БРИТАНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКЕ ПАРТНЕРСТВО
Відносинам між Великою Британією та США впродовж історії були властиві різні якісні стани. З проголошенням незалежності США фактично розпочався розпад Британської імперії. Після двох світових війн США остаточно перебрали на себе головну роль у цьому трансатлантичному тандемі.
Найбільшої ефективності британсько-американські відносини досягали за перебування при владі в обох державах ідеологічно близьких політиків. Хрестоматійним прикладом цього є відносини між британським прем'єр-міністром Маргарет Тетчер та президентом США Рональдом Рейганом. Однак приклад британсько-американських відносин за прем'єр-міністра лейбориста Тоні Блера та президента консерватора Джорджа Буша-молодшого частково спростували цю тезу. Виявилося, що для цих трансатлантичних відносин спільні інтереси важливіші, ніж ідеологічні уподобання. Цей висновок підкріплюють і відносини між британським консервативним прем'єр-міністром Девідом Кемероном та американським президентом демократом Бараком Обамою.
13–14 березня 2012 року з візитом у Вашингтоні побував Девід Кемерон. Його переговори з Бараком Обамою стосувалися усього спектра актуального порядку денного міжнародних відносин. Помітний американський інтерес викликала британська позиція щодо непідписання фіскального пакту Євросоюзу. Нагадаємо, що підписаний два тижні тому документ передбачає посилення наднаціонального контролю за борговими зобов'язаннями держав — членів Євросоюзу. Також пропонується суттєво скоротити пропорцію між державними прибутками та витратами. Але Велика Британія вкотре вирішила дистанціюватися від зони євро та продовжити проведення власного фінансового курсу. Це також стосується загальноєвропейських зусиль, спрямованих на порятунок від банкрутства Греції.
Не менш важливою темою переговорів стала британсько-американська позиція щодо міжнародних криз. Укотре було підтверджено спільну позицію щодо підтримки «арабських революцій». Велика Британія та США мають намір довести до логічного завершення військову операцію в Афганістані. Відносно компромісно було розв'язано британські та американські нафтові протиріччя в Іраку та Лівії. Вашингтон і Лондон продемонстрували консолідацію щодо продовження тиску на Сирію та Іран.
Також було вирішено розв'язувати проблему північнокорейської ядерної зброї шляхом переговорів із КНДР на умовах надання місцевому режиму продовольчої допомоги в обмін на відмову від подальших військово-ядерних амбіцій. Отже, британсько-американські відносини залишаються у добрій «робочій формі», що зміцнює трансатлантичну солідарність, однак ускладнює пошук спільної позиції в рамках Євросоюзу. Адже Лондон традиційно віддає пріоритет відносинам із Вашингтоном, а не з європейською столицею Брюсселем.
також у паперовій версії читайте:
- РЕСПУБЛІКАНЦІ ВИЗНАЧИЛИСЯ З ФАВОРИТОМ
- «ХОЛОДНИЙ» МИР
- «РОЗДВОЄННЯ» ЛІВІЇ
назад »»»