ВІДХІД ДИКТАТОРА
Після 21 року правління помер прем'єр Ефіопії Мелес Зенаві. Його смерть втішила як ісламських фундаменталістів, так і людей, котрі очікують на позитивні зміни у дотриманні прав і свобод людини.
Хоча Зенаві було тільки 57 років, це була очікувана смерть. Поголос про його смерть з'явився ще у липні, коли він був відсутній на саміті Африканського союзу в Аддіс-Абебі. Державне телебачення нейтрально повідомило, що прем'єр помер через інфекцію у закордонній лікарні (йшлось про Брюссель).
Зенаві був одним із лідерів партизанського руху, який у 1991-му після двох десятиліть боротьби повалив марксистський режим Менгісту Хайле Маріаму. Він став президентом, а у 1995 р. прем'єром і здобуту владу утримував аж до смерті. Правління країною, яка страждала від голоду і розривалася внутрішніми суперечностями, було нелегкою справою. Зенаві не зміг запобігти відриву Еритреї й Ефіопія втратила доступ до моря. Зате він був ефективним в усуненні суперників у власному середовищі.
«Він був гірший, ніж Менгісту — нищив опозицію, фальшував вибори. Як справжній марксист, нагромаджував мільйони у закордонних банках, купував нерухомість у Меріленді (США) й Лондоні, водночас приймаючи мільярди доларів закордонної допомоги» — оцінював Зенаві на сторінках Foreign Policy Джордж Ейтей, голова американського Фонду вільної Африки.
На останніх виборах у 2010 році партія Зенаві здобула 99,6% голосів. Human Rights Watch назвала це «кульмінацією п'ятирічної стратегії систематичного придушення критики»: арештів лідерів опозиції, закриття непокірних газет, замахів на критичних журналістів, використання закордонної допомоги як виборчої гречки».
Для Вашингтона, попри все, сатрап був важливим союзником. У 1998-му президент Білл Клінтон похвалив його, як «лідера африканського відродження». Адміністрація Джорджа Буша розглядала Аддіс-Абебу як християнський бар'єр для ісламського фундаменталізму у Східній Африці і щедрою рукою дарувала ефіопській армії зброю і відправляла інструкторів.
Барак Обама трохи менший ентузіаст режиму (Держдеп критикував вибори у 2010 р.), проте ефіопський уряд отримає від США 583 млн доларів, незважаючи на докази, що гроші з-за океану використовуватимуть для боротьби з опозицією.
Одну надзвичайно важливу справу Зенаві вдалося вирішити — він поставив на ноги економіку. Країна, що асоціюється з вічною посухою і голодом, у 2011 році стала другою після Гани (за темпами зростання) економікою Африки. Відчувається прогрес в охороні здоров'я, освіті та інфраструктурі. У 2005–2010 роках післяпологова смертність жінок знизилася з 871 до 550 на 100 тис. пологів, відсоток бідних осіб зменшився з 39 до 31%, а дітей, котрі відвідують школу, зріс з 91 до 96%. За цей самий час удвічі збільшилося виробництво збіжжя.
Обов'язки глави уряду тепер виконуватиме віце-прем'єр Хайлемаріам Десален. «Емнесті Інтернешнл» висловила сподівання, що наступник Зенаві звільнить політичних в'язнів і скасує дію антитерористичного законодавства.
Частина спостерігачів висловлює стурбованість збереженням стабільності, у тому числі прем'єр сусідньої Кенії. «Ефіопська держава хистка. Не знаю, чи ефіопці відповідно підготували спадкоємність, але сподіваюсь, що Десален задовольнить різноманітні фракції в уряді й все відбудеться без протистояння»,— сказав ВВС Райла Олдінга.
Петро ПЕТРІВ
також у паперовій версії читайте:
- 100 ДНІВ ПУТІНА І ГЕОПОЛІТИКА
назад »»»