НАМ КРИЗА — НЕ УКАЗ
Наприкінці 2011 року деякі позитивні зміни у світовій економіці підвищили довіру інвесторів. Макроекономічні дані зі США поліпшилися; компанії «голубих фішок» у країнах із розвинутою економікою залишаються високорентабельними. Китай і ринки, що розвиваються, лише трохи загальмувались. А ризик дефолту і виходу окремих держав із єврозони знизився.
Європейський центробанк під керівництвом нового президента Маріо Драги готовий зробити все необхідне, аби знизити навантаження на банківську систему єврозони і уряди, знизити відсоткові ставки. Центральні банки розвинутих держав і країн, що розвиваються, забезпечили масивні вливання ліквідності. Волатильність знижується, довіра інвесторів зростає.
Проте цьогоріч можуть матеріалізуватися приховані ризики, які підірвуть зростання світової економіки і негативно вплинуть на впевненість інвесторів і ринкові оцінки ризикових активів. Єврозона у глибокій рецесії, особливо на периферії. Та й в основних економіках не все гаразд, скорочується виробництво у Німеччині й Франції. Кредитна криза у банківській системі ускладнюється, банки проводять делевередж, продаючи активи і лімітуючи кредити, і цим поглиблюють спад.
Одначе не тільки жорстка економія бюджетних коштів підштовхує периферійні країни єврозони до економічного падіння. Зберігається втрата конкурентоспроможності, бо послаблення перспективи хаотичних дефолтів зміцнює євро. Для відновлення конкурентоспроможності та економічного зростання євро має падати до паритету з доларом. Ризик обвалу Греції відступає, але незабаром відродиться у вигляді політичної нестабільності, суспільних збурень, жорсткішої бюджетної економії. Це перетворить грецьку рецесію на депресію.
Нині спостерігається послаблення продуктивності в Китаї та інших країнах Азії. У Піднебесній економічний спад, зростання експорту різко знизилося, стало негативним щодо периферії єврозони. Ріст імпорту, ознака майбутнього експорту, зменшився. До того ж китайські інвестиції у житло та комерційну нерухомість суттєво загальмувалися, ціни на помешкання починають знижуватися. Інвестиції в інфраструктуру також на спаді, чимало проектів будівництва високошвидкісних залізниць призупинено. Місцева влада та спеціальні цільові компанії (SPV) намагаються позичити гроші в жорстких умовах кредитування і зниження доходів від продажу земельних ділянок.
Економіка Сінгапура скоротилася вдруге наприкінці 2011-го. Уряд Індії прогнозує цьогорічне зростання ВВП на 6,9% (найнижчий показник від 2009 р.). Економіка Тайваню увійшла в технічну рецесію в торішньому четвертому кварталі. ВВП Південної Кореї повагомішав лише на 0,4% за той же період (найповільніший темп за два роки), а в Японії скоротився більш ніж очікувалося — на 2,3%, бо зміцнення єни ускладнило експорт.
Темпи зростання США перебувають на піку. Жорсткість бюджетної політики зростатиме цього і наступного року, сприяючи уповільненню, як і закінчення періоду податкових пільг, що підвищили капітальні витрати тогоріч. Через несприятливе «здоров'я» кредитних і житлових ринків приватне споживання лишатиметься пригніченим. Насправді два відсоткові пункти з 2,8% експансії в останньому кварталі 2011 р. засвідчили зростання запасів, а не кінцевого продажу. Сильний долар разом із глобальним спадом і спадом у єврозоні послабить американський експорт. Високі ціни на нафту збільшать імпорт енергоносіїв, що послаблюватиме зростання економіки.
Геополітичні ризики на Близькому Сході зростуть через можливість ізраїльської військової відповіді на ядерні амбіції Ірану. Хоч ризик військових конфліктів залишається низьким, війна слів посилюється. Як і прихована війна, котру Ізраїль та США ведуть з Іраном. І тепер Іран підтримує теракти проти ізраїльських дипломатів. Ісламська Республіка, відчуваючи «укуси» санкцій, може вдатися до кардинальних заходів. Потопити кілька суден, аби заблокувати Ормузьку протоку чи розв'язати руки своїм довіреним людям (проіранським шиїтам в Іраку, Бахрейні, Кувейті, Саудівській Аравії, Лівані, секторі Газа).
Напруження на Близькому Сході може посилитися. «Арабська весна» призвела до більш-менш сприятливого результату в Тунісі, де почалась. Але ситуація в Єгипті, Лівії, Ємені невизначена, Сирія на межі громадянської війни. Неабияку стурбованість викликає політична нестабільність у Бахрейні та Східній провінції Саудівської Аравії, багатій на нафту, а також у районах Кувейту та Йорданії, де живуть неспокійні шиїти. Зростання напруженості між шиїтами, курдами й сунітами в Іраку після виведення американських військ не обіцяє нічого хорошого для підвищення видобутку нафти. Триває конфлікт між ізраїльтянами та палестинцями, а також напруження між Ізраїлем й Туреччиною.
Якщо на Близькому Сході щось піде не так, спалахне паніка на ринках і підскочать ціни на нафту. Незважаючи на слабке економічне зростання у розвинутих країнах і гальмування економіки у державах, що розвиваються, вартість нафти — близько 100 дол. за барель. Але страх може підштовхнути її до вищих рівнів, що негативно вплине на світову економіку. Тоді інвестори цінуватимуть у своїх портфелях ліквідність, не ризикуватимуть з основними активами. Глобальна економіка, як і раніше, далека від збалансованого і стійкого відновлення.
Уразливі перспективи
Експерти Світового банку нагадують, що торік темпи зростання ВВП країн Європи та Центральної Азії (ЄЦА) були стабільними (на рівні 5,3%). Попри негативні наслідки глобальних фінансових потрясінь, які почались у торішньому серпні, послаблення зовнішнього попиту насамперед країн єврозони. Хоч сповільнення темпів зростання світової економіки у другому кварталі 2011-го негативно впливало на цей регіон, у третьому кварталі економічна діяльність пожвавилася. Вона була стимульована посиленням внутрішнього попиту у кількох великих країнах із середнім рівнем доходів, передовсім Росії, Румунії, Туреччині.
Проте передбачувана рецесія у європейських країнах із високим рівнем доходів, усе ще значний інфляційний тиск у ЄЦА та зменшення потоків капіталу (через гостру боргову кризу в єврозоні) можуть знизити темпи зростання регіонального ВВП до 3,2% цьогоріч. У 2013 році почнеться його помірне збільшення до 4%. У Росії торік економіка зросла на 4,1%, цьогоріч прогнозується 3,5, наступного року — 3,9%. У Туреччині минулоріч ВВП повагомішав на 8,2%, цьогоріч скоротиться до 2,9, наступного року сягатиме 4,2 відсотка.
Істотне зростання промвиробництва в ЄЦА відбулося в жовтні, особливо в Румунії, Україні, Туреччині. Стрімке падіння експорту, яке тривало з першого кварталу, також припинилося у жовтні завдяки значному збільшенню експорту в Туреччині й Румунії. Однак інші держави і далі страждають від втрати імпульсу зростання, значне сповільнення спостерігається в Росії та Україні.
Негативні наслідки європейської кризи заборгованості виявилися у збільшенні премії за ризик. Для оцінки її величини можна скористатися середніми (медіанними) величинами кредитних дефолтних свопів (КДС), які в ЄЦА були найвищими порівняно з іншими регіонами країн, що розвиваються. Найбільші стрибки у спредах (від торішнього липня) зафіксовано в Україні, Румунії, Болгарії, Казахстані. До того ж посилення страху перед ризиками призвело до стрімкого падіння ринків цінних паперів (-20%), особливо в Україні, Сербії, Болгарії, Литві. У серпні-вересні в Туреччині зареєстровано відплив портфельних інвестицій на 4,7 млрд дол. Із Росії, незважаючи на високі ціни на нафту, капітал також «тікав».
Торік сальдо бюджетів у країнах ЄЦА поліпшувалося, за винятком Азербайджану, де зріс ненафтовий дефіцит бюджету, та Киргизької Республіки. Але в регіоні немає достатнього фіскального простору для підтримки зростання, особливо за зниження товарних цін у відповідь на зменшення темпів розвитку світової економіки.
Український оптимізм
Тим часом український уряд демонструє оптимізм щодо зростання економіки в державі, незважаючи на світову кризу. Не стомлюється нагадувати, що у 2010-му в економіці було зупинено спад і почалася позитивна динаміка. Інфляція була значно нижчою, ніж у 2009 р. Країна почала виходити з кризи і можна було розпочинати поетапне збільшення соцзахисту людей і відновлювати економічне зростання. За два роки ВВП збільшився на 10%, промвиробництво — на 20, обсяги перевезення вантажів — на 17%, роздрібна торгівля — на чверть. Збільшуються інвестиції, стабільна нацвалюта, зростають пенсії, виплати на дітей, допомога інвалідам, зарплата бюджетникам. Удалося зменшити дефіцит держбюджету майже в п'ять разів порівняно з 2009 роком і привести його до прийнятного рівня.
Країна, яка перебуває в значно кращій ситуації, ніж два роки тому, може і повинна вирішувати завдання підвищення рівня життя людей, відновлення соціальної справедливості. Тож глава держави запропонував масштабні соціальні ініціативи, адресовані різним категоріям громадян: тим, хто здатний заробляти на життя, і тим, хто не може себе забезпечувати, людям із обмеженими можливостями, сиротам і стареньким. Ці ініціативи логічні, очікувані суспільством, стратегічно виважені, запевняють в уряді.
Від травня на 100 грн збільшаться пенсії 9 млн пенсіонерів. До 42% зросте прожитковий мінімум для непрацездатних, доплати до пенсій членів сімей померлих інвалідів війни (+120 грн). Повагомішають пенсії для учасників війни. Від липня поетапно збільшаться пенсії 606 тис. військовослужбовців, які звільнені зі служби (+165 грн).
Малозабезпеченим пенсіонерам та інвалідам від 80 до 100% підвищать рівень прожиткового мінімуму, до якого прив'язана державна соцдопомога (+168 грн). А дітям з малозабезпечених сімей цей рівень буде підвищено від 50 до 75% (+ 260 грн). Надалі уряд планує збільшити для дітей з малозабезпечених сімей виплату держдопомоги до 100% прожиткового мінімуму.
Експертів особливо дивує в ініціативах різкий поворот влади у соціальній політиці. Ще кілька місяців тому вона активно воювала з афганцями, чорнобильцями та іншими пільговиками, підвищила пенсійний вік жінкам і держслужбовцям. А Конституційний Суд суттєво обмежив можливості людей відстоювати свої пільги у суді. Перед виборами влада вирішила забути про жорстку соціальну політику і запропонувала електорату привабливий соцпакет.
Проте звідки візьмуться гроші для виконання обіцяного? Бюджет-2012 має значний дефіцит (25 млрд грн). Цю діру можна залатати позаплановими надходженнями (від податків, митних платежів, приватизації), запозиченнями чи друкуванням грошей. Завдяки соцініціативам бюджетна діра має зрости до 41 млрд. Важко повірити, що підприємства за рахунок економічного зростання зможуть дати на 41 млрд більше податків і митних платежів. Хоч деякі кроки, від яких підприємці не у захваті, влада вже готує.
Сценарій приватизації важко буде втілити у стислі терміни. Але вже прозвучали заяви Фонду держмайна про активізацію цього процесу і заяви депутатів про можливість продажу раніше націоналізованих банків. Позичити гроші на зовнішніх ринках важко, адже в Європі «вирує» боргова криза, а з МВФ уряд не може домовитися про відновлення кредитування вже півроку. Тож найвірогіднішим варіантом, зазначають експерти, є розширення грошової маси, що може підштовхнути інфляцію і девальвацію гривні щодо долара та інших світових валют.
До цих ризиків додається тривожна тенденція у валютній політиці. Варто згадати про негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу. З України не перший місяць «витікає» валюти більше, ніж надходить. Друга тенденція — зниження золотовалютних запасів НБУ. За останні шість місяців Центробанк утратив понад 7 млрд дол. І, нарешті, третя — зовнішні борги, які протягом останніх років суттєво зросли. Пікові виплати за зовнішніми зобов'язаннями припадають на 2012–2014 роки. А страховки у вигляді дешевих кредитів МВФ не має.
Влада запевняє, що наповнити бюджет допоможе податок на розкіш. Його запровадження зменшить соціальне збурення. Напередодні виборів історія про Робін Гуда оживає у трьох версіях. Є варіант закону про розкіш у регіоналів, комуністів і Мінсоцполітики. Розкішшю вважаються квартири у понад 200 квадратів і будинки у більш ніж 400, літаки, яхти, дорогі автівки, шуби, костюми, ювелірні вироби, мобільні телефони, предмети мистецтва. За все це доведеться додатково заплатити.
Так держава планує підзаробити за рік 700 млн грн. Деякі багатії колекціонують собачок дорогих порід, які коштують більш ніж три десятки мінімальних зарплат. Проте собаки додатковому оподаткуванню не підлягають. Ідея закону про розкіш нібито хороша, ніби влада хоче, аби багаті поділилися з бідними. Але прагматики кажуть, що відібране у багатіїв знову повернеться до них.
Верховна Рада нещодавно затвердила свій бюджет. Традиційно у закритому режимі. Напевно, закривалися депутати тому, що й не думали урізати своє розкішне життя й ділитися з бідними. А Конституційний Суд нещодавно ухвалив рішення про те, що можновладці цьогоріч можуть не декларувати свої видатки. Хоч цього вимагає антикорупційний закон. Навіщо дратувати електорат своєю розкішшю перед виборами?
Та й власникам дорогих яхт і літаків не варто перейматися — всі недоступні звичайним людям транспортні засоби прописані за кордоном. Від такого закону постраждають хіба що яхтсмени та інші спортсмени-любителі, які чесно задекларували свою власність вдома. Квартири та земельні ділянки можна оформити на юридичних осіб і не платити податку на розкіш. Мешканцям елітної Кончі-Заспи хімічити з фірмами не доведеться. Адже їхні розкішні будинки оформлені як нежитлові приміщення.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»