НЕПЕВНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Для світової економіки настає небезпечний період, констатують експерти Світового банку. Хвилі фінансової кризи з Європи поширилися на деякі країни, що розвиваються, та держави з високими доходами, яких криза досі не зачепила. Тож у багатьох частинах світу зросла вартість запозичень і знизилась активність на ринках цінних паперів. До того ж різко скоротився приплив капіталу до країн, що розвиваються.
Схоже на те, що в Європі починається рецесія. Водночас темпи зростання у кількох великих країнах, що розвиваються (Бразилія, Індія, Росія, Південна Африка, Туреччина), істотно нижчі, ніж у період відновлення економіки. Це результат жорсткої політики, започаткованої наприкінці 2010-го для послаблення інфляційного тиску. Унаслідок зниження темпів зростання в цих регіонах і незважаючи на посилення економічної активності у США і Японії, пожвавлення глобальної економіки і торгівлі різко сповільнилося.
У січні у світі почав реалізовуватися песимістичний сценарій, загрозу якого експерти Світового банку обговорювали влітку. Вони очікують, що темпи зростання глобальної економіки цьогоріч становитимуть 2,5%, наступного року — 3,1%, а не 3,6%, як прогнозувалося раніше для обох років. У країнах з високими доходами економіка додасть 1,4% цьогоріч (-0,3% для єврозони та 2,1% — для решти країн) і 2% — в наступному році проти червневого прогнозу 2,7 та 2,6%.
Показники економічного зростання для країн, що розвиваються, знижено до 5,4 та 6% проти 6,2 та 6,3% у червневому прогнозі. Унаслідок уповільнення економічних темпів обсяг світової торгівлі, який тогоріч повагомішав на 6,6%, нинішнього року збільшиться лише на 4,7% перед тим, як знову зрости до 6,8% наступного. Однак навіть досягнення цих показників є дуже непевним.
Економічний спад у Європі та низькі темпи зростання у країнах, що розвиваються, можуть себе взаємно значніше посилити, ніж передбачав базовий сценарій Світового банку. Це призведе до ще слабших результатів і подальшого ускладнення заходів, спрямованих на відновлення довіри до ринку. До того ж не було вирішено середньострокових проблем з високою заборгованістю і уповільненням зростання у країнах з високими доходами. Це може спровокувати раптові негативні шоки.
Додатковою загрозою для позитивних перспектив є політична напруженість на Близькому Сході та в Північній Африці, що може порушити стабільність постачання нафти. А також можливе погіршення ситуації в країнах із середніми доходами.
Ситуацію в європейських країнах із високим рівнем доходів поки вдалось опанувати. Але, якщо криза поширюватиметься, і ринки відмовлять у фінансуванні ще кільком економікам Європи, результати можуть бути значно гіршими. І світовий ВВП на 4% нижчим, ніж передбачалося базовим сценарієм. Якщо криза все ж розгориться і вразить, в основному, Європу, її наслідки у країнах, що розвиваються, будуть дуже відчутними. Їхній ВВП в наступному році може знизитися на 4,2%.
У разі серйозної кризи економічний спад триватиме довше, ніж у 2008-2009 роках, адже країни з високими доходами не мають фіскальних і монетарних ресурсів для надання допомоги банкам і стимулювання попиту. Хоч у держав, що розвиваються, є певні можливості для маневрів у монетарній сфері, можливо, їм доведеться вдатися до скорочення споживання. Особливо, коли вичерпаються джерела фінансування фіскальних дефіцитів.
Результати паніки
Посилення нестабільності ринків, яке спостерігалося із серпня, якісно відрізняється від подібних ситуацій тим, що кредитні дефолтні свопи (КДС) зросли на 117 базових пунктів між кінцем липня та початком січня. Це сталося майже в усіх країнах єврозони, в тому числі Франції, Німеччині і навіть у Британії, що не належить до єврозони. Для держав, що розвиваються, таке поширення наслідків кризи має широку базу. На додаток до підвищення спредів за облігаціями та КДС ринки цінних паперів країн, що розвиваються, з кінця липня втратили 8,5% своєї вартості. У поєднанні зі зменшенням на 4,2% вартості ринків цінних паперів країн з високими доходами це призвело до збитків світового багатства у 6,5 трлн дол. і до зниження глобального ВВП на 9,5%.
Ще важливішим є різке зменшення потоків капіталу до країн, що розвиваються, зумовлене тим, що в другій половині 2011-го інвестори забрали значні суми коштів з їхніх ринків. Загалом, валові потоки капіталу до тих країн зменшилися до 170 млрд дол. Це лише 55% від 309 млрд дол., отриманих протягом відповідного періоду 2010-го. Випуск акцій стрімко впав (на цілих 80%) до 25 млрд дол. Причому потоки капіталу до Китаю і Бразилії були незначними, що стало головною причиною такого спаду. Випуск облігацій скоротився майже вдвічі — до 55 млрд дол. унаслідок значного спаду у Східній Азії та погіршення ситуації в Європі. Зменшення обсягів синдикованих банківських кредитів було менш помітним. Це пояснюється тим, що така діяльність дуже загальмувалася після кризи 2008-2009 років.
Економічна активність у Європі, Центральній Азії, США та Японії пожвавилася після серпня. Але обсяг світової торгівлі зменшився на 8%. Це було зумовлено скороченням європейського імпорту на 17%. Експорт країн, що розвиваються, у торішньому третьому кварталі зменшився на 1,3%. Найбільше скорочення — у Південній Азії (після дуже стрімкого зростання у першій половині 2011-го). Скорочення експорту зі Східної Азії також було суттєвим, бо зруйнувалися ланцюги постачання внаслідок повені у Таїланді.
Суворі реалії
Видається, що економічне зростання в країнах з високими доходами починає уповільнюватися. Вони намагаються поліпшити свої постраждалі фінансові сектори і напружені фіскальні баланси. Країнам, що розвиваються, експерти радять активно шукати джерела зростання у межах світу, що розвивається. Цей процес уже почався, але він супроводжуватиметься суттєвими проблемами.
Одним із найбільших позитивів рецесії 2008-2009 рр. була швидкість, з якою країни, що розвиваються (крім держав Центральної та Східної Європи), вийшли з кризи. У позаминулому році 53% тих країн відновили економічну активність. Цього разу вони будуть більш уразливими при різкому погіршенні світових умов. Навіть попри те, що фіскальна ситуація в країнах, що розвиваються, краща, ніж у тих, що мають високі доходи, сальдо держбюджетів погіршилося на 2% ВВП у майже 44% держав, що розвиваються. І ще у 27 країнах дефіцит бюжету-2012 становить 5% ВВП. Тож країни, що розвиваються, мають значно менший фіскальний простір для реагування на нову кризу.
Якщо ситуація у країнах з високими доходами погіршиться, і матеріалізується друга глобальна криза, то держави, що розвиваються, будуть змушені працювати зі значно меншими обсягами доступного капіталу. У них поскромнішають торговельні можливості і фінансова підтримка державного і приватного секторів. Тож досягнення прогнозованих показників і темпів зростання, яке видавалося відносно простим упродовж першого десятиріччя, може ускладнитися протягом наступних десяти років. І слабкі місця, які були приховані в період процвітання, можуть проявитися, що потребуватиме застосування спеціальної політики.
У такому нестабільному середовищі країни, що розвиваються, мають оцінити свої вразливі місця і підготувати резерви на випадок надзвичайних ситуацій, аби впоратися з наслідками економічного спаду. Якщо глобальні фінансові ринки буде заморожено, держава і приватний сектор не зможуть фінансувати великі дефіцити. Щоб забезпечити довгострокове зростання, країни мають вдаватися до планування на випадок надзвичайних ситуацій, надавати пріоритет держвидаткам на системи соціального захисту та інфраструктуру. Особливо гострі проблеми матимуть країни, що розвиваються, потреби у зовнішньому фінансуванні яких перевищують 5% ВВП. Там, де це можливо, вони мають забезпечити завчасне фінансування цих потреб, аби уникнути різкого скорочення споживання державного і приватного секторів.
Нова фінансова криза може прискорити поточний процес делевереджу фінансового сектора. Кілька країн у Східній Європі та Центральній Азії, в яких значну роль відіграють банки європейських країн з високим рівнем доходів, є особливо уразливими до різкого скорочення оптового фінансування і діяльності місцевих банків. Делевередж банків у країнах з високими доходами може призвести до вимушеного продажу за зниженими цінами своїх іноземних дочірніх компаній і негативно вплине на оцінку вартості банків з місцевими та іноземними власниками у країнах з високою присутністю іноземного капіталу.
У свою чергу, уповільнення темпів економічного зростання і зниження цін на активи може призвести до швидкого збільшення кількості непрацюючих кредитів у країнах, що розвиваються. Щоб запобігти кризам місцевих банківських систем, держави мають провести стрес-тести своїх фінустанов.
Серйозна криза у країнах з високими доходами може призвести до тиску на платіжні баланси та держрахунки країн, які дуже залежать від товарного експорту та коштів, перерахованих з-за кордону (вони можуть зменшитися на 6%). Особливо потужного удару зазнають 24 країни, де на такі перерахунки припадає 10% ВВП. Держави, які експортують нафту та метал, також постраждають від серйозної кризи. Фіскальні баланси великих експортерів нафти та металу можуть погіршитися на 4% ВВП. Нижчі ціни на продукти харчування знизять доходи їх виробників (це їм частково компенсуватиме зменшення цін на нафту та добрива). Але від цього виграють споживачі.
Щедрі обіцянки
Прем'єр-міністр М. Азаров вважає, що заходи, які здійснює уряд у боротьбі з кризою, є оптимальними. Серед пріоритетів — політика стимулювання внутрішнього ринку та створення привабливого інвестиційного клімату. Він називає малоефективними дії європейських країн з подолання економічної кризи. Це стандартні рішення, які стосуються жорсткого регулювання бюджетних витрат, підвищення податків, скорочення соціальних видатків. У Греції три роки «затягували паски», скорочували витрати з державної скарбниці, зменшували заробітну плату, пенсії, звільняли людей, 20% підприємств збанкрутувало. А бюджетний дефіцит сягає 9% ВВП.
Український уряд зумів суттєво скоротити дефіцит державного кошторису і не вдавався до зменшення соціальних видатків. Політика має бути збалансованою, скорочення бюджетних витрат погіршує купівельну спроможність людей. А це обмежує внутрішній ринок, створює негативні явища в економіці. Треба стабілізувати витрати і розвивати економіку, зберегти купівельну спроможність громадян і збільшувати її.
У рік парламентських виборів «затягування пасків» уявити в Україні непросто. Для керівників держав ЄС це не аргумент. На засіданні Євроради вони запропонували набір із п'яти пріоритетів в економіці-2012. Це продовження фіскальної консолідації; відновлення нормального кредитування економіки; сприяння зростанню конкуренції; боротьба з безробіттям та соціальними наслідками кризи; модернізація держуправління. Глава нашої держави вразив українців масштабами соціально-фінансових пропозицій, які мають реалізувати його передвиборчі обіцянки. Загроза економіці відступила, заявив він, тож час виконувати передвиборчі зобов'язання настав. Він вимагатиме від уряду послідовного збільшення зарплат працівникам бюджетної сфери, пенсій, виплат при народженні дитини та інших соцдопомог. Розмір прожиткового мінімуму цьогоріч зросте на 14%.
Соціологи заявляють, що більшість громадян вважає матеріальну нерівність несправедливою. А демографи застерігають: Україна втрачає головне — населення. Криза бідності при народженні першої дитини зростає на 63%, при появі другої — ще на 59%. Глава держави пропонує комплексний підхід у п'ять кроків (попередній президент згадував про десять кроків назустріч людям, які так і не зробив). Почати зі змін в оплаті праці та запровадити податок на багатство (про нього давно говорять, але парламентська більшість саботує прийняття відповідного закону). І закінчити пріоритетом національного бізнесу та вирівнюванням бідних та багатих регіонів, сприянням ефективній зайнятості.
Називають і конкретні дати та суми щедрих передвиборчих подарунків. Уже з 1 травня 9-ти млн пенсіонерів, що вийшли на пенсію до 2008 року, мають доплатити по 100 грн. І пенсії військовослужбовцям з 1 липня обіцяють підвищити на 165 грн. І вкладникам радянського Ощадбанку віддати не отриману «юліну» тисячу. Сподіватися на допомогу можуть і ті, хто не має житла. Для них від травня запрацює програма іпотечного кредитування під 2-3% річних. Шахтарям-інвалідам з квітня обіцяно провести поетапний перерахунок страхових виплат. Малозабезпеченим родинам, які утримують інвалідів, додадуть 168 грн. А тим, хто виховує дітей, приплатять по 260 грн. На спеціальне лікування чорнобильцям виділять 50 млн, на житло ліквідаторам та інвалідам війни — 317 млн.
Обов'язок забезпечити високу якість нової соціальної політики глава держави поклав на органи центральної і місцевої влади. Для успішної реалізації соцініціатив глава уряду пообіцяв запровадити проектний менеджмент, коли за кожну ініціативу відповідає конкретне відомство. Хоч насамперед для успішного втілення щедрих обіцянок потрібні гроші. Апаратники змушені вишукувати додаткові резерви. Майбутні витрати ще до пуття не порахували. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко говорить про 16 млрд (це з виплатами за вкладами, але без іпотеки). А перший заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акімова озвучила скромнішу суму — 8 млрд. Отримати кошти планують за рахунок зростання економіки, перевищення доходів бюджету, детінізації зарплат, приватизації.
Опозиція каже про 15–20 млрд, наголошуючи, що економіка такого ресурсу не має, і припускає, що забезпечувати його доведеться Нацбанку та друкарському верстату, що в самому НБУ, зрозуміло, заперечують. Владі настрій псує її рейтинг, що падає. Голосно вона про це не говорить. А ось ідею перенести вибори з жовтня на літо виношує. Може тоді й щедрі обіцянки не треба буде виконувати.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»