"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2012 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); УКРАЇНА І СВІТ
СПІВДРУЖНІСТЬ У ПОШУКАХ ЛІКІВ ВІД КРИЗИ
У Ялті 27 вересня 2012 року розпочалася зустріч глав урядів Співдружності незалежних держав, яка стала першою після офіційного «запуску» в дію угоди про створення зони вільної торгівлі.
Зазначена домовленість стала результатом непростого компромісу, тому не є всеосяжною для усіх без винятку груп товарів.

Зокрема, Росія зберегла митні збори на експорт до країн СНД своїх енергоносіїв, а Україна — на продукцію металургії. Крім того, навіть у нових нормативних умовах, як доводить недавній досвід, не можна виключати чергових торговельних війн. Яскравий приклад тому — українсько-російський конфлікт навколо товарів сиромолочної галузі, або щодо «утилізаційного збору» на експортовані автомобілі.
З цієї точки зору ялтинська зустріч глав урядів цікава як офіційна спроба запровадити обмеження на стихійне з'ясування стосунків між конкурентами. Адже імовірний перехід кількості торговельних суперечок у нову політичну якість здатний поховати саму ідею зони вільної торгівлі. Однак страховим механізмом на цей випадок вільна торгівля також забезпечена. Йдеться про правові норми Світової організації торгівлі, на засадах яких формується зона вільної торгівлі СНД.
Правила СОТ не зобов'язують доповнювати торговельно-економічну співпрацю політичною інтеграцією, що, на думку Росії, є основним недоліком створеної зони вільної торгівлі Співдружності. З огляду на це, Росія рекламує переваги «тіснішої» інтеграції у форматі Митного союзу, який передбачає створення спільного ринку із наднаціональним політичним «дахом».
Утім, наразі беззаперечних переваг не демонструє ані зона вільної торгівлі СНД, ані Митний союз за участю Росії, Білорусі, Казахстану. Такий стан справ обумовлюється намаганнями обмежити конкурентні можливості інших учасників міжнародного розподілу праці за рахунок переваг для власних виробників.
Під час нинішньої хвилі світової економічної кризи зазначена тенденція домінує не лише на просторах СНД, а й у Євросоюзі. Тому такий прихований протекціонізм дробить глобальну вільну торгівлю на локальні регіональні сегменти, одним із яких є зона вільної торгівлі СНД. Її конкурентоспроможність залежатиме від спроможності або нездатності надати країнам-учасницям виняткові переваги порівняно з можливостями інших ринків. Адже за збереженням або втратою ринку СНД стоять долі й матеріальні можливості різних українських підприємств та їхніх працівників. Україна не повинна добровільно йти з такого ринку.
У цьому випадку мовиться не про західні цивілізаційні цінності, а про прагматичний розрахунок. Адже саме ринок СНД наразі є синицею в руках українських виробників, а спільний ринок Євросоюзу — журавлем у небі.
також у паперовій версії читайте:

• ПОДВІЙНА БУХГАЛТЕРІЯ МВФ
• ПРОГНОЗОВАНІ ВИБОРИ
• НА ТІ САМІ ГРАБЛІ...

назад »»»