РУМУНСЬКА КРИЗОВА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ
29 липня 2012 року румуни, які бажали висловитися з приводу внутрішньополітичного становища, на референдумі проголосували, щоб підтвердити про оголошений парламентом імпічмент президентові країни Траяну Бесеску.
Чимало громадян донедавна були вдячні йому за завершення непростої справи вступу країни до Європейського Союзу, що відбулося майже п'ять років тому. Відтоді якісних змін щодо поліпшення соціального становища більшості румунів не було.
У структурах Євросоюзу Румунія разом із Болгарією вважається лідером у справі корумпованості суспільства та влади. Спроби Траяна Бесеску проводити кампанії по боротьбі з корупціонерами більше нагадували практику вибіркового правосуддя стосовно його політичних опонентів. Тож, перебуваючи на посаді президента від грудня 2004 року, Бесеску відзначився особливо непростими відносинами з румунським парламентом.
Пік внутрішньополітичного напруження настав водночас із початком світової кризи. Економіка виявилася недостатньо потужною, аби на рівних конкурувати в межах Спільного європейського ринку. Через негативні економічні процеси збанкрутувало чимало підприємств, а країна стала одним із європейських лідерів за рівнем безробіття.
Гостра внутрішньополітична криза у Румунії визрівала від початку поточного року. У січні набрали чинності запропоновані президентом Траяном Бесеску радикальні скорочення соціальних видатків. Унаслідок суспільного невдоволення 6 лютого був змушений подати у відставку «пропрезидентський» уряд Еміля Бока. Наступного дня уряд очолив колишній керівник зовнішньої розвідки Румунії Михай Резван Унгуряну. Щоправда, співпраця між прем'єр-міністром і президентом укотре не склалася. Приводом до чергового конфлікту стало рішення Унгуряну скасувати закон про люстрацію, проти чого був президент Румунії.
Тому, аби подолати другу впродовж двох місяців урядову кризу, президент Траян Бесеску запропонував опозиційному соціал-демократу Вікторові Понта формувати новий склад уряду. Проте вже, за традицією, політична співпраця між президентом і третім у поточному році складом уряду знову не склалася.
Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння Віктора Понта, стало його звинувачення у плагіаті докторської дисертації. Довести цей факт опонентам прем'єр-міністра так і не вдалося, але Віктор Понта звинуватив у навмисному та послідовному перешкоджанні діяльності уряду президента Траяна Бесеску. В свою чергу, глава держави звинуватив опонентів у намірі узурпувати владу.
У підсумку 2 липня 2012-го румунський уряд ініціював у парламенті початок процедури імпічменту президентові Траяну Бесеску. Євросоюз занепокоєний ситуацією в Румунії. Міністр закордонних справ ФРН Гвідо Вестервелле заявив, що 2007 р. європейці поспішили ухвалити рішення про вступ Румунії до Євросоюзу. Адже політична система цієї країни не витримала випробування економічною кризою та дала збій.
Зважаючи на це, чиновники Євросоюзу розчаровані тим, що методи, якими румунські політики намагаються подолати політичну кризу, далекі від європейських демократичних цінностей та більше нагадують візантійські політичні ігри.
Причому не факт, що запекла боротьба за владу у Румунії буде завершена після референдуму щодо підтвердження імпічменту президента. Адже Траян Бесеску користується широкою підтримкою у румунському суспільстві, позаяк грає на націоналістичних почуттях за допомогою популістських гасел. Саме він зробив усе можливе, аби провалити підписання угоди про демаркацію державного кордону з Молдовою. Завдяки йому ідеї «Великої Румунії» у кризовому суспільстві популярні.
У розпал літніх відпусток явка виборців на референдум була незначною — лише 46,24%, що дає змогу Т. Бесеску залишатися главою Румунії до 2014 року, оскільки для усунення президента від посади поріг явки повинен становити, згідно з конституцією, 50% плюс один голос із кількості занесених до виборчих списків громадян.
Центральне виборче бюро Румунії повідомило, що 87,52% із числа тих, що проголосували, висловилися за відставку Траяна Бесеску, 11,15 — проти, а 1,3% бюлетенів визнано недійсними.
Результати референдуму буде представлено для затвердження до конституційного суду. Згідно з тамтешнім законодавством, референдум буде визнано таким, що відбувся, коли за затвердження його результатів проголосують шестеро із дев'яти суддів конституційного суду.
також у паперовій версії читайте:
- РОСІЯ ШУКАЄ ПОРОЗУМІННЯ З ЄВРОПОЮ
- ТУРЕЧЧИНА НА РОЗДОРІЖЖІ
- «НАРКОТИЧНИЙ» КОНФЛІКТ
назад »»»