ПЕРШИЙ КАВАЛЕР ОРДЕНА ВІТЧИЗНЯНОЇ
Орден Вітчизняної війни І і ІІ ступенів було засновано 70 років тому Указом Президії Верховної ради СРСР від 20 травня 1942-го. Цей орден став однією з перших відзнак у тій війні. Нагороджували ним солдатів, офіцерів, генералів, партизанів і підпільників.
9 ТРАВНЯ — ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ
Усього за період війни цим орденом відзначено 1276 тис. осіб, у тому числі близько 350 тис. — орденом І ступеня. Серед них — більш ніж тисяча іноземних громадян, військовослужбовці авіаполку «Нормандія — Нєман», розвідник Югославії Бранко Вукелич. Цієї нагороди були удостоєні колективи, які трудилися в тилу, допомагаючи своєю працею розгромити загарбників. Цей орден одержали підприємства, установи військових частин, населені пункти.
Сьогодні наша розповідь про кавалера ордена Вітчизняної війни І ступеня № 1 Івана Ілліча Криклія.
Заснування ордена Вітчизняної війни збіглося в часі з кровопролитними боями на Харківському напрямку в травні 1942-го. Першими, хто удостоївся цієї високої нагороди, були артилеристи, що відзначилися в той період біля села Веселе Зміївського району на Харківщині. Артилеристи гвардійського дивізіону під командуванням капітана Івана Криклія завдали ворогові відчутних втрат: за два дні боїв дивізіон знищив 32 ворожі танки. Капітан Криклій особисто підбив п'ять фашистських машин.
...А застала війна нашого земляка Івана Криклія (народився в селі Славгород Краснопільського району на Сумщині) на прикордонній заставі, де він командував батареєю. Сюди прибув після закінчення Київського артилерійського училища. Від перших днів проявив себе хоробрим і кмітливим командиром.
Настали суворі бойові будні. Два дні утримували натиск гітлерівців війська 87-ї стрілецької дивізії, в якій служив Криклій. Ворогові вдалося захопити Володимир-Волинський. Сили були нерівними. Іван Криклій разом зі своїми бійцями потрапив в оточення. Та не впадали у розпач. Зібрали всі свої сили — і через день підрозділ проривається крізь ворожі заслони. Були нелегкі оборонні бої у складі 5-ї армії.
А потім настав той пам'ятний травень сорок другого. Перед військами Південно-Західного фронту поставлене завдання: ударами двох великих армійських з'єднань з півдня і півночі прорвати оборону ворога, розсікти фашистські війська і очистити Харків від противника.
Дивізіонові Криклія належало змінити свої позиції. Після кількох атак нашої артилерії фашисти почали відступати. Зі зведення Інформбюро стало відомо, що на Харківському напрямку бійці під командуванням Родимцева знищили півтисячі гітлерівців, захопили 35 гармат, підбили понад 35 танків тощо. В цих боях відзначився й Іван Криклій.
Іншого разу дивізіону було наказано утримати ділянку «Гай» — розвилка доріг неподалік Харкова, кілометрів за двадцять п'ять від нього. Жоден ворожий танк тут не повинен був пройти. Гвардійський артилерійський полк, у якому служив Криклій, вів важкі бої біля села Непокритого, що вздовж дороги Харків — Бєлгород. Фашисти перейшли у рішучий наступ, пустили в хід танки.
...Важкий і жорстокий був той поєдинок. І все-таки бійці Криклія з честю витримали його. За три дні на цьому напрямку ворог утратив 113 танків і більш ніж п'ятсот солдатів. І в цьому велика заслуга нашого безстрашного земляка.
У цьому бою він був тяжко поранений осколком у голову, але ще деякий час продовжував командувати боєм.
Той бій під селом Непокрите (нині — Шестакове) на Харківщині увійшов в історію Другої світової війни. Фашисти змушені були змінити напрям, іти на Тернівку.
Артилеристи Івана Криклія, ведучи бій з піхотою, вийшли з оточення і зайняли оборонні позиції на річці Бабці. Вище командування, дізнавшись, що Криклій тяжко поранений, вислало до нього спеціальний медпідрозділ. Капітана було відправлено до містечка Волоконівки Бєлгородської області. В одній зі шкіл там розміщався госпіталь 28-ї армії Південно-Західного фронту. Стан капітана був критичним.
Криклій знав, що відзначений високою нагородою, та одержати її не встиг. У червні 1942 року командир дивізіону гвардійського артилерійського полку капітан Іван Криклій у госпіталі помер від ран. Йому було лише тридцять три...
Наш славний земляк — уродженець Краснопільщини Іван Криклій, що став першим кавалером ордена Вітчизняної війни І ступеня, спочиває на бєлгородській землі — там, де і пішов у вічність. Свято шанують пам'ять мужнього капітана російські друзі. Його іменем названо одну з вулиць Волоконівки. На приміщенні школи № 4, у якій він помер, установлено меморіальну дошку.
Велика шана героєві й на його батьківщині. В зеленошатому Славгороді є вулиця імені Івана Криклія. Про нього розповідають експозиції музеїв — Краснопільського району і Сумського краєзнавчого. До речі, орден чоловіка після війни було вручено вдові героя — Олександрі Федорівні.
Залишається сказати, що старовинний Славгород, що в Краснопільському районі, славиться мужніми захисниками Вітчизни. Чотири його вихованці у роки війни стали Героями Радянського Союзу. Це — Іван Хиценко, Михайло Беспалов, Микола Шумейко та Олександр Щербак. Пишаються славгородці цими героями і, звичайно, знаменитим земляком — першим кавалером ордена Вітчизняної війни І ступеня капітаном Іваном Криклієм, який був удостоєний цієї нагороди 70 років тому.
Петро НЕСТЕРЕНКО, Сумська область
також у паперовій версії читайте:
- ТИХ ДНІВ НЕ ЗМОВКНЕ СЛАВА...
- У НЕБІ НАД БЕРЛІНОМ
- РОЗВІДНИКИ ЙДУТЬ ПОПЕРЕДУ...
назад »»»