ЦЕ НАПРОЧУД РОЗУМНІ Й ЗДІБНІ ІСТОТИ...
Ученими встановлено 20 родів і 48 видів цих тварин. За давньогрецькою легендою, дельфіном назвали тварину, на яку перетворився Аполлон, щоб показати людям шлях у Дельфи, де згодом було засновано знаменитий дельфійський оракул і храм. У перекладі з грецької слово «дельфін» означає «риба з маткою».
Ці ссавці живуть здебільшого в помірно теплих водах. Більшість дельфінів — стадні тварини. Вони чудово плавають, розвиваючи швидкість до 40–50 км на годину. В пошуках їжі й орієнтуванні під водою застосовують ехолокацію. Тривалість життя дельфіна в середньому становить 30–40 років.
Товариські й дружелюбні, вони добре приживаються і розмножуються в неволі, піддаючись дресируванню. Промисел цих тварин заборонений міжнародною конвенцією, за винятком кількох видів у Японському морі й на Соломонових островах.
Дельфіни- інтелектуали
Ними ці тварини славилися здавна, про що відомо з давньогрецьких трактатів. Це не дивно, бо, якщо, скажімо, мозок людини важить близько 1400 г, то у дельфіна він сягає 1700 г. Такий факт: у цього ссавця вдвічі більше звивин у корі головного мозку, ніж у людській.
Ученими доведено, що ці тварини мають «словниковий запас» до 1400 різних звуків, за допомогою яких вони спілкуються між собою. У мові дельфінів учені нарахували близько 40 «свистів». Кожний свист означає певну фразу і несе повідомлення, приміром привітання, сигнал про біль, тривогу. Мова дельфінів приховує багато загадок і до кінця ще не розгадана.
Дельфіни-лікарі
У 480 році до нашої ери Еврипід писав, що «дельфіни допомагають позбутися багатьох хвороб», із ним погоджувався і Гіппократ, вважаючи, що «ці тварини є кращими друзями людини в боротьбі з різними недугами».
Їхні твердження переконливо доведені сучасними вченими. Наприклад, американець Бремсінг, який кілька десятиліть вивчає особливості цих тварин, неодноразово переконувався, що дельфіни уміють відрізняти людей, котрі потребують терапії, від тих, кому вона не потрібна.
Ультразвук дельфіна — це ліки для людини, яка потерпає від певного захворювання. Тож не дивно, що останнім часом неабиякою популярністю користується дельфінотерапія — особливий вид медико-психологічної реабілітації. Дельфінотерапія і плавання з дельфіном рекомендуються медиками для оздоровлення і реабілітації тим, хто переніс важкі психологічні травми, дітям з ДЦП і затримкою розумового розвитку тощо. Адже ультразвуковий сонар дельфіна зумовлює позитивні зміни в біоелектричній активності мозку людини.
...Семирічний Юрко — житель Харкова — погано говорив, часто заїкався і незграбно рухався. Звертання до лікарів результату не давали, поки матері хлопчика не порадили відвідувати дельфінарій. Там він катався на дельфіні, який щоразу зустрічав свого «підопічного» веселим стрекотінням. Після кількох десятків відвідувань дитина почувалася краще.
На жаль, далеко не кожна сім'я може дозволити собі скористатися послугами дельфінів для лікування дітей: вони коштують недешево. Зокрема, вартість одного сеансу дельфінотерапії коливається в межах 300–800 гривень.
Дельфіни на... військовій службі
На жаль, цих розумних тварин найчастіше використовують у військових цілях. Піонерами у цій справі є прагматичні американці, які, з'ясувавши під час досліджень, що дельфіни — найрозумніші з-поміж усіх тварин, вирішили «призвати» їх на військову службу. Перше їхнє бойове застосування датується вереснем 1964 року: в порту Сайгона вони знищили групу в'єтнамських підводних диверсантів, котрі своєю мішенню обрали американський есмінець. Згодом вони охороняли військово-морську базу Камрань, де були кораблі США. І робили це професійно: за повідомленнями американської преси, ці тварини знищили під час «патрулювання» кілька десятків диверсантів, які намагалися підірвати американські кораблі.
Переконавшись в ефективності використання дельфінів у військових цілях, американці розробили спеціальну програму, якою передбачено навчання і використання їх у військових цілях. Тренують тварин у спеціальному центрі в Сан-Дієго, витрачаючи щороку десятки мільйонів доларів. Наразі тут у ролі «учнів» живуть понад сто тварин. До речі, вони спроможні виконувати не лише завдання оборонного, а й наступального характеру.
Зокрема, відомі випадки, коли ці морські ссавці кріпили міни до днищ військових кораблів і підводних човнів. На початку 70-х років минулого століття дельфін «причепив» до радянської субмарини, що перебувала з «дружнім візитом» на Кубі, спеціальний пристрій, завдяки якому американці відстежували маршрути, на яких він ніс бойове чергування на просторах Світового океану.
Після цього інциденту, за свідченням капітана 1-го рангу Миколи Королюка, котрий віддав службі на підводних човнах майже 30 років життя, при заході підводних човнів до іноземних бухт уживали безпрецедентні заходи безпеки.
— Вони були оснащені спеціальними фотокамерами, які фіксували все, що відбувалося навколо човна,— говорить Микола Афанасійович.— Більше того, на борту чергували спеціальні команди, готові за потреби знищити будь-кого, хто намагався наблизитися до човна під водою. Особливу увагу приділяли дельфінам, які вважалися найнебезпечнішими противниками.
Та не тільки проти кораблів американці застосовували цих тварин. На початку 80-х років, як повідомляла закордонна преса, вони вирішили залучити їх до спецоперації, спрямованої на усунення Фіделя Кастро. Передбачалося, що кілька тварин з прикріпленими до їхніх тулубів балонами зі спеціальним газом підпливуть до пляжу, де відпочиватиме кубинський лідер. У цей момент спрацює радіокерований пристрій, в результаті якого станеться сильний вибух, що забере у нього життя. Проте інформація про запланований замах потрапила в пресу і від неї довелося відмовитися.
Задля справедливості слід сказати, що не відставав від США у справі використання дельфінів і Радянський Союз: коли розпочалася американсько-в'єтнамська війна, у бухті Козачій (під Севастополем) було створено центр підготовки цих тварин для виконання, як зазначалося в наказі головнокомандувача ВМФ СРСР адмірала Горшкова, спецзавдань. Їх, зокрема, навчали пошуку затонулих кораблів, протистояти підводним човнам вірогідного противника.
Згодом вони почали охороняти Севастопольську гавань, де базувалися кораблі Чорноморського флоту.
Окрім Севастополя, подібні центри були також і на Кольському півострові, в бухті Вітязь на Далекому Сході, що вважалися надсекретними об'єктами МО СРСР.
— У підготовці дельфінів ми випереджали американців,— розповідає капітан 1-го рангу у відставці Анатолій Морозов.— Наші вихованці продемонстрували високий рівень підготовки. Зокрема, під час навчань, коли до корабля, який вони охороняли, намагалися прорватися десятки підводних диверсантів, дельфіни вчасно їх виявляли, подаючи за допомогою радіобуя спеціальні сигнали, попереджуючи про небезпеку. Їм доводилося «працювати» за складних умов, коли в районі навчань проходили цивільні кораблі, воду спеціально забруднювали мазутом, щоб ускладнити видимість. Та ці розумні тварини чудово справлялися зі своїми обов'язками.
Хто захистить дельфіна?..
Останнім часом чимало дельфінів гине. У Чорному морі вони заплутуються в риболовецьких сітках, установлення яких цілком легальне. Лише в українській частині Чорного моря розставлено, за підрахунками екологів, близько чотирьох тисяч таких сіток. Нині є сітки, виготовлені за спеціальними технологіями, які відганяють цих тварин, але їхнє використання надто дороге. Фахівці-природоохоронці кажуть, що коли гине більш ніж два відсотки дельфінів, то це — небезпечна тенденція, яка може загрожувати їхньому зникненню.
На початку 2000 року на півострові Пелопонес на піщаний пляж викинулося 11 дельфінів. Усі вони загинули. Через кілька днів на берег викинулося ще вісім тварин. Учені жодних ознак хвороб, отруєнь чи фізичних ушкоджень у них не виявили. Чому так сталося — невідомо. Щоправда, чемпіон світу з пірнання Жак Майоль зазначає, що масове самогубство дельфінів — це їхній протест проти жорстокого ставлення людини до них, китоподібних. Чи так це, важко сказати. Проте паралелі із самогубством людей самі по собі напрошуються...
У багатьох містах України є дельфінарії, де можна побачити цікаві шоу за участю цих тварин.
Одначе не у всіх умови утримання відповідають тим, за яких ці ссавці почуваються більш-менш комфортно. Якщо у відкритому морі дельфін пропливає за день 100—150 км, пірнаючи на глибину до 200 м, то, перебуваючи в неволі, він позбавлений такої можливості. До того ж у багатьох випадках методи дресирування цих тварин жорстокі. Власники дельфінаріїв намагаються «вижати» з них максимум вигоди, заробивши якомога більше грошей.
Невідомо, де вони беруть цих тварин, оскільки вони охороняються Бернською, Боннською та Вашингтонською конвенціями і ще багатьма міжнародними документами, юрисдикція яких поширюється і на Україну.
Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:
- В ОБ'ЄКТИВІ — ЧУДО-КІТ
- ПОШТОВИЙ УЛЬТИМАТУМ
- ЧОМУ ЗЕБРИ СМУГАСТІ?
- ПІНГВІН НЕ ЛЮБИТЬ РЕСПУБЛІКАНЦІВ?
назад »»»