НЕБЕЗПЕЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ
Економічна ситуація залишається стабільною, ринки хоч і повільно, але розвиваються, запевняють урядові експерти. Утім, визнають, що зараз бізнес в очікуванні розвитку подій не лише в Україні, а й у світі.
Майбутня економічна ситуація у нашій державі залежатиме від того, як переживе чергове фінансове загострення єврозона. Чи вдасться домовитися про зниження ціни на російський газ і про відновлення співпраці з МВФ. Дадуться взнаки інфляційні очікування. Адже неврожай основних сільгоспкультур призведе до пришвидшення інфляції (показники якої в перші шість місяців здебільшого тішили).
Про ці ризики йдеться у Посланні Президента до Верховної Ради. Одним із найактуальніших завдань глава держави називає прискорення реформування економіки і соціальної системи. Базовими пріоритетами мають стати забезпечення усталеного економічного зростання в умовах глобальної кризи та підвищення соціальних стандартів, збільшення реальних доходів працездатного населення й поліпшення якості життя українців.
Проте чи реальні передумови для досягнення цієї мети? Чи не стануть на заваді реалізації амбітних планів політики? Адже ми на порозі виборів, і кожен свій крок вони можуть підпорядковувати не інтересам держави, а власним передвиборчим.
Більшість урядових і неурядових експертів відзначає кілька прикрих тенденцій. Зокрема, гальмування економічного зростання — наприкінці цього року реальний ВВП зросте на 1,9–2%. Це невеликі показники порівняно з минулим роком, коли економічне зростання сягало 5,2%. Зафіксована й тенденція до збільшення безробіття, очевидно, вона посилиться у другому півріччі. Активна підготовка до Євро-2012 трохи пожвавила ринок праці у першому півріччі, зараз картина погіршується.
Турбує ситуація з інфляцією. Вже кілька місяців вона зменшується. Якщо виникнуть проблеми на ринку споживчих і продовольчих товарів, інфляція зростатиме. Хоча цьогоріч експерти не очікують високих її показників. Та визнають, що інфляційні процеси по-різному сприймаються в суспільстві. Для незаможних громадян ситуація дуже складна.
Тож особливу увагу влада має приділяти соціальному захисту населення. Нинішня система соцзахисту, пенсійна система недофінансовані й не можуть ефективно працювати. Люди не впевнені у завтрашньому дні, тож виробники, бізнесмени не хочуть робити довгострокові й навіть середньострокові інвестиції. Проблеми ці не нові, вони не прийшли до нас з-за кордону, експерти про них говорили давно. І постійно нагадували про необхідність реформ.
Україна — експортоорієнтована держава і надто залежить від зовнішніх ринків. Нинішнє гальмування економічного зростання багато в чому пов'язане з тим, що основні експортоорієнтовані галузі стикаються з падінням платоспроможного попиту. Тепер немає ажіотажного попиту на зовнішніх ринках на вітчизняну продукцію, як це було у 2006–2008 роках, за рахунок чого вдалось активізувати економічну діяльність в Україні.
Економічне «охолодження» було прогнозованим. Експерти попереджали: коли стануть більш спокійними сировинні ринки та ринки технологічної продукції, динаміка економічного зростання уповільниться. Поради прості — шукати нові ринки, виявляти більше бізнесової активності в опануванні виробництва нових товарів. А не намагатися продавати одноманітну продукцію. Це потребує грошей, часу, підприємницького хисту. На жаль, нових ніш на світових ринках Україна не зайняла.
Ключове завдання на початку президентських реформ полягало в тому, аби знайти внутрішні важелі стимулювання економічної активності. В цьому не було досягнуто прогресу. Україна — єдина держава серед країн Центрально-Східної Європи та СНД, яка не досягла рівня виробництва 1990 року. Тож 2% зростання ВВП нинішнього року надто мале.
Експерти погоджуються, що є речі, які не залежать від України. Приміром, ми не можемо мінімізувати фінансові проблеми держав єврозони. Якщо материнські компанії іноземних банків опинились у складній ситуації, то не розвиватимуть бізнес в інших країнах, навіть скорочуватимуть його. Європейський ринок великий і впливає на нашу економіку, його негатива не можна позбутися.
Політико-економічні кроки мають бути виваженими в середньо- і довгостроковій перспективі. Не можна швидко вирішити складні проблеми, помахом чарівної палички. Експерти радять проводити реальну дерегуляцію підприємницької діяльності, аби створити нормальний інвестиційний клімат. Щось вже зроблено в цьому напрямі, але ейфорії від урядових намагань у бізнесу немає.
Важливо також наводити лад у державних фінансах. Велику кількість інфраструктурних проектів було започатковано і зараз є чимало амбітних планів. Однак їх важливість треба чітко проаналізувати. Можливо, не всі вони зараз вкрай потрібні. Необхідно раціонально використовувати народні гроші. Не так, як на підготовку до футбольного чемпіонату.
Дорогий чемпіонат
На підготовку до Євро-2012, який проходив в Україні та Польщі, наша держава витратила 5 млрд дол, звітував віце-прем'єр, міністр інфраструктури Борис Колесников. За його підрахунками, 1,8 млн уболівальників відвідали Україну за час футбольного чемпіонату. Враховуючи те, що під час перебування в нашій державі один фанат у середньому витратив 400 дол, плюс інші різні доходи, то чемпіонат повернув витрати у мільярд доларів.
Раніше чиновники говорили, що найбільше коштів пішло на будівництво доріг — близько 3 млрд дол. Ще майже 850 млн дол було витрачено на спорудження стадіонів, операційні видатки становили 55 млн. Мало хто вірив, що вкладені гроші, як зазначають комерсанти, вдасться відбити до кінця чемпіонату. Так і сталося. Влада ж запевняє, що ми можемо розраховувати на економічні прибутки у майбутньому. Зокрема, завдяки позитивному іміджу України та Києва вдасться залучити нові іноземні інвестиції й реалізувати нові проекти.
Крім того, зведені до європейського чемпіонату об'єкти служитимуть десятиліттями. Матимемо добрі дороги, запевняє влада. Ціни на них нижчі, ніж очікувалось. Отримали нові потяги. Київ відвідало майже 100 тис уболівальників, інші міста — 30–50 тис. Усе пройшло набагато краще, ніж пророкували недоброзичливці. Україна дослухалася до всіх рекомендацій щодо підготовки європейської футбольної першості та гідно зустріла іноземних уболівальників, рапортують чиновники. Значного невдоволення вони не помітили. А ось закордонні гості мали претензії до українських доріг, вартості готельних номерів, якості послуг, що там надають.
За підрахунками британських аналітиків, польсько-український футбольний турнір став найдорожчим європейським чемпіонатом. Україна витратила на його підготовку 11 млрд євро, Польща — 25 млрд євро. Тоді як Австрія і Швейцарія — господарки попередніх чемпіонатів — лише 850 млн. До чиїх кишень пішли гроші, обіцяють дізнатися депутати Європарламенту.
Найбільше на Євро-2012 заробила УЄФА. Головна футбольна організація континенту навчилася заробляти на емоціях мільйонів уболівальників. Тепер вона це робить і на Сході Європи. Крім того, найбільші прибутки у Польщі отримали підприємства харчової промисловості, представники туристичного й готельного бізнесу. Вважається, що 600 тис туристів (це майже вдвічі менше очікуваного) залишили у Польщі 900 млн злотих, тобто 270 млн дол.
Польські чиновники теж говорять, що хоча країна не отримала економічного зиску, на який сподівалася, головне — популяризація держави у світі. Результати Євро-2012 будуть відчутними для польської економіки впродовж найближчих років. Тим часом деякі фірми, які будували автошляхи і стадіони, банкрутують. Бо замовники не платять підрядникам, не мають грошей (не розрахувалися з багатьма будівельниками і в Україні). А матчі збірної Польщі гратимуть не на національному стадіоні у Варшаві, а на невеликих об'єктах периферії. Кажуть, на такому гігантському стадіоні грати не вигідно. Постає болюче питання, як утримувати європейські стадіони.
Дерибан по-українському
П'ять років українці чули про нові дороги, аеропорти, готелі, стадіони, що будують до футбольного чемпіонату. Державний бюджет тріщав — 40 млрд грн. Це вам не три копійки! Нові термінали летовищ нібито мали зробити перельоти комфортнішими, а ціни доступнішими для українців. Ціни на авіаквитки не зменшились, а може й зростуть. Аеропорти обійшлися платникам податків, запевняють знавці, у 12 чи 15 млрд грн. Чимало з них осіло у чиновницьких кишенях.
Футбольні фани з Європи уже розлетілися по домівках, а розкішні летовища залишаються напівпорожніми. Величезна інфраструктура, побудована у Донецьку, Києві, особливо у Львові, буде взагалі незадіяна. Вже у вересні, запевняють експерти, ми відчуємо, що Євро-2012 було оплачено з наших кишень. Люди похилого віку недоотримають пенсій, молодші — соціальних допомог.
Проте в Україні не лише будували аеропорти, а й купували сучасні потяги. Корейська техніка коштувала українцям 300 млн дол. Тепер дістатися до Харкова, Донецька, Києва можна набагато комфортніше, переконує «Укрзалізниця». Надійність збільшиться в кілька разів. Що таке корейська надійність, журналісти побачили під час першого рейсу розрекламованого «Хюндая». Збирались їхати до Львова. І вже на вокзалі новий потяг дуже здивував, бо завівся тільки з третьої спроби.
Проїхали кілька кілометрів, і знову біда — проблеми з гальмами. Корейський механік і український машиніст бігли посеред поля і чаклували над суперсучасним потягом — не спрацьовували гальма. До речі, з травня заморські потяги ламалися десять разів, підрахували журналісти. Вітчизняні — 80, парирують чиновники. Але нові потяги — це не лише безпека, яку журналісти відчули на собі, а ще й справжній комфорт і сучасні комп'ютерні технології. Кондиціонер справді працював, а от з інтернетом чомусь не склалося.
Після Євро-2012 «Хюндаї» залишили в Україні, їх восени ще й докуплять. Ціни ж на їхні квитки майже втричі вищі, ніж у старих експресах. Подорож до Харкова «Хюндаєм» коштуватиме 423 грн, а кілька місяців тому на вітчизняному потязі можна було доїхати за 160. До Львова — 337 грн замість 150, до Донецька — 564, до Євро було 230 грн. Ми придбали корисну техніку, отримали європейські ціни на квитки, а в результаті — поломки вже у першому рейсі.
Усі проблеми в дорозі — не біда. Міністр інфраструктури Б. Колесников стоїть горою за корейського виробника. Це, каже, механіка, і «мерседеси» нові ламаються. Звичайно, ламаються, не сперечатимемось. Але, за статистикою найбільшої та найвпливовішої громадської організації автомобілістів Європи, «Мерседес» — другий у світі виробник авто за надійністю за останні 30 років.
До речі, планується, що «Хюндаї» розвиватимуть швидкість на українських коліях до 160 км, зараз їздять під 100. Наші залізничні шляхи розраховані на швидкість поїздів у 70 км, при більшій швидкості можуть розійтись у різні боки. Тож залізничне полотно треба модернізувати, 1 км такого оновлення коштує 12 млн грн.
У Харкові та Донецьку футбольні арени будували за кровні гроші меценатів. Національний спорткомплекс «Олімпійський» і Львівський стадіон — за бюджетні кошти. Тепер те, що виділили з бюджету, треба до бюджету повернути. На «Олімпійському» вирішили «відбити» гроші, запрошуючи всіх святкувати тут весілля чи день народження. Орендувати так званий олімпійський майданчик біля поля та роздягалень коштує 57 тис грн на добу.
Потанцювати в конференц-залі дешевше — лише 8 тис грн. Зняти на добу бар — 200 тис грн. Зафрахтувати VIP-ложу з виходом на трибуну, де пити і палити — не проблема, влетить у 30 тис грн. Якщо гуляти наповну і щодня, то оновлення «Олімпійського» окупиться лише за 35 років. А значить за нього теж заплатимо ми. Після Євро нам залишається дорого літати, небезпечно їздити або красиво відпочивати.
За п'ять років держава витратила на футбольний чемпіонат 40 млрд грн. Нам розповідали про чудове майбутнє і розвиток України. Але ж ми знаємо, що це лише офіційна версія. Експерти кажуть, що витратили на чемпіонат 48 млрд грн. Державний бюджет грошей не поверне. Люди, які курирували Євро, стали багатшими. Середній рівень «відкату» по Україні, щоб отримати державний підряд, становить 30%. Тож виходить 15 млрд осіло у приватних кишенях. У світовому рейтингу наших мільярдерів побільшає. Хто саме поповнить лави багатіїв, дізнаємося наприкінці року.
Фантазували, що іноземні вболівальники залишать у нас купу грошей і навчать європейської культури. На столичному Трухановому острові вони жили у наметах, залишили після себе купу сміття, справляли нужду на подвір'ях і газонах, «поважаючи» українців. Інвестували максимум по 100 євро, пили, гуляли і дивилися футбол. Навряд чи повернуться в Україну з великими інвестиційними проектами. Наші ж дороги кращими не стали, запевняють водії, навесні новий асфальт, покладений нашвидкуруч, змиють дощі.
До Євро-2012 столичні чиновники навіть вирішили виселити хворих із центральної лікарні. Їхні місця надали футбольним фанатам, запевняючи, що усе закуплене та побудоване залишиться українцям. Миритися з вигнанням хворі не збиралися. Через галас українців усе ж долікували. Лікарня тепер працює у звичайному режимі, говорять чиновники. Тобто не працює її десятий корпус — перший в Україні Центр екстреної допомоги.
Тут мали лікувати іноземних фанатів. Проект масштабний, гроші бюджетні, термін — до початку Євро, ціна питання — 48 млн грн. Зробили лише косметичний ремонт фасаду, адже він виходить на бізнес-центр «Парус». Саме тут орендує офіси Національне агентство з підготовки до Євро-2012. Два поверхи, яке воно займає, коштують мільйон гривень на місяць. Грошей, витрачених на оренду до 2013 року, було б достатньо, аби запустити Центр екстреної допомоги. Іноземців він так і не побачив, а коли почне приймати українців, теж невідомо.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»