СКОРИГОВАНІ ПРОГНОЗИ
Події в єврозоні й глобальній економіці почали негативно впливати на Україну, зазначають експерти Світового банку. Через зниження зовнішнього попиту економічна активність в державі сповільнилася.
Темпи зростання ВВП зменшилися від 4,5% у торішньому четвертому кварталі до 2% у цьогорічному першому кварталі. Експорт товарів і послуг скоротився на 6,8%.
У промислового виробництва майже нульові показники зростання. А орієнтована на експорт металургійна галузь повідомила про падіння на 1,5% за шість місяців.
Невеликому зростанню ВВП посприяло розширення внутрішнього попиту. Споживання зросло на 7,9% завдяки збільшенню заробітної плати, а валове накопичення основного капіталу — на 7,6%. Зниження цін на харчі завдяки рекордному торішньому врожаю; затримки з коригуванням тарифів на житлово-комунальні послуги та жорстка монетарна політика НБУ призвели до дефляції споживчих цін у червні.
Дефіцит рахунку поточних операцій стабілізувався, і у січні–травні становив 2,6 млрд дол. (торік 9,3 млрд, або 5,5% ВВП, у 2010-му — 2,1% ВВП). Це відбулося тому, що значно скоротився імпорт газу, а зростання вартості експорту уповільнилося через слабкий попит з боку торгових партнерів і цін сировинних товарів. Проте ситуація з фінансуванням цього дефіциту ускладнилася. Інвестори бояться ризикувати й вкладати гроші в нашу економіку, тож прямі іноземні інвестиції скоротилися на третину, зовнішні позики подорожчали.
Нещодавно Україна розмістила облігації зовнішньої держпозики (євробонди) на 2 млрд дол. під 9,25% річних. Номінальна вартість однієї облігації — 200 тис. дол. Погашення облігацій заплановано на липень 2017 р. Вітчизняні експерти кажуть, що це — успіх. Бо деяким європейським державам доводиться залучати гроші під 13% і вище. Лише Німеччині позичають на фінансових ринках під 1–2%, іншим здебільшого під 6–7%. Експерти Світового банку зазначають, що ці євробонди дорогі, МВФ кредитував би Україну під три відсотки.
У першому півріччі комбанкам і уряду доводилося гасити суттєві борги. Та, на щастя, приплив валюти в корпоративний сектор компенсував її відплив. Показники валового зовнішнього боргу залишилися майже на тому самому рівні. НБУ продовжує захищати валютний курс, і від початку року втратив 2,5 млрд дол. своїх резервів. Це менше, ніж у другому півріччі 2011 р. (майже 6,8 млрд дол., пік валютних інтервенцій зафіксовано у серпні), але негативна тенденція витримується, констатують експерти.
Уряду вдалося утримувати дефіцит бюджету на низькому рівні від початку року. В перші місяці кращими були показники доходів. За перше півріччя держскарбниця збагатилася на понад 100 млрд грн, і ще 40 млрд надійшли до місцевих бюджетів. Порівняно з торішнім першим півріччям є зростання — на 13,6 млрд (10,7%) більше зібрали податків до держбюджету, та майже на 6 млрд (17%) — до місцевих. До того ж податковий аудит замінюється на автоматизовану систему контролю, запевняють митарі.
Оскільки зовнішнє фінансування було недостатнім і дорогим, уряд покладався на внутрішнє, використовуючи нові інструменти, у тому числі в іноземній валюті та з валютною прив'язкою. Це допомогло стабілізувати ситуацію. Та протягом останніх місяців картина з видатковою частиною змінюється. Були ухвалені зміни до бюджету, переважно спрямовані на реалізацію соцініціатив Президента. Тож витратну частину бюджету розширено, це зумовлює його вищий загальний дефіцит.
Тим часом високі ціни на газ у поєднанні з незмінними тарифами для непромислових споживачів призвели до укрупнення дефіциту «Нафтогазу». Цей показник не зменшується, а вагомішає, що теж збільшує дефіцит держбюджету.
Рецесія чи зростання?
Експерти Світового банку прогнозують, що в єврозоні цьогоріч буде невелика рецесія, її ВВП скоротиться на 0,3%. Зростання у Східній Європі та Центральній Азії сповільниться з торішніх 5,6 до 3,3%. Це найбільший спад серед шести регіонів, де банк утілює свої програми. Він станеться через міцні торговельні й фінансові зв'язки з проблемною євроекономікою.
В Україні, згідно з базовим сценарієм Світового банку, економіка зросте не на 2,5%, як прогнозували раніше, а на 2%. У другій половині року експорт залишиться слабким, поліпшення ситуації не передбачається. Економічне зростання підтримуватиметься фіскальним стимулом. Інвестиційний попит матиме скромнішу динаміку, із завершенням великого будівництва до Євро-2012 він уповільнився.
У цей же період можливе підвищення показників ВВП за рахунок раннього збирання врожаю (прискорення динаміки сільського господарства від 1 до 7% упродовж місяця). Влада і експерти прогнозують, що цей врожай буде меншим за торішній. Це призведе до негативної динаміки ВВП у третьому кварталі. Інфляція буде стабільною. Водночас прискориться споживчий попит, бо на тлі низької інфляції збільшаться пенсії, зарплати, виплати за соцпрограмами.
Проте така політика, переконані експерти, призведе до розширення загального фіскального дефіциту (включаючи «Нафтогаз») до 5% ВВП. Платіжний баланс залишатиметься напруженим. Нестабільність на міжнародних ринках, небажання інвесторів ризикувати, затримки з реалізацією угоди «стенд-бай» з МВФ ускладнить фінансування дефіциту рахунку поточних операцій.
Економічне зростання прискориться до 3,5% наступного року. Але якщо наша економіка буде збалансованою, а в єврозоні зросте принаймні на 0,7%. Коли зовнішнє середовище поліпшиться, то в 2014-му ВВП України може повагомішати на 4%. Зовнішні борги держави цьогоріч скорочуватимуться, вже поменшали перед МВФ. На наступний рік Світовий банк прогнозує їх зростання. Збільшення зовнішнього попиту допоможе прискорити нашу економіку, та цього недостатньо для відновлення макроекономічної рівноваги і стабілізації очікувань.
Аби збалансувати економіку, експерти радять зробити жорсткою фіскальну політику, поступово скорочувати квазіфіскальні дефіцити у газовому та комунальному секторах. А також скоригувати збільшення зарплат і соцвитрат зі зростанням продуктивності праці. Варто також скористатися досвідом сусідів і запровадити гнучкий валютний курс. Це дасть змогу економіці адекватніше реагувати на зовнішні шоки, збільшити ліквідність, допоможе відновити довіру інвесторів і пом'якшити доступ до кредитів.
Протягом останнього часу монетарна політика жорстка. Посилюється тиск на валютний ринок, зростають ставки на міжбанку. Це стримує інфляційну динаміку і гальмує кредитування економіки. Експерти радять поступово відходити від жорсткої прив'язки до долара. Важливо поліпшити інвестиційний клімат і прискорити структурні реформи, які нині пробуксовують.
Та існують неабиякі ризики прогнозів зростання, пов'язані із нестабільністю на світових, і особливо європейських, ринках. Якщо ситуація в євроекономіці розвиватиметься за негативним сценарієм, то в державах регіону економічні показники впадуть на п'ять відсоткових пунктів до базового сценарію. Для України ризики криються і у ймовірній рецесії російської економіки. Якщо попит на сировинні товари північної сусідки впаде, вона купуватиме менше нашої продукції. Тож наша економіка перебуває під подвійним зовнішнім тиском.
Є й внутрішні ризики, пов'язані з економічною політикою. Якщо макроекономічне збалансування відкладатиметься, збільшуватиметься вірогідність шоків для економіки. Зволікання зі структурними реформами теж працює на негатив. Їх упровадження змогло б підвищити потенціал темпів зростання у середньостроковій перспективі.
Експерти прогнозують підвищення інфляції у 2013 році через зростання тарифів на газ і комунальні послуги для населення. Але запевняють, що загальна тенденція до поступового уповільнення базової інфляції витримуватиметься. У попередніх прогнозах сподівалися, що тарифна неприємність станеться цьогоріч. Світовий банк не хоче, аби українці платили більше. Постійно компенсувати розрив між цінами на імпортний газ і його вартістю для населення держава не може.
При цьому українці у програші. Адже дефіцит «Нафтогазу» покривається за рахунок держбюджету, тож не вистачає грошей на соцпрограми, підвищення пенсій і зарплат. Банк турбується про енергоефективність України. Підвищення цін на газ — найпотужніший сигнал для економії енергоресурсів. Треба удосконалити систему надання адресної допомоги, аби захистити від зростання цін найбідніших. Провокаторами інфляції стануть і соцвитрати з бюджету, які прискорять споживчий попит. Та менший врожай, що не сприятиме дефляції.
Підсумки першого півріччя свідчать про економічне зростання в країні, незважаючи на проблеми світової економіки, заявляє глава уряду М. Азаров. ВВП за шість місяців зріс на 2,5%. Водночас він висловив невдоволення темпами розвитку транспортної та будівельної галузей, зокрема тим, як реалізується програма «Доступне житло». Не у захваті очільник уряду і від грошово-кредитної політики. Економіці потрібні дешевші кредити і надійніше їх забезпечення.
Думка бізнесу
Підприємці ж кажуть про погіршення умов роботи для бізнесу. В усьому світі, зауважує голова правління групи компаній «DiaWest-Комп'ютерний світ» Анатолій Балюк, закони допомагають вести і контролювати бізнес. В Україні дають можливість контролюючим органам підловити бізнесмена у складному законодавчому лабіринті на незначній помилці й оштрафувати по повній.
У першому півріччі 2012 р. з'явилося чимало документів, які перешкоджають нормальній роботі рітейлу. Приміром, податкові накладні вже треба реєструвати за 15 днів, а раніше для цього надавалося 20 днів. Тож якщо у невеликій фірмі працює один бухгалтер, він не зможе піти у відпустку навіть на два тижні. Для роботи з касовими апаратами створено умови, які не допомагають контролювати бізнес власнику. А, навпаки, заплутують касира і призводять до штрафних санкцій з боку податкової. Аби розібратися в нюансах своєї роботи, касирові щонайменше потрібно мати кілька вищих освіт.
DiaWest працює на вітчизняному ринку 19-й рік. Займається виробництвом комп'ютерних систем — від звичайних домашніх комп'ютерів до високопрацездатних спеціалізованих серверів. А також розробкою та втіленням комплексних рішень для підприємств, наданням широкого спектра інтернет-послуг. Серед корпоративних замовників компанії — держустанови найвищого рівня, провідні українські та зарубіжні підприємства, великий та середній бізнес.
Компанія DiaWest є бізнес-партнером провідних світових корпорацій Intel, Samsung, LG, HP, Epson, Canon, APC, Soni, Microsoft і має найбільшу мережу спеціалізованих магазинів із продажу комп'ютерної техніки. DiaWest займає друге місце за обсягами виробництва та продажу персональних комп'ютерів в Україні. Цю компанію неодноразово суттєво штрафували за незначні помилки касирів.
Нині економічна ситуація в Україні ускладнилася, констатує А. Балюк. Усі бояться другої хвилі кризи, купівельна спроможність населення низька, тож комп'ютерна техніка продається гірше, ніж торік. Уже кілька місяців ринок затоварений ноутбуками, їх продають майже за собівартістю. Якщо у березні його можна було придбати за 3000 грн, то у липні — за 2800.
Є невелика надія, що купуватимуть більше ком'ютерів перед початком занять у школах і ВНЗ. Адже цьогоріч кількість випускників збільшилася на третину, можливо, вони захочуть оновити техніку, якщо у батьків вистачить грошей. Хоча ІТ-ринок в Україні має значний потенціал для довгострокового розширення, його подальше зростання буде повільним, прогнозує А. Балюк. Причина — у низькій купівельній спроможності населення.
Через непевний валютний курс складно зробити точний прогноз розвитку ІТ-ринку цьогоріч. Адже техніка, як і деталі, з яких фахівці DiaWest збирають свої вироби, експортується з інших країн. Їхня ціна залежить від валютних ризиків. Якщо курс долара виросте, зростуть і ціни на комп'ютери та їхні складові. Тож ринок, залежно від ситуації, виросте або впаде до п'яти відсотків.
До речі, під час Євро-2012 продаж комп'ютерів у спеціалізованих магазинах DiaWest суттєво впав, особливо у приймаючих містах. Заманити іноземних уболівальників не вдалося, перестали купувати техніку й українці. Навіть львівський магазин, розташований у фан-зоні, ігнорували.
Поштовхом для сталого розвитку економіки, яка за перше півріччя продемонструвала непогані результати, стане реалізація низки держпрограм, спрямованих на імпортозаміщення, пожвавлення внутрішнього ринку й локалізацію виробництва, а також відновлення активного кредитування реального сектора на довгострокових сприятливих умовах. У цьому переконані представники Економічної ради галузевих асоціацій та організацій бізнесу.
За словами президента УСПП А. Кінаха, від початку року спостерігається зростання економіки, обумовлене пожвавленням роздрібного товарообігу, динаміки інвестування та розширенням внутрішнього попиту.
Це вселяє певний оптимізм. Одначе промислово-підприємницьке середовище стурбоване ситуацією на внутрішньому ринку. Останніми роками в країні спостерігається зниження питомої ваги національного продукту, що призводить до зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі, погіршення платіжного балансу. Якщо у 2001 р. частка нашого виробника на внутрішньому ринку сягала 71%, торік — 63, то цьогоріч — 59 відсотків.
Для виправлення ситуації мають бути задіяні не лише економічні, фінансові, податкові, інвестиційні регулятори, а й принцип економічного патріотизму, бажання створювати робочі місця на рідній землі. Політика імпортозаміщення — суть заходів із підтримки вітчизняного виробника. Все, що ми добре вміємо чи можемо швидко навчитися виробляти, треба виготовляти на своїх підприємствах. Держава має сприяти цьому, реалізуючи ефективну політику імпортозаміщення. Неприпустимо, аби за рахунок збільшення імпорту фінансували бюджети інших країн, створювали робочі місця за кордоном. Адже світ визнає величезний науково-технічний, промисловий, кадровий, географічний потенціал України.
Для активізації економічної динаміки потрібна активніша діяльність держави у фіскальній сфері, модернізація податкової системи, суть якої — у зниженні фіскального, силового тиску на реальний сектор, в обмеженні втручання держави у підприємницьку діяльність. Важливим є відновлення активного кредитування підприємництва, створення умов для самозайнятості, розвитку малого й середнього бізнесу, підвищення доходів людей, які працюють.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»