ТЕРОРИЗМ ДЕРЖАВНОГО МАСШТАБУ,
або В ЧОМУ ЩЕ ЗВИНУВАЧУВАТИМЕ ВЛАДА СВОЇХ ОПОНЕНТІВ
Підтверджень тому, що українська політична еліта хвора, упродовж останніх років не бракувало. Однак нинішнє підтвердження, пов'язане з недавніми вибухами в Дніпропетровську, схоже, найбільш вражаюче. Чимало владних коментарів, котрі пов'язані з цією подією, так чи інакше крутяться навколо опозиції.
Причому показово, що таку тональність першим задав не який-небудь рядовий клерк, а Прем'єр-міністр Микола Азаров. Буквально через кілька годин після вибухів він заявив, що теракти «вигідні тим силам, які зацікавлені в дестабілізації ситуації в країні, які діють за принципом «чим гірше, тим краще», чим гірше простим людям від цієї ситуації, тим більше можна звинувачувати чинну владу і отримувати на цьому якісь дивіденди. Їм дуже не подобається, що вся країна нарешті стала виходити з кризи, у країні підвищуються пенсії, зарплати, стабільні ціни на продукти харчування, будуються підприємства і т. д. Їм треба зробити все, щоб життя в країні стало тривожним, щоб у країні був хаос і безлад, який ми з вами бачили декілька років тому».
Якщо порівняти ці сентенції зі словами, що їх Микола Янович так часто використовує, характеризуючи діяльність опозиційних депутатів і політиків, стане зрозуміло: перед нами неприкрите звинувачення в організації терактів.
Тобто для чинної влади не потрібно навіть якихось формальностей у вигляді розгляду справ суддями типу Родіона Кірєєва. Прем'єр-міністр винних визначає особисто і одноосібно.
Зрозуміло, що після такої заяви ланцюжок дискусій перейшов саме в цю площину. Тож питання «кому вигідно?» затьмарило всі інші, значно важливіші. А підлеглі Азарова зрозуміли такий прозорий натяк буквально. В результаті почали пресувати переважно представників місцевих опозиційних осередків, скажімо ВО «Свобода».
Звісно, непрямо, але таке пресування, як і загальний антураж, і надалі впливатиме на переговорний процес усередині опозиції щодо об'єднання. А більшість заяв Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова чи Олега Тягнибока сприйматимуться як своєрідне виправдовування. От і не вір після цього у справедливість тези про те, що найкращий захист — це напад.
Цинічно виглядало і приведення до присяги нового українського омбудсмена Валерії Лутковської. Ідея про проведення парламентського засідання о 16.00 год 27 квітня з'явилася в провладних депутатів близько 14-ї години. Зрозуміло, що опозиціонери, котрі на той момент блокували трибуну четвертий день, висловили готовність дати можливість обговорити ситуацію, яка склалася. Адже так масово вибухи в одному з найбільших міст держави ще не лунали — ситуація справді неординарна і потребує прискіпливого аналізу.
Проте виявилося, що обговорювати дніпропетровські події ніхто не збирався. Засідання було потрібне, щоб вирішити питання, котрі накопичилися в «регіоналів» за час блокування трибуни. Передусім — це приведення до присяги Валерії Лутковської. Бо попередній омбудсмен Ніна Карпачова наприкінці своїх повноважень щось повела аж надто самостійну гру, апогеєм якої стало оприлюднення фотознімків, що засвідчують: на тілі в екс-прем'єра Юлії Тимошенко справді є синці.
До поширення у ЗМІ згаданих фотознімків влада спростовувала, що в Тимошенко є синці. Тепер же «платівку» було змінено. Невдовзі після появи фото прокуратура Харківської області заявила про проведену перевірку заяв Юлії Тимошенко.
«Ця перевірка ще триває, але наразі вона не підтвердила інформацію екс-прем'єра,— заявив начальник Головного управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень Генпрокуратури Вадим Горан. На сьогоднішній день вже проведено величезну кількість перевірочних дій, опитані практично всі учасники подій: медики, працівники пенітенціарної системи, працівники «швидкої допомоги», які відвозили Юлію Володимирівну, медики лікарні, інші люди, які могли бути свідками тих чи інших подій...
Механізм і локалізація синців на тілі в Тимошенко говорять про те, що вони утворилися внаслідок здавлювання об тупі тверді предмети або зіткнення з такими предметами. Але аж ніяк не при ударі кулаком, як вона каже, в живіт. І могли утворитися в результаті застосування невеликої фізичної сили».
Себто, треба так розуміти, що Тимошенко або сама завдала собі тілесних ушкоджень «методом здавлювання об тупі предмети, або тюремники, що влаштовували їх «екскурсію» до лікарні «Укрзалізниці», обмежилися «невеликою фізичною силою». В обох випадках чиновник з Генпрокуратури якихось форс-мажорів не бачить, що, власне, не дивно. Залишається домислювати: як же поводяться українські тюремники з іншими засудженими? З тими, до кого увагу широкої громадськості, як до Тимошенко, не прикуто, і про яких навіть не потрібно комусь говорити, що «синці утворилися в результаті здавлювання об тупі предмети».
Одначе далі починається найцікавіше. Горан твердить, що «в ході перевірки не використовувалися фотографії, зроблені колишнім омбудсменом Ніною Карпачовою, оскільки вони здобуті не в установленому порядку. Експертні висновки, надані Карпачовою, також до уваги не брали. Адже не можна говорити, що це якийсь офіційний документ, бо він складений не уповноваженими на це фахівцями».
Після подібних заяв у когось ще залишилися сумніви, навіщо депутати від Партії регіонів так поспішали привести до присяги свого нового протеже Лутковську? Так поспішали, що навіть забули на позаурочному засіданні про загрозу тероризму поговорити. А не завадило б, між іншим...
Показово, що Ніна Карпачова цими днями висловила сумнів з приводу легітимності обрання своєї наступниці. І не через сумнівну процедуру з присягою (з-за колони), а тому, що голосування за кандидатуру Лутковської відбувалося не таємно, а під пильним оком «регіонального смотрящего» Михайла Чечетова.
Утім, такими «вибриками» політичної складової нікого не здивуєш. Тому повернімося до дніпропетровських вибухів. Цинічно виглядає намагання перевести дискусію навколо них у, так би мовити, футбольну площину. Мовляв, теракти найнебезпечніші саме зараз, оскільки в Україні ось-ось має розпочатися чемпіонат Європи з футболу. А європейці, що не перший рік неабияк налякані терактами, тепер можуть масово проігнорувати другий за значенням футбольний форум.
Виходить, якби не Євро-2012, то оперативних заходів можна було не вживати? Відповіді на всі навколофутбольні припущення не забарилися саме від європейців. Низка політичних діячів з Італії та Німеччини заявила про необхідність застосування до України під час футбольного форуму «певної форми бойкоту». Але подібні заяви з'явилися не в результаті вибухів у Дніпропетровську. Виною стала політика. Хоч українська влада усіляко намагається відігнати цю думку, щоб вона напередодні ЧЄ-2012, не приведи Боже, не стала домінуючою в суспільстві.
Отже, екс-глава нижньої палати парламенту Італії П'єр Фердінандо Казіні заявив: «Євро-2012 може стати доброю нагодою для Євросоюзу, аби продемонструвати, що європейська спільнота є не лише географічним утворенням, а що тут у першу чергу дбають про спільні демократичні цінності. Через кілька тижнів погляди усього континенту будуть спрямовані на Україну — державу, котра також хоче приєднатися до Євросоюзу. Думаю, що без демагогії, але також із наполегливістю ЄС може і повинен розглянути можливість певної форми бойкоту. Хотів би, аби у випадку Юлії Тимошенко задля поваги до прав людини та політичних свобод, котрих не дотримуються в Україні, світ футболу та передовсім європейська політика не відбулася холодною мовчанкою».
Глава Соціал-демократичної партії Німеччини Зігмар Габріель також закликає німецьких політиків бойкотувати Євро-2012 в Україні через погане поводження з екс-прем'єром Юлією Тимошенко. «Політики повинні бути обережні, щоб не стати вболівальниками режиму,— заявив він.— Вони, імовірно, сидітимуть на стадіоні поруч із начальниками в'язниць і членами таємної поліції. Якщо ви сумніваєтеся, ви не повинні їхати туди».
Залишається поставити риторичне запитання: як на все це мають реагувати українські вболівальники, в тому числі й з Дніпропетровська — резервного міста з прийому Євро-2012? Ті самі вболівальники, котрі щиро раділи небаченому досі успіхові й от уже п'ять років разом з поляками очікують на футбольний форум.
Звісно, владні спічрайтери і тут вигадають якесь «геніальне» пояснення. Мовляв, у Європі діють за подвійними стандартами, водночас як тамтешнім політикам узагалі не слід втручатися в наші внутрішні справи. А там, дивись, у нинішніх терактів «знайдеться» ще й міжнародний слід. Зрозуміло, щоб зірвати Євро-2012. Ні, напевно, не так: замовники будуть з держав Старого світу, а виконавці — наші, доморощені й обов'язково від опозиції.
Влада воює з усіма, хто хоч трохи нею незадоволений. І від цього усвідомлення: жахливо боляче. Єдине, що налаштовує хоч на якийсь оптимізм, така війна вічно тривати не може. Вона приречена на самознищення. Головне, щоб уламками від такого «вибуху» не пошкодило і без того неміцну й кволу державу.
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
- РОЗПОЧАТО РОБОТУ НАД ПРОГРАМОЮ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ
назад »»»