ЩО МОЖЕ ПІДКОСИТИ НАШУ ЕКОНОМІКУ?
Економічна ситуація в Україні стабільна, запевняють в Кабміні. За попередніми оцінками, зростання ВВП за січень–липень становило 2%. Це непогані показники на тлі кризи в єврозоні, яка є основним ринком збуту для вітчизняної продукції.
За даними Держкомстату, в липні порівняно з червнем промисловість дала продукції на 3% більше. Зростання переважно відбулося за рахунок видобувної галузі та виробництва електроенергії, але неабиякі проблеми зафіксовані у металургів і машинобудівників.
Утім такого економічного зростання недостатньо для суттєвого поліпшення життя українців, визнають урядовці. Та й довіра до влади ще не повернулася, відчуває глава уряду М. Азаров. Тільки щоденною роботою, правильними, справедливими рішеннями, узгодженими з людьми, можна її відновити. Для розвитку економіки та підвищення рівня соціального захисту нині впроваджуються системні реформи, запевняють чиновники. (Щоправда, прості люди цього не відчувають).
М. Азаров доручив профільним міністрам підтримати пріоритетні галузі економіки (ними визнано металургійну і машинобудівну). І систематично працювати над відкриттям зовнішніх ринків для українських товарів, водночас сприяти тому, аби підприємства-експортери знаходили замовлення на внутрішньому ринку. Тепер, коли рецесія охопила основні ринки збуту вітчизняної продукції, уряд робитиме ставку на розвиток внутрішнього ринку, модернізацію інфраструктури.
Дестабілізувати ситуацію ми нікому не дозволимо, запевняє М. Азаров. Тож ніяких підстав для апокаліптичного залякування людей немає.
Валютний шторм
Проте гарантії стабільності були піддані сумніву чи, точніше, випробувані на міцність, коли гривня почала здавати позиції. До нокауту не дійшло, шторм національна валюта витримала. Але люди бояться, що це була лише розминка. І з острахом згадують 2008 рік, коли компанії масово звільняли своїх працівників, коли насунулась інфляція й дефіцит. А починалося все восени того року з падіння курсу гривні.
Ніхто не очікував, що саме вівторок, 4 вересня, стане «чорним» днем для нашої грошової одиниці. Тоді торги на валютному міжбанку до середини торгової сесії фактично зупинилися через брак валюти. Не було пропозицій щодо продажу іноземних грошей, а були виставлені лише заявки на їх купівлю. Уже по обіді у вівторок долар зник із обмінників. На «чорному» ринку за нього правили 8,40, а на офіційному понад 300 дол. в одні руки не давали.
Нервозність українців зворушила Нацбанк не відразу. Курс гривні офіційно лишався стабільним. НБУ — це той карась, який ніколи не дрімає, жартують фінансисти, бо він знає, що щука десь поряд. Та щука таки з'явилася несподівано. Центробанк «прокинувся» тільки в середу, вгальмував зростання долара валютною інтервенцією.
Навчені досвідом українці сприймають стрибки долара як сигнал — криза повертається. Глава держави В. Янукович вирішив ситуацію не прикрашати. І зазначив, що у цей складний час, коли у світі вирує економічна криза, вона не може обійти стороною і нашу державу. До речі, «дихання» кризи почала відчувати найбільша європейська економіка — німецька, знижується попит на її продукцію.
Наприкінці липня міжнародне рейтингове агентство Moody's оголосило про зміну прогнозів за кредитними рейтингами Німеччини, Нідерландів, Люксембурга зі стабільного на негативний. Знизилися прогнози росту світової економіки. Загальмувалось економічне зростання і у колишніх лідерів росту ВВП — Росії та Казахстану. Особливо після того, як ціни на нафту почали знижуватися.
В Україні ж ситуація з нацвалютою нормалізувалася, гривня зміцніла. В уряді вустами віце-прем'єра С. Тігіпка пояснили, чому сталося те, що сталося. Мовляв, у понеділок у США був вихідний, не було достатньої пропозиції «зелених» на ринку, не змогли отримати валюту, яка надходила кожного дня. Тож утворився невеликий дефіцит. До того ж застрайкували працівники компанії «Люфтганзе», що є основним перевізником валюти, і у комбанків її не вистачало.
Перелік пояснень доповнили політики. Комуністи вважають, що девальвація гривні пов'язана з підтримкою експортерів і прагненням влади наповнити державну скарбницю, аби виконувати свої передвиборчі обіцянки. Представники Партії регіонів називають коливання на ринку обміну валют наслідками передвиборчого психозу, який штучно нагнітається.
Попереду штиль?
У НБУ заявили, що курсу гривні нічого не загрожує. Центробанк має достатньо валютних резервів, і в країні низька інфляція. Якщо не будуть накручуватися спекулятивні очікування, а населення прислухатиметься до заяв Нацбанку, то ні цьогоріч, ні наступного року причин для глибокої девальвації не буде. Курс гривні залишатиметься стабільним. Той, хто зараз встигне продати валюту,— заробить, хто купить,— втратить.
Водночас у НБУ визнали, що регулятор сам спровокував коливання валюти, бо видав надзвичайний кредит кільком обраним банкам. 31 серпня НБУ провів перший тендер на позику-рефінансування у 3 млрд 825 млн грн терміном на рік. У понеділок ці гроші були видані, а у вівторок частина з них опинилася на валютному ринку. За інформацією ділового видання, у тендері брали участь тільки три банки, які отримали гроші не на 90 днів, як раніше, а на 358 і під 7,5%. Назви цих банків не розголошуються з міркувань банківської таємниці.
Покараними ж за валютний шторм будуть не США чи «Люфтганзе», а більш досяжні винуватці. Глава уряду заявив, що причиною дестабілізації на валютному ринку були спекулятивні дії банків, які мають великі грошові ресурси, можуть у великій кількості закуповувати валюту, нагнітаючи ажіотаж. Змушуючи тим самим простих людей купувати долари. Замість того, щоб вкладати гроші у кредитування реального сектора економіки, банки вийшли на валютну біржу і почали скуповувати валюту.
Банкіри у відповідь вказують на неминучість девальвації. Кажуть, що 8 грн проти долара НБУ більш як рік утримує силоміць. Це поза правилами і загрожує банкрутством усієї банківської системи. Стримувати валютний шторм із резервів Центробанку — недопустима розкіш для України. Незалежні експерти сумніваються, що НБУ має достатньо можливостей, аби довго утримувати валютну ситуацію. Проурядові аналітики нагадують, що регулятором стабільності гривні є Центробанк. І стабільність нацвалюти залежить від правильних дій НБУ. Поки його дії ефективні й коректні і він має достатньо золотовалютних резервів, можна забезпечити стабільність гривні.
Ажіотаж на валютному ринку можуть також спричинити суто суб'єктивні причини. Чим більше буде коментарів про стабільність нашої валюти, тим гірше для неї. Про її стабільність чи нестабільність мають говорити лише керівники Центробанку. Негативний вплив може зумовити додаткове друкування грошей задля певних державних закупівель (приміром, відеокамер під вибори) і некоректне їхнє використання чиновниками.
Що таке стрибок на валютному ринку лише у 15 коп.? У перерахунку на пенсії це означає мінус 15 грн щомісяця. Цей стрибок призведе до неминучого подорожчання продукції й харчів. Воно вже почалося. На Донеччині підвищилися ціни на хліб. У кількох регіонах подорожчав бензин. А коли дорожчає паливо, все піднімається у ціні. До закінчення парламентських виборів НБУ триматиме курс гривні, але рано чи пізно його доведеться відпустити. Тоді до кінця року, прогнозують експерти, ринок перебудується на 8,25–8,40 грн за долар.
Наразі гривня повертається на старі позиції. Ті, хто перечекав панічний стрибок долара, не кинувся до обмінок запасатися «зеленими», мали рацію. Бо експерти радять: нервуватися варто лише за швидкого повторення схожих валютних сигналів.
Конфліктний газ
Чи не єдина стабільність, яка не радує український уряд,— ціна на російський газ. Навряд чи росіяни погодяться без вагомих причин порушити цю стабільність. Тим більше, що на ринках інших держав у «Газпрому» виникає все більше проблем. 22 серпня у Москві відбувся черговий раунд переговорів із газових питань між міністром енергетики та вугільної промисловості України Ю. Бойком і головою правління «Газпрому» О. Міллером. Ішлося про хід підготовки до осінньо-зимового періоду та забезпечення транзиту російського газу до Європи.
Україна має намір накопичити у підземних сховищах 21 млрд кубів природного газу, заявив Ю. Бойко. Обсяги закачування палива відповідають минулорічному рівню. Це додає впевненості у стабільному проходженні опалювального сезону 2012–2013 рр. Водночас у «Газпромі» продовжують висловлювати занепокоєння щодо стабільності транзиту газу через територію України в осінньо-зимовий період. Наявність достатніх обсягів «блакитного» палива у підземних сховищах нашої держави — ключова умова виконання нею зобов'язань з транзиту, в черговий раз наголосили у штаб-квартирі російського газового монополіста.
Нервова реакція російського концерну пояснюється багатьма факторами. Україна, з огляду на відсутність поступок з боку «Газпрому», кроків назустріч йому теж не робить. І не поспішає закачувати додаткові обсяги російського палива у свої сховища. А зима наближається. До того ж «Нафтогаз» озвучив плани зменшення обсягів закупівлі російського газу до 27 млрд кубів.
Це формально суперечить чинній газовій угоді між «Нафтогазом» і «Газпромом». Оскільки мінімальна кількість газу, за яку має сплатити українська компанія у поточному році, — 33 млрд кубів. Газовий баланс України у 2012 р. передбачає, що додатково до закупленого «Нафтогазом» 7–8 млрд кубів «блакитного» палива придбає компанія, що контролюється бізнесменом Д. Фірташем. Ці обсяги газу будуть поставлені на хімічні підприємства. І у підсумку Україна виходить на закупки 34–35 млрд кубів газу, що має зняти всі питання щодо його недобору.
«Газпром» усе більше проблем відчуває зі збутом палива на основних ринках країн Центральної й Західної Європи. Причиною цього є прогресуюча економічна криза в державах ЄС і неготовність російської компанії пристосовуватися до нових умов європейського газового ринку. Як і будь-який виробник товару, «Газпром» зацікавлений нарощувати його збут і максимізувати прибутки. Крім того, існують певні технологічні особливості експлуатації газових свердловин.
Сусідські негаразди
Зменшення попиту на газ може призвести до необхідності виведення з експлуатації низки свердловин, що призведе до додаткових витрат з боку виробника. Саме тому купівля Україною обумовлених контрактом обсягів палива на тлі зменшення європейського споживання стає все актуальнішою проблемою для «Газпрому». До того ж нещодавно російський монополіст отримав ще одну неприємну звістку з Європи. Єврокомісія оголосила про початок офіційного антимонопольного розслідування щодо «Газпрому» через порушення антимонопольного законодавства ЄС.
«Газпром» підозрюють у протидії диверсифікації поставок газу. А також у встановленні несправедливих цін для своїх клієнтів на ринках Центральної й Східної Європи, пов'язаних із цінами на нафту. Акції «Газпрому» на початку антимонопольного розслідування почали швидко дешевшати і впали у ціні на майже 1%. А на негативні результати розслідування ринок може відреагувати ще серйозніше.
Уперше про претензії до «Газпрому» з боку європейських структур заговорили у торішньому вересні. Тоді антимонопольні органи ЄС провели обшук в офісах дочірніх компаній «Газпрому» у Європі. Згідно з інформацією Єврокомісії, інспектори шукали факти порушення правил конкуренції.
«Дочки» і партнери «Газпрому» підозрювались у встановленні виключних прав для окремих компаній за рахунок розподілу ринку і обмеження доступу конкурентів до трубопровідної мережі. А ще у встановленні завищених цін. Так, за даними з відкритих джерел, ціна на російський газ для Угорщини становила 329 дол. за тисячу кубів. Тоді як для Словаччини — 446, для Польщі перевищувала 500 дол.
Офіційно антимонопольне розслідування не є особливим випадом європейців щодо російського газового монополіста. Розслідування логічно продовжує послідовну політику Єврокомісії, спрямовану на лібералізацію газового ринку Європи. Якщо «Газпром» і його дочірні компанії визнають винними у порушенні антимонопольного законодавства на ринку ЄС, їм загрожує штраф — 10% річного обороту. Якщо буде встановлено, що умови конкуренції порушували протягом кількох років і спричинили збитки економіці країн, порушники можуть бути оштрафовані на суму, еквівалентну 30% річного обороту.
При обсягах виручки «Газпрому» на ринках країн Центральної й Східної Європи у майже 11 млрд дол. мінімальний обсяг штрафу становитиме понад мільярд доларів. На жаль, європейські правила не матимуть істотного впливу на складні відносини російського монополіста з Україною. Хоча український ринок є другим після німецького за прибутковістю для «Газпрому».
Нині є чимало чинників, які не дозволяють нашій державі використовувати європейські методи боротьби з амбіціями російського монополіста. Це передусім недорозвинутість внутрішнього ринку природного газу; відсутність альтернативи газпромівським джерелам поставок; фактичне невиконання Україною принципів Європейської енергетичної спільноти. Все це не дозволяє державам Європи вважати Україну складовою частиною європейського газового ринку. Тож у протистоянні газовій експансії Київ може розраховувати лише на власні сили.
До речі, російська влада відразу ж пояснила антимонопольні проблеми негараздами у єврозоні. Мовляв, коли країни Східної Європи були прийняті до ЄС, Брюссель взяв на себе зобов'язання субсидувати їхні економіки. А між «Газпромом» і ЄС, наголошують росіяни, склалися конструктивні відносини.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»