ЗАВІТАЙТЕ НА ФОНДОВИЙ РИНОК
У розвинутих країнах чимало людей вкладає свої заощадження в цінні папери (акції, облігації підприємств і компаній), які продають на фондовому ринку. В Україні цей ринок ще молодий, місткість його невелика, і він волатильний.
Проте експерти зазначають, що незважаючи на негативні події, що відбуваються у світовій економіці й впливають на нашу державу, вітчизняний фондовий ринок демонструє позитивну динаміку розвитку.
Торік біржовий ринок зріс на понад 70% порівняно з 2010-м. Суттєва частка цього приросту була забезпечена борговим ринком, і в цьому велика заслуга ПФТС, яку вважають ринком облігацій. На ПФТС припадає 77% ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і 53% первинних розміщень корпоративних та муніципальних облігацій. За торішніх одинадцять місяців обсяг торгів ОВДП на 15% перевищив сумарний торговий оборот усього 2010 р.
Динаміка збільшення торгів на ПФТС у 1,3 раза перевищує темпи зростання сумарних оборотів позабіржового ринку та інших бірж. Частка ПФТС щодо загального обороту позабіржового ринку та інших бірж виросла на 15%. Цього вдалося досягти в умовах жорсткої конкурентної боротьби.
У 2011 році обсяг торгів корпоративними та муніципальними облігаціями на ПФТС перетнув планку мільярд доларів, що в 3,6 раза більше від рівня позаминулого року. А обсяг первинних розміщень корпоративних і муніципальних облігацій становив 0,8 млрд дол. Це в 4,7 раза більше, ніж у 2010 р.
Було розміщено 50 серій облігацій від 33 емітентів (позаминулого року — 29 серій від 14 емітентів). Найбільшими позичальниками минулоріч були банки. Відновлюється і ринок муніципальних облігацій, якщо у 2010-му таких випусків узагалі не було, тогоріч — вісім. Історичного максимуму досягла кількість цінних паперів емітентів у біржовому списку ПФТС — 1021.
При цьому затверджується нова торгова парадигма, змінюється якість ринку ОВДП. Якщо раніше учасники ринку приходили на ПФТС за рейтингом і угодою з Нацбанком, то зараз — за розрахунками та спрощеним документообігом. Відповідно зростає частка торгів із попереднім депонуванням цінних паперів, а також кількість активних учасників.
Через біржу угоди укладати зручніше, ніж на позабіржовому ринку. Частка торгів, метою яких є рейтинг, зросла від 25% на початку 2011-го до 97% у листопаді, у третьому кварталі ПФТС «відкусила» 15% ринку від свого основного конкурента — позабіржового ринку, з яким боротися непросто і небезпечно.
На ПФТС сподіваються, що біржовий сервіс потихеньку переможе солодкий, але не дуже прозорий позабіржовий ринок. Цьогоріч основним завданням ПФТС, зазначають її керівники, буде усунення ризику контрагента і запуск класичного РЕПО з центральним контрагентом.
Тенденції до зростання
Обсяги торгів на ринку акцій та строковому ринку теж мають тенденції до зростання. Так, на «Українській біржі» (УБ) торік торги акціями повагомішали на 60% порівняно з позаминулим роком, а кількість угод збільшилася майже на 41%. Обсяг торгів на строковому ринку виріс у 5,5 раза, а кількість угод — у 6,5. Хоч у серпні-вересні було зафіксоване значне падіння біржових індексів (показників біржової активності). Великого провалу у падіння цін на акції не було, а в гривневому обсязі втратили.
В Україні, на жаль, не з'являється нових «голубих фішок» — акцій, які переважно торгуються на УБ. Привабливі вітчизняні емітенти зазвичай виходять на іноземні фондові майданчики, де залучають капітали. Тож для наших приватних інвесторів такі цінні папери недоступні. Велике значення має допуск приватних вітчизняних емітентів, які де-факто є українськими, а де-юре — іноземними, на наш фондовий ринок. Рішення про подвійний лістинг може дати новий поштовх розвитку ринку акцій.
У 2010 році в Україні з'явився строковий ринок — почали торгувати ф'ючерсними контрактами, а торік був запущений перший опціонний контракт. Цей ринок найдинамічніше розвивається в країні, кількість його учасників зросла в 7,5 раза, обсяги торгів — у 6,5, число контрактів, укладених у листопаді більш ніж за весь 2010 рік,— 85 тис., а обсяг торгів сягнув 3 млрд грн. При цьому обсяг опціонних контрактів за день досягає 12 млн грн. Найбільший рекорд одного торгового дня на строковому ринку — 270 млн грн. Це суттєві обсяги, часто строковий ринок УБ наприкінці року обганяв за своїми обсягами спотовий, тобто ринок акцій.
На українському фондовому ринку відбулись якісні зміни, зазначають експерти. На початку травня 2010-го індекси на наших біржах падали впродовж дня на 15–18%, у США — на 4–5, у Росії — на 5–7%. На початку торішнього серпня у Сполучених Штатах біржові індекси падали до 6%, у Росії — до 8, в Україні на тлі світового падіння піковий негатив був 8–9%.
Велику роль зіграв строковий ринок. Наші інвестори вчаться використовувати інструменти хеджування, які надають біржі, та опціони й ф'ючерси, щоб не продавати свої портфелі цінних паперів і не давити на ринок.
На наш ринок активно приходять вітчизняні інвестори, зростає їх частка в обороті як на фондовому, так і на строковому ринку. Це важливо, адже під час кризи іноземні інвестори зазвичай залишають країни з різною швидкістю, не виняток і Україна. Кількість іноземних інвесторів і їх грошей у нас значно зменшилася. Нерезиденти та інституційні інвестори обережно здійснюють операції на ринку. Торік кількість приватних інвесторів на УБ зросла на понад 50%, наприкінці позаминулого року фізосіб було майже шість тисяч, а минулого — десять тисяч.
Законодавчі зміни
Експерти зазначають, що минулий рік був важливим у законодавчому плані. Нарешті ухвалили Податковий кодекс, зміни до нього стали важливими для фондового ринку і зокрема приватних інвесторів. З нинішнього року кожний торговець цінними паперами стає податковим агентом для приватного інвестора. Можливо, деяких торговців це не порадує, але суттєво полегшить життя приватним інвесторам. Адже профучасники ринку допомагатимуть їм чесно платити податки, і проблем з податковою службою у них не виникатиме.
У першому читанні ухвалено закон про систему депозитарного обліку цінних паперів, розроблений Комісією з цінних паперів та фондового ринку. Депозитарна діяльність — це облік усіх цінних паперів у країні. Нині депозитарна система працює за нормами закону, який ухвалили у 1997 році. В державі діє Національний державний депозитарій, депозитарій НБУ і ще дві установи, які конкурують. Протягом останніх років у законодавстві відбулися значні зміни: ухвалено закон про цінні папери та фондовий ринок, акціонерні товариства, іпотечні облігації та ін. Норми Закону «Про національну депозитарну систему» не відповідають повною мірою зазначеним законодавчим змінам і не можуть забезпечити надійну та прозору діяльність депозитарної системи. Тому потрібно реформувати систему депозитарного обліку, адаптувати її до змін у законодавстві й привести у відповідність до тенденцій на світових фінансових ринках і міжнародних стандартів депозитарного обліку цінних паперів.
Законопроектом пропонується визначити правові засади функціонування депозитарної системи. Встановити порядок реєстрації та підтвердження прав власності на емісійні цінні папери у системі депозитарного обліку. А також порядок розрахунків за цінними паперами. Аби побудувати нормальну модель депозитарної діяльності, треба централізувати систему, визначити один центральний державний депозитарій, який формуватиме всі правила гри.
Законопроектом передбачено створення централізованої депозитарної системи шляхом поєднання дій центрального депозитарію (ЦД) та депозитарних установ. Уніфікуються принципи, порядок діяльності учасників системи та взаємодії між ними. Документом установлено уповноваженого ЦД, вимоги до його статутного капіталу та управління. Чітко визначено функції депозитарних установ. Передбачено порядок і принципи взаємодії ЦД та депозитарних установ.
Ухвалення закону усуне прогалини в законодавстві. Зараз у державі непідконтрольна система обліку цінних паперів, на законодавчому рівні не змогли захистити інсайдерську інформацію, депозитарії між собою не розмежували адміністративну й технологічну функції. Порушено правила вертикальності. Після ухвалення закону подвійних реєстрів, які є підставою для рейдерських атак, не існуватиме. Розробники зазначають, що цей закон можна розглядати як один із кроків на шляху інноваційного розвитку фінансового сектора економіки.
Значний потенціал
Великий потенціал українського фінансового ринку побачили російські інвестори й готові брати активну участь у процесі вдосконалення торгово-розрахункової структури. Зокрема, для російської біржі ММВБ-РТС, яка є акціонером «Української біржі» та ПФТС, важливо, аби ті зберегли темпи свого розвитку і продовжували розвивати сегменти ринку, на яких вони лідирують: ПФТС — ринок облігацій, УБ — ринок акцій і деривативів. Зосередившись на удосконаленні технологій торгів і обслуговуванні клієнтів, запуску нових інструментів, захопленні нових ніш. Якби ММВБ-РТС була єдиним власником наших двох бірж, вона б їх об'єднала, запевняють росіяни. Оскільки акціонери в них різні й мають різні інтереси, то ММВБ-РТС має це враховувати, тим більше, що основні акціонери є учасниками ринку і складають ліквідність бірж.
В Україні поки не розвинута культура інвестування на фондовому ринку, люди не довіряють фінансовій системі. Торік «Українська біржа» разом із провідними брокерами організовувала виставки, проводила освітні заходи, які відвідали тисячі наших громадян, спонсорувала телевізійні та радіопроекти, спрямовані на інформування населення про можливості фондового ринку. Фахівці біржі й брокери прочитали численні лекції у ВНЗ. Але цього мало, аби подолати недовіру людей до фінансової системи.
Тому ринок потребує підтримки держави і сподівається, що розроблена Агентством з розвитку інфраструктури фондового ринку України і Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку Програма підвищення інвестиційної культури і фінансової грамотності населення буде реалізована повною мірою.
Засвідчити те, що не боги ліплять фондові горшки, мав і конкурс «Кращий приватний інвестор-2011», який проводили від вересня до грудня, і в якому брали участь 980 приватних інвесторів, звичайних людей, які змагалися на фондовому і строковому ринках «Української біржі».
Кращим став учасник під ніком 4traders, який за два дні до завершення конкурсу вийшов на перше місце і закінчив змагання з результатом +961,45%, заробивши 48115,67 грн в абсолютних цифрах. 4traders також став переможцем у номінації «Кращий трейдер фондового ринку». Згідно з умовами конкурсу, якщо учасника водночас визнано переможцем конкурсу і переможцем основної номінації, йому вручають великий грошовий приз. Тож 4traders отримає 50000 грн. До речі, 4traders не перший рік бере участь у конкурсі. Так, у 2010 році він посів шосту позицію з доходом +54,90 відсотка.
Звання «Кращого» серед трейдерів, які працюють на строковому ринку, друге місце в абсолютному заліку і грошовий приз на 30000 грн завоював учасник під ніком Gekko. Йому знадобилося лише дев'ять днів, аби зайняти лідерську позицію у конкурсі, яку він утримував 63 торгові сесії. В результаті його дохідність становить 914,33%, або 50332,60 грн.
Третє місце зайняв ROS. Цей учасник, як і переможець конкурсу, торгував на фондовому ринку. Його дохідність — 731,27%, або 36563,43 грн. Грошовий приз за третє місце у конкурсі — 20000 грн. На додаток до грошових призів 4traders, Gekko і ROS одержать шість місяців безплатного доступу до програми «КМ-Інвестор».
У номінації «Найбільш прибутковий трейдер-2011» перемогу отримав учасник KLITCHKO. Його прибуток сягав 327896,33 грн, або 18,64%. Грошовий приз за перемогу у цій номінації — 20000 грн. А ось mts-Watcher став кращим у номінації «Кращий алгоритмічний трейдер-2011». Із результатом 288,55% він також посів шосту позицію в абсолютному заліку. До «Топ-10» конкурсу також увійшли: a-lab.name, avp97, NEDOUB, mts-Hyhax, mts-scorch та DOLPHIN. Кожний з цих учасників одержить грошовий приз — 4000 грн. Крім того, учасники, які зайняли місця від четвертого до десятого, отримають три місяці безплатного доступу до програми «КМ-Інвестор».
У конкурсі брокерів у номінації «Кращий брокер-2011» у категорії «Кількість» перемогла компанія Astrum Capital. Торік ця компанія залучила найбільшу кількість активних учасників конкурсу (236). Номінацію «Кращий брокер-2011» у категорії «Якість» розділили між собою ІГ «Універ» і Astrum Capital. По шестеро клієнтів цих компаній увійшли до «Топ-25» рейтингу з дохідності.
Організатори конкурсу не ставили за мету за рахунок цього заходу збільшити обсяг торгів, аби люди більше торгували і приносили біржі комісійні. Конкурс мав довести, що заробити пристойні гроші на фондовому ринку можуть звичайні громадяни, які не мають спеціальних фундаментальних знань і великого досвіду роботи у фінансових компаніях. Один із головних принципів конкурсу полягав у тому, що він проходив із «живими грішми» в реальній системі, не мав накручених результатів і не симулював фондове дійство.
У Росії такі конкурси проходять шостий рік поспіль. Торік переможець конкурсу отримав дохід — 11000%. Нещодавно у РФ змінилися правила конкурсу — учасники змагалися не за дохідністю, а за доходом, незалежно від стартової суми (вона обмежується 10 млн рублів). Останніми роками конкурс перетворився на змагання роботів, які часто обігрують людей, так сталося і минулого року. Російський робот посів перше місце зі стартовою сумою 154 тис. рублів. На другому місці опинився інвестор, котрий прийшов на конкурс із кількома мільйонами рублів і показав дохідність 95%. При цьому індекс біржової активності був близький до нуля. Тож працювати на ринку було непросто.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»