«ПІРАТИ ХХІ СТОЛІТТЯ»
Майже рік тому світові засоби масової інформації привернули увагу до оприлюднення таємних даних американських державних органів на сайті Wikileaks. Це стало приводом для спроб запровадження жорсткіших правил регулювання роботи Всесвітньої мережі.
На початку цього року Конгрес США ухвалив два закони, які покликані охороняти авторські права в інтернеті. Це обурило багатьох користувачів мережі, які досі вважали її зразком вільного і безплатного обміну інформацією та іншою інтелектуальною продукцією. Боротьба проти спроб запровадження обмежень стала основою для діяльності низки «піратських партій» у більшості країн Західної Європи.
Однією з перших «піратська партія» виникла у Швеції. Після того, як державні органи закрили сайт «піратська гавань», місцеві «пірати» перереєструвалися як релігійна громада. Завдяки такому правовому трюку їх тепер важче буде заборонити.
Поки що найбільших успіхів європейські «піратські партії» досягли у Німеччині. У вересні 2011-го «піратська партія» упевнено увійшла до ландтагу землі Берлін. Парламентські партії спочатку самозаспокоювалися тим, що це — лише випадок. Активістів «піратської партії» назвали дилетантами, які не мають уявлення про реальну політику.
У відповідь лідер «піратів» Себастьян Нерц нагадав, що колишній харизматичний лідер Партії зелених Йошка Фішер узагалі не має вищої освіти. Натомість кадровий кістяк «піратської партії» становлять «комп'ютерники», які мають високий інтелектуальний потенціал і звикли до логічного мислення. Сама ця партія далека від традиційних «бюрократичних» партій. Свої збори «пірати» проводять у соціальній мережі та чатах. З цієї точки зору зазначена партія є зразком політики інформаційної доби. Тобто поява такої партії виявилася на часі. Свідченням цього став результат квітневих 2012 року виборів до ландтагу федеральної землі Саар, до якого також увійшла «піратська партія».
Успіхи «піратів» на земельному рівні відновили дискусії щодо можливості створення «великої коаліції» на федеральному рівні після виборів у вересні 2013-го. «Піратська партія» вже порівняла себе з «успіхами» націонал-соціалістів доби світової економічної кризи кінця 1920-х років. Це дало привід говорити про можливість віднесення «піратської партії» до потенційних екстремістів, до якого належать неонацисти та ліві радикали.
Формальними підставами для цього можуть бути головні положення партійної програми «піратів». Адже вони наполягають на фактичному скасуванні поняття інтелектуальної власності в інтернеті. Це може стати приводом для звернення до конституційного суду ФРН із позовом про заборону легальної діяльності «піратської партії» як ворога приватної власності.
Утім, заборонити політичну партію у ФРН непросто, приклад чого дає неонацистська «Німецька національно-демократична партія». Навпаки, галас навколо «піратів» може їм лише допомогти під час «штурму» бундестагу. Сам факт появи цієї партії можна порівняти зі спробами канцлера Отто фон Бісмарка наприкінці ХІХ ст. заборонити діяльність соціал-демократів у Німецькій імперії. Соціал-демократи тоді, та «пірати» зараз існують не всупереч, а завдяки провідному духові епохи. Тому існуючим парламентським партіям, незалежно від їхнього бажання, доведеться брати до уваги цей факт і враховувати його у своїй діяльності.
також у паперовій версії читайте:
- БЛИЗЬКОСХІДНІ ТУРБОТИ
- ГЕОПОЛІТИЧНІ ІГРИ НАВКОЛО БІЛОРУСІ
- ЯПОНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИЙ СОЮЗ: ВИПРОБУВАННЯ КРИЗОЮ
назад »»»