ЧУТИ ОДНЕ ОДНОГО
Чи будуть нинішні діти схожими на своїх батьків? Яким є виховний простір? Із чого він складається? Які причини і форми конфліктів у родині?
Це далеко не весь перелік проблемних питань, що обговорювали днями на Всеукраїнському форумі «Батьки і діти» в столичному Будинку вчителя.
Подібний захід у незалежній Україні провели вперше, і у присутності представників влади.
Сходинки у доросле життя
Модератор форуму, головний редактор Головної редакції культурологічних програм ДТРК «Всесвітня служба» УТР Людмила Томашпольська у вступному слові зауважила, що проблем як у дітей, так і їхніх батьків завжди вистачало. «Хтось тільки-но пішов до школи, а хтось її закінчує, робить життєвий вибір і вступає до вишу. Однак чи не найбільше проблем завше існувало у взаєминах і спілкуванні дорослих та їхніх чад. Чи поділяють сучасні діти думки й побажання своїх батьків — ось що важливо почути і проаналізувати»,— зауважила пані Томашпольська.
Судження ведучої поділяє голова батьківського комітету гімназії № 7 — спеціалізованої школи I ступеня з поглибленим вивченням англійської мови Одеси, мати чотирьох дітей Марина Дубровина. Вона, зокрема, наголосила, що майже всі батьки бажають, аби їхні чада були успішними і кращими, ніж вони самі. Дорослі нерідко зневажають сприйняття внутрішнього світу дітьми. Насправді ж, за її словами, дітей варто сприймати такими, якими вони є.
«Чи не найбільшою проблемою дорослих у наш час є вибір школи. Атмосфери, де дитина буде надійно захищена і навчена. Нашій родині подобаються зміни насамперед у дошкільній системі освіти. Ці заклади дедалі частіше перетворюються на спеціалізовані. Тож діти з приходом до першого класу розуміють, чого вони туди прийшли і чим загалом займатимуться в школі. Ми позитивно сприймаємо ці зміни»,— сказала пані Дубровина.
Люди нового покоління
Однак найголовніші учасники форуму — учнівська молодь — вважають, що такими, як вони є, це не лише заслуга дошкільної чи шкільної освіти. «Ми — діти іншого покоління, ми інші, ніж наші батьки, ми мобільніші,— резюмував президент міського парламенту, учень 10-го класу спеціалізованої школи № 45 Севастополя Руслан Мамедов.— Однак, попри це, важливо, якою стане насправді нинішня молодь. Для цього ми воліємо організовувати «круглі столи», спілкуватися зі своїми однолітками і навіть з представниками влади, бо на ці теми варто і потрібно говорити».
Дарина Гоц із Тернополя доповнює ровесника: «Я — вихованка «Пласту» — громадської організації, представники якої організовують зі шкільною молоддю різні заходи. Діти відчувають всіляку підтримку, вони не залишаються наодинці зі своїми проблемами, ведуть здоровий спосіб життя. Ще більше пишаюся тим, що не зупиняємося на досягнутому. Ми нове покоління і маємо гідно йти в майбутнє».
Інша учасниця дискусії — учениця 10-го класу школи № 138 Дніпропетровська — вважає, що їй поталанило з батьками, учителями. Завдяки їм вона стала відмінницею. Побувала в міжнародному дитячому таборі «Артек», що в Криму. «Але чи будемо ми такі, як наші батьки? Ні, не будемо. Ми не хочемо повторювати помилки наших батьків»,— підсумувала школярка.
Хвилинка— дитинці?
Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко наголосив: надзвичайно багато залежить від контакту батьків і вчителів. «Саме ці люди свого часу дали мені шанс стати собою,— сказав він.— Так повинно бути і з нашими дітьми».
Він розповів про експеримент, під час якого опитували майже чотири тисячі дітей. З’ясувалося, що 55% дорослих у вихідні дні приділяють менш ніж годину своїм дітям. 72% спілкуються стільки ж у будній день. Дорослі цікавляться, по-перше, чи виконали діти поставлені завдання дорослих, і, по-друге, чи впоралися з домашніми завданнями. Ось і все.
Проблемою є і те, що деякі батьки взагалі не знають, чим займаються їхні діти після уроків, не знають справжніх їхніх оцінок»,— доповнив Ю. Павленко.
Міліція йде у школи
Начальник Управління кримінальної міліції у справах дітей МВС України Олексій Лазаренко наголосив, що правоохоронці ґрунтовно проаналізували свої прорахунки в роботі з учнівською молоддю. «У МВС розроблено концепцію реформування нашого підрозділу, пропонується змінити його структуру і форми роботи. Найперше йдеться про закріплення працівників міліції за територіальним принципом»,— зазначив О. Лазаренко.
За його словами, в міліції планують, що за кожним фахівцем служби будуть закріплюватися школи, проблемні сім’ї, особи, які були засуджені або колись притягалися до кримінальної відповідальності. Міліціонери повинні безпосередньо спілкуватися з представниками адміністрацій середніх загальноосвітніх навчальних закладів, батьківських комітетів, родинами, які опинилися в складних життєвих обставинах. Вони виявлятимуть певні проблеми в сімейному та шкільному середовищі з тим, щоб допомогти в їхньому вирішенні.
Посадовець навів невтішну статистику. «Великою проблемою міліції є діти, які зникли безвісти. Лише впродовж поточного року майже п’ять тисяч неповнолітніх із різних причин пішли від батьків. Правоохоронці виявили майже 300 самогубств або спроб покінчити життя в учнівському середовищі. Проблемою є також насильство в родинах — понад дві тисячі дорослих притягнуто до адміністративної відповідальності за це»,— додав Олексій Лазаренко.
Насамкінець заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту України Борис Жебровський підтримав починання правоохоронців у вирішенні проблем шкільного середовища.
Іван КУЛЕХА
також у паперовій версії читайте:
- НАВИЧКИ ЧИТАННЯ І РИБ’ЯЧИЙ ЖИР
- КОЛИ БАТЬКО— ОДИНОЧКА...
- «АБЕТКА МАЛЕНЬКОГО ГУЦУЛЯТКА»
- СОБАКИ ЗМІЦНЮЮТЬ ІМУНІТЕТ МАЛЕЧІ
назад »»»