МИТНИЙ КОДЕКС ПОЧАВ ПРАЦЮВАТИ
Від першого червня нинішнього року набрав чинності новий Митний кодекс. Правда, після цього до нього було внесено певні зміни, спрямовані на удосконалення документа. У митній службі запевняють, що задовго до очікуваної події бізнес-спільноту широко інформували про майбутні нововведення, аби зняти абсолютно необґрунтовану тривогу щодо МК.
Митники провели зустрічі з бізнес-асоціаціями, в тому числі з американською та європейською, і згадують, як у травні на засіданні в Американській торговій палаті ділові люди висловлювали побоювання, що потоки товарів зупиняться, тому що незрозуміло, як працюватиме новий Митний кодекс. На щастя, похмурі сподівання не справдились, адже Митний кодекс — спільне дітище представників митної служби, парламентського Комітету з банківської діяльності, митної та податкової політики. МК містить норми, що максимально сприятимуть веденню бізнесу.
Ще більше позитиву буде в Митному кодексі, коли набудуть чинності додаткові нормативно-правові акти. Їх більше десяти і вони ретельно опрацьовувались в оновленому Держкомітеті з підприємництва. Тож незабаром на повну силу зможе запрацювати давно очікувана процедура оформлення імпортованих товарів в режимі попереднього декларування.
Митники запевняють, що представники асоційованого бізнесу, експерти, науковці позитивно оцінюють положення нового Митного кодексу, як і представники УССП, роботодавців, вузьких профільних бізнес-асоціацій, громадської ради при Держмитслужбі і громадських рад при всіх митницях, яких запрошували на селекторні наради, де у відкритому режимі обговорювалась реалізація нововведень «митної біблії», і в режимі он-лайн вирішувались проблеми, аби не дискредитувати новації документа.
Позитив МК митники оцінюють за абсолютними показниками. Так, у Кодексі запроваджена можливість оформлення товарів на будь-якій митниці. Цим, виходячи зі своїх логістичних можливостей, наявності складських приміщень, митних брокерів, уже скористались майже дві тисячі суб'єктів господарювання (понад 15%). Не відбулося неконтрольованих товарних перетоків.
Митники побоювались, що бізнесмени віддадуть перевагу прикордонним митницям і цим створять певні труднощі собі і їм. Адже у пунктах пропуску товари мають проходити швидко. Попередня роз'яснювальна робота дала результати — ламання системи оформлення товарів не відбулося. За час дії нового МК з'явилось більш ніж 500 нових суб'єктів господарювання, які пройшли акредитацію без прив'язування до конкретної митниці. Вони отримали реєстрацію на центральному рівні, яка відтепер використовуватиметься будь-яким митним органом, якщо суб'єкт звертатиметься за послугами поза місцем держреєстрації.
Нові правила гри
Нині митники оглядають не більш ніж дев'ять відсотків товарів. Зокрема, транзитних — менш ніж два відсотки, імпортованих більше, оскільки вони забезпечують надходження до бюджету. За шість місяців від митної служби та бізнесу, який сплатив податки, до державної скарбниці надійшло майже 61 млрд грн, тобто на 12 млрд більш ніж за аналогічний період минулого року. Бізнес адекватно сприйняв нові правила гри — максимально прозорі, законодавчо підкріплені операції, без використання схем оптимізації податків оформляються швидко, без фізичного втручання і митних оглядів, з мінімальним адміністративним навантаженням.
У Митному кодексі запроваджено принципово новий підхід до визначення митної вартості товарів. Тож у митників (бідкаються вони) залишились одні обов'язки. Адже, згідно з нормами законодавства, фахівці митної служби зобов'язані приймати документи, які підтверджують митну вартість, а також надавати письмові пояснення в разі виникнення ускладнень. Також вони повинні оформити товар за заявленою митною вартістю, надавати відповідні гарантії. Отже, максимально скорочується можливість впливу суб'єктивного фактора. У МК чітко перераховані документи, що мають подаватися для визначення митної вартості, без будь-яких нюансів типу «інші» і «т. д.».
Митники вважають, що фахівці їхньої служби та декларанти мають розмовляти однією мовою, тобто рівень знання законодавства в них має бути майже однаковим. А в найкращому варіанті — бізнес має знати свої права і обов'язки набагато краще. У червні 85,5% товарів оформлялось за першим методом, тобто за ціною угоди, а в липні — понад 90%. Кількість рішень щодо визначення митної вартості скоротилась майже в 3,5 раза (від червня до липня 2011 р. їх було ухвалено понад 14 тис., нині — 3,8 тис.).
Це реальний вплив нових положень Митного кодексу на процедуру митного оформлення. До того ж час митного оформлення продовжує скорочуватись (за декларацією в режимі імпорту товарів — 1 год 26 хв, експорту — 46 хв). У Митному кодексі визначено термін — чотири години. Активно запрацювали й інформаційні термінали. Декларації подаються в електронному вигляді або через інформтермінали.
Фахівці митної служби запевняють, що уникають можливостей несанкціонованої відмови в митному оформленні або в прийманні митної декларації. У спеціальному наказі митслужби передбачено обов'язкове застосування термінала для приймання митної декларації. Завдяки цій нормі митслужба фіксує час подачі декларації із включенням таймера оформлення документів. Митна служба свідомо встановлює часові нормативи, чітко фіксує дії своїх працівників і вважає, що є певні резерви для мінімізації суб'єктивного впливу на митний процес.
Цілком реально оформляти товари за декларацією за менш ніж за одну годину, адже після введення нового МК активно запрацювала система аналізу ризиків. Якщо раніше митний огляд здійснювався за ухвалою посадової особи, то за нині чинним МК підставою для цього є спрацювання автоматизованої системи профільованих ризиків. У постанові Кабміну зафіксовано чіткий перелік випадків, коли здійснюється митний огляд та переогляд, незважаючи на спрацювання системи ризиків.
Завдяки цьому тепер митники оглядають лише дев'ять відсотків товарів. Якщо раніше майже 20% митних оглядів генерувала автоматизована система ризиків, то нині — близько 10%. Митники ретельно проаналізували систему профільованих ризиків, які мають центральний та регіональний рівень. Крім того, відслідковують історію функціонування ризику, неефективний вилучається, а на ефективному більше акцентується увага з точки зору конкретної операції, товарів, суб'єкта господарювання.
Новий Митний кодекс на законному рівні визначає можливість отримання попередніх рішень з класифікації країни походження. Якщо суб'єкт господарювання може надати весь пакет документів, то отримує попереднє рішення, яке дійсне три роки і діє по всій території України. Будь-яких питань щодо класифікації товарів у митниці не має виникати в принципі. За час дії МК майже вдвічі збільшилась кількість класифікаційних рішень (з 40 до 70, це не так багато, як хотілося б митникам).
Майже вдвічі скоротилась кількість рішень щодо класифікації, які ухвалюються щодня. Держмитслужба системно моніторить ефективність процедур на кожній митниці, оцінює, скільки було ініційовано додаткових процедур щодо визначення країни походження, митної вартості чи класифікації і ставить на контроль їхню ефективність. Якщо ефективність низька, — об'єкт аналізу обрано неправильно. Це зараховується в негатив роботи певного митного органу.
Конкретні результати
Добре справляється зі своїми обов'язками Київська регіональна митниця, де задіяно 900 фахівців, шість митних постів, дев'ять митних комплексів, 49 ліцензованих складів та 41 склад тимчасового зберігання. Щомісяця Київська митниця перераховує до держбюджету майже 2 млрд грн, за перше півріччя — 12 млрд.
Згідно з новим МК митний пост став митним органом, завдяки чому час митного оформлення скоротився майже вдвічі порівняно з торішнім. Час оформлення в режимі імпорт–експорт — дві години (торік — 3 год 25 хв). Наразі суб'єктам зовнішньої економічної діяльності не треба звертатись до центрального митного офісу, аби вирішити якесь питання. З цим може впоратися керівник митного поста. У результаті господарники економлять час і фінансові ресурси. Так, наприклад, оборот транспортного засобу, тобто час у рейсі, скоротився на півтори доби. Це суттєва економія пального, фінансових витрат.
На Київській митниці скоротили кількість підстав, за якими посадовець міг ухвалити рішення щодо збільшення часу митного оформлення (понад чотири години). У новому МК йдеться про сім підстав, у старому було тридцять. Чітко відслідковуються час митного оформлення, картки відмови, митний огляд, електронне декларування. Час оформлення скоротився вдвічі, кількість карток відмови — майже в шість разів (із 12% у травні — до 2% у червні — липні ).
У рази зменшився й митний огляд, бо основна підстава для нього — дані автоматизованої системи ризиків та постанова Кабміну. Раніше в режимі імпорту оглядали 70% товарів, наразі — 8, у режимі експорту — 50, нині — лише 3%. Адже згідно з новим МК для накладення митного забезпечення відправлення транспортного засобу в режимі експорту немає потреби проводити митний огляд.
Збільшилась і кількість електронних декларацій (торік — 711, нині — вже більш ніж 4 тис.). Нещодавно були внесені зміни до Податкового кодексу, згідно з якими за електронною декларацією податкова служба може відслідковувати діяльність суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Після набрання чинності новим МК на Київській митниці без усяких проблем вперше зареєструвались 400 суб'єктів господарювання. Митники щодня проводять консультації для бізнесменів.
Особливо багато питань щодо електронного декларування, зокрема вони стосуються діяльності суміжних з митною служб і банків, яким відправляються документи. Після спільної митно-банківської наради фінустанови почали приймати електронні декларації господарників.
Після набрання чинності новим МК Київська митниця зафіксувала 144 порушення митних правил (в основному недекларування товарів і приховування їх від митного контролю). Ці порушення митники оцінили в 5 млн грн (раніше від цього одержували 20 млн). Є перше рішення суду першої інстанції щодо конфіскації товарів, правда сума незначна.
Судові процеси не будуть простими, прогнозують митники, адже порушники наполегливо оборонятимуться, тому що закон передбачає жорсткі санкції — 100% штрафу та 100% конфіскації товару, але в липні вийшов наказ Кабміну про запровадження мирової угоди.
Бізнес оцінки
В Американській торговій палаті «хітом» нового Митного кодексу, який позитивно вплине на бізнес в Україні, називають можливість оформлення в будь-якому митному органі, а також попереднє декларування, тобто випуск товару до його ввезення в Україну, яке, правда, через технічні затримки поки не діє. Коли ця процедура запрацює на повну силу, то суттєво спростить митне оформлення. Фахівці Палати звернули увагу і на значне реформування митних режимів експорту–імпорту, часткове звільнення від мита тимчасового ввезення товарів у доповнення до часткового звільнення від ПДВ.
Позитивно оцінюють експерти і реформування режиму переробки, відміну закону про давальницьку сировину в зовнішньоекономічних відносинах. Тож щодо переробки встановлені нові правила, які розширюють можливості для бізнесу. Фахівці відзначають, що постійно розширюється сфера застосування електронної декларації і все більше суб'єктів господарювання використовують її в митній діяльності. Новий МК прямо передбачає потребу надання митниками консультацій — усних, письмових, електронних. За неправильні, неточні консультації суб'єкт господарювання не буде нести відповідальність і його не штрафуватимуть.
Експерти Палати позитивно оцінили й нові правила щодо конфлікту інтересів, які були запозичені з Податкового кодексу. Якщо нормативний акт, закон, МК суперечать один одному, то рішення має ухвалюватися на користь платника податків. Такі нюанси він може використовувати в суді, апеляціях.
Важливою є й митна вартість, від якої залежить сума податків. Митний кодекс зобов'язує митні органи всі свої сумніви, рішення щодо митної вартості чітко аргументувати. Наприклад, чому вони вважають, що надані неповні, недостовірні дані про митну вартість, або чому вона неправильно визначена. Якщо такого обґрунтування немає, то вважається, що митна вартість визначена правильно. Таке правило застосовується і в операціях зі взаємозалежними особами. Якщо взаємозалежність вплинула на ціну, то перший метод, тобто за ціною угоди, не застосовується, а застосовуються всі інші методи для визначення митної вартості.
Митний кодек зобов'язує митний орган описати, чому він вважає, що взаємозалежність вплинула на ціну. Якщо такого обґрунтування немає, то вважається, що взаємозалежність на ціну не вплинула, і митний орган має приймати митну вартість, визначену за першим методом.
Нині майже 90% митних оформлень йде за першим методом. Митна служба має чітко аргументувати свої рішення та на практиці не завжди це виконує. У МК йдеться про чотири випадки, коли не застосовується перший метод визначення митної вартості, узгоджені з правилами СОТ. Експерти зауважують, що митники інколи вдаються до Брюссельської моделі визначення митної вартості, пов'язаної з ринковою вартістю. Дані ж про ринковий рівень, як правило, беруться із внутрішньої цінової бази митної служби.
Не варто забувати, що митний орган має право пересвідчитись у правильності визначення митної вартості під час постаудиту. Зараз у митників є досить широкі права з постаудиту, вони можуть перевіряти планово і позапланово, аналізувати бухгалтерський облік, усі супроводжувальні угоди й документи, визначати правильність митної вартості. Так що розслаблятися не слід.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»