньому на 10,5%, на це дали б 6 млрд грн. І ще мільярд гривень зобов'язувалися віддати на здешевлення кредитів для купівлі житла.
Крім цього, обіцяли суттєво збільшити фінансування медичної галузі. Зокрема, понад 1,2 млрд — на придбання медичного транспорту та обладнання. Модернізувати, реконструювати, збудувати медичні заклади уряд обіцяв майже у кожному районі.
Микола Азаров запевняв, що уряд продовжить виконання соціальних ініціатив Президента та підвищення рівня життя громадян, передбачалося фінансування нових соціальних ініціатив. Зокрема, забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас. Планували виділити 200 млн грн на програму створення центрів денного перебування дітей-інвалідів, майже 100 млн — на будівництво житла для дітей-сиріт. Держава надасть кошти для реконструкції дитячого центру відпочинку «Молода гвардія», розташованого на березі Чорного моря. Його було створено 40 років тому, тож він потребує оновлення. На це потрібно 200 млн грн.
Сумніви експертів
Такий бюджет мав більше сподобатися виборцям, ніж експертам. Як і належить документу передвиборчого періоду, він демонструє сталі тенденції до зростання ВВП, зарплат і пенсій. І відповідно викликає у громадян оптимістичні сподівання. За таких обставин на критичність в оцінках експертів і категоричність у вимогах кредиторів із МВФ можна б і не звертати уваги. Принаймні до виборів. Тим більше, що після виборів був би час для корекції кошторису.
Саме такі думки висловлювались у середовищі депутатів та експертів. Тобто належало представити і розглянути оптимістичний варіант бюджету до виборів. І ухвалити більш песимістичний варіант після них. До того ж, на відміну від цифр зростання ВВП і зменшення інфляції, показники цін на газ та курс гривні до долара залишалися невідомими. А з ними був формальний і реальний привід щось підкоригувати в бюджеті після виборів.
Хоча міністр економіки П. Порошенко наголошував, що відсутність офіційних курсових показників у кошторисі, на які орієнтувався центробанк,— це світова практика. Проте, як неодноразово наголошували можновладці, Україна експортноорієнтована держава, тому надто залежить від валютних коливань. Тож і донині іноземна валюта використовується для визначення прогнозованої вартості товарів.
Розрахунки бюджету-2013 спираються на макроекономічні показники зростання, а не прив'язані до курсу валют, зауважував міністр фінансів Ю. Колобов. На його думку, вагомих причин для девальвації курсу гривні упродовж найближчого року немає. Деякі експерти запевняють, що на початку наступного року за долар правитимуть 12 грн.
Аналітики сумніваються, що українській економіці вдасться успішно розвиватися під час загострення фінансової кризи. І вважають бюджетні прогнози оптимістичними. Більш реалістичним є зростання економіки на 3%, як підрахували у МВФ і Світовому банку. Такі невисокі темпи пояснюються не надто сприятливою зовнішньою кон'юнктурою, зниженням темпів світової економіки, скороченням споживання та інвестиційних програм, дефіцитів бюджетів в інших країнах.
В Україні скорочуються темпи споживання, споживче кредитування, які є важливими рушіями внутрішнього зростання. Прогноз темпів інфляції, на думку експертів, виглядає реалістичним. Питання в тому, чи підвищуватиме уряд тарифи для населення, що може призвести до зростання інфляції. Доходи кошторису обіцяють наростити на 8%. Цифра не дуже велика, але ріст передбачається від цьогорічного бюджету. Це ознака того, що бюджет-2012 буде трохи менший, ніж планується.
У липні вперше за два роки був недобір надходжень у 2 млрд грн. Тож є ризик, що наприкінці року будуть не покриті деякі соціальні видатки. Приміром, пенсії, які треба буде фінансувати за рахунок майбутніх доходів. Це відтягуватиме ресурс 2013 року, значить доходи будуть менші за сумою. Є великий ризик із пільгами, вони можуть бути більшими, ніж очікувалось, адже зараз лобіюються нові. До того ж фірми почали уникати сплати податків усіма можливими шляхами.
Дещо остудити запал українських можновладців, щедрих перед виборами на соціальні обіцянки, може МВФ. Адже влада не приховує, що хоче поновити співпрацю з міжнародними кредиторами і отримати чергову позику під низькі відсотки. Але, як відомо, Фонд негативно ставиться до збільшення соціальних видатків під час фінансової кризи. І продовжує вимагати від української влади підвищення цін на газ для населення.
Тож цілком імовірно, що заради кредитів посадовцям доведеться піти на поступки. Тим більше, що зважитися на непопулярні кроки владі невдовзі буде набагато легше, кажуть експерти. МВФ може наполягати на скороченні податкових пільг, які уряд оцінює у 70 млрд грн, зменшенні дефіциту бюджету та обмеженні соцвидатків.
Наразі бюджет-2013 використовується як передвиборчий майданчик, де уряд розповідає про соціальні перспективи, підтримку реального сектора економіки, виконання президентських реформ і соціальних ініціатив, про посилення ролі регіонів.
В Адміністрації Президента наголошували, що проект бюджету потребує суттєвого доопрацювання. Хоча макроекономічні показники оцінили як середньореалістичні. Глава держави визначив пріоритетними для фінансування за рахунок бюджетних грошей реформи у соціальній сфері, медичній галузі, у сфері земельних відносин і паливно-енергетичному комплексі, модернізацію ЖКГ. Микола Азаров запевняв, що уряд продовжить виконання соціальних ініціатив Президента та підвищення рівня життя громадян.
Сувора критика
Економічні показники, закладені в кошторисі, нереальні й сфальшовані. Вони відрізняються від прогнозів міжнародних фінансових організацій, зауважують опозиціонери. Реальний дефіцит бюджету-2013 буде значно вищий, ніж прогнозує уряд. Бюджет спирається на макроекономічні показники, спрямовані на подальше розшарування людей за доходами і має фіктивні показники інфляції. Уряд хоче наступного року ще більше брати боргів, ніж цьогоріч.
Кабмін подав до парламенту формальний бюджет. Планується збільшити ВВП до 4,5%, притому, що нині економіка перебуває майже у стагнації, йде падіння промисловості, вантажоперевезень. Ми не досягнемо до кінця цього року ВВП у 1,5 трлн грн, а з цієї бази розраховується новий кошторис. До того ж невідомо, як збиратимуть податки.
Проте боротьба за державний кошторис у стінах Верховної Ради так і не розпочалася. Проект держбюджету удостоївся критичних зауважень навіть без обговорення в сесійній залі. Тільки-но потрапивши до Верховної Ради, законопроект повернувся до Кабміну. Спікер В. Литвин пояснив таку нетрадиційну міграцію тим, що уряд має врахувати у головному фінансовому документі вимоги Бюджетної резолюції. Там чітко визначено підходи і позиції, які мають становити основу держбюджету.
Поза увагою залишились і пропозиції глави держави, викладені у щорічному Посланні до Верховної Ради. А також бюджет не має містити пропозицій стосовно припинення дії низки законів і розраховувати на законопроекти, які ще необхідно ухвалити. Проект кошторису має подаватися разом із Програмою соціально-економічного розвитку, яка досі не напрацьована. Потрібно також заслухати інформацію про хід виконання бюджету-2012.
Деякі доповнення щодо причин повернення проекту до Кабміну зробили представники Бюджетного комітету. Комуністи зауважили, що кошторис містить чимало пунктів, які втілити в життя надто складно. Вони стосуються соціальних виплат і податкової сфери. Щоправда, експерти побоюються, що новий варіант бюджету може містити ще більше таких пунктів. Принаймні, якщо розглядатиметься до виборів.
Опозиціонери вважають, що одноосібно відправляти проект кошторису на доопрацювання спікер не мав права. Цим він порушив законодавство. Мало відбутися первинне обговорення бюджету у Верховній Раді.
Як запевнив перший віце-прем'єр В. Хорошковський, у Кабміні сподіваються впоратись із повторним розглядом бюджету упродовж двох-трьох тижнів. Уряд планує підвищити показники його дохідної частини у разі ухвалення кількох законопроектів, зокрема щодо оподаткування предметів розкоші та підвищення ввізних мит на імпорт. Між тим стало відомо, який курс гривні до долара буде закладено у бюджетні розрахунки. Уряд вважає, що наступного року національна валюта триматиметься на позначці 8,11–8,20 за долар.
Тим часом реальними стають прогнози, що основний фінансовий документ країни ухвалюватимуть після парламентських виборів, запланованих на 28 жовтня.
Зазвичай в Україні бюджет ухвалюють наприкінці грудня. Це означає, що буде інший парламент, і йому не треба буде так жорстко зорієнтовуватися на передвиборчі обіцянки. Питання про розподіл бюджетних ресурсів знову буде актуальним. Дієвий документ з'явиться ближче до Нового року, вважають експерти. Тим більше, що саме у цей час вирішуватимуть питання приїзду в Україну нової місії МВФ, фінансової співпраці з міжнародними кредиторами.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»