ЧЕРЕЗ ПОСЛУГИ ТІНЬОВИХ ПОСЕРЕДНИКІВ
МОЖНА Й ДО «ЧОРНОГО СПИСКУ» ПОТРАПИТИ!
Ми вже звикли до того, що майже кожного дня українському користувачеві інтернету на електронну адресу надходить різного роду спам-розсилка.
Зазвичай одне-два повідомлення настійливо пропонують «недорого і без зайвого клопоту оформити шенгенську візу». Розцінки, які там виставлено, як правило, розраховані на занадто довірливих громадян і не мають нічого спільного з дійсними цінами консульських зборів.
Це красномовно свідчить про те, що в Україні існує так званий сірий ринок візових пропозицій, який стимулюється відповідним «сірим» попитом.
За словами наукового директора Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександра Сушка, існування цього «напівлегального» бізнесу, з одного боку, свідчить про наявність певних корупційних ланцюжків, які утворюють незаконні схеми, з іншого — це створює потенційні пастки для українських заявників, які з тієї чи іншої причини вирішили скористатися послугами тіньових посередників. Причому, якщо офіційні платежі під час оформлення віз до країн ЄС, за словами науковця, становлять приблизно 40 мільйонів євро на рік, то тіньові проплати за «послуги», за деякими (неофіційними) даними, сягають мільярда євро.
Чому ж в Україні процвітає тіньове візове посередництво?
Голова громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко повідомила, що, за спостереженнями їхньої організації, більш як 40% громадян, що оформлюють шенгенські візи, звертаються саме до сумнівних візових посередників (зазначимо, що йдеться не про цілком легальних посередників, якими є туристичні фірми або офіційні візові центри). Це, в першу чергу, пов’язано з тим, що більша частина консульських установ розташована в Києві, добратися до яких жителям інших областей країни не зовсім зручно. Тому й з’являються різні комерційні візові центри у віддалених регіонах України. З одного боку, начебто вирішується проблема відстаней, але комерційні посередники за додаткову плату пропонують не тільки інформаційні, консультативні послуги, а й, за потребою клієнта, виготовлення певних документів, наприклад, таких, як довідка з місця роботи із заробітною платою, яку заявник мусить показати в консульстві. А це вже, по суті, кримінал.
«Навіть не потрібно й проводити дослідження, щоб побачити, що біля деяких консульств крутиться досить багато подібних комерційних посередників — процвітає ціла інфраструктура. І тут є певна закономірність. Чим складніші візові вимоги, чим більш непрозора візова процедура даної консульської установи, тим більша кількість таких комерційних посередників.
Тому ми звертаємо увагу наших колег — службовців з консульських установ на те, що нерідко лише підвищення рівня інформування заявників про візову процедуру частково здатне вирішити питання усунення комерційних посередників»,— зазначила Ірина Сушко.
Інший момент, на якому зосередила увагу фахівець, це те, що часто самі українці — потенційні заявники не дуже хочуть вникати в усі цілком легальні правові норми і процедурні особливості того чи іншого консульства, для того щоб оформити візу самостійно. Тому важливо, щоб і самі заявники дбали про належну підготовку до процесу подання документів.
До речі, за даними «Європи без бар’єрів», приблизно половина випадків отримання громадянами відмови відбувається саме через недбалу підготовку до візового клопотання.
Нерідко саме заплутані, складні візові вимоги підштовхують громадян звертатися до посередників. Бо вони або недостатньо обізнані про візові процедури, або у них немає можливостей надати запрошення або той чи інший додатковий документ. «Утім, хоча звернення до таких напівлегальних комерційних фірм може давати очікувану візу (інакше б вони не працювали), хочу звернути увагу на те, що коли фірма пропонує зробити документ, якого не вистачає, зокрема довідку про зарплату і з місця роботи, то тут уже йдеться про діяльність, яка межує з кримінальною відповідальністю. В даному випадку відповідальність несе як той, хто виготовляє фальшивий документ, так і заявник. Окрім цього, в разі, якщо в процесі обробки документів виявляться підроблені або штучно підготовлені документи, є реальна загроза заявнику потрапити в так звані чорні списки до іноземних консульств»,— попередила Ірина Сушко. Опитування серед консульських службовців показало, що найчастішою проблемою, з якою вони зіштовхуються, оформлюючи візи українським заявникам, є підроблені документи.
Головний редактор журналу «Український туризм» Юрій Самойлов навів типовий приклад маніпулювання необізнаними громадянами з боку комерційних посередників. Спільно з «Європою без бар’єрів» його редакція проводила дослідження, в якому він виступав у ролі анонімного покупця. «На сайті одного з візових посередників я прочитав оголошення: «Акція! Шенгенська віза без усяких проблем! Лише за 190 євро замість 250 євро». З’ясувалося, що за 190 євро людині пропонується отримати одноразову шенгенську візу з метою в’їзду — туризм, отриману в консульстві Польщі. Так от для інформації: польська шенгенська віза — це найпростіше, що взагалі можна оформити. Для її отримання не вимагається нічого, крім оплаченого ваучера готелю, паспорта, деяких особистих документів і сплати консульського збору в розмірі 35 євро. Не вимагається навіть квитків і довідок з місця роботи. То чи варто придбавати таку візу за «акційною» ціною 190 євро?» Коментарі, як кажуть, тут зайві.
Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- ІВАЩЕНКА ЗВІЛЬНИЛИ В ЗАЛІ СУДУ
- У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
назад »»»