НАТО НА РОЗДОРІЖЖІ
У Чикаго 20–21 травня відбувся саміт НАТО. Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Андерс Фог Расмуссен назвав цю подію історичною. Утім, з цією оцінкою не всі згодні. Адже Чиказький саміт відбувся з гучним дипломатичним скандалом, коли Туреччина заблокувала участь у ньому Ізраїлю. Це засвідчило поки що нежиттєздатність ідеї перетворення НАТО на глобальний військово-політичний союз усіх демократій. Чимало спірних питань було й на порядку денному роботи саміту.
Зокрема, у Чикаго розглянули результати виконання плану дій щодо підготовки до вступу у НАТО Грузії, Боснії і Герцеговини, Македонії та Чорногорії. Було визнано, що кожна з цих країн поки що має проблеми зі вступом. Грузія активно модернізує армію, проте має неврегульовану територіальну проблему з Росією. Північноатлантичний альянс знову виступив на підтримку територіальної цілісності Грузії, та це лише додало неврегульованих протиріч у відносини НАТО і Росії.
Ще один претендент на вступ до НАТО — Боснія і Герцеговина — залишається державою, розділеною за національною ознакою, стабільність якої залежить від військово-політичної підтримки НАТО. Натомість на заваді вступу Македонії в НАТО залишається позиція Греції, яка виступає проти існуючої назви цієї країни. Своєю чергою чорногорське суспільство поки що також не готове остаточно підтримати вступ до НАТО. Тож чергову процедуру офіційного розширення Альянсу довелося відкласти.
Натомість НАТО патрулюватиме небо країн Прибалтики принаймні до 2018 року. Це стало черговим подразником у відносинах НАТО з Росією. Крім того, країни НАТО критикують Росію за загрозу завдати превентивний удар по системі протиракетної оборони в Європі та обіцяли не націлювати її на Росію. Утім, правових зобов'язань НАТО брати на себе не хоче. До кола неврегульованих протиріч із Росією все ще належать проблеми придністровського та нагірно-карабахського конфліктів.
Проявилися між членами НАТО й протиріччя щодо умов та перспектив завершення військової частини операції в Афганістані. Франція наполягає на припиненні своєї місії у цій країні не наприкінці 2014-го, як раніше було заплановано, а вже наступного року. «Мовчки» з французькою позицією солідаризується чимало інших членів НАТО, які стикаються з проблемами недостатньої внутрішньої підтримки афганської операції. У будь-якому разі НАТО доведеться ще чимало попрацювати, аби афганські таліби не мали нагоди представити виведення західних військ як свою чергову перемогу над «невірними». Принаймні глобальна війна з тероризмом уже відійшла на другий план у стратегії НАТО.
Серед тем обговорення на Чиказькому саміті були й інші регіональні конфлікти. Зокрема, новий французький уряд поки що не так радикально, як попередній, налаштований на силовий сценарій усунення від влади президента Сирії Башара Асада. Тому НАТО утримується від безпосереднього втручання у сирійські справи, хоча й не заперечує проти озброєння бойовиків сирійської опозиції важкою зброєю, що роблять Саудівська Аравія та інші емірати Перської затоки. Також доводиться враховувати факт розколу у стані сирійської опозиції, адже напередодні Чиказького саміту оголосив про відставку Бурхан Гальюн, який керував опозиційною «Сирійською національною радою». На цьому етапі НАТО підтримало діяльність спостерігачів ООН у Сирії.
У дні роботи саміту НАТО у Тегерані побував директор Міжнародного агентства з атомної енергії Юкія Амано. Він досить оптимістично налаштований на співпрацю з іранцями, але країни НАТО вкотре скептично поставилися до цієї перспективи та підтримали тактику «батога й пряника» щодо Ірану. Батогом має стати ужорсточення режиму санкцій, а пряником — підтримка опозиції в Ірані. Жорстко НАТО налаштовано й щодо північнокорейської ядерної програми. Але в обох цих випадках Альянс не має військових засобів розв'язання проблеми поширення зброї масового ураження.
Отже, попри безпрецедентний обсяг ресурсів та можливостей, які зосереджені в руках країн — членів НАТО, Альянс в умовах посилення тенденції до формування багатополярного світу та загострення регіональних конфліктів здатен виконувати свою роль гаранта миру й стабільності лише у кооперації з іншими світовими потугами. Ухилення від цього курсу, на жаль, означатиме лише новий виток загострення міжнародного напруження.
Лідери країн НАТО не оминули своєю увагою і нашу державу. Вони закликали Україну вирішити проблеми в судовій системі для забезпечення її відповідності принципу верховенства права та міжнародним угодам. Про це йдеться в декларації Чиказького саміту.
«Ми стурбовані вибірковим застосуванням правосуддя і тим, що видається політично вмотивованим переслідуванням, у тому числі лідерів опозиції, а також умовами їх утримання», — зазначається в декларації.
«Ми також закликаємо Україну забезпечити вільні та чесні парламентські вибори восени цього року», — наголошується в Чиказькій декларації.
У документі лідери країн також відзначили зобов'язання України посилити політичний діалог з Альянсом, а також привітали внесок України в операції під проводом НАТО.
У декларації ще раз наголошується на тому, що Альянс продовжить політику відкритих дверей стосовно Києва і готовий розвивати співпрацю з Україною та допомагати в реалізації реформ у рамках Комітету Україна — НАТО та щорічної Національної програми співпраці.
також у паперовій версії читайте:
- ПЕРЕМІГ НІКОЛІЧ
- ЄВРОПЕЙСЬКІ ЕЛІТИ ВИРІШУЮТЬ ДОЛЮ «ЄВРО»
- ІСПИТ ЄГИПЕТСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ
назад »»»