ПРОГНОЗ ПОГОДИ — ПЕРШОРЯДНА НОВИНА
Березень — місяць примхливий: то квітневим сонечком поманить, то морозом лютневим налякає. А навесні всі хочуть погоди... Звичним явищем нині є прогноз метеослужби по телебаченню, радіо, в газеті. Чи ж завжди так було, адже прогноз — це багато в чому і передбачення. Ось тут доречно згадати про
народні прикмети
23 БЕРЕЗНЯ — ВСЕСВІТНІЙ МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ДЕНЬ
Ще в далекому минулому безпорадна перед несприятливими явищами природи людина приписувала їх потойбічним силам. Грозу пояснювали діями Іллі Пророка, вітер вважався божим диханням, а град — божою карою за гріхи. Водночас у народі здавна виникали прикмети і завбачення погоди, що справджувалися і передавалися з покоління в покоління, перевірялись і доповнювалися безпосереднім досвідом людей.
Про те, що люди вдумливо і дуже уважно спостерігали за щонайменшими змінами погоди, свідчить різноманітна народна термінологія. Так, годиною називалась ясна сонячна безвітряна погода, а коли була погана — сльота (дощ, сніг) або інші атмосферні неприємності, говорили про негоду.
Відповідають кліматичним умовам України і залежним від них явищам українські назви місяців: січень, лютий, березень і т. д. Зиму називали погожою, хазяйською, коли вона була помірно холодною; гнилою, коли була малосніжною, з частими відлигами; сирітською, якщо незначні морози, а зиму з сильними морозами, завірюхами та заносами — лютою, забійною. Багато народних прикмет і завбачень підтверджується науковими даними. Було помічено, приміром, що людина, хвора на ревматизм, з хворобою серця або легенів, з підвищеною нервозністю краще, ніж інші, відчуває зміни погоди: «Коли руки або коліна ломить, буде переміна погоди».
Чимало прикмет виникло завдяки спостереженню за тваринами, птахами, комахами. Зокрема, бджоли перед негодою ховаються, бо вона часто несе їм загибель. Перед дощем крила комах зволожуються, стають важчими, і комахи опускаються у нижчі шари повітря, де їх ловлять птахи, а над поверхнею води — риби. Через те були поширені такі прикмети: «Ластівки літають низько — на дощ»; «Риби вистрибують із води і ловлять комах — на дощ, негоду»; «Якщо бджоли не вилітають із вуликів — слід чекати дощу»; «Перед негодою мурашки закривають більшість ходів у мурашнику» тощо.
Спостерігаючи за рослинами, люди назвали деякі рослинами-синоптиками, бо помітили, що окремі з них розкривають своє листя або квіти в теплу погоду і закривають у холодну. Дуже поширеною є така прикмета: «Квіти сильніше пахнуть перед дощем». Це дійсно так, бо за подібних умов рослини погано випаровують воду, яка збирається в нектарнику, випаровуються лише пахучі речовини.
Велика кількість народних прикмет і завбачень ґрунтується на спостереженнях за фізичними явищами в атмосфері. Однією з найпопулярніших є прикмета «Дим стовпом — на мороз, на гарну погоду». Справа в тому, що напередодні поганої погоди частинки диму вкриваються шаром вологи і опускаються вниз — «дим стелиться». Найвірогіднішою ознакою негоди люди вважали поступове збільшення хмарності. Передвісник ясної сонячної погоди влітку — роса, ознака добових змін температури. Поширеною є така прикмета: «Сильна роса — до ясної погоди».
Багато народних завбачень погоди пов'язано із виглядом Сонця, Місяця і хмар. Було помічено, що коли Сонце, Місяць або зірки «бліді»,— буде дощ. Це пояснюється тим, що люди бачать їх крізь шар перистих хмар, які складаються з льодяних кристалів. А перисті хмари часто приносять дощі.
За народними завбаченнями, райдужні кола навколо Місяця — ознака збільшення хмарності та посилення вітру; небо в «баранцях» означає наближення дощу, а темні важкі хмари — грози. Іноді перед заходом Сонця на небокраї з'являються блідо-сині смуги розшарованих хмар, крізь які Сонце видається багряно-червоною, дещо приплюснутою кулею,— до настання негоди і, зазвичай, сильних вітрів.
Золотаво-бронзовий колір Сонця на сході й заході, а також світло-жовті фарби зорі віщують негоду, вітер. Блідий захід Сонця — також до негоди, що насувається. Відомі прикмети і завбачення, пов'язані з тепловими явищами в атмосфері. Так, задуха є передвісником грози або дощу, погане горіння дров у печі віщує відлигу. Наукове підґрунтя мають і такі прикмети: «Дощу не буває, коли вітер уночі стихає», «Багряна зоря — на дощ», «Зірки з вогнем граються — на хуртовину і дощ», «Похолодання під час дощу — припинення негоди». Ось так і з'явився вислів «сам собі синоптик».
Метеорологія як наука
Найперші спостереження погоди були зафіксовані у Великій Британії — у «Щоденнику погоди» (1268–1270 рр.). У давньоруських літописах ІХ ст. теж збереглися відомості про спостереження за погодою. У 1597 році італійський учений Г. Галілей винайшов термометр, а 1643-го його співвітчизник Е. Торрічеллі створив барометр. Завдяки цим подіям стало відомо про існування атмосферного тиску, зв'язок його зі зміною погоди. Крім того, з'явилася можливість кількісно оцінювати найважливіші характеристики погоди (атмосферний тиск і температуру повітря) та порівнювати їхні значення під час спостережень у різних точках Землі.
Прийнято вважати, що метеорологія як наука зародилася саме 1643 року, із винаходом барометра. Початок регулярних метеорологічних спостережень у Російській імперії було покладено указом Петра І в 1722 році. В обов'язки відкритої 1725-го Петербурзької академії наук входило проведення повсюдно метеорологічних спостережень. Згодом у Петербурзі відкрився перший у світі метеорологічний заклад — Головна фізична обсерваторія. Нині це — Головна геофізична обсерваторія імені О. Воєйкова, яка мала філію у Криму (Карадаг).
1 січня 1872 року вийшов щоденний метеорологічний бюлетень, який започаткував регулярну діяльність у Росії служби погоди. Досягненням став запуск у 1930 році першого радіозонда, оснащеного телеметричною системою. Він передавав по радіо сигнали про атмосферний тиск і температуру повітря на різній висоті.
Від 1992 року було здійснено запуск серії метеорологічних і штучних супутників Землі типу «Електро», «Метеор», «Океан», «Ресурс».
Минулої осені виповнилося 90 років від часу утворення спеціалізованої державної організації — Української метеорологічної служби. Систематичні науково обґрунтовані метеоспостереження на території України ведуть 175 років — від утворення в 1836-му Луганської магнітно-метеорологічної обсерваторії.
У наш час мережа гідрометеорологічних та інших пунктів спостереження підпорядкована Українському гідрометцентру. Працює Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, який є головною науково-дослідною установою в Україні з питань метеорології, кліматології, фізики атмосфери, гідрології, гідроекології та з наукового забезпечення моніторингу стану навколишнього природного середовища. Інститут має подвійне підпорядкування — МНС і НАН України. У системі Міністерства надзвичайних ситуацій діє Центральна геофізична обсерваторія.
Клімат і здоров'я
На думку вчених, температура на планеті поступово підвищується. Спостерігається і таке явище: коли загальносвітове потепління становить лише градус, на території України і Росії цей показник дорівнює трьом градусам тепла за Цельсієм. У архівних записах метеорологів є інформація про те, що цей процес триває вже давно. Так, ще на початку минулого століття в Києві, у червні, випав сніг.
Чутливі до погодних змін люди не дуже прихильні до таких примх природи. Раптові перепади температур, зміни вологості повітря й сили вітру, похмура погода або підвищена сонячна активність викликають у них сильний головний біль, задишку й загальну втому організму. Мабуть, багатьом відоме відчуття дискомфорту, що супроводжує нас у період різких перепадів погоди: ми швидко втомлюємося, стаємо роздратованими.
Учені довели, що такі реакції на зміни у навколишньому середовищі властиві емоційним особистостям. У спокійних вони значно слабші. Проте людей, організм яких ігнорував би будь-які погодні явища, взагалі не існує. Тож повністю позбутися метеозалежності неможливо, проте контролювати її та звести неприємні відчуття до мінімальних цілком реально. При раптовій зміні погоди необхідно дати організмові невеликий відпочинок і зменшити навантаження на нього. Крім того, слід правильно харчуватися: молочні продукти у поєднанні з журавлиним морсом і трав'яним чаєм створять цілющий ефект. Нейтралізувати залежність від несприятливих погодних умов допоможуть активні заняття спортом, загартовування. Вони сприяють отриманню заряду бадьорості та енергії. Водночас не варто це робити різко, наприклад, виливаючи на себе відро холодної води.
Деякі науковці зазначають, що найкращим способом уникнення неприємних відчуттів, пов'язаних зі змінами погоди, є зміцнення нервової системи. У пригоді стануть будь-які засоби: від лікарських препаратів до прогулянок на свіжому повітрі, активного відпочинку, ароматичних ванн. А ще позитивний настрій та щира усмішка здолають недугу та дискомфорт, навіть під час негоди.
Ганна ІВАНОВА
З досьє «ДУ». У цей день у 1950 році набрала чинності Конвенція Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), згідно з якою було створено організацію. У 1951 році ВМО одержала статус спеціалізованої установи системи ООН.
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПОРУКА КОХАННЯ — В СИНХРОННОСТІ ЕМОЦІЙ
- ФЛІРТ РОБОТІ НЕ ПЕРЕШКОДА
- ГЛУШИЛКА ДЛЯ КРИКУНІВ
назад »»»