НЕ ВСЕ ЩЕ ВТРАЧЕНО
УТІМ, СКЕПТИЦИЗМ НАПЕРЕДОДНІ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ СТАЄ НАЦІОНАЛЬНОЮ РИСОЮ
Опитування громадської думки щодо майбутніх виборів, яке соціологи Громадської мережі «Опора» і Фонду «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва провели від 30 березня до 4 квітня, засвідчило, що більшість населення України не вважає вибори ефективним механізмом впливу на владу.
За словами директора фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, це дивно тому, що в цивілізованому світі вибори зазвичай є «альфою» і «омегою» будь-якого демократичного суспільства. Адже саме через них визначається шлях розвитку країни і форми вирішення суспільних проблем.
«Якщо проаналізувати дані опитування, то вони песимістичні. В те, що вибори пройдуть більш-менш чесно, вірять лише 30% респондентів. Решта вважає, що результати будуть перекручені або підтасовані»,— зазначила вона.
Утім, таке ставлення, на думку соціолога, пов'язане не стільки з існуючими загрозами, скільки з певним стереотипом мислення. Якщо порівняти з попередніми виборами 2007 року, ставлення було майже таким же. Тоді більшість респондентів теж вважала, що вибори нічого не змінять. Песимізм, відчуття власної неспроможності, громадянська пасивність, на думку Ірини Бекешкіної, глибоко сидять у свідомості українців, і це — головний чинник, який заважає просуванню нашої країни до справжньої демократії.
«Я не бачу партії чи кандидата, за якого варто було б проголосувати»,— головний мотив неучасті у виборах 39% опитаних. Причому він стабільний протягом усього часу існування незалежної держави.
На запитання «Якщо ви візьмете участь у виборах, то чому?», 45% відповіли: «Тому що це — обов'язок». На другому місці (39%): «Не хочу, щоб моїм голосом скористався хтось інший». Цікаво й те, що серед молоді цей мотив на першому чи другому місці.
«Цинізм і невіра у можливість щось змінити породили таке явище, як підкуп виборців і купівлю голосів. Навіть з'явився жарт: «Неможливо купити всю країну, але можна купити голоси в окремо взятому окрузі». Вибори по мажоритарних округах особливо загострюють цю проблему. Але мене приємно здивувало, що як на попередніх, так і майбутніх виборах 74% респондентів однозначно відповіли, що не продадуть свої голоси ні за яку ціну. Це — стабільний показник принципових громадян. Водночас 10% громадян також стабільно готові продати свої голоси. Майже 8% злукавили. Вони хотіли б і гроші взяти, і проголосувати за кого хочуть. Така інформація для роздумів»,— зауважила Ірина Бекешкіна.
Порівняно з минулими виборами, в очах громадськості зросла вага спостерігачів, особливо західних. Надія на них виросла на 12%, і вони перемістилися на перше місце. На 10% зросла вага українських спостерігачів як від громадських організацій, так і від партій. Рейтинг спостерігачів від СНД залишився на позначці 20%. Стільки ж відсотків громадян вважають, що від жодних спостерігачів ніякої користі не буде.
Як і раніше, головним недоліком виборів громадяни вважають те, що обрані ними депутати не виконують своїх обіцянок.
Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Центру імені Разумкова, аналізуючи електоральні рейтинги, зазначив, що серед опитаних 19,5% висловили намір голосувати за Партію регіонів. Охочих голосувати за неї більше, ніж у грудні 2011-го. Це насамперед пов'язано з тим, що до Партії регіонів нещодавно приєдналася «Сильна Україна» і відповідно значна частина її електорату.
Зафіксовано деяке зниження рейтингу партії «Батьківщина». Однак це пояснюється тим, що з'явилася нова політична сила — партія «Україно — вперед!» Наталії Королевської.
Можна констатувати невелике збільшення частки тих, хто має намір голосувати за партію «Удар» Віталія Кличка — від 5 до 7%. Причому їй вдається поширювати свій вплив на соціально-демографічні групи, де раніше він був незначним. Більше стало прихильників видатного боксера і політика з-поміж людей старшого віку і жителів південних регіонів.
«Якщо серед молоді близько 13% готові голосувати за «Удар», то серед людей пенсійного віку таких приблизно 3%. І, навпаки, комуністи традиційно орієнтуються на людей похилого віку»,— підсумував Михайло Міщенко.
Для контролю за виборним процесом понад 150 громадських організацій з усієї України об'єдналися в громадянський рух «Чесно». За словами члена його координаційної ради, директора проектів ГО «Центр UA» Світлани Заліщук, уселяє оптимізм те, що їхню ініціативу схвалюють прихильники всіх політичних сил.
Підбиваючи підсумки опитування, директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна зазначила, що позитивним є те, коли при всій «деморалізації» сучасного українського суспільства на запитання «Чи проголосуєте ви за кандидата, про якого знатимете, що він задіяний в корупційних діях, навіть коли він принесе користь вашому округу?», дві третини респондентів відповіли: «Ні!» Моральна мотивація перемогла прагматичну.
Відомий соціолог звернула увагу ще на одну суттєву деталь — у 2007 р. під час опитування більш як половина респондентів не знала складу навіть першої п'ятірки в партії, за яку збиралася голосувати. Голосували за Януковича, Тимошенко, Ющенка, Литвина тощо. Блоки також були «іменними». Єдиним винятком стали комуністи, їхні виборці голосували за партію загалом.
«Я сподіваюся, що сьогодні ситуація буде іншою. Люди хочуть бачити депутатом людину чесну, не корумповану, яка має досвід попередньої успішної діяльності, і буде не на словах, а на ділі турбуватися про людей»,— підсумувала Ірина Бекешкіна.
Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- ТЕАТР АБСУРДУ ТРИВАЄ
- У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
назад »»»