ТИХИЙ ВБИВЦЯ
20 грудня 2006 року Генеральна Асамблея ООН визнала, що нині загрозою для людства є не інфекційні хронічні захворювання, а діабет. Адже кожні десять років кількість хворих на діабет подвоюється.
Нині серед населення планети понад 150 млн страждає від цієї недуги. Ситуація ускладнюється тим, що діабет усе частіше виявляють у молоді, підлітків і дітей.
У багатьох країнах поширеність діабету з-поміж людей віком від 20 до 30 років перевищує 10%. Помолодшання діабету викликає серйозне занепокоєння, пов’язане з настанням ранніх ускладнень.
Вважається, що в Україні від діабету страждає 2% населення. На жаль, багато людей не знає про свою хворобу. Тому експерти кажуть, що хворих удвічі більше.
Розповісти про цю складну недугу ми попросили лікаря-ендокринолога Юлію Супрун.
— Цукровий діабет — захворювання, спричинене порушенням обміну вуглеводів, а також протеїнів і жирів у результаті порушення функцій підшлункової залози. У здоровому організмі завдяки дії гормону підшлункової залози — інсуліну — вуглеводи, що надходять із їжею, перетворюються на різновиди цукру — глюкозу, яка може відразу згоряти, забезпечуючи організм теплом та енергією, або накопичуватись у вигляді глікогену для подальшого використання.
У хворих на діабет виробляється недостатня кількість інсуліну. В результаті цього глюкоза не засвоюється організмом, а накопичується у невеликій кількості в крові, а звідти виводиться нирками у сечу. Водночас порушується і водний обмін, тканини не можуть утримувати воду, і вода також у великій кількості виводиться нирками.
— Які причини виникнення діабету?
— На жаль, у більшості випадків причина невідома. Велике значення для його розвитку має спадковість, автоімунні та судинні порушення, ожиріння, фізичні й психічні травми, вірусні інфекції. Серед факторів виникнення діабету називають панкреатит чи запалення підшлункової залози, видалення підшлункової залози хірургічним методом. Деякі медикаментозні препарати знижують ефективність дії інсуліну.
Існує два типи діабету. Перший — інсулінозалежний — розвивається тоді, коли підшлункова залоза взагалі не виробляє чи виробляє недостатньо інсуліну. Це найтяжча форма, вона уражає близько 10% хворих на діабет. Виникає зазвичай у ранньому віці — до 40 років, хоча може з’явитися і пізніше. Починається така форма раптово і швидко прогресує. У таких випадках інсулін використовується не менш ніж раз на добу.
Другий тип діабету — інсулінонезалежний — розвивається в результаті повільного чи недостатнього вироблення інсуліну, а також через погіршення засвоєння глюкози кров’ю. Такий тип діабету з’являється у зрілому віці, він легше і повільніше прогресує. Контролюється за допомогою дієти, зменшення ваги і фізичних вправ. Деякі хворі все ж мають приймати інсулін або цукрознижувальні препарати.
— На що треба звернути увагу, аби не пропустити момент виникнення діабету?
— Характерні його симптоми: часте сечовиділення, яке супроводжується спрагою і вживанням великої кількості рідини, втрата ваги, швидка втомлюваність, слабкість, дратівливість, нудота, неконтрольований потяг до їжі, особливо солодкої. Для дорослих характерні часті інфекції шкіри, ясен, сечовивідної системи, біль, судоми у ногах, в’ялість, сонливість, порушення зору, повільне заживлення порізів, свербіж зовнішніх статевих органів.
— Хто входить до групи особливого ризику?
— Багато хворих на діабет можна зустріти серед людей із зайвою вагою. Часто ознаки діабету приховані, виявити його можна лише за допомогою спеціального тесту на толерантність до глюкози. Якщо вчасно виявити цю недугу, можна запобігти багатьом її ускладненням.
Люди зрілого віку (після 65-ти) також ризикують захворіти на діабет. Тому вони кожний рік мають обстежуватися на вміст глюкози. Краще у плазмі венозної крові, адже це одне дослідження, і воно показове. У групі ризику і жінки, які народжували дітей з великою вагою чи недоношених, з малою вагою тіла, та в яких були порушення вуглеводного обміну під час вагітності.
Уважно стежити за своїм здоров’ям мають і люди, родичі яких хворіли на діабет. Вважається, коли хворі обидва батьки, ризик виникнення цієї хвороби у дитини — 80–100%. Якщо хворий лише батько — 60%, мати — 30–50%. Часто виявляють діабет у дітей, якщо хворіли бабуся чи дідусь, причому навіть були інсулінонезалежними.
Батьки мають насторожитись, якщо у дітей з’явився запах ацетону з рота, і проконсультуватись у ендокринолога. Необхідно з’ясувати, чи не починається діабет. Часто виявляють діабет у дітей, котрі потрапили до відділення невідкладної допомоги з клінікою «гострого» живота. Болі у животі, нудота, блювота — симптоми, які можуть бути проявами цукрового діабету. Варто відзначити ще один фактор, який може спровокувати діабет,— це куріння. І тут у групі особливого ризику — жінки.
— Які ускладнення можуть виникнути на фоні діабету?
— Ускладнень цієї хвороби багато. Практично немає жодного органу чи системи, які б певною мірою не страждали від неї. Особливо сприйнятливі хворі на діабет до захворювань серця і кровоносних судин. Хвороба коронарних судин розвивається у діабетиків утричі частіше, ніж у здорових. Цукровий діабет призводить до дво- триразового зростання ризику розвитку інфаркту міокарда, церебрального інсульту. Причому перебіг цих судинних катастроф на тлі діабету значно важчий, що призводить до більш частих випадків смерті та тяжкої інвалідності.
Поширення артеріальної гіпертензії при цукровому діабеті у два-три рази вище, ніж у людей без діабету. Смертність людей без діабету, в яких систолічний артеріальний тиск 160–179 мм рт. ст., становить 56 на 10 тис. людей на рік. А у людей, хворих на діабет, із такими ж цифрами тиску, показник серцево-судинної смертності втричі вищий — 159 на 10 тис.
Хворі на діабет також більш схильні до розвитку тяжкого атеросклерозу нижніх кінцівок, особливо при тривалості захворювання понад десять років. Гангрена стоп може виникнути при ураженні кровоносних судин або в результаті інфікування. Невеликі пухирці, ранки чи синяки заживають довго.
Діабет може викликати погіршення зору, можливі незначні безбольові крововиливи з капілярів сітківки, а також часткове помутніння зору. Крім того, хворі на діабет більш схильні до розвитку глаукоми і катаракти. Тому вони мають відвідувати офтальмолога кожного року.
У діабетиків можуть уражатися й нирки, тож необхідно робити аналіз сечі. Постійна присутність у сечі протеїну вказує на ознаки діабетичної нефропатії (захворювання нирок). Вона при недостатньому лікуванні може швидко прогресувати і призвести до ниркової недостатності.
Якщо понаднормова глюкоза потрапляє у нервові клітини, може розвинутися діабетична невропатія — нервове порушення, при якому з’являється оніміння, відчуття жару, поколювання на шкірі, дзвін у вухах і послаблення рефлексів. Можливі також м’язові проблеми (атрофія м’язів). У чоловіків-діабетиків часто порушується потенція.
При вагітності можуть бути ускладнення. У цей період відзначаються коливання вмісту цукру у крові, можуть наростати проблеми з нирками і зором. У таких жінок велика схильність до багатоводності, підвищення тиску, викиднів. Діти у матерів, хворих на діабет, народжуються з більшою вагою.
Найкращий захист від таких ускладнень — ретельне медичне спостереження впродовж усього періоду вагітності. Потрібно часто робити аналіз крові, вчасно коригувати дозу ліків, а також бути стриманими у харчуванні.
При діабеті уразливі до інфекції ступні ніг, тому їх треба ретельно доглядати. Пошкодження нервів підвищує ризик виникнення наривів чи інших ран, які можуть залишитися непоміченими. Треба проводити постійну профілактику грибкових інфекцій, оскільки вони стають «вікном» для проникнення серйозніших інфекцій.
Задля профілактики інфікування стоп при діабеті мийте ноги кожного дня у теплій воді з м’яким милом і промокайте сухим м’яким рушником, не тріть їх. Після миття уважно огляньте ноги — чи нема на них почервоніння, ран або тріщин. Для пом’якшення шкіри п’ят і підйома стопи, крім міжпальцевих ділянок, використовуйте невелику кількість зволожувального лосьйону.
Носіть зручне взуття на низьких підборах. Міняйте взуття впродовж дня. Носіть шкарпетки з бавовни. Не ходіть босоніж, не носіть взуття з відкритим носком і на гумовій підошві (вона заважає достатній вентиляції). Нігті підстригайте по прямій, не заокруглюйте кінчиків. Не зрізайте самі мозолів, краще зверніться до спеціаліста.
Якщо впродовж десяти днів не почати лікування інфекції на пальцях стоп, вона може поширитися на кістки і суглоби. Тоді не обійтися без хірургічного втручання. Серйозні інфеції можуть призвести до гангрени з подальшою ампутацією.
— Для лікування діабету використовують тільки інсулін?
— Інсулін або пероральні (які приймають через рот) цукрознижувальні таблетки. Ін’єкції інсуліну забезпечують організм хворого речовиною, якої немає в ньому.
Останніми роками з’явилися напівавтомати для введення інсуліну у вигляді шприц-ручок. Вони особливо зручні при лікуванні дітей. Деякі хворі обмежуються однією ін’єкцією, більшості потрібні дві-три. Найкраще місце для ін’єкції — живіт, при самостійному лікуванні укол роблять у стегно, помічник може вколоти у верхню частину руки чи сідниці. Намагайтеся міняти місце ін’єкцій. Не робіть уколи в одне й те саме місце частіше, ніж раз на три тижні. А відстань між уколами має бути близько чотирьох сантиметрів.
Розпитувала Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ЩО ТАКЕ ВИРОБНИЧА ГІМНАСТИКА?
назад »»»