ЯКЩО 37,2 °С ТРИМАЄТЬСЯ ДОВГО...
Що робити, коли випадково на фонi доброго самопочуття чи пiсля захворювання у вас з'явилася температура? З чого слід розпочати пошук причин цього субфебрилітету? Куди і до кого звернутися? Вiдповiдi на цi запитання ми шукаємо разом із кандидатом медичних наук лікарем-невропатологом Мариною Олександрович.
— Отже, якою має бути нормальна температура?
— Незалежно від віку, в аксилярній западині нормальна температура становить 36,7 °С, у ротовій порожнині, під язиком — 37,5 °С, у прямій кишці — 37,8 °С. Добові коливання температури тіла визначаються її максимальними цифрами приблизно о 15.00, мінімальними — опівночі. Більш точні показники коливання температури можна відстежити, якщо вимірювати її кожні три години: від 8-ми до 23-х.
Корисно знати, що за ступенем підвищення виділяють такі температури: субфебрильну (37,2–38,0 °С); фебрильну (38,1–39,0 °С); високу фебрильну (39,1–41,0 °С). Субфебрилітет може бути короткочасним і тривалим, коли температура 37,2–38,0 °С тримається не менш ніж три тижні.
— Тож про що свідчить субфебрилітет?
— Запам'ятайте: тривалий субфебрилітет значно рідше є проявом будь-якого органічного захворювання. У більшості випадків затяжна субфебрильна температура говорить про банальну вегетативну дисфункцію.
— Що потрібно робити, коли причини для температури немає?
— Не панікувати, а звернутися по допомогу до терапевта, разом із ним розпочати пошук. Здати кров із пальця вранці натщесерце на розгорнутий загальноклінічний аналіз. Доступні лабораторні дослідження допоможуть грамотному фахівцеві визначитись із наявністю запального процесу в організмі.
— Якщо температура не супроводжується змінами в аналізах? Про що це може свідчити?
— Зазвичай підвищена температура тіла свідчить про наявність в організмі запального процесу або присутність інфекції. Проте іноді свідчення градусника залишаються вищими за норму і після одужання. Причому це може тривати протягом кількох місяців. Так нерідко виражається синдром післявірусної астенії. Лікарі у цьому разі вживають термін «температурний хвіст». Спричинена наслідками перенесеної інфекції субфебрильна температура не супроводжується змінами в аналізах і проходить сама по собі.
Утім, саме в таких випадках криється небезпека сплутати астенію з неповним одужанням, коли підвищення температури свідчить про те, що недуга, яка притихла на деякий час, почала розвиватися знову. Тому, про всяк випадок, краще ще раз здати аналіз крові й з'ясувати, чи у нормі лейкоцити. Якщо все гаразд, можна заспокоїтися, температура поскаче-поскаче і з часом нормалізується.
— Чим небезпечний тривалий субфебрилітет?
— Це може бути свідченням негараздів у вашому організмі, тому потрібно виявити наполегливість для з'ясування причин його походження. Коли виявиться, що його поява зумовлена нейрогенними порушеннями або йдеться про терморегуляційний зсув, а не про інфекційні чи приховані запальні процеси, ліки призначати не варто. Найчастіше неврологи рекомендують масаж і акупунктуру (аби привести до норми тонус периферичних судин), а також фітотерапію і гомеопатію.
Отже, людям із проблемною терморегуляцією необхідні: правильний режим дня; регулярне повноцінне харчування з великою кількістю свіжих овочів і фруктів; уживання вітамінів; достатнє перебування на свіжому повітрі. Заняття фізкультурою та загартовування ефективні тоді, коли вони регулярні, а не одноразові.
Розпитував Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- КОРИСТЬ ЧИ ШКОДА?
- ДИВО-НАКЛЕЙКА
- ЯКІ МЕДИЧНІ ПРИЛАДИ Є У ВАШОМУ ДОМІ?
- У НЕЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКІВ ВИННЕ М'ЯСО
- ДІАГНОСТИКА НА ВІДСТАНІ
- РОСЛИННИЙ ГЕЛЬ— НАЙКРАЩЕ ЗНЕБОЛЮВАЛЬНЕ
- ЗРОБИВ ЩЕПЛЕННЯ — І ВУГРІВ КАТМА
назад »»»