ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ «АНТОНОВА» НА МІЖНАРОДНОМУ ФОРУМІ У КАЗАНІ
Державне підприємство «Антонов», яке є лідером українського авіабудування й широковідоме у світі, представляло нашу країну на міжнародній спеціалізованій виставці «Авіакосмічні технології, сучасні матеріали і обладнання» («АКТО-2012») та на міжнародній науково-практичній конференції з цієї ж тематики, що протягом чотирьох днів працювали у Казані, столиці Республіки Татарстан — одного із суб’єктів Російської Федерації.
Делегацію фахівців «Антонова» на казанському форумі очолював президент — генеральний конструктор цього ДП академік НАНУ Дмитро Ківа. Побував там і автор цих нотаток.
Під патронатом президента Татарстану
Лайнер Ан-148, яким керував екіпаж пілотів авіакомпанії «Авіалінії Антонова» (вона є транспортним підрозділом ДП «Антонов»), стартував із аеродрому льотно-випробувальної бази цього державного підприємства, розташованої поблизу Гостомеля на Київщині. І після трохи більш як двох годин польоту у північно-східному напрямку, здійснивши розворот над Волгою, приземлився у міжнародному аеропорту Казані.
Як згодом з’ясувалося, для очільника ДП «Антонов» Д. Ківи Казань — не лише одна з адрес ділового співробітництва очолюваного ним підприємства, а й особисто знаменне місце. Саме у цьому місті Дмитро Семенович народився у жовтні 1942-го — і відбулася та подія у казанському Кремлі.
Українських фахівців авіабудування і групу журналістів розмістили у затишному готелі «Шаляпін» у центральній частині міста. А наступного дня нас відвезли до виставкового центру «Казанський ярмарок», у павільйонах якого було розгорнуто експозицію «АКТО-2012». Такі представницькі міжнародні оглядини високих авіаційних і космічних технологій та використовуваних у цих галузях сучасних матеріалів і обладнання відбуваються в Казані раз на два роки й стали традиційними: нинішня виставка «АКТО» — шоста.
До речі, вибір для цього форуму столиці Татарстану невипадковий: адже там, окрім одного з найбільших у літакобудуванні Росії Казанського авіаційного виробничого об’єднання імені С. Горбунова, працюють ще й вертолітний і авіамоторний заводи, філіал конструкторської фірми «Туполєв», і спеціалізований вищий навчальний заклад «Національний дослідницький технічний університет імені А. М. Туполєва — Казанський авіаційний інститут (КАІ)».
У міжнародній виставці «АКТО-2012» і в науково-практичній конференції взяли участь понад сто експонентів — промислові підприємства, компанії, конструкторські бюро, корпорації, науково-дослідні інститути й вищі навчальні заклади з Росії, України, Німеччини, Австрії, Казахстану, а також представники ще одинадцяти країн. На церемонії відкриття форуму виступили президент Республіки Татарстан Рустам Мінніханов (виставка і конференція проходили під його патронатом), президент російської ОАК (Об’єднаної авіабудівної корпорації) Михайло Погосян, президент — генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа, президент ВАТ «Туполєв» Олександр Бобришев, заслужений льотчик-випробувач, Герой Росії Анатолій Квочур, льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу Олександр Александров.
Рустам Мінніханов під час відкриття виставки наголосив на тому, що серед цілей, задля досягнення яких проводиться «АКТО»,— розвиток науково-технічного і технологічного потенціалу підприємств і організацій, котрі створюють і виробляють різну авіаційну та космічну техніку, матеріали і обладнання для неї, а також активізація інноваційної діяльності, розширення міжнародного співробітництва і торгівлі у цих сферах.
Слід зазначити, що президент Татарстану не обмежився виступом на церемонії відкриття форуму та оглядом його експозицій у павільйонах, а й сам вів перше пленарне засідання міжнародної науково-практичної конференції, виявивши чималий інтерес до доповідей, які там пролунали.
До того ж я дізнався у російських фахівців, що Рустам Нургалієвич і уряд Татарстану активно підтримують співпрацю підприємств і організацій своєї республіки з партнерами з відповідних галузей не лише Росії, а й інших держав, у тому числі з українськими творцями авіаційної техніки та авіабудівниками.
Особливо наголошувалося, що намічено розгортання співробітництва з ДП «Антонов» щодо програми виробництва перспективних і високоефективних військово-транспортних літаків Ан-70, замовниками яких є міністерства оборони України і Росії. «Семидесятки», як стало нещодавно відомо, складатимуться за виробничою кооперацією не лише в Києві, а й у Казані, про що заявив прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв улітку під час відвідування столиці Татарстану.
Ширшатимуть обрії «семидесятки»
На стенді ДП «Антонов» у експозиції виставки «АКТО-2012» були представлені моделі створених конструкторами цього державного підприємства різних типів літаків — пасажирських, вантажних, військово-транспортних і спеціальних. Демонструвалися відеофільми про цю техніку, використані у ній новітні технології та можливості, які ці крилаті машини надають їхнім експлуатантам.
Після того, як почесні гості форуму ознайомилися з експозицією «Антонова», Дмитро Ківа презентував президентові Татарстану модель літака Ан-70 — як символ обопільного співробітництва у галузі авіабудування.
Президент Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) Михайло Погосян, відповідаючи на виставці на моє запитання щодо джерел фінансування виробництва «семидесяток» у Росії, на заводі в Казані, сказав, що це здійснюватиметься коштами держбюджету РФ за відповідною федеральною програмою розвитку авіабудування.
...Ще під час підготовки до подорожі на казанський форум попередньо передбачалося, що у столиці Татарстану ми (група українських журналістів) отримаємо можливість побувати на тому виробничому об’єднанні, яке має підключитися до серійного випуску літаків Ан-70.
Проте здійснити цей задум нам, на жаль, не судилося, оскільки, на відміну від керівництва «Антонова», ми не мали відповідного «режимного» допуску, необхідного для відвідування подібних російських підприємств. Причиною такого обмеження для преси стало, мабуть, те, що у виробничій програмі Казанського об’єднання імені С. Горбунова помітне місце посідає випуск військово-авіаційної техніки — стратегічних надзвукових ракетоносців-бомбардувальників Ту-160 і створених конструкторами ВАТ «Туполєв» (на замовлення управління справами президента РФ) модифікацій спеціального призначення на базі середньомагістрального Ту-214 — літака-ретранслятора, літаючого пункту управління і літака-вузла зв’язку, а також лайнерів VІР-класу для авіазагону «Росія», на яких літають керівники найвищого рангу цієї держави.
Тож вимушено довелося обмежитися інформацією, що містилася у буклеті цього підприємства і на його виставковому стенді на «АКТО-2012».
А генерального директора об’єднання Васіла Каюмова вдалося «відловити» у кулуарах бізнес-центру «Казанського ярмарку» під час перерви між засіданнями міжнародної науково-практичної конференції. Він погодився дати експрес-інтерв’ю групі акредитованих на форумі журналістів — насамперед щодо перспектив підготовки очолюваного ним підприємства до наміченого серійного виробництва літаків Ан-70 за спільною українсько-російською програмою.
— Із урахуванням цієї програми,— сказав Васіл Кадимович, відповідаючи на моє запитання,— наше об’єднання буде, так би мовити, нарощувати м’язи: ми вже підготували для галузевого проектного інституту технічне завдання на проект нового корпусу, де плануємо розмістити цех агрегатного виробництва і цех остаточного складання Ан-70. Намітили створити у себе новий спеціалізований оперативний склад, у якому зберігатимемо комплектуючі до «семидесяток» (вузли, агрегати тощо), які отримуватимемо (за виробничою кооперацією) від різних російських і українських підприємств.
— Водночас, — вів далі Васіл Каюмов,— готуємося до прийому від «Антонова» технічної документації на Ан-70, допомогу в оцифровуванні якої нам нададуть фахівці ВАТ «Туполєв», котре має свій філіал у Казані. Крім цього, наступна реалізація програми серійного виробництва літаків Ан-70, яке планується відповідно до замовлення міністерства оборони Росії розпочати в Казані у 2014 році, вимагатиме від нас (на додаток до нинішнього колективу об’єднання) набрати ще чимало персоналу — як інженерно-технічних працівників, так і робітників, оскільки випуск Ан-70 у загальній виробничій програмі підприємства посідатиме вагому частку (близько 40%).
— Потреби у фінансуванні на весь цей комплекс робіт щодо виробництва «семидесяток» на нашому підприємстві становитимуть близько 20 мільярдів рублів — з держбюджету Росії, згідно із федеральною програмою. А фахівці двох підприємств — з Києва і Казані — вже налагоджують ділові відносини,— сказав на завершення інтерв’ю Васіл Каюмов.
У свою чергу, Дмитро Ківа розповів мені, як планується розподіляти виготовлення певних фрагментів Ан-70 за виробничою кооперацією. У Казані робитимуть фюзеляжі з центропланом, а у Києві на серійному заводі «Антонов» — крило і хвостове оперення. Двигуни Д-27 (четвіркою яких оснащено «семидесятку») постачатиме запорізьке АТ «Мотор Січ», гвинтовентилятори до цих двигунів — російське підприємство у підмосковному місті Ступіно, шасі — один із заводів у Нижньому Новгороді, бортове радіоелектронне обладнання та іншу авіоніку — підприємства Москви, Харкова, Санкт-Петербурга, Києва та інших міст.
Під час виставки у Казані генеральний конструктор запорізького КБ «Прогрес» Ігор Кравченко (це конструкторське бюро є розробником двигуна Д-27) і голова ради директорів АТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв розповіли кореспондентові «ДУ», що вже здійснено доопрацювання і модернізацію двигунів для літаків Ан-70,— і це має істотно підвищити їхні можливості.
Президент — генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа додав, що завершено чимало із передбачених програмою випробувань «семидесятки», зокрема щодо керованості машини у польоті, перевірки її льотних характеристик на різних режимах, особливостей експлуатації на ґрунтових аеродромах і функціонування при здійсненні повітряного десантування, перевезення різної техніки тощо.
— Починаючи з вересня й до кінця поточного року,— веде далі Дмитро Семенович,— здійснюватимемо стендові державні випробування двигуна Д-27. А до листопада плануємо завершити наземні статичні випробування літака Ан-70 на міцність, а також випробування на втомлюваність його конструкцій у межах визначених ресурсів. Попереду також проведення міжвідомчих льотних і спеціальних випробувань «семидесятки», її різних комплексів та систем, які зазнали модернізації.
Щодо фінансування програми Ан-70 замовниками цих літаків, то, як зазначив Дмитро Ківа, міністерство оборони Росії, яке у попередні роки не фінансувало ці роботи, останнім часом свою частку фінансування вносить справно. Творці Ан-70 сподіваються, що зміни на краще у цій сфері (стосовно фінансового забезпечення програми Ан-70) відбудуться і з боку Міністерства оборони України.
Програми і партнери
І в експозиції ДП «Антонов» на його виставковому стенді, й у доповіді Дмитра Ківи на міжнародній науково-практичній конференції у Казані акцентувалася увага не лише на Ан-70, а й на інших типах літаків різного призначення, створення і виробництво яких здійснюється українськими авіабудівниками у співдружності з їхніми російськими та іншими партнерами.
Це, зокрема, модернізація і наступне відновлення серійного виробництва модифікованих важких транспортних Ан-124 («Руслан»), де передбачається об’єднати зусилля «Антонова» (Київ) і авіабудівного підприємства «Авіастар» в Ульяновську. Це і подальший розвиток програми регіональних турбореактивних пасажирських лайнерів Ан-148/Ан-158: «Антонов» разом із Воронезьким акціонерним літакобудівним об’єднанням.
Триватиме розвиток виробництва регіональних турбогвинтових пасажирських Ан-140 у співпраці ДП «Антонов», Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та російського заводу «Авіакор», що у Самарі.
Крім раніше розробленого «Антоновим» літака Ан-3 для місцевих ліній, створено проект Ан-2-100, який являтиме собою варіант із ремоторизацією всім відомих Ан-2, на яких застарілий поршневий мотор змінюватиметься (в умовах авіаремонтних заводів України і Росії) сучасним турбогвинтовим двигуном МС-14, який для цих потреб вироблятиме «Мотор Січ».
Вадим ФЕЛЬДМАН,
Київ–Казань–Київ
також у паперовій версії читайте:
назад »»»