СТРАСТІ ЗА СУДОВИМ ЗБОРОМ
Збільшити плату за звернення до суду — таку мету поставили народні депутати і самі судді, хоч вона і так значно зросла восени після набрання чинності Законом «Про судовий збір». Парадоксально, але свої намагання вони пояснюють благородною мотивацією: захистом прав і свобод громадян та посиленням незалежності суддів.
Побори зі злочинців і правопорушників
Не встигли влягтися пристрасті з приводу подорожчання подання судового позову (закон, що регламентує це питання, набрав чинності першого листопада минулого року), як у парламенті визріла нова ініціатива, котра оформилася у вигляді законопроекту, поданого до Верховної Ради 11 січня. Цей нормативно-правовий документ було спрямовано на збільшення рівня фінансування судів загальної юрисдикції за рахунок громадян.
З одного боку, в ньому передбачено підвищити ставки судового збору за подання позовів у деяких категоріях справ. Зокрема, аби звернутися до Феміди із заявою про розлучення, треба було б сплатити в десять разів більше, ніж передбачено відповідним чинним законом (1073 грн замість нинішніх 107,3 грн).
З іншого боку, проект містить цікаву новелу: якщо особу визнано винною у скоєнні кримінального злочину, вона має сплатити 1070 грн судового збору, той, на чиїй совісті адміністративне правопорушення, — 32 грн. З роками ці ставки зростатимуть, адже їх обчислюють, виходячи з величини мінімальної заробітної плати.
У пояснювальній записці автор законопроекту наводить такий аргумент на користь свого дітища: за інформацією Державної судової адміністрації, рівень фінансування поточних видатків судів загальної юрисдикції (крім оплати праці, комунальних послуг і енергоносіїв) забезпечено лише на 41,8% від потреби. Тож решту грошей слід шукати в кишенях громадян, які вже зробили свій внесок в утримування судової системи, сплативши податки.
Запропонований підхід суперечить ст. 130 Конституції — обов'язок щодо фінансування судів покладено на державу, а не на осіб, які й без того несуть відповідальність за шкоду, заподіяну злочином або адміністративним правопорушенням.
Слід урахувати, що не всі особи звертаються до суду з власної волі: наприклад, ті, кого притягують до адміністративної, а тим більше кримінальної відповідальності. Про це йшлося у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Отож його експерти запропонували повернути законопроект на доопрацювання.
Парламент ухвалив ще радикальніше рішення: згаданий нормотворчий акт потрапив до п'ятірки тих, які було відхилено протягом сесійного тижня 7–10 лютого.
Однак зітхати з полегшенням зарано, вважає експерт спілки Lex Володимир Одаринчук. Нашим законотворцям не звикати ігнорувати Конституцію. Цього разу минулося, але немає гарантій, що спроби поліпшити фінансування за рахунок громадян не робитимуть в майбутньому, мотивуючи це найблагороднішою метою.
Щоправда, відхиляючи законопроект, парламентарі разом із водою «виплеснули дитину». Крім згаданого, автор пропонував також диференціювати (залежно від величини позову) судовий збір за подання заяви про захист честі й гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як відомо, після скасування урядового декрету «Про державне мито» у владоможців знову виникла спокуса зловживання необґрунтованими позовними вимогами до журналістів через їхню професійну діяльність та спроби таким чином економічно тиснути на ЗМІ.
Річ у тім, що ставки за такі позови в Законі «Про судовий збір» було суттєво знижено, вони перестали бути стримувальним фактором. Натомість у згаданому законопроекті було запропоновано таке: збільшити судовий збір за подання заяви про відшкодування моральної шкоди з ціною позову понад 50 розмірів мінімальної заробітної плати до 10% ціни позову. Однак про захист медіа не йшлося, метою було винятково розширити джерела фінансування судової системи.
Креативне тлумачення
Якщо ініціативу запровадити побори зі злочинців і правопорушників можна вважати похованою, то намагання служителів Феміди знайти додаткові гроші, особливим чином проінтерпретувавши чинне законодавство, залишаються в силі. У листі Вищого адміністративного суду України (ВАСУ), адресованому головам апеляційних адмінсудів, дано таке тлумачення: якщо рішення органів влади впливають на зміну матеріального становища громадянина, то позови щодо скасування таких рішень слід вважати майновими.
Це означає, що автоматично зростають ставки судового збору. Як відомо, такі позови стосуються вимог скасувати різноманітні штрафні санкції, рішення з донарахування податків, зменшення суми відшкодування ПДВ, а також справ про спеціальні пенсії. Тобто судитися з владою перетворюється на дороге задоволення. Адже згідно із Законом «Про судовий збір» звернення до суду по захист порушених прав у справах немайнового характеру обходиться в 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (нині це 32 грн 19 коп.). Після нескладної процедури — визнання справи майновою — за це доведеться викласти один відсоток від величини майнових вимог, але не менш ніж 0,1 розміру мінімальної зарплати (наразі — 107 грн 30 коп.). За логікою ВАСУ, майно особи може збільшитися, якщо суд визнає протиправним рішення податкової служби, Пенсійного фонду, Державтоінспекції тощо.
За більш прискіпливого і цілеспрямованого підходу джерелом фінансування судової системи може стати креативне тлумачення ст.5 Закону «Про судовий збір», де йдеться про пільги щодо його сплати, іронізує голова спілки «Правова зона» Олег Красновеличанський. Є й інші резерви — ст. 8 згаданого закону, в якій встановлено: враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Запропонований ВАСУ підхід зробить недоступним звернення до суду по захист своїх прав для великої кількості громадян. Таким чином буде порушено ст.55 Конституції, яка гарантує право на звернення до суду кожному незалежно від рівня доходів.
Зазначена категорія позовів становить значну частину навантаження адмінсудів, тож роз'яснення ВАСУ може призвести до суттєвого збільшення грошових надходжень. Однак вірогідно, що воно матиме прямо протилежний ефект, застерігають правозахисники, сприятиме розвантаженню судів і спонукатиме громадян до позасудових способів вирішення спорів, допускаючи корупційну складову.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- ХТО ЗАХИСТИТЬ МІЛІЦІОНЕРА?
- ЗАКОН ЗАПРАЦЮЄ ЧЕРЕЗ П'ЯТЬ РОКІВ
назад »»»