ЕПІДЕМІЯ ГРАБЕЖІВ: ЧАСТІШАЮТЬ НАПАДИ НА ФІНУСТАНОВИ
Цьому сприяє бажання декого миттєво збагатитися, жорстокість у суспільстві й неналежна технічна захищеність банків.
Поки банківські функціонери ламають списи, як ефективно захищатися від нападів у майбутньому, а міліція ловить озброєних злочинців, тисячі українців стурбовані безпекою своїх заощаджень. На жаль, за оцінками більшості експертів, побоювання людей небезпідставні.
«Чорний» грудень
29 грудня минулого року шахтарським Донецьком, а пізніше всією Україною прокотилося безрадісне повідомлення. Нагадаю, у результаті збройного нальоту на відділення «Приватбанку» в центрі міста нападники холоднокровно розстріляли п'ятьох людей: охоронця — співробітника приватної фірми та чотирьох службовців фінустанови.
Представники банку не приховували емоцій і відразу зробили гучну заяву: винагороду в розмірі мільйон гривень отримає той, хто надасть інформацію про місцезнаходження злочинців.
Утім, за кілька днів на прес-конференції, присвяченій трагічним подіям у Донецьку, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко поінформував журналістів: для затримання убивць правоохоронцям знадобилася менш як доба. Двоє нападників перебувають в ізоляторі тимчасового тримання і дають свідчення.
За кривавими донецькими подіями мало хто звернув увагу на ще один резонансний збройний напад на банк. Того ж дня у місті Ізмаїл на Одещині до приміщення однієї з філій «Ощадбанку» проникнув зловмисник. Ледь переступивши поріг, він без попередження почав гатити у стелю з газового пістолета, а потім вихопив із рук касира трохи більш ніж дві тисячі гривень і накивав п'ятами. Наразі правоохоронці стверджують: у цій кримінальній справі також є підозрюваний.
Принагідно зазначу, що лише за грудень минулого року в Україні внаслідок озброєних нападів на фінустанови та служби інкасації встановлено сумний «рекорд» із втрати людського життя — семеро загиблих. Загалом упродовж 2011-го було понад 140 протиправних посягань на банківські установи, з них 19 нападів — розбійні.
Без грабежів, на жаль, не обійшлося і цьогоріч. 25 січня у райцентрі Літині, що на Вінниччині, невідомий у масці вдерся до одного з місцевих банків і, погрожуючи предметом, схожим на пістолет, наказав касирові віддати гроші. Слідчо-оперативна група на виклик прибула за три хвилини, проте нападника затримати не вдалося.
Про це в ексклюзивному коментарі «Демократичній Україні» повідомила начальник сектора зв'язків iз громадськістю УМВС Вінниччини Анна Олійник. Вона також зазначила, що за цим фактом порушено карну справу за ст. 187 ч. 3 Кримінального кодексу («Розбій з проникненням»). Нападникові «світить» позбавлення волі щонайменше на сім років із конфіскацією майна.
Мільйонні збитки
Аналізуючи офіційні відомості про посягання, вчинені на банки упродовж останніх двох років, фахівці Головного штабу МВС зробили висновок: якщо кількість осіб, які зробили напади на банки, принципово не різниться (173 чоловіки у 2010 році проти 142 — у 2011-му), то встановлені суми матеріальних збитків фінустановам змушують замислитися. Причому насамперед банківським службовцям і керівникам закладів, які мають справу з готівкою. Отже, якщо у 2010 р. сума збитків банкам під час збройних нальотів не перевищила 15 млн гривень, то у 2011-му ця цифра сягнула 73 млн 417 тис. 238 грн. Вражає...
Зважаючи на цю статистику, правоохоронці проаналізували, чому нападникам удається легко спустошувати «кишені» банків і наражати на смертельну небезпеку своїх працівників і клієнтів. Попри незадовільну охорону фінустанов і недоліки у роботі охоронців приватних структур, у багатьох банках бракує матеріальної захищеності: подекуди відсутні куленепробивне скло місць касирів, тривожна сигналізація, місце фізичної охорони та засоби відеоспостереження.
Антиприкладом безтурботності є поведінка керівників Credit Agricole у Донецьку щодо безпеки власного бізнесу. Саме тут спритники помітили, що «взяти» цю установу можна не те що з пістолетом, а й голіруч... Підставою стала відсутність будь-якої фізичної охорони. А огорожі кас не те що не були броньованими, а взагалі... відсутні.
Банкіри й... кулемети
Із висновками правоохоронців категорично не погоджуються банкіри.
«Підозрюю, що під Держслужбу охорони при МВС планують загнати не лише великі відділення, а й усіх поголовно. Вважаю, що не потрібно кожному банку мати міліцейську охорону,— повідомив ЗМІ голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.— Уявіть, що в кожній фінустанові сидітиме міліціонер із кулеметом — такого немає ніде у світі».
Банкіри більше опираються на досвід світової практики і країн Заходу. Там, кажуть вони, головне завдання охорони не стріляти чи затримувати грабіжників, а вміти вчасно скористатися тривожною сигналізацією і викликати на підмогу стражів правопорядку.
Із паном Сугоняко згодний головний редактор друкованого видання, що опікується вітчизняною індустрією безпеки Security UA Олександр Краснопьоров: «Ставити в банки збройну охорону — це піддавати людей ризику потрапити в обмеженому просторі в автоматну стрілянину. Заради чого? — каже він.— Чи не для того, щоб обкласти банки міліцейським охоронним «податком»?
МВС — за діалог і безпеку
На подібні закиди банкірів відповів міністр Захарченко. «Представники МВС не ставлять за мету монополізувати ринок у сфері охорони фінустанов, — написав він у своєму інтернет-блозі.— Однак ми неухильно стоїмо на позиції: у банківських установах повинні створювати умови для безпечної роботи як працівників-охоронців, так і персоналу фінзакладів та їхніх клієнтів».
Проте як тоді вирішувати проблему? Деякі великі фінансисти свідомо заощаджують на безпеці свого бізнесу — це ж яка стаття економії! Навіщо переплачувати ДСО, якщо на ринку охоронних послуг існує непоганий вибір. Можна, приміром, скористатися послугами приватної фірми, що укомплектована зазвичай хлопцями після служби у війську або офіцерами-відставниками. Проте не всі роботодавці звертають увагу на досвід, професійну підготовленість цього персоналу і більше того, їхнє технічне оснащення.
Чи не з цієї причини сталися криваві події напередодні нового року в Донецьку?
Правоохоронці наполягають, що вирішити проблему безпеки фінустанов, не вносячи зміни до чинного законодавства, навряд чи вдасться. Тому усуваючи недоліки у сфері безпеки фінустанов, МВС пропонує (аж ніяк не нав'язує, як це наразі сприймається фінансистами) діалог. Спільно з представниками Національного банку належить підготувати відповідні зміни до Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Міністр Захарченко і тут робить акцент: ми маємо відпрацювати чіткий алгоритм взаємодії МВС і НБУ з питань контролю за організацією безпеки банків, захисту життя працівників і відвідувачів фінустанов.
Правоохоронці також ініціювали зміни до постанови Національного банку України від 29.12.2001 р. № 493 «Про затвердження Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України». Чи не сам пан Сугоняко переконує правоохоронців і громадськість у запозиченні світового досвіду? За його словами, охоронець фінустанови повинен уміти користуватися тривожною сигналізацією і викликати на підмогу правоохоронців.
«Якщо у банках не будуть створені безпечні умови для роботи працівників і клієнтів, МВС не братиме під свою охорону ці об'єкти»,— ідеться у заяві міністра.
На практиці це означає, що відповідальність за життя і здоров'я людей цілком покладатиметься на керівників фінустанов.
Іван КУЛЕХА
Коли верстався номер
Вітчизняні банки на сотні мільйонів гривень збільшили витрати на власну охорону. Про це на прес-конференції повідомив голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
«Гроші будуть витрачені на технічну охорону та інші інженерно-технічні речі»,— сказав він. При цьому наголосив, що збільшення витрат на охорону відбувається на тлі збитковості банків.
також у паперовій версії читайте:
- А ПЕРЕХОВУВАВСЯ ПО СУСІДСТВУ...
- КУДИ ТЕКЛА КОНТРАБАНДА
- ПІШЛИ ВА-БАНК
- МАХІНАТОРИ ВІД БУДІВНИЦТВА
назад »»»