ДЕВАЛЬВАЦІЯ ЧИ СТАБІЛІЗАЦІЯ?
Українці втрачають інтерес до іноземної валюти. Принаймні, як запевняють в НБУ, після введення паспортизації валютних операцій попит на чужоземні гроші суттєво знизився. Офіційним приводом для впровадження нових адміністративних вимог до обміну валюти стала необхідність жорсткішого контролю за легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом.
Легенду банківського відомства підтримав і глава уряду. За словами Миколи Азарова, введення нових правил було пов'язано в тому числі із необхідністю боротьби з тіньовою економікою та зарплатами у конвертах. І це завдання було виконане. Якщо у торішньому листопаді наші співгромадяни придбали валюти на 1,369 млрд доларів більше, ніж продали, то у грудні — на 740,3 млн, у січні — на 556,5 млн, у лютому — на 372, 7 млн дол. У квітні в кишенях наших людей осіло лише 209 млн доларів, тобто в чотири рази менше, ніж за аналогічний торішній період, і вдесятеро менше, ніж у вересні минулого року.
Тиск на валютний курс з боку тіньового ринку був нівельований, вважають експерти. Частина тіньових оборотів була переведена в банківський сектор. Тіньовики почали менше купувати валюти. У Центробанку дійсно були серйозні підстави для запровадження заходів, які обмежують можливості населення скуповувати валюту. Першого місяця минулої осені українці купили у банках валюти на 2,1 млрд дол. більше, ніж продали. Це був найгірший показник протягом останніх трьох років, унаслідок чого міжнародні резерви держави скоротилися у вересні відразу на 3,26 млрд дол.
Більшу суму Центробанк витратив тільки у передкризовому вересні 2006-го. Вересневий аврал, на думку експертів, був викликаний двома причинами. По-перше, суттєву роль відіграли панічні настрої громадян, які очікували неминучої девальвації гривні. Багато вкладників відкривали гривневі депозити з таким розрахунком, аби наприкінці літа — на початку осені строки їх закінчилися, і можна було конвертувати вклади у валюту.
Ці тенденції призвели до відтоку вкладів із банківської системи у вересні і посилили попит населення на іноземні гроші. До того ж населення й постачальники «сірого імпорту», боячись неминучого паспортного моніторингу, жадібно скуповували валюту до дати запровадження законодавчих змін (паспортизації). Нині у головному фінансовому регуляторі задоволені своїми нововведеннями. Мовляв, доларові пристрасті вщухли, черги під обмінними пунктами зникли. А попит на валюту скоротився в рази.
Вагомі причини
З цим погоджуються, але тільки частково, й експерти. Паспортизація валютних операцій — це тільки одна з багатьох причин зниження попиту наших співгромадян на іноземні валютні одиниці. Цьому ефекту сприяло відродження спрощеної системи оподаткування (змінилася методика роботи). Частина валюти, яку торік використовували для господарських розрахунків, зараз не задіяна в цьому процесі. Не населення формує попит на валюту. У пересічних громадян немає таких великих заощаджень, аби мільярдами скуповувати долари. Нині у наших людей знизилися девальваційні очікування.
Фінансові аналітики кажуть, що зменшення обсягів купівлі валюти — це наслідок цілеспрямованої політики Нацбанку із вилучення зайвих грошей з обігу. Спостерігаються невисокі темпи зростання грошової бази. Так, залишки на кореспондентських рахунках банків (тобто ліквідність або грошовий запас банків) не зростають. Фінустанови не мають вільних грошей, аби запасатися доларами і таким чином створювати ажіотажний попит на валютному ринку. Тож курс долара стабільний.
Немає зайвих грошей і в наших співгромадян. Крім цього, спрацьовує і літній чинник. Традиційно цієї пори українці не купують валюту, а навпаки обмінюють її на гривні, аби мати більше коштів на витрати, пов'язані з відпусткою. Щоправда, за спостереженнями деяких фінансистів, попит на валюту збільшився на тіньовому ринку. Обсяг купівлі-продажу вільно конвертованих грошей через банки лише демонструє загальну тенденцію. Тому говорити про те, що регуляторові вдалося досягти реальної мети паспортизаційних новацій — вберегти гривню від тиску, пов'язаного з девальваційними очікуваннями громадян, передчасно.
За перші чотири місяці цього року держава скоротила імпорт природного російського газу на 59%, або на 12 млрд кубів. Але ціни на російське паливо з другого кварталу знову підвищились. І тепер воно коштує 425 дол. за тисячу кубів проти 416 дол. у першому кварталі. Тож напряму пов'язувати затишшя на валютному ринку з чинником зменшення закупівлі російського газу не варто, адже хоч обсяг імпорту й скоротився, ціни на газ зросли порівняно з початком минулого року.
Різний оптимізм
У Нацбанку констатують, що вітчизняна фінансова система нині працює стабільно й прибутково. Українська гривня міцна ось уже шостий місяць, завмерла на позначці 8 грн за дол. (від початку травня її курс коливався у межах 1–2 коп., щодо євро різниця доходила до 10 коп.). І найближчим часом нашій грошовій одиниці не загрожує ані девальвація, ані ревальвація. На такому тлі гривневі кошти населення стабільно надходять на депозити (щомісячне зростання портфеля в середньому на рівні 4—5 млрд грн). Причому обсяг нових гривневих вкладів перевищує обсяг нових валютних депозитів. Ключові передумови для цього — різниця в ставках (ледве не дотягує до 10%) та збереження довіри до банківської системи.
Водночас у Центробанку з нетерпінням очікують суттєве поповнення валютної скарбниці під час проведення в Україні Євро-2012. Нещодавно там підрахували, що футбольні вболівальники можуть привезти із собою майже мільярд доларів. Це позитивно вплине на платіжний баланс української економіки. Експерти здебільшого таких оптимістичних прогнозів не поділяють. За підрахунками більшості з них, притік валюти внаслідок проведення Європейської футбольної першості буде вдвічі, а то й утричі меншим. І це ситуацію з платіжним балансом країни не виправить. Хоча й такий валютний урожай непоганий для одного місяця.
Водночас проведення Євро-2012, нагадують аналітики, збігається в часі з виплатами за кредити МВФ, а також із погашенням зобов'язань за єврооблігаціями і позиками у російського ВТБ банку. Тож стабілізаційний вплив футбольного чемпіонату буде нетривалим. Проте можливо, що притік іноземних грошей зміцнить українську гривню.
Поступово гривня перестає сприйматися тільки як засіб платежу. Якщо ще у 2009 році спостерігався відтік гривневих вкладів населення з банків (9,2 млрд грн), то 2010 та 2011 роки ознаменувалися зростанням обсягу депозитів фізосіб (41,8 млрд грн та 17,99 млрд грн). Водночас очікування другої хвилі кризи та повторної девальвації в другому півріччі минулого року внесло свої корективи. Як наслідок, торік на готівковому ринку було продано валюти на 13,45 млрд дол. більше, ніж куплено банками (на 38,2% більше, ніж у 2010-му). Ця сума перевищує платежі за російський газ, які торік здійснив «Нафтогаз» (12,36 млрд дол.).
Подальший попит населення на валюту залежатиме від багатьох чинників. Заспокоювати громадян має поширена думка про те, що до виборів гривня навряд чи ослабне. Передвиборча парламентська кампанія у розпалі, тому курсові стрибки української валюти є не надто сприятливим тлом для результатів майбутнього волевиявлення українців. Тож до виборів, прогнозують експерти, курс триматиметься стабільний. Нікому не хочеться напередодні виборів мати економічну дестабілізацію, коливання на валютному ринку.
Можливо, гнучкішим курс гривні стане після парламентських виборів, восени, але послаблення буде незначним — у межах 2%. Власне, з політичною ситуацією після виборчих перегонів чимало знавців фінансового ринку України пов'язують поведінку гривні восени. Наразі зменшенню курсового песимізму сприяють новини з Європи щодо стабілізації ситуації з державним боргом Греції. Зміцнювати цей статус-кво мають дані, що Україна виконує власні боргові зобов'язання (уряд за 2,5 місяця виплатив близько 10 млрд грн).
Теорія і практика
Теоретично збільшити інфляційні та девальваційні очікування можуть соціальні ініціативи глави держави, для реалізації яких знадобиться зо 25 млрд грн (з урахуванням іпотечної складової). Однак у Нацбанку, уряді, Адміністрації Президента наголошують, що «друкарський верстат» при цьому вмикатися не буде. Зокрема, в АП прогнозують, що рівень інфляційного тиску, пов'язаний з ініціативами Президента, не перевищить 1,5%. Зниження средньорічної інфляції за підсумками року становитиме до 3,6% — прогнозують у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі.
У Центробанку запевняють, що інфляція не перевищить 5%. А виплати вкладникам Ощадбанку не вплинуть на стан курсової політики. Фінансовий регулятор знає, як працювати з надмірною ліквідністю. Влада зацікавлена підтримувати рівновагу на валютному ринку. Причому не лише з політичної (передвиборчої) точки зору, а й для того, щоб надалі мати змогу розраховуватися за імпортний газ та виконувати зобов'язання перед зовнішніми кредиторами. Стабільність валютного курсу дуже важлива для країни, оскільки близько 50% запозичень, може, навіть більше, залучено до державного бюджету за рахунок валютних кредитів.
Суттєво посилити свої позиції українська валюта змогла б за умов відновлення кредитування МВФ, зауважують експерти. Але якщо після виборів будуть політичні конфлікти, розвиток подій важко спрогнозувати. Нема нічого гіршого для валютного ринку, як політична нестабільність. А от у глобальному вимірі стабільність вітчизняної економіки загалом і національної валюти зокрема залежить від того, що буде з фінансовою кризою наприкінці нинішнього року у країнах єврозони.
Незважаючи на те, що Європейський центробанк (ЄЦБ) погасив черговий кризовий спалах, у єврозоні боргові проблеми накопичуються. Затяжна рецесія в країнах Євросоюзу може безпосередньо вплинути на банківську систему України, прогнозують експерти. За помірними песимістичними прогнозами, боргова криза Греції, Португалії, Іспанії поступово до кінця 2012-го сходитиме нанівець. І це дещо підтримає гривню. Позитивом для стабільності обмінного курсу може бути низька інфляція (у квітні вона була нульовою).
Теоретично українські банки могли б розраховувати на те, що частина коштів, улита в європейську фінансову систему ЄЦБ, могла б надійти в нашу країну. Однак цей сценарій малоймовірний не лише через охолодження навіть тамтешнього кредитного ринку, посилення нагляду ЄЦБ за наданням субкредитів фінустановам поза межами єврозони, а й через внутрішньоукраїнську кон'юнктуру. Показовим у цьому вимірі є скорочення кредитних портфелів вітчизняних «дочок» європейських банків, що було зафіксовано у минулому році. За оцінками експертів, з 12 млрд дол. зовнішніх запозичень, які банківському сектору доведеться повернути в поточному році, лише близько половини буде рефінансовано.
Але не варто драматизувати такі тренди. Як зазначають експерти ЄБРР, країни Центральної та Східної Європи повинні виробляти нову модель роботи для банківського сектора, який має опиратися на внутрішнє, а не на зовнішнє фондування. Завдяки цьому регіональні фінансові системи ставали б менш волатильними і більш стабільними. Перші ознаки нової моделі вже з'являються. Східноєвропейські банки звертаються на Захід не стільки за фінансуванням, скільки за технологіями і «ноу-хау».
Деякі фінансові аналітики допускають, що Нацбанк може вдатися до поступової девальвації гривні, тобто до послаблення її курсу щодо долара, в разі поглиблення негативних тенденцій в економіці країни. Утім, за будь-яких обставин цей процес буде керованим і плавним. І не матиме руйнівного характеру, не вдарить по довірі населення. Експерти стверджують, що за діями НБУ поки не видно, що він збирається девальвувати гривню. Регулятор жорстко тримає курс — 8 грн за долар. Велика ймовірність, що таким він буде тримати його і в подальшому.
Підстав для послаблення курсу гривні нині немає. Попит на готівкову валюту суттєво зменшився. В Україну до виборів почали надходити з офшорів іноземні гроші. А Центробанк може купувати на ринку більше валюти і таким чином поповнювати свої золотовалютні резерви. Хоча, визнають аналітики, у липні Україні треба частково погашати зовнішні борги, і тоді можливе деяке послаблення курсу.
Додає певного оптимізму й те, що платіжний баланс України за перший квартал цього року поліпшився завдяки збільшенню експорту продукції агро-промислового комплексу й зменшенню імпорту російського газу та устаткування для машинобудування.
Але суттєвий ризик для міцності гривні криється у низькому припливі кредитів та інвестицій. У результаті це виллється в негативний платіжний баланс країни за підсумками року. І це тиснутиме на гривню. Загальні ж тенденції на валютному ринку залежатимуть від світових тенденцій. Останні прогнози МВФ щодо стану світової економіки дає обнадійливі перспективи на другу половину нинішньго року.
Експерти ж визнають, що попит на валюту в нашій країні лише відтермінований. Він поки залишається суттєвим, і, якщо розвиток світової економіки піде за негативним сценарієм, стримати цей попит без девальвації буде дуже непросто.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»