ВЕСЬ СВІТ НА «ЕТНОВИРІ»
У Львові 22—26 серпня проходить V Міжнародний фольклорний фестиваль «Етновир». Цього року він відзначатиме перший ювілей, а, отже, і програма особливо святкова. Про родзинки «Етновиру» кореспондентові «ДУ» розповів радник львівського міського голови з питань культури і туризму, організатор заходу Андрій Сидор.
— Пане Андрію, як виникла ідея назви фестивалю?
— Ми давно мріяли про такий фестиваль. Я мав можливість з ансамблем «Галичина» багато років подорожувати на подібні заходи. Назва його — це результат колективної думки. Було запропоновано понад 30 назв, але зупинилися саме на «Етновирі». Вибрали, як на мій погляд, наймилозвучнішу назву.
— У чому родзинка львівського «Етновиру»?
— Щорічно фестиваль «Етновир» вибухає яскравими барвами і є головною подією святкувань Дня незалежності України у Львові. Протягом усього свята відбуваються колоритні виступи колективів, вражаючі марш-паради учасників головними вулицями міста, презентація кухні народів світу. У теплій атмосфері проходять вечори дружби і танцювальні майстер-класи. Фольклорні колективи з багатьох країн, зокрема, таких, як Україна, Мексика, Мартиніка, Ізраїль, Македонія, Португалія, Франція, Італія, Республіка Бурунді, Чехія, Польща, Індія та Іспанія, презентують на Міжнародному фестивалі фольклору культуру своєї країни.
Наш фестиваль відбувається під егідою Міжнародної ради організацій фестивалів фольклору і традиційних мистецтв (CIOFF) при ЮНЕСКО та Міжнародної організації народної творчості (IOV). Загалом «Етновир» не є єдиним у своєму роді в Україні. Є понад чотири подібні фестивалі, але «Етновир» став найбільшим всеукраїнським та міжнародним. Якщо порівнювати з європейськими, то наш зберігає формат провідних європейських організацій ЮНЕСКО: виступи, паради, концерти, а відрізняється від інших тим, що він проходить у Львові — у прекрасному місті. Можна подивитися місто, його дивовижну архітектуру. Ми щороку запрошуємо 150 учасників. Вони їдуть від нас у захопленні від Львова. Потім розповідають у своїх близьких чи далеких країнах про наше місто та його жителів.
— Яка вартість фестивалю?
— Це дуже дорогий проект, через те що бере участь в ньому величезна кількість людей. Протягом шести днів усіх слід розмістити, нагодувати. Дуже дорога логістика та технічне забезпечення.
— Що цьогоріч глядач зможе побачити?
— Фестиваль 22 серпня традиційно відкрився великим парадом, в якому брали участь усі колективи. Парад стартував із площі Ринок до Оперного театру і назад. На площі Ринок розпочалося урочисте відкриття. Першого дня кожний колектив дав презентаційну програму в межах 10–15 хвилин, щоб глядачі змогли побачити, що їх чекає протягом наступних чотирьох днів.
Кожного наступного дня програма проходитиме від 18-ї до 22 години. Будуть виступати по три колективи щодня. 24 серпня «Етновир» святкуватиме День незалежності в ТРЦ King Cross Leopolis уже другий рік поспіль. Парад-закриття фестивалю і гала-концерт відбудуться 26 серпня. Працюватиме кухня народів світу. Нинішнього року ми додаємо до цього і напої. Якраз на День незалежності можна буде спробувати напої з країн, які беруть участь в «Етновирі».
— Хто буде готувати напої та страви?
— Готувати будуть безпосередні учасники фестивалю. Вони нам надсилають перелік інгредієнтів та продуктів, які потрібні для приготування. Те, що ми можемо забезпечити в Україні, ми придбаємо у Львові. А є настільки екзотичні продукти (про які ми навіть не здогадуємося), то їх гості привозять самі.
— Чим цьогорічний проект відрізняється від попередніх п'яти фестивалів?
— Ми намагаємося щороку відповідати основному девізу фестивалю — «Весь світ до Львова!», і, враховуючи те, що фестиваль святкує маленький ювілей — п'ятиріччя, сподіваємося, що приїдуть колективи з різних континентів — майже вдвічі більше, ніж минулого року.
— Скільки буде учасників та з яких країн?
— У нас уже є підтвердження і погодження від Польщі, Іспанії, Білорусі, Алжиру, Туреччини, Того. Очікуємо, що візу отримали колективи з Колумбії та Гани. Загалом понад 200 учасників.
— Розкажіть, будь ласка, про іноземні колективи.
— П'ятиденну феєрію у Львові влаштують найколоритніші колективи з різних куточків світу. Назва танцювального колективу Nadjm Group Djazair перекладається українською як «Зірка Алжиру». Він був створений 2004 року професійними артистами із стародавнього міста Сіді Бел Аббес. Сіді Бел Аббес був французькою колонією, а тому славиться багатою культурною спадщиною. Метою діяльності ансамблю є збереження національних здобутків і традицій Алжиру, а також представлення розмаїття його культури всьому світові. Колектив Nadjm Group Djazair виконує найвідоміший в Алжирі танець. У світі його знають, як танець туарегів — чоловіків пустелі. Він розповідає про чоловіка, який живе у найбільшій пустелі світу. Танцювальний ритм зачаровує, а чорні костюми учасників колективу додають виступу таємничості та магії.
Із Того виступатиме Міжнародний художній колектив африканських танців і маріонеток Compagnie Blewu. Він створений 1993 року в столиці Республіки Ломе. Це гурт молодих талановитих артистів, які виконують африканські танці. Ансамбль складається з досвідчених танцюристів, перкусіоністів і музикантів, які брали участь у багатьох міжнародних фольклорних фестивалях Західної Африки та Європи. В основі виступів гурту — танці, успадковані від предків, зокрема вуду, які передають культуру Західної Африки. Колектив виконує більш як двісті традиційних і народних танців.
Фольклорний колектив з Іспанії Los Jateros — один з найпопулярніших. Він представить традиційні танці та пісні, що розповідають про багату культурну спадщину іспанського народу.
Ансамбль пісні і танцю Jantar із Польщі функціонує під егідою Гданського університету та був створений 1970 року. Учасники ансамблю — студенти і випускники цього університету та інших ВНЗ, таких, як технічний університет Гданська, медичний університет та музична академія. Цей колектив ознайомить львівську публіку з типовими польськими танцями: полонезом, обереком, краков'яком, мазуркою, коседером, що супроводжуються автентичними народними текстами.
Фольклорний танцювальний ансамбль Nazilli Belediyesi з Туреччини використовує у своїх виступах такі народні танці, як зейбек, гора, орон, бар, галай, теке. Народний ансамбль пісні і танцю «Вяселле» з Білорусі виконає білоруські народні пісні і танці, такі, як полька, кадриль, лявониха.
— Серед учасників будуть колективи, які раніше приїздили до нас?
— «Етновир» розвинувся настільки, що ми маємо величезну чергу від колективів, які бажають виступити. І ми вже зараз складаємо плани на 2013–2014 роки. Ми не беремо колективів, які вже брали участь у фестивалі раніше. Щороку запрошуємо інші колективи з Польщі, бо це сусідня країна. Цього року вперше буде Білорусь, Туреччина, Колумбія, Того і Гана.
— Це будуть представники української діаспори, яка проживає за кордоном?
— Ні, це корінне населення тих країн. Проте до нас надходить багато заявок від українських колективів з діаспори. Практика минулих років складається так, що українські колективи з діаспори зголошуються в останній момент. І я переконаний, що і нині також будуть ці колективи.
— Перебування в Україні оплачують колективи самостійно чи організатори?
— Витрати тих колективів, які оркомітет відбирає для участі, оплачують організатори.
— Які побажання висловлють гості?
— У нас діють технічні райдери. Є питання харчування, що пов'язане з віросподіванням. Зокрема, Алжир — мусульманська країна, тому вони висловили побажання щодо кулінарного асортименту. А решта, які багато подорожують, надто специфічних умов не ставлять.
— Хто представляє оргкомітет фестивалю?
— Це режисери, хореографи, костюмери, організатори фестивалю.
— Чи були випадки відмови від участі у відбірковому турі?
— До нас цьогоріч звернувся колектив з Іспанії, і ми його затвердили, іншим колективам з цієї країни ми рекомендуємо брати участь у фестивалі наступного року. Можемо також відмовити, якщо після перегляду відеовиступів та фотографій зрозуміли, що цьому колективу треба ще трохи попрацювати і після цього подавати нам заявку.
— Скільки планується зібрати глядачів на «Етновирі»?
— «Етновир», незважаючи на те, що це не поп чи рок-фестиваль, а фестиваль фольклору і танців, збирає величезну кількість людей. Ми думали цього року переносити захід з площі Ринок на більшу площу біля Оперного театру, адже попередніми роками площа Ринок не вміщала всіх охочих. Я думаю, що 2013 року фестиваль уже точно відбудеться біля Оперного театру.
«Етновир» проходить у дні святкування Незалежності, а це вихідні, приїздить маса туристів. Минулого року, за підрахунками туристичного центру, протягом п'яти днів свято відвідало 50 тисяч осіб. Цього року, якщо не підведе погода, цю цифру збільшимо. Фольклор стає дедалі популярнішим як у жителів міста, так і його гостей.
— Чи будуть спеціальні тури до Львова під час заходу?
— Безумовно будуть тури, й іноземні туристи до нас приїздять. У фестивалю протягом п'яти років сформувався фан-клуб. Виявляється, що фан-клуби є не лише у футбольних команд. Є люди, які щороку приїжджають спеціально до Львова на наш фестиваль.
— Який «Етновир» із попередніх запам'ятався?
— На кожному фестивалі є щось особливе. Найбільше запам'ятовується спілкування з колективами. Ми проводимо для учасників фестивалю вечірки, де всі можуть познайомитися та поспілкуватися один з одним.
— Виступ якого ансамблю Вас вразив?
— У першому «Етновирі» 2008 року брав участь мексиканський традиційний оркестр «Тсасна», що в перекладі з мови тотонак означає «Місячне сяйво». Цей колектив демонстрував справжні витоки мексиканської музики. Оркестр був створений з метою представлення цінності костюмів і музики центральних регіонів Мексики, особливо штатів Пуебла, Веракруз та регіону Хуастек. Учасники оркестру намагаються зберегти багатство музичних традицій Мексики. Двоє учасників колективу є корінні індіанці, які розмовляють рідною мовою тотонак. Усі музиканти знають національні струнні інструменти (особливо ті, які винайдено у центральній частині держави). За дев'ять років існування колектив мав змогу представити себе як у своїй країні, так і за кордоном.
Того року мені найбільше запам'ятався італійський фольклорний ансамбль прапороносців містечка Кастільйон-Фьорентіно. За 25 років існування він побував на фольклорних оглядах у різних куточках світу.
Ансамбль виник на основі стародавнього звичаю жонглювання прапорами, який був поширений у ХІІІ ст., коли по всій Європі, зокрема в Італії, військові прапороносці міст відзначали особливі події, такі як кінець війни, виконанням складних трюків прапорами. Виступ ансамблю починався з майоріння величезної кількості кольорових прапорів, на яких красувався герб міста. Трюки виконували окремі прапоромахи, які намагалися продемонструвати своє вміння і доповнити гармонію руху, та весь ансамбль, що втілює командний дух і єдність. Жонглювання прапорами супроводжувалося боєм барабанів і звуком горнів, що підкреслювало стародавнє військове надходження звичаю. Усе це яскраве дійство доповнювали музиканти і костюмований парад (воїни, лицарі та придворні дами в костюмах ХІV ст.).
— Які курйози трапляються під час фестивалю?
— Траплялися курйози в основному з колективами африканських країн, які часто після свята виявляли бажання залишитися у Львові назавжди.
— Ваші побажання гостям?
— Приїздіть до Львова, окуніться в національний вир танців і співів народів світу!
Розпитувала Інна БОРИСОВА
також у паперовій версії читайте:
назад »»»