ДВІ ТРЕТИНИ ГОРОДЯН НЕ ЗАДОВОЛЕНІ РОБОТОЮ ЖЕКів.
ЧИ ЗАМІНЯТЬ ЇХ НА ОСББ?
Шалений темп життя пересічного жителя мегаполіса, коли майже всі події враховуються заздалегідь і розписані «по хвилинах», ладен викликати неабияке напруження. Численні стресові ситуації постійно виникають як удома, так і на роботі. Якщо до цього букета пристрастей додаються ще незаплановані й неочікувані проблеми побутового характеру, — перебої у водопостачанні, електроенергії, ліфт, який не працює, неприбраний під'їзд, невивезене сміття, то тут емоції б'ють через край.
Психологи вважають, що побутова невлаштованість серед чинників, які дратують людину, посідає одне з перших місць.
Тож чи задоволені городяни — мешканці багатоквартирних будинків (це, до речі, в Україні майже половина (45%) населення) обслуговуванням своїх осель? За результатами соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення громадянської мережі «Опора» і за фінансування Фонду відродження, здебільшого — ні.
З-поміж тих, кого обслуговує ЖЕК, цілком задоволені станом речей лише 4%, переважно задоволені — 24%. У сумі цей показник не дотягує й до третини. Втім, здебільшого не задоволені обслуговуванням будівель 41% і зовсім не задоволені 27% (понад 2/3). Таку непривабливу картину виявили результати опитування, яке відбувалося від 30 березня до 4 квітня 2012 року у 132 населених пунктах України.
Чи існує нині реальна альтернатива ЖЕКам? Мабуть, поки що ні. Адже, за словами директора Фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, менш ніж третина населення України (29%) знає про таку частину житлово-комунальної реформи, як створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Ще стільки ж «щось про це чули», а 41% опитаних про це нічого не знає.
Дослідження засвідчило, що 84% багатоквартирних будинків у країні обслуговують ЖЕКи і лише 5% — приватні структури, обрані ОСББ, ще 7% — інші структури.
На відміну від 2/3 незадоволених роботою ЖЕКів, власники квартир, чиї будинки обслуговують приватні структури, обрані ОСББ, у своїй більшості (74%) задоволені обслуговуванням. «Цифри наочно показують, чим вигідні ОСББ для людей. Однак лише 21% опитаних хотіли б створення ОСББ у їхніх будинках. Не хочуть цього 35%, а 44% — не визначилися», — зазначила відомий соціолог.
Експерт додала, що існує пряма залежність між знанням про ОСББ і бажанням його створити. Чим більше люди знають про ці об'єднання, тим більше серед них тих, хто бажає їхнього створення.
Основною причиною небажання ОСББ, за даними дослідження, є острах, що держава повністю зніме з себе відповідальність за будинок, ремонт комунікацій тощо. Такими виявилося 42% серед тих, де такого об'єднання не створено.
Майже третина мешканців боїться, що обслуговування ОСББ може призвести до зростання вартості комунальних послуг. Деякі люди вважають, що колективна відповідальність змусить їх платити за неплатників. 23% побоюються, що правління ОСББ може бути нечесним, і їм доведеться відповідати за його махінації. Ще 19% переконані, що краще триматися за звичні ЖЕКи, ніж створювати щось незрозуміле, ризикуючи власним житлом. Остання позиція, за словами соціолога, більше притаманна людям літнього віку.
Існує також значна регіональна відмінність у бажанні створення ОСББ. На заході й центрі країни набагато більше тих, хто хотів би його створити. До речі, єдиний регіон, де кількість бажаючих об'єднання співвласників багатоквартирних будинків переважає тих, хто цього не хоче,— західний.
Важливим фактором застережливого ставлення до створення ОСББ є необхідність проведення капітальних ремонтів будівель, що передаються. Не зрозуміло, хто відповідатиме за прогнилі комунікації, які в деяких місцях зносилися на 80%, за функціонування інфраструктури, що не належить будинку. На це поки ніхто зрозумілої відповіді не дав.
Керівник житлово-комунальних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко зазначила, що, на жаль, більшість важливих завдань у проведенні житлово-комунальної реформи не виконано. На ринку не сформовано відповідального власника житла — замовника-контролера житлово-комунальних послуг в особі об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Фактично відсутній ринок управління обслуговування житла. Нічого не зроблено, щоб у країні зростала частка приватних підприємств — професійних керуючих компаній, які б управляли будинками, оскільки для цього відсутні економічна і законодавча бази. Не створено, за її словами, єдиного координуючого органу, який би здійснював державну політику в цьому напрямі.
«Зараз існує багато координаційних і консультаційних органів та громадських рад на різних рівнях влади, але конкретних результатів не видно. Коли йдеться про ухвалення конкретних документів, думка громадських організацій майже не враховується», — зауважила вона.
Говорячи про важливість вирішення проблеми, голова Асоціації ОСББ «Жито-Мир» Ігор Скоропад звернув увагу на те, що майже 90% багатоквартирних будинків мають своїх власників. Квартири або приватизовані, або куплені. Але люди зазвичай не знають, що вони разом зі своєю власною квартирою є співвласниками й усієї будівлі з належною їй інфраструктурою.
«У нашому законодавстві досі є нормативні акти, які дозволяють ЖЕКам тримати на власному балансі вже приватизоване майно — фактично чужу власність. Люди не знають, що приватизовані або придбані квартири, в тому числі сам будинок, не є комунальним майном, і ніхто не має права їм нав'язувати, де і як обслуговуватися.
Крім того, люди не розуміють, що ОСББ, у разі його створення, не є власником їхньої квартири і будівлі. Право власності до ОСББ не переходить, тож хвилювання про можливу її втрату безпідставні. Тут потрібно проводити роз'яснювальну роботу», — переконаний він.
Щодо капітальних ремонтів будівель, то, за словами Ігоря Скоропада, важливо, щоб у людей не було зайвих ілюзій. Тариф на утримання будинку, який сплачує споживач ЖЕКу, не передбачає жодної копійки на капітальний ремонт. Йдеться лише про утримання і поточний ремонт, на який в тарифі може закладатися від 5 до 10 відсотків.
В ОСББ, на підставі ст. 21 закону України про ОСББ і статуту об'єднання, в обов'язковому порядку створюються ремонтний та резервний фонди, а вирішують, куди і як ефективно вкласти гроші, самі співвласники на загальних зборах.
Тетяна Бойко зауважила, що хоч норма закону і говорить про те, що при передачі багатоквартирного будинку на баланс ОСББ колишній балансоутримувач має взяти участь у капітальному ремонті, по-перше, «взяти участь» не означає «зробити», а по-друге, ЖЕКи на це не мають грошей.
«Виникає ситуація, коли, з одного боку, держава нібито не повинна вкладати кошти на ремонт, за який приватний власник не платив. Але, з іншого боку, ми стоїмо на позиціях, що вона не повинна повністю знімати з себе відповідальності й відсторонюватися від допомоги.
Досвід європейських країн засвідчує, що державна підтримка надається тоді, коли співвласники, скажімо, реалізовують заходи з енергозбереження, утеплення будинків тощо. Механізми державної підтримки можуть бути різні, треба лише їх шукати. Але поки в Україні не будуть знайдені реальні відповіді на ці та інші запитання, успішної реалізації програми житлово-комунальної реформи не буде», — переконана вона.
також у паперовій версії читайте:
- СУМНІ РЕАЛІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ
назад »»»