ПЕРЕДВИБОРЧА АГІТКА ЧИ ТУРБОТА ПРО НАРОД?
Міжнародні експерти запевняють, що цьогоріч глобальну економіку таки лихоманитиме. Перспективи економічного розвитку країн Європи та Центральної Азії (ЄЦА) дещо туманні. Найбільшою небезпекою для світової економіки є погіршення ситуації в європейських країнах з високими доходами. Це може призвести не лише до істотного погіршення торгівлі, а й до руйнування довіри інвесторів. Можливе й різке погіршення глобальних фінансових умов, зниження товарних цін, зменшення обсягу переказаних із-за кордону коштів.
Банківський сектор ЄЦА має дуже міцні зв'язки з багатими країнами Європи. Валютні вимоги євробанків особливо значні у Латвії, Румунії, Болгарії, Литві, Албанії. Якщо криза в Європі прискорить процес скорочення боргових зобов'язань материнських банків чи стануть жорсткішими умови кредитування, це швидко зачепить фінансові ринки ЄЦА. Наслідки можуть бути руйнівними.
Потоки іноземного капіталу тоді ще суттєвіше обміліють, а вартість запозичень — стрімко зросте. Країни з великими боргами, які треба незабаром гасити, та держави зі значними дефіцитами поточного рахунка особливо вразливі до жорстких умов фінансування. Серед них — Туреччина, яка має великий дефіцит поточного рахунка і високе співвідношення короткострокового боргу до резервів. Чутливі до заморожування глобальних кредитів Білорусь, Чорногорія, Грузія, Болгарія, Румунія. У них великий рівень залежності від короткострокових боргів. У зоні ризику — Молдова, бо її значний дефіцит поточного рахунка фінансується з інших джерел, а не в результаті прямих іноземних інвестицій. А ті джерела стають дедалі нестабільнішими.
Євросоюз залишається основним експортним ринком для країн ЄЦА. На нього припадає більше половини продажу з регіону, найзалежніші від попиту в Європі — Румунія, Литва, Латвія. Значне коливання у зростанні світової економіки може мати серйозні наслідки для товарних експортерів через зниження цін. Якщо впадуть ціни на нафту, найсильніший удар отримають Росія та Азербайджан.
Гроші, які переказують із-за кордону трудові мігранти, є важливим джерелом іноземної валюти й місцевих доходів для деяких країн ЄЦА. Але їхній обсяг може істотно зменшитися, бо 40% коштів надходить з європейських країн. Якщо знизяться ціни на нафту, поменшає переказів і з Росії. Це призведе до тиску на сальдо поточного рахунка в країнах, які суттєво залежать від статків заробітчан (особливо у Таджикистані, Киргизії, Молдові).
Рекомендації
Експерти радять державам ЄЦА оцінити свої ризики й підготувати резерви, аби впоратися з наслідками економічного спаду. Більшість країн ЄЦА має менше фіскального простору, потрібного для здійснення антикризової політики, ніж у 2008-2009 роках. Держави з достатнім фіскальним простором можуть для підтримки економічного зростання застосувати контрциклічну політику. Зокрема, підвищувати видатки на адресний соціальний захист. Це пом'якшить наслідки кризи для бідних. Не варто забувати й про інфраструктурні проекти, необхідні для забезпечення довгострокового зростання. Монетарна політика може стати гнучкішою, коли постійно фіксуватимуться інфляційні очікування.
Країни, де останніми роками стрімко зростало кредитування, мають протестувати свої банки. Істотне погіршення зовнішнього середовища може уповільнити місцеве зростання та знизити ціни на активи. Як наслідок — зросте кількість непрацюючих кредитів і напруженість у банківській системі.
Державам, які потребують значного зовнішнього фінансування, експерти радять потурбуватися про фінансування заздалегідь, аби уникнути раптового й різкого скорочення споживання державного та приватного секторів. Адже висока ймовірність того, що темпи економічного зростання у країнах із високими доходами будуть незначними протягом тривалого часу. У країнах ЄЦА може з'явитися потреба в нових рушіях зростання. Вони будуть змушені розбиратися зі структурними проблемами, які негативно впливають на конкурентоспроможність.
Регіональні
особливості
Хоча регіон Східної Азії та Тихоокеанського басейну швидко відновився після руйнівного землетрусу в японському Тохоку (березень 2011-го), повінь у Таїланді та негаразди в Європі почали негативно впливати на його економічне зростання. Після +9,7% у 2010-му регіональний ВВП торік повагомішав лише на 8,2%. Експерти прогнозують, що далі він знижуватиметься — цьогоріч і в наступному році становитиме 7,8%.
У Китаї, на який припадає майже 80% регіонального ВВП, темпи економічного зростання теж сповільнилися (від 10,4% до розрахункових 9,1% торік). І, як очікується, цьогоріч знизяться до 8,4%, бо уряд гальмує «надто швидке» зростання в окремих сегментах економіки.
ВВП Латинської Америки та Карибського басейну торік додав 4,2%. Однак цьогоріч знизиться до 3,6% перед тим, як набере 4,2% у наступному році. На перспективи росту впливає сповільнення глобальної економіки, невизначеність з борговою кризою в єврозоні, призупинення розвитку в Китаї та зниження внутрішнього попиту.
Економічне зростання в Бразилії загальмувалося ще у минулорічному третьому кварталі, за прогнозами, цьогоріч досягне 3,4%. Це трохи більше за торішні показники, проте значно менше, ніж у 2010-му (+7,5%). Якщо світові товарні ціни різко знизяться, то кільком країнам регіону буде непереливки.
Драматичні політичні зміни на Близькому Сході та в Північній Африці серйозно підірвали економічну діяльність, але вибірково — в окремих країнах. Однак несприятливе зовнішнє середовище починає посилювати негативний вплив на торгівлю, товарні ціни, туризм та інші доходи. Держави, що розвиваються,— експортери нафти та країни Перської затоки з високими доходами істотно виграли від підвищення цін на нафту. Але вони залишаються уразливими до зниження її вартості. ВВП країн цього регіону, що розвиваються, зросли торік на 1,7%. Очікується, що вони залишаться невисокими цьогоріч (на рівні 2,2%) і зростуть, за прогнозами, до 3,2% в наступному році.
Темпи зростання ВВП у Південній Азії сповільнилися торік до 6,6% від 9,1% у 2010-му через різке зниження зростання в другій половині минулого року в Індії, а також несприятливі зовнішні умови. На обсяг експорту негативно впливає зменшення зовнішнього попиту. А грошові перекази з-за кордону зросли несуттєво. Внутрішній попит різко знизився через збільшення вартості запозичень, високі ціни на матеріально-технічні ресурси, занепокоєність глобальним економічним спадом та затримки із проведенням реформ. Згідно з прогнозами, темпи зростання ВВП цього регіону знизяться до 5,8% цьогоріч перед тим, як зростуть до 7,1% в наступному році. Висока інфляція та фіскальні дефіцити турбуватимуть і надалі.
У країнах Африки на південь від Сахари економічний ріст торік залишався високим (+4,9). Якщо не враховувати Південну Африку, на яку припадає понад третина ВВП регіону, економічне зростання решти країн торік було навіть значнішим (+5,9%). Збільшення обсягу інвестиційних потоків, підвищення видатків на споживання та зростання експорту нових мінеральних копалин має забезпечити прискорення зростання на півдні Сахари (до 5,6% цьогоріч) та на стільки ж — у наступному році. Незважаючи на це, експорт товарів, надходження від туризму, товарні ціни, прямі іноземні інвестиції та переказані з-за кордону кошти є уразливими до наслідків рецесії в єврозоні.
Перспективи
Українська влада запевняє, що вітчизняна економіка, незважаючи на світові негаразди, стабільно розвиватиметься. Тож можна братися за поліпшення життєвих стандартів майбутніх виборців. Верховна Рада вже перекроїла державний бюджет. Начебто для того, аби підвищити соціальні виплати. Правки до кошторису внесли вночі, проти Страсної п'ятниці. З подачі спікера. Раніше це питання на порядку денному не стояло. Такий поспіх пояснюють тим, що до 9 Травня плануються перші суттєві виплати ветеранам війни.
Голосуючи за себе і свого сусіда, депутати доточили до бюджету 33,3 млрд грн. Отже, доходи кошторису сягнуть 366 млрд 167 млн. Більш ніж 18 млрд піде на забезпечення соціальних ініціатив Президента. На підвищення пенсій людям, які вийшли на відпочинок до 2007 року, направлять 7,7 млрд. Військовим пенсіонерам додадуть 20%, підвищать доплати учасникам війни, родичам померлих інвалідів війни.
На поетапне підвищення прожиткового мінімуму для інвалідів, пенсіонерів, дітей із малозабезпечених сімей; модернізацію соцслужб; створення перинатальних центрів; житло для інвалідів-чорнобильців і воїнів-інтернаціоналістів, інвалідів по зору і слуху; допомогу по догляду за психічно хворими; на забезпечення інвалідів протезами та візками, реабілітацію дітей із ДЦП додатково виділять 2 млрд.
Додали грошей на влаштування дітей-сиріт до прийомних сімей та дитбудинків сімейного типу, лікування чорнобильців. На здешевлення іпотечних кредитів приплюсували 1 млрд. У регіони направлять 10,7 млрд грн, із них 4,6 млрд — субвенції на погашення заборгованості в різниці тарифів на теплоенергію, послуги водопостачання та водовідведення. Додаткові дотації на оплату праці бюджетників — 1,5 млрд грн.
Влада запевняє, що виділити кошти вдалося завдяки тому, що податківці та митники суттєво поліпшили збір платежів. Аби ситуація не погіршилась, уряд закладає до бюджету бонус у 1,04 млрд. Його отримають місцеві органи влади, якщо зможуть перевиконати план збору податку на прибуток та акцизу. Збільшаться видатки на здійснення Києвом функцій столиці, субвенції економічного розвитку, на Держфонд регіонального розвитку, оплату праці чиновників держадміністрацій, ресурси на реалізацію Закону про підвищення престижності шахтарської праці. Державні капвкладення повагомішають на 990 млн. При цьому бюджет залишиться бездефіцитним, запевняє влада.
Проти виділення грошей на підтримку пенсіонерів, інвалідів, вкладників радянського Ощадбанку ніхто не виступав. Але сам факт віднайдення додаткових коштів отримав різну оцінку. Регіонали збільшення держбюджету називають свідченням економічного зростання і турботою про людей. В опозиції такі дії влади називають популістськими та передвиборчими. На тлі кризи єврозони уряд демонструє економічні дива, видатки бюджету збільшує на 10%. Нові можливості опозиціонери пояснюють не зростанням економіки, а бюджетними фокусами й посиленням податкового тиску на пересічних українців.
Опозиція пропонувала внести зміни до статей про прожитковий мінімум, мінімальну зарплату (дати людям 1500 грн мінімалки, у Франції — 1700 євро) й скасувати положення, які призупинили дію 11 соціальних законів, зокрема про захист чорнобильців, афганців, дітей війни.
«Марципани» для своїх
Переформатовуючи бюджет, влада не забула й про себе — 15 млрд залишила для програм розвитку митниці та податкової, створення нових органів влади і навіть на виплату штрафів за старими судовими позовами. На розвиток матеріально-сировинної бази Мінекономіки додали 800 млн, МВС — 100 млн, податківцям — 60 млн, на Євро-2012 приплюсували 400 млн (витратили 10 млрд дол.), Мінфіну перекажуть п'ять млрд.
Більш ніж у чотири рази збільшено фінансування природно-заповідного фонду Держуправління справами. Йдеться про місця полювання й відпочинку високопосадовців (кажуть, по тих лісах навіть прокладено асфальтовані дороги). Утримання Генпрокуратури порівняно з 2009-м збільшено на 1,5 млрд, санаторно-курортних закладів Держуправління справами — на 51 млн. Фінансування авіаперевезень високих чинів зросло на 91 млн, апарату Мінсоцполітики — на 48%, Головуправління внутрішніх військ — на третину.
Опозиція вимагала скасувати додаткові витрати на владу й передати 3 млрд — на охорону здоров'я і 1 млрд — на соцдопомогу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків. А також 1 млрд — на житло для інвалідів війни; стільки ж — на допомогу малозабезпеченим родинам з дітьми; 1 млрд — на створення робочих місць; півмільярда — на освіту.
У країні почалася сівба. Її темпи порівняно з попередніми роками в п'ять разів нижчі, пересівати доведеться 5 млн га. Додаткові витрати аграріїв становитимуть 7–8 млрд, загальна вартість весняно-польових робіт, уперше в історії України, сягне 36 млрд грн. Гроші є у великих агрохолдингів. У більшості фермерів їх немає. Кредитування через світову фінансову кризу зупинилося. І в цих умовах уряд виділив лише 290 млн на підтримку села (130 грн на гектар, а щоб його засіяти, треба 2 тис.). Опозиція пропонувала на підтримку аграріїв спрямувати 4 млрд грн. Росія на 30% здешевлює міндобрива (зараз вони дешевші, ніж наші, вдвічі), зменшує ціну на пальне, лізинг сільгосптехніки безплатний.
Опозиція сумнівається, що за три місяці влада змогла знайти додаткові 33,3 млрд. Це домашня заготовка, яка використовується для купівлі голосів виборців (особливо в Східній Україні). За висновками Рахункової палати, 70% субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів спрямовується на Донеччину, Дніпропетровщину, в Крим. Усупереч пропозиції опозиціонерів затверджено перелік капітальних видатків. У незміненому кошторисі Тернопільській області давали 3 млн, Дніпропетровській — 56 млн, Донецькій — 38 млн.
У перекроєному кошторисі з 700 млн грн аж 284 млн виділяється на соціально-економічний розвиток Донецької області. А ось Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській області — жодної копійки не додали.
Парламентський бюджетний комітет відзначив ризики у змінах до держкошторису. Доходи загального фонду пропонується збільшити на 10% (за даними Казначейства, поки перевиконання на 2,1%). Уряд вважає основним джерелом збільшення доходів бюджету економічне зростання та детінізацію. Але досі не переглянуті прогнозні макропоказники економічного й соціального розвитку на цей рік, які б підтверджували обґрунтованість і реалістичність такого збільшення.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»