РУМУНСЬКИЙ
ПОЛІТИЧНИЙ РЕКОРД
Конституційний суд Румунії днями оголосив вердикт з приводу результату липневого референдуму щодо затвердження оголошеного парламентом імпічменту президентові Траяну Бесеску. Сам референдум показав хисткий результат.
Для передбаченого конституцією Румунії 50-відсоткового показника явки виборців не вистачило кількох відсотків. Натомість більшість громадян, які взяли участь у референдумі, проголосували за імпічмент Траяну Бесеску.
Тому уряд, який цю процедуру ініціював, намагався довести конституційному суду, що завищеними є показники загальної кількості громадян країни, які включені до списків виборців. Урядовці доводили, що застарілий реєстр виборців, зважаючи на суттєве скорочення чисельності населення, більше не відповідає реальній кількості виборців. Тож за урядовими підрахунками, у референдумі взяла участь навіть більш як половина виборців країни.
Утім, цей політичний маневр уряду не вдався. Спочатку під політичним тиском у відставку пішов міністр внутрішніх справ, якого звинуватили у негативному для уряду результаті референдуму. Потім до перебігу подій безпосередньо втрутився Євросоюз. Із Брюсселя нагадали бухарестським політикам, що Румунія має невиконані зобов’язання перед ЄС. Зокрема, вони стосуються очищення румунської політичної системи від корумпованих політиків і оновлення правлячої еліти країни. США також висловили стурбованість несвободою судової системи Румунії від політичних впливів.
Тому 21 серпня 2012 року конституційний суд Румунії визнав факт недостатньої явки виборців на референдум. Тим самим його негативний для президента Траяна Бесеску результат був легалізований як недійсний. Таким чином, удруге від 2004-го, коли він став президентом, Бесеску втримався при владі, перебуваючи під ризиком імпічменту, що є своєрідним європейським політичним рекордом.
Такий вердикт конституційного суду в принципі не розв’язав внутрішньополітичний конфлікт. Румунії досі не вдається завершити складний трансформаційний період, який розпочався з розстрілу колишнього комуністичного диктатора країни Ніколає Чаушеску. Утім, понад двадцять років ринкових і демократичних реформ, навіть попри проведену процедуру люстрації «комуністичних кадрів», не дали нової якості політичній еліті країни.
Після вступу 1 січня 2007 р. Румунії до Євросоюзу та відкриття доступу до спільних європейських фондів масштаби румунської корупції досягли загальноєвропейських висот. Причому президент Траян Бесеску та представники уряду лише використовують цю вічно свіжу тему для політичної боротьби між собою. Одначе не вирішують проблему кардинально. Свідченням цього є небажання уряду і президента проводити загальні позачергові вибори, які за умов глибокої економічної кризи мають шанси завершитися для них невтішним результатом. Тому у такому «підвішеному» стані внутрішньополітичний розклад сил у країні може проіснувати до чергових виборів 2013 року.
також у паперовій версії читайте:
- У ПОШУКУ КОНСОЛІДАЦІЇ
- РЕСПУБЛІКАНЦІ СПОДІВАЮТЬСЯ НА ПЕРЕМОГУ
- СИРІЯ: НОВІ ЗАГРОЗИ
назад »»»