КВАРТИРНЕ ПИТАННЯ Й ДОСІ ПСУЄ ЖИТТЯ УКРАЇНЦЯМ
Серед життєво необхідних умов більш-менш пристойного існування людини, а тим паче для створення осередку суспільства — сім'ї, воно завжди було на одному з перших місць. Мабуть, саме тому Конституцією України передбачено, що держава має створювати умови, за яких кожен громадянин може придбати житло за державної підтримки.
Утім, участь держави в житловому будівництві нині мізерна, а масштабні програми, про які так люблять говорити, зазвичай, напередодні виборів, ніколи не виконуються.
За словами заступника директора Департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку і ЖКГ України Володимира Височина, за підсумками двох років дії програми «Доступне житло», держава забезпечила ним лише 1350 сімей, «виходячи з того фінансового ресурсу, який був наданий».
Загалом програмою передбачено, що за вісім років обзавестися власними оселями мають 265 тисяч громадян. Це теж, до речі, не такий великий відсоток порівняно з величезною квартирною чергою — мільйон 400 тисяч людей, яка існує в Україні. Але все ж таки цей механізм дозволяє залучити кошти громадян у житлове будівництво, надати державну підтримку, яка передбачає 30% оплати вартості квартири або надання пільгового іпотечного кредиту. Щодо останнього, за два роки реалізації програми такий кредит не використовувався.
Паралельно держава реалізує програму молодіжного житлового пільгового кредитування, яка передбачає два механізми допомоги: надання пільгового іпотечного кредиту і компенсації. Механізм компенсації фактично не реалізується. Замість цього від тих кредитів, які були отримані раніше, держава погашає різницю відсоткової ставки.
За цією програмою, за даними Володимира Височина, минулого року отримали кредити лише 440 сімей.
Гостро стоїть і питання фінансування. Як нещодавно відверто заявили губернатори Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей, виконання житлової програми фактично перекладено на плечі обласних бюджетів.
Утім, Володимир Височин запевняє, що відпрацьовані механізми, закладені в державних програмах, передбачають фінансування як з державного, так і з місцевих бюджетів. «Але ми більше орієнтуємося на державний бюджет. Тому великі надії покладаємо на те, що бюджет на 2012 рік буде переглянуто, і обсяги фінансування збільшено»,— вважає він.
Хоч загалом фінансування на цей рік, порівняно з минулим, збільшено, проте недостатньо. «У поточному році програма доступного житла потребує близько двох мільярдів гривень, а в державному бюджеті передбачено лише 200 мільйонів — 10% від необхідних обсягів»,— зазначив Володимир Височин.
Щодо місцевих органів влади, то, на думку фахівця, необхідно, щоб усі бюрократичні механізми були прозорі та нічого зайвого від забудовників не вимагалося.
Він нагадав, що Закон про регулювання містобудівної діяльності максимально спростив усі етапи, пов'язані з початком будівництва. Набагато спрощено процедуру оформлення індивідуального житлового будівництва будинків до 300 квадратних метрів. Тепер усі паперові дозволи можна оформити за 20 днів.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко дивиться на проблему доступного житла більш критично. За його словами, впродовж 20 років існування держави реально майже нічого не зроблено. Масової іпотеки фактично не існує. Для порівняння: в 1985 році було здано 19 мільйонів квадратних метрів житла, а протягом останніх двох років — удвічі менше.
Нині в чергах на житло в Україні перебувають майже півтора мільйона громадян. Скільки тих, хто потребує його, але залишилися поза чергами, невідомо.
Корінь проблем, за його словами, по-перше,— в низькому попиті на житло через мізерні доходи більшості громадян. Загальна заборгованість населення по кредитах становить майже 200 мільярдів гривень, що, по суті, є межею кредитного перенавантаження. Для того, щоб можна було реально говорити про іпотеку, за підрахунками аналітиків, необхідно, аби кожна сім'я гарантовано отримувала не менше 10 тисяч гривень на місяць.
По-друге, будівельна галузь має багато проблем, які не вирішуються впродовж усього періоду існування держави. 40% вартості будівництва становить «корупційний відсоток». Для того, щоб дійти до будівництва і під'єднатися до всіх необхідних мереж, замість півроку потрібно два роки. До того ж доведеться заплатити додаткові місцеві платежі, тому рентабельність будівництва суттєво завищена, галузь монополізована.
По-третє, банківська система перебуває в надзвичайно складному становищі — від 20 до 40 відсотків активів не працює. Це — найгірший показник у Центральній і Східній Європі.
«Тому, коли з 1,4 млн людей житло отримають приблизно 20 тисяч, та й то напередодні виборів, це — ніяке не вирішення проблеми»,— зазначив він.
Перший заступник голови Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник налаштований не так песимістично.
Він погоджується з тим, що проблеми в будівництві накопичувалися не рік і не два, корупція існувала всі 20 років незалежності, як і завищена дохідність. Але зараз, на його переконання, ситуація поступово змінюється.
Народний депутат вважає: тільки-но запрацює галузь, вона потягне за собою і решту галузей економіки — будуть потрібні і будівельні матеріали, і меблі, і все необхідне для облаштування оселі, а це і робочі місця, і заробіток.
Володимир Олійник нагадав, що Президент України оприлюднив ініціативи, які вже інтригують багатьох громадян. «Це два-три відсотки річних на 15 років за кредитами на житло, а не 20–30, які нині надають комерційні банки. Такі параметри цілком влаштовують українців. Ініціативи Президента щодо надання пільгового житла мають бути докладно розглянуті в Кабінеті Міністрів України. Уряду слід сформувати свою позицію з цього питання»,— підкреслив він.
Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- РОЗГЛЯД АПЕЛЯЦІЇ ЛУЦЕНКА ПРИЗНАЧЕНО НА 15 ТРАВНЯ
- НАША ЄДНІСТЬ — У РІЗНОМАНІТТІ
- У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
назад »»»