ГМО: БЕЗ ПРАВА НА «ПРЕЗУМПЦІЮ НЕВИНУВАТОСТІ»?
Людство вже подолало семимільярдний поріг, і в найближчі 20–30 років, за прогнозами, становитиме близько дев'яти мільярдів землян. Тож вирішити проблему зростаючого споживання продуктів харчування звичайним шляхом навряд чи вдасться.
Ключовим у виживанні людства має стати максимальне використання всіх важелів, які нині має наука. Це передовсім селекція, вдосконалення технології, шляхи поліпшення і підвищення продуктивності.
Крім того, за прогнозуванням, до 2050-го практично будуть вичерпані можливості подальшого розширення орних земель. Адже кожного року завдяки розвитку промисловості, збільшенню місця складування відходів світ утрачає від 14 до 16 млн га родючих земель. До негативних тенденцій можна віднести ще й зміни клімату, які вносять свої негативні корективи в сільське господарство багатьох країн світу.
Як засвідчує досвід, без використання генетично модифікованих рослин людство об'єктивно не виживе, вважає академік НААН Олександр Іващенко. «Хочемо ми цього, чи ні, у людства залишається один із небагатьох варіантів вирішення цієї проблеми — підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь шляхом застосування генетично змінених організмів», — переконаний він.
За словами вченого, генетично модифіковані культури вже вирощують на більш як сотні мільйонів гектарів в усіх провідних сільськогосподарських державах світу — США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Мексиці, Китаї, ПАР. Насамперед — це кукурудза, соя, ріпак, бавовник та інші.
Де-факто, за інформацією вченого, в Україні тепер чимало полів засіяно завезеними з-за кордону генетично модифікованими культурами, безпечність яких ніхто, на жаль, не перевіряв.
Стосовно продуктів ГМО існують різні погляди. Разом із очевидним визнанням плюсів їхнього використання, деякі вчені мають чимало застережень, вважаючи, що неконтрольоване їх використання може мати віддалені негативні наслідки. Тому, скажімо, країни Європи, а також Японія обмежено допускають їх на свої виробничі території. Хоч самі інтенсивно працюють у закритому лабораторному режимі над створенням таких рослин, їх детальним і комплексним вивченням, у тому числі щодо віддалених наслідків.
Вітчизняні вчені також розуміють важливість вивчення проблем ГМО і можливість їхнього використання. Проте у нас немає в цьому чітко визначеної позиції.
«За останні 20 років недостатньо уважне ставлення всіх без винятку українських урядів до потреб науки призвело до того, що дослідження у нас ведуть фрагментарно і обмежено. Щоб скласти об'єктивну оцінку ситуації, потрібні масштабні дослідження, власні результати, а не взяті з інтернету зарубіжні дані. Фрагменти досліджень, які маємо, не дають можливості до кінця визначити позицію учених і відповідно надати рекомендації законодавчим органам. Для цього потрібні лабораторії, обладнання, фахівці, кадри і власний інтелект, напрацювання, необхідна об'єктивна і повна інформація. Тобто без серйозного вкладання в науку не зможемо мати серйозних результатів», — вважає академік.
Президент Українського товариства генетиків і селекціонерів імені М. Вавилова, член-кореспондент НАН Віктор Кунах — дослідник, який працює в галузі клітинних технологій, зазначає, що необізнаність населення, а також журналістів породжує безліч чуток і забобонних «страшилок». Він роз'яснює, що багато видів рослин і тварин, які ми споживаємо, за часи еволюції з'явились унаслідок генетичних змін. Їх можна розглядати як генетично модифіковані. Але ніякої шкоди здоров'ю вони не завдають.
«Узагалі людина живе в світі чужорідної ДНК. Білки, які споживаються з їдою, гідролізуються до стану вільних амінокислот, засвоюються в тонкому кишківнику і формують власний білок, який характерний тільки означеній людині. В цій площині небезпеки виникнути не може в принципі. Скажімо, ми споживаємо свинину, але при цьому залишаємося людьми. Увесь світ живого складається з тих же амінокислот», — пояснює вчений.
Проблема ще й у тому, що журналісти і споживачі часто плутають поняття. Органічна продукція і генетично модифіковані компоненти в продуктах харчування — це різні речі. Органічні продукти харчування мають поліпшені властивості за рахунок меншої кількості важких металів, пестицидів, інших шкідливих компонентів. Що стосується продуктів, які містять ГМО, вони технологічно з іншими якостями.
За словами Миколи Бойка, заступника директора компанії «Монсанто Україна», яка займається генетично модифікованими продуктами, перш ніж генетично модифікована рослина потрапляє на поля, її прискіпливо вивчають. З'ясовують, як вона впливає на довкілля, здоров'я людей і тварин. Безпеці у світі приділяють велику увагу. Тому на виході офіційно зареєстровані рослини справді безпечні, бо вони пройшли тривалий процес випробування.
Оцінкою ризику для здоров'я нової рослини, яка отримала дозвіл, займалося багато провідних поважних організацій, таких як Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Всесвітня організація охорони здоров'я, Європейське агентство з безпеки харчових продуктів тощо.
Тож Україні навряд чи слід «пасти задніх», щоб не приректи державу на відставання на довгі часи.
Наразі потрібні комплексні дослідження, щоб у перспективі на поля ми змогли випустити перевірені, безпечні генетично модифіковані рослини, які не принесуть шкоди ні людині, ні довкіллю, ні тваринному світу.
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- «ПОЦІЛУНКИ» ВІД КОСМІЧНИХ ГОСТЕЙ
- ПАРЛАМЕНТ ЗА ПОСИЛЕННЯ КОНТРОЛЮ
- ПРИСТРІЙ, ЯКИЙ ЗМОЖЕ ВИТЯГУВАТИ ТРОМБИ
- НЕ КОФЕЇН, А КАВА РЯТУЄ ВІД ДІАБЕТУ
назад »»»