НОТАРІАТ: ЩЕ ОДИН КРОК ДО РЕФОРМУВАННЯ
Другого вересня в Україні втретє відзначатимуть День нотаріату. Хоча представників цієї професії у нас більше, ніж у Китаї, це не означає, що у споживачів їхніх послуг немає проблем, а сам нотаріат не потребує реформування.
Осучаснити нормативну базу
У нашій країні донині діє Закон «Про нотаріат», ухвалений 1993 року, в положеннях якого сказано, що він є законом перехідного періоду. Він, а також численні роз’яснення та накази Міністерства юстиції регулюють діяльність нотаріусів. Така нормативна база не відповідає сучасним реаліям, тому парламентарі до кожного скликання готували проекти нової редакції закону. Однак жодному не судилося бути схваленим.
Усе ж 2008 року відбулася так звана мала реформа нотаріату, коли було внесено зміни до згаданого закону. Тоді зрівняли у повноваженнях державних і приватних нотаріусів. Попри очевидний позитив, цей крок мав також негативні наслідки: був послаблений контроль держави за законністю вчинення нотаріальних дій. Представники цієї професії мають доступ до конфіденційної інформації про всіх громадян, тому слід піклуватися про те, аби нотаріат не став інструментом шахрайства. Особливо це важливо з огляду на те, що в цій сфері вчиняють понад сто видів дій, а документ, посвідчений нотаріусом, живе століттями.
Нині сподівання на позитивні зрушення покладають на урядовий законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», який був оперативно розглянутий Верховною Радою і тепер очікує на ухвалення в другому читанні.
Практика застосування чинного закону виявила соціальні, економічні та юридичні непорозуміння в державному регулюванні діяльності приватних нотаріусів, ідеться в пояснювальній записці до згаданого нормативного акта. Тож у проекті пропонують запровадити більш вимогливий підхід до цього сегмента. Розширено також коло підстав для притягнення представників цієї професії до відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків.
Крім того, на виконання доручення глави держави щодо дерегуляції скорочено перелік нотаріальних дій. Зокрема, запропоновано виключити з нього такі: зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, накладення та зняття заборони щодо відчуження транспортних засобів, які підлягають державній реєстрації, видавання свідоцтв на підставі спільної заяви подружжя на частку у спільному майні, набутому за час шлюбу, посвідчення тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці, прийняття чеків для пред’явлення до платежу і посвідчення їх несплати. Всі ці дії втратили актуальність, адже нині встановлено інший порядок урегулювання зазначених цивільно-правових відносин.
Автори законопроекту стверджують, що під час його підготовки керувалися необхідністю врахування інтересів громадян. Адже нотаріат — це інструмент позасудового захисту прав громадян, підприємств, держави, він запобігає суперечкам на стадії обговорення умов угоди між сторонами, зазначає віце-президент Української нотаріальної палати Ігор Сидоров.
Серед найважливіших новел законопроекту — нові кваліфікаційні вимоги до особи, яка прагне стати нотаріусом. Вона повинна мати не менш ніж шість років професійного стажу (нині — три роки), з них половину цього часу мусить пропрацювати помічником нотаріуса (нині — рік стажером). Ці та інші новації приведуть до скорочення кількості скарг до Мін’юсту на дії нотаріусів. Адже представник цієї професії не просто ставить печатку, а робить юридичну експертизу документа і роз’яснює клієнтові правові наслідки.
Як зменшити непорозуміння
Згідно зі згаданим законопроектом мають бути запроваджені етичні правила поведінки нотаріусів. Передбачено також створення єдиної професійної самоврядної організації (Нотаріальної палати). Вона не тільки представлятиме «цехові» інтереси в державних структурах, а й (як це ведеться в усьому світі) регулюватиме діяльність своїх членів, «витискуватиме» з професії тих, хто скомпрометував її своїми діями. Це — гарантія високої якості нотаріальних послуг, переконаний президент асоціації приватних нотаріусів Харківської області Володимир Марченко.
Створення такої організації — одна з необхідних умов для вступу до Міжнародної спілки нотаріату. Вона об’єднує майже сто країн, розташованих на п’яти континентах. До речі, з тих європейських держав, де діє система латинського нотаріату, лише Україна і Білорусь не приєдналися до спілки. А без членства в ній неможливий вступ до Євросоюзу.
Сприятиме реформуванню нотаріату ще один урядовий законопроект — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вчинення нотаріальних дій та надання нотаріальних послуг». Його мета — скорочення переліку нотаріальних дій, мінімізація витрат споживачів нотаріальних послуг, забезпечення доступу до них усіх верств населення.
Нині положення понад 60 нормативно-правових актів містять більш ніж 200 норм щодо нотаріального посвідчення правочинів (договорів, доручень, заповітів), засвідчення правильності копій документів, справжності підпису на документах, їх перекладу, видачі свідоцтв та ін. У разі ухвалення проекту не потрібно буде засвідчувати правильність копій майже 50 документів, зазначають розробники.
Ще одна новація — запровадження на території України єдиних ставок нотаріального збору (їх мають вираховувати у співвідношенні до мінімальної заробітної плати). Адже нині розміри плати встановлюють головні управління Мін’юсту в областях, АРК, містах Києві та Севастополі. Різна плата за однакові послуги суперечить вимогам ст. 24 Конституції (в ній йдеться про те, що громадяни є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень в тому числі за місцем проживання).
Аби забезпечити доступність нотаріальних послуг усім особам, включно з найменш соціально захищеними, передбачено встановити пільги, які визначатиме Кабінет Міністрів. Ухвалення законопроекту в багатьох випадках призведе до спрощення процедури оформлення документів, наголошують його автори в пояснювальній записці.
Правозахисники сходяться на думці, що ухвалення обох проектів сприятиме зменшенню непорозумінь між нотаріусами та споживачами їхніх послуг, гарантуванню їхньої якості та розвитку нотаріату.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- РАБСТВО В УКРАЇНІ
назад »»»