РЕЙДЕРИ НАСТУПАЮТЬ
Нині країни світу активно борються за інвестиції, адже вони допомагають розвивати економіку. Вкрай необхідні інвестиції й нашій економіці, передусім для структурної перебудови, технічного і технологічного оновлення основних фондів, підвищення конкурентоспроможності. Однак приватні інвестиції ефективно працюють у країнах, де є політична стабільність, прогнозовані умови ведення бізнесу, високий рівень захисту прав власника та інвестора, рівноправна прозора конкуренція.
В Україні з цим не склалося. Інвестори не йдуть до нас. Їх не задовольняє інвестиційний клімат, який влада багато років обіцяє поліпшити. Обурює високий рівень корупції, котрий влада обіцяє знизити, а той все зростає. Лякає рейдерство, що буйно квітне на наших теренах. Посли іноземних держав заявляють, що головним напрямом їхньої діяльності в Україні є захист інвесторів від рейдерських атак.
Нині нікого не здивуєш повідомленням про рейдерські захоплення підприємств. Поки немає єдиного визначення цього явища, тож не існує єдиного сценарію рейдерського захоплення. Кожен бізнес унікальний, йому притаманні свої ризики, які умовно можна назвати рейдерством. Загалом рейдерством вважається незаконне заволодіння майном або контролем над бізнесом чи його частиною. Після чого зазвичай бізнес повністю забирають або власникові пропонують викупити його.
Рейдерство має три різновиди. Біле є елементом ринку, сіре здійснюється без порушення законодавства, але з порушенням норм етики і моралі (замовні перевірки, участь депутатів, стеження за керівниками). Чорне починається з протиправних рішень судів і впливає на національну безпеку держави. Нині змінилися рейдерські акценти, відбувається перехід від відкритого рейдерства, яке активно атакувало підприємства у 2005–2007 рр., до рейдерства в межах однієї компанії, корпоративного шантажу.
Корпоративні конфлікти, що переростають на протиправні поглинання та захоплення підприємств, перестали бути справою лише їхніх власників. Вони створюють реальну загрозу національним і економічним інтересам держави. Простої в роботі підприємства призводять до суттєвих утрат державного і місцевих бюджетів, соціального напруження серед працівників, їхніх родин, місцевої громади. Тому проблематика корпоративних конфліктів потребує невідкладного формування ефективної системи протидії.
Одна справа, коли корпоративні конфлікти виникають на ґрунті розбіжностей у баченні стратегії розвитку компанії. Тоді більшість з них можна легко вирішити шляхом переговорів. Інша справа — зловживання службовим становищем, небажання виконувати рішення мажоритарних власників компанії та силове втручання у роботу підприємства. На жаль, частина корпоративних конфліктів розвивається за останнім сценарієм.
За даними експертів, рівень результативності рейдерських атак сягає 80–90%. Причому нині для рейдерів не важлива форма власності. Адже крім економічних важелів (розбіжність інтересів між акціонерами, концентрація акцій чи заборгованість), на перший план виходять адміністративні механізми (судові й силові), а також шахрайські (підробка документів, крадіжки). Часто рейдери у ролі керівників підприємств можуть використовувати своє службове становище.
Законодавчі шпарини
Чудодійних механізмів боротьби з корпоративними конфліктами не існує. Одним із головних заходів має бути чітке означення усіх можливих варіантів в установчих документах. Проте без державної підтримки чесного бізнесу тут не обійтися. На думку юристів, основні проблеми, що виникають при корпоративних конфліктах, випливають із суперечностей між різними галузями права.
Наприклад, між господарським і трудовим, коли власники підприємства мають право звільнити керівника, але не мають для цього можливостей, бо той, користуючись розбіжностями між галузями права, затягне своє звільнення на тривалий період. Нагальною є й проблема в адміністративному праві, коли рейдер може блокувати роботу реєстратора шляхом отримання судових рішень, які не пов'язані з темою конфлікту.
До того ж для рейдерів є чимало законодавчих лазівок. Зокрема, у корпоративному законодавстві немає норм, які зобов'язують держоргани реєстрації повідомляти законних власників про зміни у реєстраційних документах. Тож є можливість переходу прав на володіння підприємством від однієї до іншої особи без відома законних власників.
Цивільно-процесуальний кодекс дозволяє суддям задля забезпечення позову одноосібно ухвалювати рішення про арешт майна (зокрема, акцій), про зобов'язання окремих осіб учинити певні дії, про заборону особам учиняти певні дії. Законодавство не містить чітких підстав для вживання заходів забезпечення позову, не передбачає персональної відповідальності суддів за завдавання шкоди, спричиненої ухвалою про забезпечення позову. Значить існує можливість через єдину ухвалу судді усунути керівництво підприємства ще до початку розгляду справи у суді, натомість призначити підконтрольну рейдерам особу.
У процесуальному законодавстві не прописано чітко визначених термінів розгляду судової справи та не передбачено конкретної відповідальності за їхнє порушення. Можна затягувати розгляд справи та утримувати в дії необхідну рейдерам ухвалу. Цивільно-процесуальний кодекс не містить чітких вимог до розгляду спорів із відчуження майна підприємств за місцем їх держреєстрації. Для отримання «потрібного» рішення рейдери можуть звернутися до «свого» суду», що знаходиться у далекому райцентрі. Причому в такий спосіб можна отримати ухвалу щодо будь-якого підприємства країни.
Процесуальне законодавство не вимагає, аби судова документація надсилалася сторонам справи з описом. Можна відправити чисті аркуші паперу замість повідомлення, копії рішення тощо. Оскільки відповідач, тобто законний власник підприємства, що потерпає від рейдерів, не отримав повідомлення про розгляд справи, судове засідання проводять без нього. Це позбавляє його права спростувати претензії рейдерів. До того ж про існування рішень таких судових процесів підприємство може не знати дуже довго. Це позбавляє його права на оскарження, бо законодавством не встановлено чіткий порядок для подання скарг на судові рішення.
Поширенню рейдерства в Україні сприяє і неефективна робота правоохоронних органів. Це стосується органів прокуратури, які недостатньо реагують на порушення вимог Цивільно-процесуального та Господарсько-процесуального кодексів, а також інших законів під час розгляду судами позовів, ініційованих рейдерами.
Довгоочікуваний закон
Наприкінці торішнього травня Верховна Рада ухвалила за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств». Закон має врегулювати питання створення, повноважень та діяльності ліквідаційної комісії; удосконалення процедури скасування держреєстрації змін до установчих документів юрособи на підставі судового рішення.
Пропонується вдосконалити процедуру проведення держреєстрації фізосіб-підприємців (у тому числі іноземних громадян); визначити форс-мажорні обставини, наслідком яких є зупинення роботи Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців; удосконалити підсудність деяких категорій справ; запровадити кримінальну відповідальність за підробку документів, які подають для держреєстрації юрособи і фізособи-підприємця й припинення юрособи та фізособи-підприємця на підставі судового рішення про ліквідацію їх як банкрутів. Розробники законопроекту вважають за необхідне удосконалити діяльність фондового ринку та корпоративних відносин, принципів держрегулювання у сфері фондового ринку і корпоративних відносин.
Експерти зазвичай позитивно оцінюють законопроект, який зробить жорсткішим норми корпоративного права. Але зауважують, що в ньому є певні перекоси, зокрема у змінах до Кримінального кодексу. Згідно з ними до кримінальної відповідальності можна притягнути навіть банківського клієнта, котрий вимагає повернути йому депозитні гроші й не хоче залишати приміщення фінустанови. Чи бабусю, яка вимагає правильного розрахунку у супермаркеті. Їхні дії можуть трактуватися як захоплення будівлі.
Аналітики зазначають, що доцільно запровадити кримінальну відповідальність лише за організацію рейдерського нападу. Мають отримати оцінку й злочинні діяння, вчинені окремими виконавцями на всіх етапах організації та здійснення рейдерського нападу.
На жаль, законопроект вилучає з переліку видів ліквідації такий вид, як перетворення юридичної особи. Тож з'являється ще страшніша схема рейдерства, коли акціонери підприємства не знатимуть, що юрособа перетворена і на її основі можна створити десятки нових юросіб, які потім не можна буде зібрати.
Очевидно, що закон не може бути ідеальним і зацементувати всі шпарини для рейдерів. Важливу роль у боротьбі з рейдерством має відігравати суспільна думка.
За кордоном підприємства діють у такому ж правовому полі, як і в Україні. Проте там компанії дорожать своєю репутацією і розуміють, що суд не ухвалюватиме непрозорих рішень. А в Україні суд упродовж одного засідання може накласти арешт на корпоративні права, заборонити акціонерам здійснювати певні дії, часто прикриваючись трудовими спорами. Акціонери про судове рішення дізнаються через півроку, коли нічого не можна оскаржити.
Темі корпоративних відносин велику увагу приділяє Український союз промисловців і підприємців. В УСПП створено науково та юридично обґрунтовану систему підвищення корпоративної безпеки, яка передбачає допомогу бізнесу у боротьбі з рейдерством, надання юридичних, інформаційно-аналітичних консалтингових послуг, організацію захисту комерційної таємниці, проведення бухгалтерського, кадрового, енергетичного аудиту, охорону об'єктів і суб'єктів господарювання, супровід вантажів, технічний захист від несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації, надання послуг із перепідготовки фахівців, допомоги в організації служб безпеки.
До реалізації цієї системи залучені об'єднання і асоціації промисловців, підприємців, роботодавців, провідні експерти, правоохоронні органи та владні структури. Основні функціональні блоки системи корпоративної безпеки апробовані на практиці. Так, завдяки юридично-консультаційній допомозі, широкому висвітленню неправомірних дій рейдерів у ЗМІ та зверненням від імені президента УСПП до відповідних судових інстанцій УСПП удалося припинити рейдерське захоплення АТЗТ «Сумський фарфоровий завод», було «відбито» рейдерську атаку на столичне ВАТ «Інститут транспорту і нафти», ТОВ «Склосталь» (м. Київ), підприємницькій діяльності якого заважали неправомірні дії державних фіскальних органів.
На думку експертів УСПП, українське законодавство у сфері корпоративних відносин має відповідати сучасним міжнародним стандартам, особливо зважаючи на процес ведення переговорів із ЄС щодо підписання угоди про асоційоване членство і зону вільної торгівлі, а також на членство нашої країни у СОТ. Цивілізовані корпоративні відносини у всьому світі — основа сприятливого бізнес-клімату, запорука довіри інвестора та підвищення авторитету країни в очах міжнародної спільноти.
Нападники не дрімають
Поки українські законодавці творять закони, рейдери пішли у наступ. Минулого року вони захопили столичний завод «Індар», який єдиний у країні виробляє інсулін. Уночі працівники МВС, «Беркуту» закрили підприємство, зупинили виробничий цикл (аби його відновити, потрібно півтора місяця). Робітників на завод не пускали, зірвали державну програму виробництва інсуліну, залишили без необхідних ліків сотні тисяч хворих на діабет.
Свого часу рейдерських атак зазнали підприємства «Квазар», «Сатурн», «Оболонь», компанії «Київстар», «Немиров». А першого лютого цього року рейдери захопили приміщення столичного Інституту екології медицини. В середині навчального року його студенти опинилися поза навчальним процесом — їх просто викинули на вулицю.
Тепер рейдери активно атакують Міжнародний медичний коледж, який знаходиться у тому ж приміщенні, що й Інститут екології медицини. Цей коледж працює вже 18 років. У ньому після дев'ятого класу навчаються глухі й сліпі діти, отримують атестат про середню освіту та спеціальний фах. Глухі стають зубними техніками, а сліпі — масажистами. Цікаво, що міністр освіти Д. Табачник не знав, що приватний коледж опікується дітьми-інвалідами, створюючи їм спеціальні умови для навчання. Глухим студентам потрібні сурдоперекладачі, а сліпим — соціальний супровід, адже без сторонньої допомоги вони не можуть пересуватися. Державним закладам до таких дітей байдуже.
У нерівній боротьбі з рейдерами є перша жертва. Серце директора медичного коледжу не витримало напруження, він помер. До приміщення коледжу вже заходили представники нападників і прицінювалися до ремонту. Кажуть, що планують облаштувати готель для вболівальників Євро-2012. Місце справді привабливе: поряд ліс, можна швидко добратися до метро.
Проте навряд чи потенційні зарубіжні мешканці готелю будуть задоволені його гостинністю, коли дізнаються, що за кілька метрів розташований міський туберкульозний диспансер (пацієнти якого безперешкодно гуляють навколишніми територіями). Фахівці зазначають, що багато хворих на сухоти злі на весь світ і радо діляться своїми мікобактеріями з оточуючими. Небезпечні бактерії здатні прожити у пилюці три місяці, аби потім безжалісно уразити чергову жертву.
Нині студенти медичного коледжу, їхні батьки, педагоги щиро бажають «чорним» рейдерам, аби їхні чорні справи не пішли їм на користь. Та хіба ж загарбники відмовляться від своїх ганебних планів? Адже рейдерство дає колосальні прибутки на рівні тих, що отримують від продажу зброї, наркотиків і проституції.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»