ПІДНІЖКА УКРАЇНСЬКОМУ АВТОПРОМУ
Дев’ятого серпня Глава держави Віктор Янукович підписав Закон «Про ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі Співдружності незалежних держав», що набере чинності 23 вересня.
Україна стала третьою після Росії й Білорусі державою, яка ратифікувала цей документ. Решта країн, що підписали угоду, невдовзі її ратифікують.
Українські товари вже отримали вільний доступ на ринки Митного союзу за участі Білорусі, Росії, Казахстану. Однак нині залишаються невирішеними ще кілька важливих для нашої держави питань щодо торгівлі у межах цього економічного об'єднання. Торік товарообіг України з державами співдружності сягнув 71 млрд дол., із них 68 млрд — товарообіг із членами Митного союзу.
З огляду на це, для України особливе значення має розвиток економічної співпраці з державами МС. Зокрема, сторони вже домовилися про допуск українських труб середнього і малого діаметру на територію Митного союзу (150 тис. т — на перше півріччя і стільки ж — на друге). Україна домагатиметься, аби ці обсяги не зменшувалися, а нарощувалися (до 320 тис. т лише до Росії).
Рожеві надії
Ратифікація угоди про ЗВТ у рамках СНД — найважливіший антикризовий захід, який влада реалізувала впродовж двох років, заявляли деякі експерти. Адже це дасть можливість збалансувати національну економіку, слабкими місцями якої було і є переважання імпорту над експортом, негативний стан платіжного балансу. Основні українські експортні можливості й наші ринки перебувають в країнах СНД (38,2%), а в державах ЄС — 24,7%. Наша держава з СНД імпортує 40% товарів, а з Євросоюзу — 32,3 відсотка.
Важливо, раділи експерти і чиновники, що угода ґрунтується на застосуванні норм і стандартів СОТ. Тому торговельних війн із Росією поменшає. Наша країна зможе цивілізовано обстоювати інтереси своїх виробників (сироварів, машинобудівників, трубників). Новою угодою заборонено створювати країнам-учасницям торговельні бар'єри.
А головне — враховано вимоги Світової організації торгівлі й не заборонено підписувати аналогічні угоди з іншими країнами. Обсяги торгівлі з Росією становлять майже 15% українського ВВП. Після впровадження угоди про ЗВТ можуть зрости ще на 2,5%. Якщо раніше торговельні спори виникали раз на три місяці, то відтепер можуть спалахувати раз на півріччя чи рік. Це додатковий плюс для українського виробника, котрий продає свою продукцію в СНД. Торговельні війни відійдуть у минуле з набранням чинності угоди, сподівались українці.
В Адміністрації Президента говорили, що внаслідок дії угоди в Україні мають з'явитися 160 тис. нових робочих місць. Крім того, запевняли, що цей документ — своєрідний план дій з поліпшення торговельно-економічних відносин між його підписантами, більшість з яких є членами СОТ. В угоді фіксуються зобов'язання щодо непогіршення торговельних режимів.
Не можна запроваджувати додаткові мита просто так чи змінювати правила торговельної політики. Крім того, встановлюються строки зі скасування винятків з імпорту, які зараз діють. Це додає впевненості у тому, що торговельних війн, розв'язаних за допомогою нецивілізованих інструментів торговельної політики, поменшає. Бо торговельні партнери матимуть відповідальність перед СОТ.
Чимало країн, зокрема Швейцарія, Угорщина, Ізраїль, Єгипет, Марокко, Алжир прискіпливо вивчають можливості свого приєднання до ЗВТ у рамках СНД.
Експерти, загалом позитивно оцінюючи перспективи приєднання України до ЗВТ країн СНД, усе ж не зважилися на прогнози щодо економічного ефекту від дії цього документа. Хоч і вважали, що у відповідних розрахунках можна покладатися на дані, опубліковані урядом. Це зростання ВВП України на 2,5%, або на 37,5 млрд грн на рік і збільшення надходжень до бюджету на понад 9 млрд грн.
Деякі ж аналітики переконували, що Україна не отримає економічних переваг від членства у ЗВТ. Адже в угоді не ліквідовано винятки щодо певних товарів. Загалом одинадцять країн, які ніби мають намір підписати угоду про ЗВТ, зафіксують більш ніж 600 товарних винятків. Тож, з економічної точки зору, це не є вільною торгівлею, і навіть не цілісною зоною. Бо над нею є ще одна зона, яка називається Митним союзом. І котра дозволяє членам МС установлювати додаткові заходи захисту щодо ЗВТ країнам, які не вступили до Митного союзу.
Заручники утилізації
Не встигли ми порадіти серйозній та корисній угоді, як від 1 вересня в Росії, до якої український автопром експортує чи не 50% своєї продукції, набрав чинності закон про 30%-й утилізаційний збір для імпортних автомобілів. Не сплачувати нове мито можуть лише країни — члени Митного союзу, куди Росія наполегливо запрошує Україну. Для нашої держави, яка ратифікувала угоду про ЗВТ із СНД та розраховувала на певні поступки щодо доступу до російського ринку, винятків не передбачено.
Це стало неприємним сюрпризом. Тож українські авто, які досі ввозили до РФ без мита, на російському ринку додадуть у ціні. Зокрема, легковики — від 600 до тисячі доларів, вантажівки — до майже 20 тис. КрАЗ подорожчає на 17 тис. дол., наразі він припинив поставки до Росії, а продавав там 40% своєї продукції. Очевидно, після утилізаційного збору витримати конкуренцію на ринку сусідньої країни українським автівкам буде надто складно. Тож вітчизняний автопром ризикує втратити один із найбільших ринків збуту, і робочих місць у ньому поменшає на 50 відсотків.
Автори російського нововведення не приховують — так вирішили захистити власний автопром. Нинішнього серпня Росія вступила до СОТ, але свої зобов'язання про зниження мита для іноземних авто за допомогою хитрого утилізаційного збору обійшла. Нині той, хто ввозить імпортне авто, має наперед оплатити його «похорон». Судячи з виставлених рахунків, ховатимуть кожну машину з оркестром — великим, симфонічним.
Базова ставка збору становить 20 тис. рублів, тобто майже 700 дол., плюс різні коефіцієнти. Що з цього вийде, зрозуміло навіть школярам. Новий побор виробник закладе у ціну. Тож українських автівок купуватимуть на російському ринку менше. Вітчизняні урядовці вважають, що запровадження Росією утилізаційного збору не узгоджується з угодою про ЗВТ із країнами СНД і суперечить договору Євразійської комісії.
Гроші за утилізацію авто беруть і в інших країнах, зокрема в Ірландії, Німеччині, Японії, але їх сплачують власники машин. В Україні в середньому автівка служить своєму господарю 12,5 років. У Києві є кладовище рухомого майна, яке нікому не потрібне — розтрощених у ДТП чи гнилих від старості машин. Власникам простіше залишити їх просто неба, ніж поховати з почестями.
Списаними машинами в Україні цікавляться автомеханіки-одинаки і приватні фірмочки. Вони оголошеннями в інтернеті запевняють, що навіть оплативши евакуатор, можна лишитися з наваром. Їхні послуги коштують десь 400 грн, на базі утилізатор заплатить по 2 грн за кілограм автохламу. Тож є можливість заробити понад 200 дол. Про це знають і в Росії. Якщо людина утилізує свою стару машину, їй треба доплачувати, а не з неї брати гроші, зауважують експерти.
У Росії п'ять заводів, спроможних «перемолоти» старі авто. Але їх замало, кажуть російські чиновники, треба будувати ще. На це нібито й піде утилізаційний збір. От тільки не зрозуміло, чому таку прибуткову справу не доручити приватникам. Приватні утилізатори готові битися за кожну іржаву машину (доведено у Німеччині).
Щоб заохотити власників здати залізного коня саме їм, німецькі фірми навіть акції оголошують. Тому експерти радять німцям вивчати пропозиції різних фірм. Деякі з них не лише безплатно заберуть автівку з гаража, а ще й доплатять 100–150 євро і оформлять документи, які засвідчують утилізацію.
Під час кризи за утилізацію старих машин німці ще й могли отримати від держави 2,5 тис. євро на купівлю нової від національного виробника. Чимало автолюбителів тоді скористалося пропозицією від держави. Вийшла подвійна користь — автозаводи працювали, і колимаг на вулицях поменшало. Російські чиновники, напевно, вчили економіку за іншими підручниками. Щоб «підтримати штани» власному автопрому, хочуть зняти їх з когось іншого.
Око за око
Прояв чергової торговельної неприязні замість торговельного партнерства в межах підписаної Україною і Росією угоди про ЗВТ із СНД спонукало український уряд до аналогічного кроку. Наша держава запровадила утилізаційний збір на російські авто і автобуси. Згідно з постановою Кабміну, юридичні та фізичні особи, які імпортують для вільного обігу транспортні засоби, що походять з РФ, зобов'язуються самостійно забезпечити подальшу утилізацію відходів або укласти договір із відповідним підприємством з урахуванням затверджених Кабміном граничних цін.
Проте у згаданій постанові, в якій нібито йдеться про утилізаційний збір, через який буцімто мають подорожчати авто, слів «утилізаційний збір» узагалі немає. Йдеться лише про граничні ціни на послуги утилізації. Тобто уряд вважає, що утилізація певних машин не може бути дорожчою за граничні ціни. Насправді ціни зазначено безграничні.
Поховати «газель», порахували в уряді, коштує 33 тис. грн, притому, що ціна нової — 130 тис. КамАЗ має спочити на українській землі за 55 тис. грн. Досить пишні «похорони». Дешевше, на думку урядовців, ховати малолітражки — за 7 тис. грн. Однак ці цифри нічого не означають, запевняють експерти. Жодної копійки за цією постановою ніхто ніколи не заплатить. Бо у ній є підказка, як не платити. Варто лише пообіцяти уряду, що ви самостійно утилізуєте своє авто. Колись, через надцять років, коли воно буде вам не потрібне.
Чи укладете договір про утилізаційні наміри з якоюсь фірмочкою. Кількість фірм, готових за невелику плату укласти такий договір, в Україні різко зросте. Проте фішка навіть не в цьому. Не секрет, що цю постанову український уряд вигадав, аби «насолити» Росії, яка своїм утилізаційним збором ледь не утилізувала всю нашу автопромисловість. В Москві бійцівську позу побачили, але стверджують, що не бояться, лише писанини додалося. До автомобільної війни між Росією і Україною не дійде, зазначають аналітики. Кілька місяців чиновники обох держав пограють м'язами, а потім тихо скасують утилізаційні збори.
Свято автолюбителів
Та не все так погано на нашому авторинку. За вісім місяців ринок легкових авто зріс на 5,1%. До кінця року може бути продано їх 210–220 тис., на наступний рік прогнозується 230–240 тис. А нещодавно у Києві відбулася головна автомобільна подія року — «Столичне автошоу-2012». Цьогоріч автомобільне свято відвідала рекордна кількість гостей — близько 650 тис. Понад сто моделей автомобілів було представлено на виставці.
Свої експозиції презентували більш ніж 20 автобрендів: Mercedes-Benz, Chrysler, Jeep, Smart, Kia, Opel, Chevrolet, ЗАЗ, Chery, Toyota, Nissan, Renault, TATA, JAC, I-van, мототехніка Ducatі та ін. Традиційно автошоу порадувало відвідувачів яскравими автопрем'єрами — презентовано понад десять нових моделей, одна з яких лише через кілька тижнів буде показана на Паризькому автосалоні.
Окрасою програми стала презентація чотирьох королів від Mercedes-Benz: хетчбек A-Class, оновлений GLK, нове покоління позашляховиків G-Class і новий Mercedes-Benz GL. Чимало новинок було від Сhery, серед яких — CheryTiggoCVT, CheryM11 CVT, CheryEastarNew і CheryS15. Кілька цікавих нових моделей виставили бренди Opel і Chevrolet. ЗАЗ привіз на Столичне автошоу нову модифікацію моделі Vida, а Toyota — стильний спорткар Toyota GT 86.
Відвідувачі автошоу могли не лише подивитися на автомобілі, а й вигідно їх придбати. Автомобільні учасники, банки-партнери і страхові компанії підготували привабливі цінові пропозиції, цікаві кредитні програми та спеціальні умови страхування автомобілів. За три дні було продано понад 500 автомобілів.
Сподобалися і розважальні програми, особливо фестиваль симфонічної музики «Авто Класик Фест». На головній сцені виступав Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр. Він став «родзинкою» цьогорічного шоу, підкреслив його головну тему — «Музика і автомобілі».
Відбувся фінал Всеукраїнського конкурсу «Кращий водій країни», його переможець став власником нового авто ЗАЗ VIDA. Цікавими видались і мотофестиваль МОL Stunt Fest РЕПсодія, Гран-прі з дрифтингу, любительський чемпіонат з футболу «Kia Фан-фест», «Великий Квест» від «Авторадіо». А також класичні на автомобільному святі тест-драйви позашляховиків і легковиків, екстремальні розваги, картинг, пейнтбол, виставка ретро-автомобілів, конкурси та розіграші призів.
Першого дня автошоу пройшла серія профорієнтовних екскурсій для старших школярів і студентів з понад 50 навчальних закладів столиці. Вони познайомилися не тільки з роботою найбільшого у країні автомобільного центру, а й з професіями людей, зайнятих в автомобільному бізнесі.
Організатор Столичного автошоу — компанія «УкрАВТО» (вона є транснаціональною корпорацією, лідером автомобільного ринку України; найбільшим виробником автомобілів, дистриб'ютором; експортує авто до країн СНД і близького зарубіжжя, надає сервісні послуги) вже почала працювати над концепцією Автошоу-2013. І обіцяє, що це буде феєричне свято. Адже Столичне автошоу наступного року стане десятим, ювілейним.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»