У ЛЕЩАТАХ ТРУДОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ
Кожна третя людина, старша 45 років, зазнає безпідставних, необґрунтованих утисків трудових прав. Під час працевлаштування дискримінують 23% цієї категорії населення, 8,5% — у процесі трудової діяльності, майже 3% — у разі звільнення чи скорочення. Такі результати одержали фахівці Харківського інституту соціальних досліджень (ХІСД), які за підтримки міжнародного фонду «Відродження» протягом року вивчали цю проблему.
Світом правлять стереотипи
Дискримінація за віком стоїть на першому місці серед усіх можливих видів дискримінації у трудовій сфері. Старші люди відчувають утиски своїх прав ще на старті, ознайомлюючись з оголошеннями під час пошуку роботи. Експерти ХІСД проаналізували понад сім тисяч таких об'яв і дійшли висновку: обмеження за віком міститься в 15% газетних і 58% тих, які оприлюднені в інтернеті. Найбільш прийнятний для роботодавців вік — 23–39 років. Статтю 2 Кодексу законів про працю, де вказано: Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян — відверто ігнорують.
Парадоксально, але найбільше впливають на відмову у працевлаштуванні стереотипні уявлення. Зокрема, про те, що старші люди нібито не прагнуть до кар'єрного зростання. Однак воно пов'язане зі збільшенням зарплати, тож і пенсії. Тому такий закид безпідставний, зазначають експерти ХІСД, посилаючись на результати опитування. Крім того, стимулом до сумлінної праці є також пенсійна реформа, в результаті якої збільшено страховий стаж, необхідний для отримання пенсії.
Ще одне поширене упередження: з віком працівники частіше хворіють і частіше беруть лікарняний. Проте молоде покоління теж богатирським здоров'ям похвалитися не може. На думку роботодавців, люди старшого віку менш представницькі, хоч заради об'єктивності слід зазначити: багато хто з них дасть фору не одному юному створінню.
Парад стереотипів продовжує вбивчий «аргумент», який навели 22% роботодавців: із віком знижується здатність до навчання. Проте ця властивість залежить винятково від рівня інтелекту. Серед інших живучих упереджень — менша стресостійкість і креативність, недостатня уважність старших людей, через це їм не можна довіряти відповідальні ділянки. 19% роботодавців згадали ще й про радянський менталітет. З огляду на таке підґрунтя, молодий випускник виглядає більш конкурентоспроможним, ніж людина віком 45–50 років.
Звичайно, каскадером працювати у вісімдесят важко, хоч винятки можливі, зауважує голова Центру «Твоє право» Олександр Перелигняк. Однак роботодавцям слід ураховувати позитивні якості людей старшого віку: багатий професійний та життєвий досвід, відповідальність, обережність, надійність, бажання працювати, зважені плани на майбутнє. Проте на практиці це ігнорують, часто собі на шкоду.
Лише 9% тих, хто стикався з дискримінацією за віком, намагалися боротися за свої права, і половині з цієї кількості вдалося їх відстояти. Показово, що особи, які брали участь в опитуванні, не вважають профспілки надійним захисником.
Невтішні прогнози
Як гармонізувати інтереси шукачів роботи, працедавців і, зрештою, всього суспільства? Респонденти назвали кілька шляхів у цьому напрямі. Один із них — створення робочих місць для людей старшого віку. На законодавчому рівні потрібно визначити санкції за утиск трудових прав цієї категорії населення. Пропонують також на рівні держави економічно заохочувати тих, хто бере на роботу людей старшого віку. Позитивну роль зіграло б установлення квот для тих, кому за... Аби підвищити їхню конкурентоспроможність на ринку праці, слід удосконалювати програми кваліфікаційної підготовки та перепідготовки. На часі — створення недержавних центрів із надання допомоги людям старшого віку у вирішенні питань у сфері праці.
У Німеччині пішли іншим шляхом. Там запровадили пілотний проект із анонімного конкурсу при працевлаштуванні. Ним опікувалися антидискримінаційний центр ADS та Інститут майбутнього праці (IZA). Як повідомляє «Німецька хвиля», претенденти на вакансії подавали документи з докладною інформацією про освіту та досвід роботи, проте без зазначення особистих даних, у тому числі віку, і без фото. Саме воно найчастіше відвертає увагу від кваліфікації кандидата. За умов анонімності особи, котрі найчастіше зазнають дискримінації (іммігранти, жінки з дітьми, люди старшого віку), частіше одержували запрошення на співбесіду до потенційного роботодавця, ніж зазвичай. Під час особистого спілкування шанси претендента розповісти про свою кваліфікацію значно зростають.
В експерименті, що тривав рік, узяли участь державні й приватні інституції. Серед них — німецька пошта, телекомунікаційний гігант Deutsche Telekom, косметичний концерн L'Oreal, корпорація Procter&Gamble та федеральне міністерство з питань сім'ї. Завдяки проекту на роботу влаштувалися 246 осіб. Абсурдність упереджень була доведена на практиці.
Наскільки проблема порушення трудових прав за віком актуальна для суспільства? Як зазначав віце-прем'єр – міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, в Україні співвідношення кількості пенсіонерів до зайнятого населення становить 74%. У Німеччині, Австрії, Бельгії, Іспанії одного пенсіонера утримують як мінімум двоє працюючих, у нашій країні на сто працюючих припадає майже 80 пенсіонерів. За розрахунками демографів, 2025 року їхня кількість зрівняється, а через наступні чверть століття сто працюючих забезпечуватиме 125 пенсіонерів.
Утім, уже нині є особливі регіони, де співвідношення ще більш критичне. Нещодавно посадовець з управління Пенсійного фонду заявив, що на Київщині на сто працюючих припадає 130 пенсіонерів. А його колега з Івано-Франківської області стверджує: на Прикарпатті це співвідношення становить 100 до 120.
Нація не тільки старіє, а й скорочується. Двадцять років тому нас було 52 мільйони, нині 46, нагадує керівник спілки «Справедливе суспільство» Костянтин Поберезько. Подальші прогнози демографів невтішні. Молодь прагне працювати за кордоном, тож невдовзі багато вакансій буде незаповнено, якщо роботодавці й надалі шукатимуть кандидатів віком від 23 до 40 років.
З огляду на пенсійну реформу, набуде поширення практика формального оформлення на роботу, тобто люди платитимуть за те, щоб у документах проходити як працівники, застерігають експерти ХІСД. Багато хто з осіб старшого віку згодний на будь-яку роботу — некваліфіковану, низькооплачувану, без соціальних гарантій, аби дотягнути до необхідної кількості років у страховому стажі.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- ЄВРО-2012 МОЖЕ ЗАГОСТРИТИ ПРОБЛЕМУ
- ЗАПОВІТИ СКЛАДАЄ ТРЕТИНА УКРАЇНЦІВ
назад »»»